Рішення

від 03.11.2021 по справі 446/432/21

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 446/432/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2021 року Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Костюк У. І.

з участю секретаря Ройко Т.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши в порядку загального провадження в судовому засіданні в місті Кам`янка -Бузька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третіх осіб приватного нотаріуса Львівського нотаріального округу Коцюруби Лариси Ярославівни, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання права власності на Ѕ частку у спільному майні подружжя,-

встановив:

Позивач звернулась із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третьої особи приватного нотаріуса Коцюруби Л.Я. із позовною заявою про визнання права власності на Ѕ частку у спільному майні подружжя. Поданий позов мотивує тим, що 23.04.2011 між нею та ОСОБА_9 було укладено шлюб, який рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 04.11.2019 було розірвано. 24.03.2006 згідно договору купівлі продажу ОСОБА_9 придбав земельну ділянку площею 0,1200 га по АДРЕСА_1 та за час перебування у шлюбних відносинах на даній земельній ділянці було побудовано житловий будинок площею 258,9 кв.м. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер, не залишивши заповіту. Після його смерті приватним нотаріусом Коцюрубою Л.Я. було заведено спадкову справу,спадкоємцями першої черги являються його батьки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та син ОСОБА_6 . Оскільки земельна ділянка по АДРЕСА_1 була придбана до реєстрації шлюбу у 2006 році, а спірний житловий будинок побудований під час шлюбу розташований на спірній земельній ділянці нотаріус рекомендовав звернутись до суду для вирішення даного питання. Вказала про те, що оскільки житловий будинок площею 258,9 кв.м. побудований під час перебування у шлюбі то такий є спільним майном подружжя та їй належить Ѕ частка у даному майні. Крім цього, спірний будинок розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , а відтак оскільки до особи, яка набула право власності на житловий будинок переходить право власності на земельну ділянку то їй належить також Ѕ частка вищевказаної земельної ділянки. У зв`язку з вищенаведеним змушена звернутись до суду.

Ухвалою від 08.04.2021 провадження по справі відкрито та призначено підготовче засідання на 17.05.2021.

14.06.2021 винесено ухвалу про витребування доказів.

03.08.2021 ухвалою суду залучено третіх осіб які не заявляють самостійних позовних вимог ОСОБА_7 та ОСОБА_10 .

Ухвалою суду від 03.08.2021 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 20.09.2021.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовну заяву зсилаючись на викладені у ній обставини, при цьому просила суд задовольнити позов та визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частку житлового будинку загальною площею 258,9 кв.м. розташованого по АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частку земельної ділянки площею 0,1200 га по АДРЕСА_1 .

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив щодо поданої позовної заяви вказав, про те, що позивачем не доведено того факту, що спірне майно, а саме житловий будинок був збудований за спільні кошти подружжя, просив у позові відмовити за безпідставністю.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з`явились про причини неявки суд не повідомили.

Третя особа приватний нотаріус Коцюруба Л.Я. в судове засідання не з`явилась, подала суду заяву в якій просила суд проводити розгляд справи без її участі.

Треті особи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судові засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

З`ясувавши позиції сторін у справі, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Як вбачається із рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04.11.2019 розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 зареєстрований 23.04.2011 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції. (а.с.7)

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6)

З копії державного акту ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 24.03.2006 був власником земельної ділянки площею 0,1200 га по АДРЕСА_1 ,кадастровий номер 4622155400:01:001:0112, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.(а.с.8)

Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності власником житлового будинку по АДРЕСА_1 являвся ОСОБА_9 (.а.с.9)

У витязі про реєстрацію Спадкового реєстру вказано, що ОСОБА_9 до дня смерті проживав та був зареєстрований у АДРЕСА_2 . (а.с.10)

Як встановлено у звіті про оцінку майна, виконаного ФОП ОСОБА_11 , ринкова вартість житлового будинку по АДРЕСА_1 становить 754 110 грн. (а.с.11-18)

Згідно звіту про оцінку майна, виконаного ТОВ Преміум Клар , ринкова вартість земельної ділянки по АДРЕСА_1 становить 111720 грн. (а.с.19-29)

ОСОБА_9 являвся замовником технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 виготовлено 20.09.2018.(а.с.79-86)

Повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкта будівництва в АДРЕСА_1 , замовником якого являвся ОСОБА_9 внесено у реєстр 07.09.2018 (а.с.87-89)

17.08.2018 на замовлення ОСОБА_9 відділом містобудування та архітектури Кам`янка-Бузької РДА видано будівельний паспорт житлового будинку по АДРЕСА_1 .(а.с.90)

Рішенням Запитівської селищної ради від 02 червня 2011 за №3 ОСОБА_9 надано дозвіл для будівництва індивідуального житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1 . (а.с.93).

23.10.2014 на підставі акту № 584 допуску було проведено підключення електроустановок по АДРЕСА_1 за замовленням ОСОБА_9 (а.с.94)

На підставі рахунків-фактур від 08.10.2015, 17.09.2015, 12.10.2015, 08.10.2015, 15.09.2015, 22.08.2015, ОСОБА_3 було придбано будівельні матеріали. (а.с. 93, 94, 96, 97, 98, 99, 100)

Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Коцюруба Л.Я. заведено спадкову справу за № 11/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 , зокрема із заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_7 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_6 . Крім цього, ОСОБА_12 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали заяви про відмову від належної частки спадщини.(копія спадкової справи долучена до матеріалів справи)

Мотиви та норми права з яких виходив суд при ухваленні рішення у справі.

Щодо вимоги позивача про визнання права власності на Ѕ частку житлового будинку суд виходить з наступного.

Згідно змісту глав 7 та 8 Сімейного кодексу України, власність сім`ї існує у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя, залежно від якого регулюється питання розпорядження таким майном.

Згідно із частиною 1 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Сімейного кодексу України, кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Як роз`яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільного нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає розподілу (статті 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Відповідно до ч.3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на наведені положення закону діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя на майно, якщо воно набуте ними за час шлюбу, визнання ж такого майна особистою приватною власністю дружини, чоловіка потребує доведення. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц та висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17.

Згідно ст. 370 Цивільного кодексу України у разі виділу частки із майна,що у спільній сумісній власності, частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішення суду та правовідносини, що випливають з права на спадкування.

Згідно із підпукнтом 4.21 пункту 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріус при оформленні спадщини як за законом,так і за заповітом у випадках,коли із документа,що посвідчує права власності,вбачається,що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя,повинен з`ясувати, чи є у спадкоємця той з подружжя, який його пережив і який має право на Ѕ частку у спільному майні подружжя. За наявності другого із подружжя нотаріус видає йому свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя. У цьому свідоцтві на наявності згоди другого із подружжя, на підставі заяви спадкоємцівможе бути визначена і частка померлого у спільній власності.

Суд задовольняючи вимогу, про визнання права власності на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 у спільному майні подружжя виходить з наступного. Спірне майно, а саме житловий будинок набуте на ім`я ОСОБА_9 за час шлюбу сторін, а саме 29.10.2018, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 04.11.20019 шлюб між позивачем та ОСОБА_9 було розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 помер не залишивши заповіту.

Представник відповідача посилається на те, що даний житловий будинок побудований за особисті кошти ОСОБА_9 , однак докази для підтвердження даного факту у матеріалах справи відсутні. Що стосується посилання представника відповідача на обставини викладені у рішенні Шевченківського районного суду, а саме що сторони живуть окремим життям на думку суду не є визначальними, оскільки зі змісту того самого рішення вбачається, що сторони проживають разом, хоча і не підтримують подружніх стосунків. Крім цього, дане рішення прийняте судом 04.11.2019 натомість спірний житловий будинок набутий ОСОБА_9 на праві власності 29.10.2018.

Посилання представника відповідача, на те що позивачка під час перебування у шлюбі не працювала суд не бере до уваги, оскільки відповідно до змісту ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Крім цього, судом не приймається як доказ твердження представника відповідача про те, що спірне майно, а саме житловий будинок не є спільним майном подружжя так як був збудований не за спільні кошти подружжя , оскільки таке твердження не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи, а тому не може братись до уваги.

Відтак, в ході розгляду справи встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 являється спільним майном подружжя- позивачки ОСОБА_3 та померлого ОСОБА_9 та виходячи із презумції права спільної сумісної власності за ОСОБА_3 слід визнати право власності на Ѕ частину будинку по АДРЕСА_1 .

Щодо позовних вимог про визнання права власності на Ѕ частку земельної ділянки суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Також згідно з частиною першою статті 120 ЗК України (в редакції, чинній на час укладення договорів дарування та купівлі-продажу) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. При цьому у відповідності до частини четвертої цієї статті в разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому під час застосування положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

В ході розгляду справи встановлено, що житловий будинок загальною площею 258, 9 кв. м. розташований на земельній ділянка площею 0,1200 га по АДРЕСА_1 , яка належала на праві приватної власності померлому ОСОБА_9 .

Отже, у зв"язку з набуттям позивачем ОСОБА_3 права власності на Ѕ частку житлового будинку по АДРЕСА_1 до неї переходить і право власності на Ѕ частку земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_1 .

Таким чином, позивач довела суду підстави свого позову, що як наслідок свідчить про необхідність у задоволенні її позовних вимог.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України

При вирішенні питання щодо стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачів в користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2 , 81 , 89, 258 , 259 , 263-265 , 268 ЦПК України, суд

вирішив :

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,третіх осіб приватного нотаріуса Львівського нотаріального округу Коцюруби Лариси Ярославівни, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про визнання права власності на Ѕ частку у спільному майні подружжя- задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на Ѕ частку житлового будинку загальною площею 258,9 кв.м. розташованого по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на Ѕ частку частку земельної ділянки площею 0, 1200 га по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 по 1 443 (одну тисячу чотириста сорок три гривні) судового збору з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 15.11.2021.

Суддя Костюк У.І.