Рішення

від 04.11.2021 по справі 136/112/18

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/112/18

провадження № 2/136/207/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2021 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

за участю представника відповідача Майданюка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права оренди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач), через свого представника, звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" (далі - відповідач), з урахуванням заяви про зміну предмета позову, з наступними вимогами:

- усунути перешкоди позивачеві в користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою площею 3,0100 га, кадастровий номер 0522281200:03:000:2076, яка знаходяться на території с. Зозівка, Вінницького р-ну, Вінницької обл., шляхом витребування її від відповідача;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно: права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0100 га, кадастровий номер 0522281200:03:000:2076, яка розташована на території с. Зозівка, Вінницького р-ну, Вінницької обл., номер запису про інше речове право №19971974 від 10.04.2017;

- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору, а також витрати на проведення судової експертизи.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

Позивач є власницею земельної ділянки площею 3,0100 га, з кадастровим номером 0522281200:02:000:2076, яка находяться на території с. Зозівка, Вінницька обл. 18.02.2008 між позивачем та ТОВ Концерн Сімекс-Агро , правонаступником якого є відповідач, було укладено договір оренди землі, який був зареєстрований у Вінницькій філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено записи за №040881200007 від 22.02.2008. У відповідності до п. 4 вказаного договору його було укладено на 10 років. Однак, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 10.04.2017 державним реєстратором Гладчуком В.В. було зареєстровано інший договір оренди земельної ділянки, з кадастровим номером 0522281200:02:000:2076, від 27.09.2016, що нібито укладений між сторонами на строк до 31.12.2026. Позивач стверджує, що договору оренди земельної ділянки від 27.09.2016 не укладала і на теперішній час діє договір оренди, який укладений між сторонами раніше 18.02.2008, що виключає можливість укладення нового договору оренди. Крім того, позивач оглянувши оспорюваний договір встановила, що підпис, який міститься в розділі реквізити та підписи сторін від її імені виконано іншою, невідомою їй особою.

Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 26.01.2018 призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Відповідач, через свого представника, подав до суду відзив із запереченнями проти позову.

Відповідач обґрунтовує свої заперечення наступними обставинами.

27.09.20216 між сторонами було укладено договір оренди землі за умовами якого, орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Зозівківської сільської ради, загальною площею 3,0100 га. Договір оренди зареєстровано Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.04.2017, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34774908 від 13.04.2017. Таким чином, починаючи з 2016 року, відповідач є законним користувачем земельної ділянки та належним чином виконує усі зобов`язання взяті на себе. Разом з тим, твердження позивача про те, що договір оренди зі сторони позивача підписано не нею особисто, а невідомою особою не відповідає дійсності, оскільки такий підпис тотожний підпису, що у паспорті позивача, а тому на дату підписання договору оренди, волевиявлення позивача відповідало його внутрішній волі. Також, при укладенні договору оренди позивачем було надано відповідачу паспорт, з якого було відзнято ксерокопію, який останній отримати міг лише особисто від позивача. Крім того, під час дії оренди земельної ділянки, відповідачем понесені значні витрати на поліпшення стану об`єкту оренди. Позивач при укладені оспорюваного договору погодилася з усіма його умовами та на протязі 2016-2017 років добровільно належним чином приймала виконання таких умов. Не є вірним твердження позивача про те, що на момент укладення оспорюваного договору оренди землі діяв договір оренди укладений 18.02.2008, оскільки згідно п.12.4 договору оренди від 27.09.2016 сторони домовились про те, що раніше укладений між ними договір оренди земельної ділянки, що є предметом цього договору, припиняє свою дію. Таким чином жодних порушень при укладенні оспорюваного правочину немає.

Позивач відповіді на відзив не подала.

Представник позивача звернувся до суду клопотання про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи на предмет дійсності підпису позивача розміщеного на оспорюваному договорі.

Ухвалою суду від 20.04.2018 призначено у справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню КНДІСЕ МЮ України, а на вирішення експертам поставлено відповідне запитання. Також, було витребувано матеріали для експертного дослідження.

Ухвалою суду від 02.07.2018 на час експертизи провадження у справі зупинено.

13.11.2018 на адресу суду надійшов висновок судово-почеркознавчої експертизи від 07.11.2018 за №4078/4079/18-21.

Ухвалою суду від 14.11.2018 провадження у справі поновлено.

Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про призначення додаткової судово-почеркознавчої експертизи та клопотав про витребування доказів.

Згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 17.01.2019 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ, а також протоколу автрозподілу, цивільна справа була передана на розгляд судді Кривенка Д.Т.

Ухвалою суду від 18.01.2019 справу прийнято до провадження судді призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 13.03.2019 на задоволення клопотання представника позивача забезпечено його участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 19.03.2019 клопотання представника відповідача задоволено частково, призначено у справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському НДІСЕ, а на вирішення експертам поставлено відповідне запитання. Також, було витребувано матеріали для експертного дослідження, а провадження у справі зупинено.

Експерт звернувся до суду із клопотанням про залишення без виконання експертизи на підставі несплати її вартості.

22.07.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про зміну найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс - Агро" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД", інші реквізити незмінні.

Ухвалою суду від 11.03.2020 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 15.07.2020 на задоволення клопотання представника позивача забезпечено його участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду 21.07.2020 матеріали цивільної справи направлено експертам Київського НДІСЕ для проведення експертизи згідно із ухвалою суду від 19.03.2019.

09.02.2021 на адресу суду надійшов висновок судово-почеркознавчої експертизи від 28.01.2021 за №20076/20077/20-32.

Ухвалою суду від 09.02.2021 провадження у справі поновлено.

29.03.2021 представник позивача подав до суду заяву про зміну предмета позову та просив усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою та скасування державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Ухвалою суду від 29.03.2021 було прийнято заяву про зміну предмету позову, а підготовче судове засідання відкладено.

Ухвалою суду від 16.04.2021 на задоволення клопотання представника позивача забезпечено його участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

23.04.2021 представник відповідача подав до суду клопотання про виклик судового експерта Київського НДІСЕ.

До судового розгляду спір між сторонами не врегульовано.

Ухвалою суду від 29.04.2021 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті. Водночас, з метою сприяння реалізації стороною своїх прав, суд вважав за можливе на прохання представника відповідача здійснити допит судового експерта Київського НДІСЕ щодо висновку від 28.01.2021 №20076/20077/20-32.

30.07.2021 представник відповідача подав до суду клопотання про визнання недопустимим доказом по справі висновок судової почеркознавчої експертизи від 28.01.2021 №20076/20077/20-32 наданого експертами Київського НДІСЕ.

04.11.2021 представник відповідача подав заяву у якій, серез іншого зазначив, що відмовляється від виклику та допиту судового експерта Київського НДІСЕ.

У судове засідання позивач та її представник не з`явились, однак останній у своїй заяві просив суд про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти позову в повному обсязі з огляду на заперечення, які були подані раніше у відзиві та інших клопотаннях.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Позивача є власником земельної ділянки площею 3,0100 га, кадастровий номер 0522281200:03:000:2076, яка знаходяться на території с. Зозівка, Вінницького р-ну, Вінницької обл. 18.02.2008 між позивачем та ТОВ Концерн Сімекс-Агро , правонаступником якого є відповідач, було укладено договір оренди землі, який був зареєстрований у Вінницькій філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено записи за №040881200007 від 22.02.2008. У відповідності до п. 4 вказаного договору його було укладено на 10 років. Згідно акту прийому-передачі об`єкту оренди оспорювану земельну ділянку орендодавець передала орендарю. Натомість, під час дії вищевказаного договору, 10.04.2017 державним реєстратором Гладчуком В.В. було зареєстровано інший договір оренди земельної ділянки між цими сторонами від 27.09.2016 на строк до 31.12.2026. Позивач заперечує підписання нею оспорюваного договору оренди земельної ділянки, і що її умови не відповідали вільному внутрішньому волевиявленню позивача як орендодавця, у зв`язку з чим вона через свого представника звернулася до суду та, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просила суд про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 3,0100 га, кадастровий номер 0522281200:03:000:2076, яка знаходяться на території с. Зозівка, Вінницького р-ну, Вінницької обл. і скасування державної реєстрації права оренди за договором, що нібито був укладений між сторонами від 27.09.2016. В процесі судового розгляду, представник відповідача стверджував, що підпис позивача в оспорюваному договорі тотожний підпису, що у її паспорті, а тому на дату підписання договору оренди, волевиявлення позивача відповідало її внутрішній волі. Також, при укладенні договору оренди позивачем було надано відповідачу паспорт, з якого було відзнято ксерокопію, який останній отримати міг лише особисто від позивача. Крім того, позивач при укладені оспорюваного договору погодилася з усіма його умовами та на протязі 2016-2017 років добровільно належним чином приймала виконання таких умов, а її твердження про те, що на момент укладення оспорюваного договору оренди землі діяв договір оренди укладений 18.02.2008 є невірним, оскільки згідно п.12.4 договору оренди від 27.09.2016 сторони домовились про те, що раніше укладений між ними договір оренди земельної ділянки, припиняє свою дію. На задоволення клопотання представника позивача судом було призначено у справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню КНДІСЕ МЮ України, а на вирішення експертам поставлено запитання: Чи виконаний підпис в графі "Орендодавець" договору оренди від 27.09.2016, який укладено між сторонами щодо оренди земельної ділянки площею 3,0100 га (кадастровий номер 0522281200:02:000:2076), позивачем чи іншою особою? Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи від 07.11.2018 за №4078/4079/18-21, серед іншого зазначено, що підпис у графі "Орендодавець" договору оренди від 27.09.2016, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Концерн "Сімекс - Агро" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0522281200:02:000:2076 - виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою. Надалі на задоволення клопотання представника відповідача судом було призначено у справі іншу судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київського НДІСЕ, а на вирішення експертам поставлено аналогічне запитання, яке ставили при попередній експертизі. До здійснення висновку експертів 22.07.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про зміну найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн "Сімекс - Агро" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД". Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи від 28.01.2021 за №20076/20077/20-32, серед іншого зазначено, що підпис у графі "Орендодавець" договору оренди від 27.09.2016, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Концерн "Сімекс - Агро" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0522281200:02:000:2076 - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. 29.03.2021 представник позивача подав до суду заяву про зміну предмета позову та виклав позовні вимоги в актуальній редакції. 23.04.2021 представник відповідача подав до суду клопотання про виклик судового експерта Київського НДІСЕ на предмет допиту його щодо висновку від 28.01.2021 за №20076/20077/20-32. Однак, 04.11.2021 представник відповідача подав заяву у якій, серед іншого зазначив, що відмовляється від виклику та допиту судового експерта, натомість, представник відповідача просив суд про визнання недопустимим доказом по справі висновок судової почеркознавчої експертизи від 28.01.2021 №20076/20077/20-32 наданого експертами Київського НДІСЕ. У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову в повному обсязі з огляду на заперечення, які були подані раніше у відзиві та інших клопотаннях.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України ).

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України , Законом України Про оренду землі . При цьому, саме Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Договір оренди землі як вид правочину відноситься до двосторонніх правочинів. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України ).

В силу ч. 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису ч. 1 ст. 215 ЦК України , а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у ч. 1 ст. 215 ЦК України , так і у ст.ст. 229-233 ЦК України , йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину. Коли ж сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому/їй майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки. Отже, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок. Аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/204716-ц.

Власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки та/або додаткової угоди у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсності змісту правовідносин, які склалися у зв`язку з фактичним використанням земельної ділянки.

Суд зауважує, що згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2, 3 ст. 89 ЦПК України).

Суд вважає неприйнятними аргументи представника відповідача, де у своєму відзиві на позов він стверджує, що підпис позивача в оспорюваному договорі тотожний підпису, що у її паспорті, а тому на дату підписання договору оренди, волевиявлення позивача відповідало її внутрішній волі. Однак, згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи у Вінницькому відділенні КНДІСЕ МЮ України від 07.11.2018 за №4078/4079/18-21,який призначено на вимогу представника позивача, серед іншого зазначено, що підпис у графі "Орендодавець" договору оренди від 27.09.2016, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Концерн "Сімекс - Агро" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0522281200:02:000:2076 - виконаний не позивачем, а іншою особою. Такий висновок експертів суд вважає належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який свідчить на користь доводів позивача.

Суд вважає неприйнятними аргументи представника відповідача, про те, що при укладенні оспорюваного договору оренди позивачем було надано відповідачу паспорт, з якого було відзнято ксерокопію, який останній отримати міг лише особисто від позивача. Однак, наявність у відповідача можливості для отримання копії паспорту орендодавця - позивача, доводиться тим що між сторонами раніше укладався договір оренди землі від 18.02.2008 чого було б зробити нелегально без документу який посвідчує особу позивача.

Суд зауважує, що прийняття позивачем від відповідача виконання умов оспорюваного договору не може свідчити про укладення правочину щодо оренди земельної ділянки і його дійсність та відповідність вимогам ст. 203 ЦК України.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяючи учасникам судового процесу в реалізації ними прав, ухвалою від 19.03.2019 клопотання представника відповідача задоволено частково та призначено у справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському НДІСЕ, а на вирішення експертам поставлено відповідне запитання, але в кінцевому етапі, згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи від 28.01.2021 за №20076/20077/20-32, серед іншого зазначено, що підпис у графі "Орендодавець" договору оренди від 27.09.2016, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Концерн "Сімекс - Агро" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0522281200:02:000:2076 - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Суд вважає, необґрунтованим клопотання представника відповідача про визнання недопустимим доказом по справі висновок судової почеркознавчої експертизи від 28.01.2021 №20076/20077/20-32 наданого експертами Київського НДІСЕ, з огляду на наступне.

Суд зауважує, що висновок експерта не є достовірним/належним/допустимим доказом у разі доведення наявності дефекту самого висновку, а саме наявність одного (або декількох) із зазначених моментів: необґрунтованості, неповноти або його неясності (під неясністю висновку експерта слід розуміти нечіткість, розпливчастість відповідей експерта, внаслідок чого стає незрозумілий хід думок експерта, недостатньо повним є висновок, заснований на дослідженні не всіх наданих експертові об`єктів або що не містить вичерпних відповідей па всі поставлені питання); факт вирішення експертом правових питань чи питань, які виходять за межі його спеціальних знань; вирішення експертом питань щодо обставин, які не є предметом доказування; призначення та проведення експертизи, складання висновку експерта з порушенням чинного законодавства України.

Таким чином, слід розуміти, що оскільки достовірність/належність/допустимість висновку експерта - це обставина, що має значення для вирішення справи, то дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність дефектів висновку експерта, є доказами у справі.

Як вбачається, висновок судової почеркознавчої експертизи від 28.01.2021 №20076/20077/20-32 Київського НДІСЕ не містить будь-яких тверджень чи посилань експерта щодо невідповідної якості чи недостатньої кількості наданого для проведення експертизи матеріалу, що могло поставити під сумнів правильність виконання експертизи та, відповідно висновок.

Крім того, відповідно до п. 3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень , затвердженої Наказом Міністерства юстиції від 08.10.1998 №53/5, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.

З матеріалів справи вбачається, що для проведення судової почеркознавчої експертизи було надано оригінал договору оренди від 27.09.2016, а у якості зразків почерку та підпису позивача для порівняльного дослідження було надано оригінали документів з підписами та почерком позивача.

Отже, експерт, дотримуючись вимог Інструкції провів дослідження на підставі оригіналу об`єкта дослідження, використовуючи для порівняльного дослідження оригінали документів, на яких містився підпис позивача. Крім того, експертами Київського НДІСЕ надано вичерпну відповідь на поставлене судом питання і суду зрозуміло експертний висновок від 28.01.2021 №20076/20077/20-32 , який є чітким та конкретним, а тому суд вважає такий висновок допустимим доказом по справі.

Отже, вимога позивача про усунення перешкод в користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою площею 3,0100 га, кадастровий номер 0522281200:03:000:2076, яка знаходяться на території с. Зозівка, Вінницького р-ну, Вінницької обл., шляхом витребування її від відповідача, є обґрунтованою та такою, що підтверджена належними та допустимими доказами, які є достовірними і достатніми для задоволення позовних вимог в цій частині.

Разом з тим, реєстрація в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право №19971974 від 10.04.2017) права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0100 га, кадастровий номер 0522281200:03:000:2076, на підставі неукладеного договору оренди земельної ділянки від 27.09.2016 між сторонами, порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження її власністю.

За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права позивача.

Суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат керується ч.1 та п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України згідно яких судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на те, що позов задоволено у повному обсязі, а тому суд дійшов висновку, що судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1612,80 грн (704,80 + 908,00), а також витрати на проведення судової експертизи в сумі 5005,00 грн, а всього 6617,80 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 19, 23, 76-80, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 63, м. Липовець, Вінницький р-н., Вінницька обл., ЄДРПОУ - 32513287) про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації права оренди - задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні належною їй на праві власності земельною ділянкою площею 3,0100 га, кадастровий номер 0522281200:03:000:2076, яка знаходяться на території с. Зозівка, Вінницького р-ну, Вінницької обл., шляхом витребування її від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД".

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно: права оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0100 га, кадастровий номер 0522281200:03:000:2076, яка розташована на території с. Зозівка, Вінницького р-ну, Вінницької обл., номер запису про інше речове право №19971974 від 10.04.2017.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 1612,80 грн (704,80 + 908,00), а також витрати на проведення судової експертизи в сумі 5005,00 грн, а всього 6617,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Д.Т. Кривенко