Постанова

від 22.04.2021 по справі 923/410/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/410/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого судді : Колоколова С.І.

суддів : Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Федорончук Д.О.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Бондаревський О.М., посвідчення №057613 від 22.10.2020;

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи-1 - Гриценко Д.В., адвокат;

від третьої особи-2 - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Херсонської області від „24" грудня 2020р., повний текст якого складено та підписано „28" грудня 2020р.

у справі № 923/410/20

за позовом Прокурора - заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст-Фуд"

третя особа-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Істрейт"

третя особа-2: ОСОБА_1

про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути земельну ділянку,

головуючий суддя - Павленко Н.А.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Херсонської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 22.04.2021, згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020р. Прокурор-заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської міської ради звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст-Фуд", в якій просив (з урахуванням заяви від 23.06.2020 за вх..№4697/20):

- розірвати, укладений між Херсонською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаст-Фуд" Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 30.12.2011 за № 651010004000491, з урахуванням додаткової угоди до вказаного Договору від 31.05.2016, в частині земельної ділянки площею 0,0438 га (кадастровий номер 6510136900:01:001:1427), наданої під благоустрій прилеглої території;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаст-Фуд" повернути до комунальної власності Херсонської міської ради земельну ділянку площею 0,0438 га (кадастровий номер 6510136900:01:001:1427), вартістю 609612,78 грн., розташовану по Бериславському шосе б/н у м. Херсоні.

Позов обґрунтований істотним порушенням відповідачем умов Договору оренди земельної ділянки щодо щомісячної та у повному обсязі оплати орендної плати у встановленому розмірі за користування земельною ділянкою. Крім того, прокурор вказує про нецільове використання земельної ділянки, що є підставою для розірвання спірного договору оренди землі. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 24.12.2020 року у справі №923/410/20 (суддя Павленко Н.А.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що з наданих прокурором доказів не можливо встановити систематичну несплату орендних платежів, (два і більше разів), а також неможливо встановити розмір несплаченої орендної плати та період за який вона не сплачувалась, реальну шкоду, завдану другій стороні договору, за якої ця сторона позбавлена можливості отримати очікуване при укладенні договору. А отже не доведено підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки у зв`язку з несплатою орендної плати та неотримання Херсонською міською радою плати за землю. Тому, на думку суду, відстуні підстави передбачені ч.2 ст.651 ЦК України для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 24.12.2020 у справі №923/159/20 та ухвалити нове рішення про задоволення позову Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської міської ради до ТОВ Фаст Фуд про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання повернутии її до комунальної власності.

Прокурор вважає, що рішення суду винесено незаконно та підлягає скасуванню через порушення судом норм матеріального та процесуального права, гнезясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи.

В апеляційній скарзі прокурор зазначає, що судом при вирішені справи не враховано, що відповідач - ТОВ Фаст Фуд відзив на позовну заяву не подавав, у підготовче та судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Таким чином, відповідач не скористався своїми процесуальними правами, не надав доказів, які б спростували доводи позивача щодо порушення ним умов договору оренди земельної ділянки та несплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою з 2016 року.

При цьому, прокурором подано до суду належні докази, які підтверджують факт систематичної несплати орендарем орендної плати за користування спірною земельною ділянкою з 2016 року.

Факт ненадходження до міського бюджету коштів як орендної плати за користування ТОВ Фаст Фуд земельною ділянкою площею 0,0438 га по Бериславському шосе б/н у м.Херсоні підтвердив також представник Херсонської міської ради у судовому засіданні, який підтримав позовнеі вимоги прокурора.

Враховуючи викладене, на думку прокурора суд у порушення вимог ст.ст. 13,14,74,76 ГПК України дійшов невірного висновку, що прокурором не доведено наявності істотного порушення орендарем умов договору оренди земельної ділянки, відсутність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки у зв`язку із несплатою орендної плати та неотримання Херсонською міською радою плати за землю.

Суд помилково також надав оцінку обставинам, які не входять в предмет доказування, а саме: розміру орендної плати за користування земельною ділянкою, нормативній грошовій оцінці земельної ділянки.

В даному випадку має значення сам факт систематичної несплати відповідачем орендних платежів, що підтверджується належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалаї справи.

Крім того, з приводу нецільового використання земельної ділянки прокурор зазначає, що судом зроблено помилковий висновок про те, що прокурором не доведено факту порушення відповідачем умов договору в частині цільового використання земельної ділянки площею 0,0438 га по Беристлавському шосе б/н, наданої під благоустрій території.

Так, до матеріалів справи додано акти перевірок дотримання вимог земельного законодавства ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 27.03.2019 та 14.05.2019, які на думку прокурора, є належними доказами порушення орендарем умов договору оренди земельної ділянки незалежно від притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вказане порушення. Відповідачем також не надано будь-яких доказів, які б спростовували відомості, зазначені в актах перевірки.

За таких обставин, факт нецільового використання спірної земельної ділянки підтверджено наданими до матеріалів справи актами перевірок дотримання вимог земельного законодавства ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 27.03.2019 та 14.05.2019.

Також прокурор вважає помилковим посилання суду на постанову Верховного Суду від 15.07.2019 у справі №909/815/16 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №912/1385/17, оскільки обставини цих справ не є тотожним правовідносинам у справі №923/410/20.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Херсонської області від „24" грудня 2020р. у справі № 923/410/20; призначено розгляд апеляційної скарги Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури до розгляду на 25 березня 2021 року об 11:30 год.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 продовжено розгляд апеляційної скарги Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Херсонської області від „24" грудня 2020р. у справі № 923/410/20 на розумний строк. Призначено розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури на 22 квітня 2021 року о 12:30 год. Клопотання представника представника ТОВ "Істрейт" - Гриценко Д.В. про проведення судового засідання у справі №923/410/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Ухвалено провести судове засідання у справі №923/410/20, призначене на 22.04.2021 року о 12:30 год. за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon" в приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду в залі судових засідань №6.

У судовому засіданні 22.04.2020 року в режимі відеоконференції представник прокуратури доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник третьої особи-1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представники позивача, відповідача та третьої особи-2 в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином сповіщені про час та місце його проведення, що підтверджується поштовими повідомленнями.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Смірнов проти України , відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, строк розгляду апеляційної скарги закінчився, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав особи, яка з`явилася до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши пояснення присутніх представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2011 між Херсонською міською радою (орендодавець) та ТОВ "Фаст-Фуд" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (т.1, а.с.16-18) за яким, відповідно до п.1 договору орендодавець на підставі рішення міської ради від 31.05.2011 №232 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки несільськогосподарського призначення, загальною площею-0,4987га, у тому числі:

- ділянка №1, площею 0,2100га, під кафе експресс-харчування з автозаправною станцією;

- ділянка №2, площею 0,2887га, під благоустрій прилеглої території скверу, яка знаходиться у м.Херсоні, по Бериславському шосе, б/н, із земель що перебувають в оренді ТОВ "Фаст-Фуд".

Відповідно до п.2 договору в оренду передаються земельні ділянки, загальною площею 0,4987га, у тому числі: ділянка, площею 0,2887га - під зеленими насадженнями загального користування; ділянка, площею 0,0156га - під спорудами; ділянка, площею 0,1944га - під проїздами, проходами та площадками.

Сторони у п.9 договору узгодили, що орендна плата вноситься орендарем з 31.05.2011 у грошовій формі, у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, площею 0,2887га, та 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, площею 0,2100га.

Цільове використання земельної ділянки: категорія земель ділянки №1 - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення та категорія земель ділянки №2-землі рекреації (п.16 договору).

У п.17 договору сторони передбачили умови збереження стану об`єкта оренди, за якими забороняється самовільна забудова земельної ділянки, використання земельної ділянки всупереч умовам договору.

Договір оренди земельної ділянки від 04.08.2011 зареєстрований в управлінні Держкомзему місті Херсоні Херсонської області 30.12.2011 за №651010004000491.

30.12.2011 було складено акт про передачу та прийом земельної ділянки в натурі (т.1, а.с.19) за яким Херсонська міська рада передала земельну ділянку в натурі ТОВ "Фаст-Фуд" у м.Херсоні, по Бериславському шосе, б/н, загальною площею-0,4987га, у тому числі:

- ділянка №1, площею 0,2100га, під кафе експрес-харчування з автозаправною станцією;

- ділянка №2, площею 0,2887га, під благоустрій прилеглої території скверу.

Відповідач 30.04.2012 звернувся до Херсонської міської ради з нотаріально засвідченою заявою (т1, а.с.22) в якій просив у зв`язку із продажем належного ТОВ "Фаст-Фуд" об`єкта нерухомого майна: кафе експрес-харчування з автозаправною станцією, що знаходиться за адресою: Херсонська обл., м.Херсон, Бериславське шосе, б/н здійснити вилучення з користування ТОВ "Фаст-Фуд" земельної ділянки №1, площею 0,2100га, кадастровий номер 6510136900:19:002:0074, під кафе експрес-харчування з автозаправною станцією, що знаходиться у м.Херсоні, по Бериславському шосе, б/н та прийняти рішення щодо передачі земельної ділянки їх реальному користувачу.

На підставі рішення Херсонської міської ради VII сесії VІІ скликання від 28.04.2016 №188 "Про затвердження товариству з обмеженою відповідальністю "Фаст-Фуд" проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки у зв`язку зі зміною їх цільового призначення, зміну цільового призначення земельної ділянки, внесення змін до договору оренди земельної ділянки та його поновлення" серед іншого було вирішено внести з міни до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого в управлінні Держкомзему місті Херсоні Херсонської області 30.12.2011 за №651010004000491, в частині цільового призначення земельної ділянки, а саме: читати: "загальною площею 0,2887га, у тому числі: ділянку, площею 0,2449га, під будівництво та обслуговування автостанції з магазину продовольчих та промислових товарів, та ділянку, площею 0,0438га під благоустрій прилеглої території", у зв`язку зі зміною цільового призначення частини ділянки, та поновити договір оренди земельної ділянки із моменту закінчення строку його дії шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, загальною площею 0,2887га, у тому числі: ділянку площею 0,2449га, під будівництво та обслуговування автостанції з магазином продовольчих товарі, та ділянку, площею 0,0428га, благоустрій прилеглої території, по Бериславському шосе, б/н, строком на 10 років. Кадастровий номер земельної ділянки, площею 0,2449га - 6510136900:01:001:1426. Кадастровий номер земельної ділянки, площею 0,0438га -6510136900:01:001:1427.

31.05.2016 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 30.12.2011 №651010004000491 (т.1, а.с.24) за якою, серед іншого, сторони узгодили внести зміни в частині кадастрових номерів земельних ділянок на підставі рішення міської ради від 28.04.2016 №188. Окрім того, названою додатковою угодою сторони узгодили поновити строк дії договору оренди земельної ділянки на 10 років. Термін дії додаткової угоди з 31.05.2016 (момент закінчення строку дії договору оренди) до 31.05.2026.

Відповідно до узгодженого між сторонами розрахунку від 31.05.2016 розміру орендної плати за земельну ділянку відведену ТОВ "Фаст-Фуд" (т.1, а.с.25) сторони узгодили, зокрема, що розмір орендної плати за земельну ділянку площею 0,0438га складає 18288,38грн. за рік.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 17.04.2020 земельна ділянка площею 0,438 з кадастровим номером 6510136900:01:001:1427 перебуває в оренді "Фаст-Фуд".

Прокурор в обґрунтування позовних вимог вказує дві підстави для розірвання договору оренди, зокрема, зазначає, що відповідачем в порушення прийнятих на себе зобов`язань систематично не сплачувалась орендна плата, внаслідок чого утворилась заборгованість. В підтвердження цього прокурор посилається на приєднані до матеріалів справи:

- листи Головного управління ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі від 02.10.2018 (т.1, а.с.29) та від 22.11.2018 (т.1, а.с.30) за якими вказується, що станом на 02.10.2018 ТОВ "Фаст-Фуд" не подавалися до ДФС податкові декларації з плати на землю за 2016-2018 роки;

- лист Головного управління ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі від 11.06.2019 (т.1, а.с.31) за яким ТОВ "Фаст-Фуд" не звітує до Херсонського управління ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі за земельні ділянки загальною площею 0,2887га, надані підприємству у користування відповідно договору оренди землі від 30.12.2011 №65101000491 та додаткової угоди від 31.05.2016 №02160023. Станом на 11.06.2019 за даними інтегрованої картки платника за кодом платежу 18010600 стаття 00 "орендна плата з юридичних осіб", по підприємству ТОВ "Фаст-Фуд" обліковується податковий борг у сумі 20398,74грн. згідно податкового повідомлення-рішення;

- листи Головного управління ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі від 14.08.2019 (т.1, а.с.32) та від 21.11.2019 (т.1, а.с.33) за якими вказується, що перевіркою ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі від 21.02.2019 донараховано орендну плату за земельну ділянку площею 0,0438га під благоустрій прилеглої території за період з 31.05.2016 по 31.12.2017 у розмірі 30103,06грн;

- лист Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі від 11.02.2020 (т.1, а.с.35) в якому вказано, що ТОВ "Фаст-Фуд" не звітує до Херсонського управління ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі за земельні ділянки загальною площею 0,2887га, надані підприємству у користування відповідно договору оренди землі від 30.12.2011 №65101000491 та додаткової угоди від 31.05.2016 №02160023 та не сплачує податкові зобов`язання по орендній платі за вказані ділянки;

- лист Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі від 11.02.2020 (т.1, а.с.180) в якому повторно вказано інформацію зазначену в листі від 11.02.2020 та вказано, що станом на 29.09.2020 податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності по ТОВ "Фаст-Фуд становить 980719,11грн., який виник 23.11.2017

Другою підставою позову для розірвання договору оренди землі прокурором визначене нецільове використання земельної ділянки. В обґрунтування означеної підстави прокурором надано акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом-земельної ділянки від 14.05.2019 (т.1, а.с.42). В означеному акті перевірки вказується, що із загальної площі земельної ділянки 0,0438га наданої ТОВ "Фаст-Фуд" в користування на умовах оренди під благоустрій прилеглої території скверу, частина земельної ділянки площею 0,0388га межує із земельною ділянкою за кадастровим номером 6510136900:19:002:0074, яка в свою чергу, за інформацією Державного земельного кадастру перебуває в користуванні на умовах оренди ПАТ "Концерн Галнафтогаз", та фактично, зазначені земельні ділянки використовуються єдиним масивом під розміщення автозаправної станції. Також, в акті перевірки вказано, що згідно ст.1 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" зазначені дії ТОВ "Фаст-Фуд" трактуються як використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, що є порушенням ст.96 Земельного кодексу України.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 1 статті 175 Господарського кодексу України).

Згідно із ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 174 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Частиною 3 ст. 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Позивач в якості підстави для розірвання Договору в позовній заяві зазначив - нецільове використання відповідачем земельної ділянки площею 0,0438га (кадастровий номер 6510136900:01:001:1427).

За приписами ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 та 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів норм і правил.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов`язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Таким чином законодавець визначив використання земельної ділянки за цільовим призначенням як істотну умову договору оренди земельної ділянки, порушення якої орендарем згідно з вимогами ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" та ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України може бути підставою для його розірвання за рішенням суду за вимогою другої сторони договору - орендодавця.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Отже, основою для визначення цільового призначення земельної ділянки є її належність до відповідної категорії земель і способу використання. Поділ земельного фонду країни на категорії встановлено ЗК України.

Усі землі у межах України мають своє цільове використання, як це передбачено ст. 19 Земельного кодексу України, цільове використання земельних ділянок є одним із принципів земельного законодавства.

За змістом ч. 1 ст.20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земельних ділянок (тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної частиною першою статті 19 ЗК України, в іншу) здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури.

Ураховуючи положення ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України, цільове призначення земельної ділянки відповідно до законодавчо встановлених категорій земель встановлюється на підставі документації із землеустрою, а порядок використання земельної ділянки в межах певної категорії визначається землекористувачем самостійно, проте з обов`язковим дотриманням вимог містобудівної документації та документації із землеустрою.

Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються у разі зміни цільового призначення (розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).

Єдина умова, яку передбачають положення ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України для самостійного визначення виду використання земельної ділянки її власником/користувачем, є дотримання вимог, встановлених законом для використання земель цієї категорії, та необхідність урахування стандартів містобудівної документації та документації із землеустрою.

Поняття "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням" стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки.

Нецільове використання земельної ділянки прокурор обґрунтовує актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 14.05.2019 (т.1, а.с.42)

В названому акті перевірки вказано, що із загальної площі земельної ділянки 0,0438га наданої ТОВ "Фаст-Фуд" в користування на умовах оренди під благоустрій прилеглої території скверу, частина земельної ділянки площею 0,0388га межує із земельною ділянкою за кадастровим номером 6510136900:19:002:0074, яка в свою чергу, за інформацією Державного земельного кадастру перебуває в користуванні на умовах оренди ПАТ "Концерн Галнафтогаз", та фактично, зазначені земельні ділянки використовуються єдиним масивом під розміщення автозаправної станції. Також, в акті перевірки вказано, що згідно ст.1 ЗУ Про державний контроль за використанням та охороною земель зазначені дії ТОВ "Фаст-Фуд" трактуються як використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, що є порушенням ст.96 Земельного кодексу України.

Окрім того, прокурор в обґрунтування нецільового використання земельної ділянки посилається на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом -земельної ділянки від 27.03.2019, за яким серед іншого зазначається, що в ході проведення перевірки встановлено, що частина земельної ділянки за кадастровим номером 6510136900:01:001:1427 площею 0,0438га, яка відповідно до договору оренди від 30.12.2011 №651010004000491 та додаткової угоди від 31.06.2016 надана в користування ТОВ "Фаст Фуд" під благоустрій прилеглої території скверу, а саме земельна ділянка площею 0,0388га використовується не за цільовим призначенням, на ділянці розташовано термінал для зберігання палива, будівлі та споруди автозаправної станції. Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів погоджується з вірним висновокм господарського суду, що надані прокурором акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.03.2019 та 14.05.2019 не є належними доказами використання ТОВ "Фаст - Фуд" земельної ділянки площею 0,0438га не за цільовим призначенням.

Стаття 141 Земельного кодексу України є загальною нормою, яка містить вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Статтею 144 Земельного кодексу України визначено порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства. Цією статтею визначена процедура припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням норм земельного законодавства, визначених у ст.211 Земельного кодексу України, у тому числі й невиконання вимог щодо використання земель не за цільовим призначенням (пункт "г" частини 1 ст.211 Земельного кодексу України).

У відповідності до ст.144 Земельного кодексу України у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі не усунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

Згідно з пунктом ґ) частини 1 ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Отже, допустимим доказом користування земельної ділянки не за цільовим призначанням є документи, що свідчать про невиконання вказівок (розпоряджень) спеціально уповноваженого органу виконавчої влади із питань земельних ресурсів.

Матеріали справи не містять доказів щодо дотримання державним інспектором по використанню та охороні земель вимог частини 1 ст.144 Земельного кодексу України щодо надання порушнику земельного законодавства вказівок про припинення правопорушення, та частини 2 цієї статті стосовно строку звернення до органу виконавчої влади з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Окрім того, в акті перевірки від 14.05.2019 інформація стосується земельної ділянки площею 0,0388га.

Земельне законодавства не містить такого терміну, або виду порушення, як використання земельної ділянки одним масивом.

При оцінці акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом -земельної ділянки від 27.03.2019 в якості доказу по справі, судом першої інстанції враховано, що листом від 02.04.2019 (т.1, а.с41) на адресу Херсонської місцевої прокуратури ГУ Держгеокадастру у Херсонській області повідомило, що 22.03.2019 не вдалося провести повну та об`єктивну перевірку, а також вжити заходи реагування.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що прокурором не надано, а матеріали справи не містять доказів порушення цільового призначення використання земельної ділянки, судовою колегією не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги в цій частині.

Стосовно доводів прокурора в частині необхідності розірвання договору оренди, у зв`язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно з ч.1 ст.782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд.

Разом з тим, за ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід зазначити, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 р. у справі № 912/1385/17 та постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 у справі № 6-1449цс17.

З урахуванням викладених вище норм законодавства, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору. При цьому сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17.

Отже, встановлення факту саме систематичної несплати відповідачем орендної плати протягом дії Договору оренди землі є достатньою правовою підставою для розірвання спірного Договору відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 651 ЦК України та умов Договору оренди землі.

Як зазначає Верховний Суд в постанові від 14.11.2018 у справі №484/301/18 - аналіз ст. ст. 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі , ст. 651 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких судвстановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Отже, відповідно до правил доказування позивач, обгрунтовуючи позовні вимоги та посилаючись на систематичну несплату орендної плати за користування земельною ділянкою, повинен довести зазначені обставини.

Як зазначалося раніше, сторонами по справі 04.08.2011 укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендна плата вноситься Орендарем з 31.05.2011 у грошовій формі, у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, площею 0,2887 га та 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, площею 0,2100 га.

Також, 31.05.2016 між сторонами по справі було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 30.12.2011 №651010004000491 за якою, серед іншого, сторони узгодили внести зміни в частині кадастрових номерів земельних ділянок на підставі рішення міської ради від 28.04.2016 №188. Окрім того, названою додатковою угодою сторони узгодили поновити строк дії договору оренди земельної ділянки на 10 років. Термін дії додаткової угоди з 31.05.2016 (момент закінчення строку дії договору оренди) до 31.05.2026.

Відповідно до узгодженого між сторонами розрахунку від 31.05.2016 розміру орендної плати за земельну ділянку відведену ТОВ "Фаст-Фуд" (т.1, а.с.25) сторони узгодили, зокрема, що розмір орендної плати за земельну ділянку площею 0,0438га складає 18288,38грн. за рік.

На підтвердження своїх вимог та в якості доказів систематичної несплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою, прокурором надано листи Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Поряд з цим, з наданих прокурором доказів не можливо встановити наявність або відсутні обставини, які б свідчили про неможливість досягнення позивачем як стороною договору оренди, мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір, тобто не можливо встановити істотне порушення умов договору оренди.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, прокурор визначає у позовній заяві, мовою оригіналу: "за інформацією ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі ТОВ "Фаст-Фуд" до 2015 року включно звітувало до Херсонської ОДПІ за земельну ділянку загальною площею 0,2887га на підставі договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,2887га на підставі договору оренди земельної ділянки від 30.12.2011. Станом на 11.02.2020 ТОВ "Фаст Фуд" не подавалися до Херсонської ОДПІ податкові декларації з плати за землю за 2016-2018 роки. Підприємство має податковий борг по орендній платі за землю у розмірі 535,3тис.грн."

Відповідно до статей 96, 206 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Так, згідно з п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 4 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України)

Власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (пп. 14.1.34 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

У даній справі відповідач є землекористувачем, якому надана у користування земельна ділянка за договором оренди землі.

Згідно з вимогами п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Плата за землю встановлюється двома різними способами для різних видів володіння земельними ділянками: земельний податок сплачується власником землі, а орендна плата вноситься орендарем земельної ділянки за договором оренди землі.

Таким чином, земельний податок і орендна плата це різні платежі, які сплачуються різними суб`єктами.

Згідно п.п. 288.1. - 288.4. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Отже, орендарі земельних ділянок державної та комунальної власності є платниками орендної плати за землю.

Предметом розгляду у даній справі є заборгованість саме з орендної плати за договором оренди землі, а не земельного податку.

Відповідач є орендарем, а не власником земельної ділянки.

В якості доказу наявності заборгованості по орендній платі, як зазначалося вище прокурор посилається на:

- листи Головного управління ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі від 02.10.2018 (т.1, а.с.29) та від 22.11.2018 (т.1, а.с.30) за якими вказується, що станом на 02.10.2018 ТОВ "Фаст-Фуд" не подавалися до ДФС податкові декларації з плати на землю за 2016-2018 роки;

- лист Головного управління ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі від 11.06.2019 (т.1, а.с.31) за яким ТОВ "Фаст-Фуд" не звітує до Херсонського управління ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі за земельні ділянки загальною площею 0,2887га, надані підприємству у користування відповідно договору оренди землі від 30.12.2011 №65101000491 та додаткової угоди від 31.05.2016 №02160023. Станом на 11.06.2019 за даними інтегрованої картки платника за кодом платежу 18010600 стаття 00 "орендна плата з юридичних осіб", по підприємству ТОВ "Фаст-Фуд" обліковується податковий борг у сумі 20398,74грн. згідно податкового повідомлення-рішення;

- листи Головного управління ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі від 14.08.2019 (т.1, а.с.32) та від 21.11.2019 (т.1, а.с.33) за якими вказується, що перевіркою ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі від 21.02.2019 донараховано орендну плату за земельну ділянку площею 0,0438га під благоустрій прилеглої території за період з 31.05.2016 по 31.12.2017 у розмірі 30103,06грн;

- лист Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі від 11.02.2020 (т.1, а.с.35) в якому вказано, що ТОВ "Фаст-Фуд" не звітує до Херсонського управління ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі за земельні ділянки загальною площею 0,2887га, надані підприємству у користування відповідно договору оренди землі від 30.12.2011 №65101000491 та додаткової угоди від 31.05.2016 №02160023 та не сплачує податкові зобов`язання по орендній платі за вказані ділянки;

- лист Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м.Севастополі від 11.02.2020 (т.1, а.с.180) в якому повторно вказано інформацію зазначену в листі від 11.02.2020 та вказано, що станом на 29.09.2020 податковий борг по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності по ТОВ "Фаст-Фуд становить 980719,11грн., який виник 23.11.2017

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені листи не можуть бути прийняті в якості належних доказів підтвердження систематичної несплати відповідачем орендних платежів, з огляду на наступне.

З листів ГУ ДФС (ДПС) у Херсонській області, АРК та м. Севастополі не вбачається, що існування боргу у відповідача з орендних платежів відноситься саме до Херсонської міської ради, в особі якої з даним позовом звернувся прокурор. Також, вказані листи не відображають належної до сплати щомісячної орендної плати за умовами договору оренди земельної ділянки від 04.08.2011 з урахуванням додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, тому не можуть належним чином свідчити про порушення відповідачем умов саме договору від 04.08.2011, укладеного між Херсонською міською радою та ТОВ "Фаст Фуд" у даній справі.

Більш того, у вказаних листах вказаний загальний розмір заборгованості відповідача за 2016-2018 роки за земельну ділянку загальною площею 0,2887га, з чого не видається можливим видокремити, яка заборгованість відноситься до земельної ділянки площею 0,0438га, в частині якої просить розірвати договір оренди земельної ділянки прокурор.

Крім того, для встановлення факту систематичної несплати орендної плати, яке визначено підставою для розірвання договору, слід встановити розмір орендної плати, яка підлягала до сплати за спірним договором оренди та відповідно розмір заборгованості по орендній платі, що в свою чергу не видається можливим з наданих прокурором документів.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, господарський суд ухвалою від 23.07.2020 зобов`язував прокурора надати до суду докази систематичної несплати відповідачем орендної плати із зазначенням періодів такої несплати та розміру заборгованості.

На виконання вимоги ухвали суду прокурором було надано пояснення (т.1, а.с.138) в яких повторно вказано, що за інформацією ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі ТОВ "Фаст-Фуд" до 2015 року включно звітувало до Херсонської ОДПІ за земельну ділянку загальною площею 0,2887га на підставі договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,2887га на підставі договору оренди земельної ділянки від 30.12.2011. Станом на 11.02.2020 ТОВ "Фаст- Фуд" не подавалися до Херсонської ОДПІ податкові декларації з плати за землю за 2016-2018 роки. Підприємство має податковий борг по орендній платі за землю у розмірі 535,3тис.грн, а також вказано, що згідно листа виконавчого комітету Херсонської міської ради від 17.08.2020 отримати інформацію щодо сплати ТОВ "Фаст - Фуд" орендної плати за користування земельною ділянкою можливо у ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м.Севастополі.

Окрім того, з листа ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м.Севастополі від 11.02.2020 (а.с.т.1, а.с.35) на який посилається в якості доказів прокурор у позовній заяві та додаткових поясненнях вбачається, що за 2017 за земельну ділянку площею 0,0438га сума орендної плати обрахована з нормативно грошової оцінки земельної ділянки, яка складає 646189,55грн., а розмір орендної плати -19385,69грн.

В свою чергу, відповідно до узгодженого між позивачем та відповідачем розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку вбачається, що сторонами узгоджена нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 0,0438га на рівні 609612,78грн., а розмір орендної плати складає 18288,38грн. на рік.

Колегія суддів зазначає, що зміна нормативної грошової оцінки землі є підставою для внесення змін у договір оренди. Водночас матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що орендодавець власник землі звертався до орендаря з вимогою про внесення змін до договору в частині орендної плати у зв`язку із зміною нормативної грошової оцінки землі, як і не звертався до суду з таким позовом.

Верховний Суд в постанові від 15.07.2019 по справі №909/815/16 вказав, що позовні вимоги органів державної влади або місцевого самоврядування про розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав систематичного невнесення орендної плати не можуть доказуватися винятково порушеннями податкового законодавства та є необґрунтованими, якщо позивач отримав плату за оренду земельної ділянки, а отже, відсутнє істотне порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З наданих прокурором доказів, а саме листів ГУ ДПС (у листах від 02.10.2018, 22.11.2018, 11.06.2019, 14.08.2019 -ДФС) у Херсонській області, АРК та м.Севастополі не можливо встановити систематичну несплату орендних платежів, (два і більше разів), неможливо встановити розмір несплаченої орендної плати та період за який вона не сплачувалась, реальну шкоду, завдану другій стороні договору, за якої ця сторона позбавлена можливості отримати очікуване при укладенні договору.

З огляду на наведені норми чинного законодавства України, а також наявні матеріали справи, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що в даному випадку неможливо встановити розмір орендних платежів, які підлягають сплаті за користування земельною ділянкою, а також суму заборгованості за договором оренди.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не доведено наявність саме систематичної несплати орендної плати в якості підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, у зв`язку з чим доводи в цій частині не приймаються до уваги, а вимоги прокурора про розірвання договору оренди задоволенню не підлягають.

Оскільки підстави для розірвання Договору оренди відсутні, а тому і підстави для зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку до комунальної власності Херсонської міської ради земельну ділянку площею 0,0438га (кадастровий номер 6510136900:01:001:1427) вартістю 609612,78грн. розташовану по Бериславськрому шосе б/н у м.Херсон також відстуні, у зв`язку з чим вимога прокурора в цій частині задоволенню також не підлягає.

З огляду на зазначене, судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом у ході розгляду справи було досліджено всі обставини справи, перевірено їх наявними у ній доказами, та надано їм відповідну правову оцінку, а доводи апелянта не спростовуються вірних висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі Федорченко та Лозенко проти України від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

За таких обставин, апеляційна скарга Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Херсонської області від 24.12.2020 по справі №923/410/20 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 24.12.2020р. у справі №923/410/20 залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено та підписано

26.04.2021р.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф.Савицький