Постанова

від 20.06.2022 по справі 446/432/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 446/432/21 Головуючий у 1 інстанції: Костюк О.І.

Провадження № 22-ц/811/4263/21 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Юзефович Ю.І.

з участю позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Кам"янка-Бузького районного суду Львівської області від 03 листопала 2021 року в складі судді Костюк У.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , з участю третіх осіб приватного нотаріуса Львівського нотаріального округу Коцюруби Лариси Ярославівни, ОСОБА_8 , ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частку у спільному майні подружжя,-

встановив:

У березні 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , з участю третьої особи приватного нотаріуса Львівського нотаріального округу Коцюруби Л.Я. про визнання права власності на 1/2 частку у спільному майні подружжя.

Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що 23.04.2011 зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 , який рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 04.11.2019 розірвано.

24.03.2006 згідно договору купівлі продажу ОСОБА_9 придбав земельну ділянку площею 0,1200 га по АДРЕСА_1 та за час перебування у шлюбних відносинах на даній земельній ділянці ними побудовано житловий будинок площею 258,9 кв.м.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 помер, не залишивши заповіту. Після його смерті приватним нотаріусом Коцюрубою Л.Я. заведено спадкову справу,спадкоємцями першої черги є його батьки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та син ОСОБА_5 .

Оскільки земельна ділянка по АДРЕСА_1 придбана до реєстрації шлюбу у 2006 році, а спірний житловий будинок, який побудований під час шлюбу, розташований на спірній земельній ділянці, нотаріус рекомендував звернутись до суду для вирішення даного питання.

Звертала увагу, що оскільки житловий будинок площею 258,9 кв.м. побудований під час перебування у шлюбі, відтак є спільним майном подружжя та їй належить 1/2 частка у даному майні. Крім цього, спірний будинок розташований на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , а відтак оскільки до особи, яка набула право власності на житловий будинок переходить право власності на земельну ділянку, то їй належить також 1/2 частка вищевказаної земельної ділянки.

Просила визнати за нею право власності на 1/2 частку житлового будинку загальною площею 258,9 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1 , а також визнати за нею право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,1200 га за вказаною адресою, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4622155400:01:001:0112.

Оскаржуваним рішенням Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 03 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ,третіх осіб приватного нотаріуса Львівського нотаріального округу Коцюруби Лариси Ярославівни, ОСОБА_8 , ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частку у спільному майні подружжя - задоволено повністю.

Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 1/2 частку житлового будинку загальною площею 258,9 кв.м. розташованого по АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на 1/2 частку частку земельної ділянки площею 0, 1200 га по АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 по 1443 судового збору з кожного.

Рішення оскаржив відповідач ОСОБА_5 , з рішенням не погоджується, оскільки при постановлені такого порушено норми матеріального та неправильно застосовано норми процесуального права.

В апеляційній скарзі звертає увагу, що відповідачі у справі не є власниками майна та/або подружжям, а є спадкоємцями майна померлого ОСОБА_9 , відтак застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин статті 60 СК України є неправомірним.

Крім цього, позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що вона за особисті кошти здійснила будівництво спірного житлового будинку, а надані нею товарні чеки можуть бути предметом доказування у справі про відшкодування вартості будівельних матеріалів або поділу майна подружжя, тобто вказане не може свідчити про набуття позивачкою права власності на частину у домоволодінні.

Також, судом встановлено, що після введення об`єкта в експлуатацію проведена державна реєстрація на будинок на ім`я ОСОБА_9 , вказаний юридичний факт сторонами не оспорювався, а отже і набуття права власності на спірне домоволодіння ОСОБА_9 вважається правомірним.

Звертає увагу, що при постановленні рішення судом порушено права інших спадкоємців, які не були залучені як співвідповідачі, а саме ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Просить скасувати рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 03 листопада 2021 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення враховуючи таке.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції врахував, що житловий будинок по АДРЕСА_1 є спільним майном подружжя позивачки ОСОБА_1 та померлого ОСОБА_9 , відтак виходячи із презумпції права спільної сумісної власності визнав за позивачкою право власності на 1/2 частину вказаного будинку.

При цьому, суд прийшов висновку, що у зв"язку з набуттям позивачкою ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 до неї переходить і право власності на 1/2 частку земельної ділянки розташованої за цією ж адресою.

Перевіряючи оскаржуване рішення суду першої інстанції колегія суддів враховує таке.

Конституція Україниустатті 41гарантує право кожному володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Згідно із ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.

При вирішенні питання щодо правомірності набуття права власності суд повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб, позивач набув чи має намір набути право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному законом.

Згідно із ст.328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 04.11.2019 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , який зареєстрований 23.04.2011 Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції (а.с.7).

До реєстрації шлюбу із позивачкою ОСОБА_9 , на підставі договору купівлі-продажу від 24.03.2006, придбав земельну ділянку площею 0,1200 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4622155400:01:001:0112, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.(а.с.8)

Рішенням Запитівської селищної ради від 02 червня 2011 за №3 ОСОБА_9 надано дозвіл для будівництва індивідуального житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1 . (а.с.93)

23.10.2014 на підставі акту № 584 проведено підключення електроустановок по АДРЕСА_1 за замовленням ОСОБА_9 (а.с.94).

На підставі рахунків-фактур від 08.10.2015, 17.09.2015, 12.10.2015, 08.10.2015, 15.09.2015, 22.08.2015, ОСОБА_1 придбала будівельні матеріали (а.с. 93, 94, 96, 97, 98, 99, 100).

17.08.2018 на замовлення ОСОБА_9 відділом містобудування та архітектури Кам`янка-Бузької РДА видано будівельний паспорт на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с.90).

07.09.2018 внесено у реєстр повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкта будівництва в АДРЕСА_1 , замовником якого є ОСОБА_9 (а.с.87-89)

На замовлення ОСОБА_9 20.09.2018 виготовлено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.79-86).

В подальшому, 29.10.2018 державним реєстратором Кам`янка-Бузької районної державної адміністрації проведено реєстрацію права власності за ОСОБА_9 на житловий будинок загальною площею 258,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , підстава декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 10.10.2018 (а.с. 9).

Як встановлено у звіті про оцінку майна, виконаного ФОП ОСОБА_11 , ринкова вартість житлового будинку по АДРЕСА_1 станом на 26.02.2021 року складає 754 110 грн. (а.с.11-18)

Крім цього, згідно із звітом про оцінку майна, виконаного ТОВ «Преміум Клар», ринкова вартість земельної ділянки по АДРЕСА_1 станом на 26.02.2021 становить 111720 грн. (а.с.19-29)

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Коцюруба Л.Я. заведено спадкову справу за № 11/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 . Зокрема, із заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_8 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 . Крім цього, ОСОБА_12 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали заяви про відмову від належної частки спадщини.(копія спадкової справи долучена до матеріалів справи)

У витязі про реєстрацію в Спадковому реєстрі вказано, що ОСОБА_9 до дня смерті проживав та був зареєстрований у АДРЕСА_2 (а.с.10).

Статтею 60СК України закріплено презумпцію спільності майна подружжя. Відповідно до положень вказаної статті майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Таким чином, житловий будинок загальною площею 258,9 кв.м., розташований по АДРЕСА_1 , побудований за час перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_9 у шлюбі, відтак є спільною сумісною власністю даного подружжя, оскільки ОСОБА_9 надано дозвіл для будівництва індивідуального житлового будинку на земельній ділянці по АДРЕСА_1 рішенням Запитівської селищної ради від 02 червня 2011 за №3, а право власності за ОСОБА_9 зареєстровано державним реєстратором Кам`янка-Бузької районної державної адміністрації 29.10.2018 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 10.10.2018.

Доводи апелянта про те, що померлий ОСОБА_9 був одноосібним власником спірного будинку, після введення об`єкта в експлуатацію проведена державна реєстрація на будинок на ім`я ОСОБА_9 , вказаний юридичний факт сторонами не оспорювався, є безпідставними, оскільки спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає розподілу (статті 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

З огляду на наведені положення закону діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя на майно, якщо воно набуте ними за час шлюбу, визнання ж такого майна особистою приватною власністю дружини, чоловіка потребує доведення.

Дружина і чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 63 Сімейного Кодексу України).

Статтею 69 СК України передбачено право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права їх спільної сумісної власності.

Згідно із ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Способи та порядок поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя передбачені ст. 71 СК України.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України).

Пунктом 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що частка суб`єкта права спільної сумісної власності визначається зокрема, при поділі майна, виділі частки зі спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

На переконання колегії суддів, визначення ідеальної частки у праві спільної сумісної власності, яка є рівною для всіх її співвласників, без виділу частки або поділу спільного сумісного майна в натурі, має самостійне правове значення, оскільки в результаті визначення розміру часток позивачів припиняється право спільної сумісної власності та виникає право спільної часткової власності.

При цьому, розірвання шлюбу не тягне за собою зміну правового статусу майна подружжя. Таке майно залишається їх спільною сумісною власністю. Тобто лише після вирішення питання про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю, виділення конкретних часток кожному зі співвласників, таке майно набуває статусу спільної часткової власності чи особистої приватної власності.

В контексті зазначеного, а також враховуючи те, що виключно позивачеві належить обирати спосіб захисту порушеного права, колегія суддів приходить висновку, що суд першої інстанції з дотримання вимог зазначених норм законодавства та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України задовольнив позовну вимогу про визнання за співвласником ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 258,9 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1 .

При цьому, задовольняючи іншу позовну вимогу про визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,1200 га по АДРЕСА_1 , суд першої інстанції правильно врахував роз`яснення, викладені у пункті 8-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», де судам роз`яснено, якщо на земельній ділянці, яка належить на праві приватної власності одному із подружжя, знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою, переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК України, 377 ЦК України.

Інші доводи апелянта, в тому числі, що при постановленні рішення судом порушено права інших спадкоємців, які не були залучені як співвідповідачі, а саме ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 , на увагу не заслуговують, оскільки з досліджених копій матеріалів спадкової справи № 11/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 встановлено, що син померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який 26.02.2021 подав заяву про прийняття спадщини, а також малолітній син померлого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в інтересах якого із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини 24.02.2021 звернулася мама ОСОБА_1 , ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 03.08.2021 залучені до участі у справі як треті особи, які не заявлють самостійних вимог на предмет спору, при цьому інший син померлого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 26.02.2021 подав нотаріусу заяву про відмову від належної йому частки у спадковому майні в користь сина померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відтак його права та інтереси оскаржуваним рішенням не порушено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не є такими, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, в зв`язку з чим, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Кам"янка-Бузького районного суду Львівської області від 03 листопала 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 22 червня 2022 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк