Рішення

від 27.10.2021 по справі 335/8621/21

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/8621/21 2/335/2779/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого - судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Барсукової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Гарантія плюс про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Гарантія плюс про витребування майна з чужого незаконного володіння, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.05.2014 року між ТОВ ТД Трейдторг (продавець) та ТОВ Гарантія плюс (покупець) укладено договір поставки (постачання) № 038/14, відповідно до умов якого, продавець зобов`язується продати покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п.п.1.2, 6.1 договору предметом даного договору є феросплав Ферохром (Сr>10%). Ціна та кількість товару вказана в специфікації, що є невід`ємною частиною договору.

Згідно специфікації № 1 до договору поставки від 12.05.2014, товар, що постачається - феросплав у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції. Хімічний склад: хрому Сr 13,24%, вуглецю С 1,29%, нікелю Ni 7,89%, фосфору Р 0,004%, сірки S 0,01%,заліза Fe 77,566%.

На виконання умов договору ТОВ ТД Трейдторг поставило в користь ТОВ Гарантія плюс феросплав ферохром на загальну суму 448800 грн., що підтверджується видатковим накладними.

Проте, в порушення умов договору оплата за товар ТОВ Гарантія плюс здійснена не була.

15.08.2014 між ТОВ ТД Трейдторг (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 15/08-1, згідно якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв право вимоги, що належало первісному кредиторові, і став кредитором за господарськими зобов`язаннями, які виникли згідно договору поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014 року, . укладеного між первісним кредитором та боржником - ТОВ Гарантія плюс щодо оплати боржником вартості поставленого первісним кредитором товару по вказаному договору на суму 448800 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду у м. Запоріжжя від 21.07.2016 року у справі № 335/5896/16-ц позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014, укладений між ТОВ ТД Трейдторг та ТОВ Гарантія плюс . Зобов`язано повернути у власність ОСОБА_1 . Ферохром Сr>10% (феросплав у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції. Хімічний склад: хрому Сr 13,24%, вуглецю С 1,29%, нікелю Ni 7,89%, фосфору Р 0,004%, сірки S 0,01%,заліза Fe 77,566%) в кількості 264 тони, який був поставлений на підставі договору поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014 року, що укладений між ТОВ ТД Трейдторг та ТОВ Гарантія плюс , який перебуває на складі Волинської митниці за адресою: Волинська область, Любомльський район, с.Римачі.

ТОВ Гарантія плюс намагалось в судовому порядку визнати недійсним договір відступлення права вимоги № 15/08-1 від 15.08.2014, однак рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 16.02.2017 року № 314/5472/16 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач зазначає, що рішення Орджонікідзевського районного суду у м. Запоріжжя по справі № 335/5896/16-ц виконано не було, товар (Ферохром Сr>10% (феросплав у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції. Хімічний склад: хрому Сr 13,24%, вуглецю С 1,29%, нікелю Ni 7,89%, фосфору Р 0,004%, сірки S 0,01%,заліза Fe 77,566%) в кількості 264 тони, який був поставлений на підставі договору поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014 року, що укладений між ТОВ ТД Трейдторг та ТОВ Гарантія плюс ) ОСОБА_1 не повернуто. Станом на момент подачі позову товар на складі Волинської митниці за адресою: Волинська область, Любомльський район, с.Римачі відсутній.

Так, на вищезазначене майно вже неодноразово накладались та скасовувались арешти в межах різних кримінальних проваджень. Зокрема, майно ОСОБА_1 вже вилучалось та накладався арешт в кримінальних провадженнях № 32015030000000042, № 12014080060004344, № 12015000000000156, № 12014000000000327, № 2018000000000758, № 12018000000000760 та №42015110000000471.

Кримінальні провадження № 32015030000000156 та № 12014080060004344 було об`єднано на підставі Постанови Генеральної прокуратури України про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 11 вересня 2015 року з присвоєнням йому останнього номеру.

Кримінальні провадження № 32015030000000042 та № 12014080060004344 було об`єднано на підставі Постанови Генеральної прокуратури України про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 06 лютого 2016 року з присвоєнням йому останнього номеру.

Кримінальні провадження № 12014080060004344 та № 12014000000000327 було об`єднано з присвоєнням йому останнього номеру. Надалі з кримінального провадження

№ 12014000000000327 матеріали досудового розслідування разом з документами про арешт майна ОСОБА_1 було виділено в окреме провадження

№ 12018000000000758, у якому обвинувальний акт направлено до суду для розгляду по суті. Крім того, з кримінального провадження № 12018000000000758 матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження № 12018000000000760, у якому також обвинувальний акт направлено до суду для розгляду по суті.

Арешти неодноразово скасовувались в кожному з кримінальних проваджень, ухвали виконано не було.

Після цього були зроблені адвокатські запити на адресу ГУ НП у місті Києві, Київської міської прокуратури, Офісу Генерального прокурора та Національної поліції України. З огляду на отримані відповіді було встановлено, що постановою першого заступника Генерального прокурора України від 05.06.2019 року здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014000000000327 було доручено слідчим слідчого управління ГУ НП у місті Києві та матеріали провадження 19.08.2020 року отримані слідчим управлінням для проведення подальшого розслідування. В подальшому слідчим СУ ГУ НП у місті Києві отримано ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.11.2020 року у справі № 752/22432/20, якою було скасовано арешт вказаного майна, та Ухвалу слідчого судді цього ж суду від 09.12.2020 року, якою зобов`язано уповноважену особу СУ ГУ НП у місті Києві повернути ТОВ Гарантія Плюс вилучене вказане майно. Крім того, Волинською митницею Держмитслужби України було надано копію Постанови про передачу на зберігання речових доказів від 23 листопада 2020 року, якою слідчий СУ ГУ НП в місті Києві Теліус Є. передав службовим особам ТОВ Гарантія Плюс майно ОСОБА_1 .

Ознайомившись у ЄДРСР зі змістом ухвали від 20.11.2020 у справі № 752/22432/20 позивач дізнався, що вказаною ухвалою за клопотанням ТОВ Гарантія Плюс скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.05.2015 в межах справи № 161/6746/15, а саме на 119 мішків білого кольору типу Біг-Бег з розсипчастими речовинами темного кольору середньої та дрібної фракції у яких, згідно супровідних документів знаходяться феросплави у вигляді гранул середньої та дрібної фракції загальною вагою 264 000 кг та які були тимчасово вилучені в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, ухвала від 07.05.2015 року у справі № 161/6746/15 вже була скасована за клопотанням позивача. Так, ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/45644/17-к від 02.12.2017 року (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 26.12.2017) клопотання ОСОБА_1 задоволено, скасовано арешт майна, що був накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 07.05.2017, з феросплаву у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції, який перебуває на зберіганні на складі Волинської митниці за адресою: Волинська область, Любомльський район, с. Римачі. Вказана ухвала не оскаржена та набрала законної сили.

Таким чином, на момент звернення ТОВ Гарантія Плюс у 2020 році до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про зняття арешту накладеного ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 07.05.2017 у справі № 161/6746/15, вказана ухвала вже була скасована.

ТОВ Гарантія плюс було обізнано про те:

- що договір поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014, укладений між ТОВ ТД Трейдторг та ТОВ Гарантія плюс розірвано в судовому порядку, а майно підлягало поверненню ОСОБА_1 ;

- що у ТОВ Гарантія Плюс відсутні будь-які правові підстави для користування, володіння та розпорядження майном (Ферохром Сr>10% (феросплав у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції. Хімічний склад: хрому Сr 13,24%, вуглецю С 1,29%, нікелю Ni 7,89%, фосфору Р 0,004%, сірки S 0,01%,заліза Fe 77,566%) в кількості 264 тони, який був поставлений на підставі договору поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014 року, що укладений між ТОВ ТД Трейдторг та ТОВ Гарантія плюс ).

Втім, незважаючи на ці обставини ТОВ Гарантія Плюс звернулось до суду з клопотанням про скасування арешту та повернення майна йому, як власнику. Такі дії з боку відповідача є недобросовісною поведінкою, яка спрямована на покращення майнового стану (збагачення) ТОВ Гарантія Плюс за рахунок позивача.

На підставі викладеного позивач просить витребувати у ТОВ Гарантія Плюс (код ЄДРПОУ 37359563; 69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 8а) та передати йому товар, а саме: феросплав у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції. Хімічний склад: хрому Сr 13,24%, вуглецю С 1,29%, нікелю Ni 7,89%, фосфору Р 0,004%, сірки S 0,01%,заліза Fe 77,566%) в кількості 264 тони, який був поставлений на підставі договору поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014 року, що укладений між ТОВ ТД Трейдторг та ТОВ Гарантія плюс .

В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання двічі не з`явився, поважну причину не явки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, відзив на позов не надав.

Відповідно до ст. 280 ч.1 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що представник відповідача обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача, шляхом постановлення заочного рішення.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що представник відповідача не з`явився до суду без поважних причин, відзив на позовну заяву суду не надав, тому, при відсутності заперечень зі сторони позивача, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши подані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що 12.05.2014 року між ТОВ ТД Трейдторг (продавець) та ТОВ Гарантія плюс (покупець) укладено договір поставки (постачання)№ 038/14, відповідно до умов якого, продавець зобов`язується продати покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п.п.1.2, 6.1 договору предметом даного договору є феросплав Ферохром (Сr>10%). Ціна та кількість товару вказана в специфікації, що є невід`ємною частиною договору.

Згідно специфікації № 1 до договору поставки від 12.05.2014, товар, що постачається - феросплав у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції. Хімічний склад: хрому Сr 13,24%, вуглецю С 1,29%, нікелю Ni 7,89%, фосфору Р 0,004%, сірки S 0,01%,заліза Fe 77,566%.

На виконання умов договору ТОВ ТД Трейдторг поставило в користь ТОВ Гарантія плюс феросплав ферохром на загальну суму 448800 грн., що підтверджується видатковим накладними.

Проте, в порушення умов договору оплата за товар ТОВ Гарантія плюс здійснена не була.

15.08.2014 року між ТОВ ТД Трейдторг (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 15/08-1, згідно якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв право вимоги, що належало первісному кредиторові, і став кредитором за господарськими зобов`язаннями, які виникли згідно договору поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014 року укладеного між первісним кредитором та боржником - ТОВ Гарантія плюс щодо оплати боржником вартості поставленого первісним кредитором товару по вказаному договору на суму 448800 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду у м. Запоріжжя від 21.07.2016 року у справі № 335/5896/16-ц позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014 року, укладений між ТОВ ТД Трейдторг та ТОВ Гарантія плюс . Зобов`язано повернути у власність ОСОБА_1 . Ферохром Сr>10% (феросплав у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції. Хімічний склад: хрому Сr 13,24%, вуглецю С 1,29%, нікелю Ni 7,89%, фосфору Р 0,004%, сірки S 0,01%,заліза Fe 77,566%) в кількості 264 тони, який був поставлений на підставі договору поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014 року, що укладений між ТОВ ТД Трейдторг та ТОВ Гарантія плюс , який перебуває на складі Волинської митниці за адресою: Волинська область, Любомльський район, с.Римачі.

Ухвалою апеляційного суду від 04.04.2017 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.07.2016 року залишено без змін.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 13.10.2016 року визнано недійсним договір про відступлення права вимоги № 15/08-1 від 15.08.2014 року за договором поставки № 038/14 від 12.05.2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Трейдторг та ОСОБА_1 .

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 16.02.2017 року № 314/5472/16 заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 13 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нове, наступного змісту: у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Гарантія Плюс до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Трейдторг про визнання договору недійсним відмовити .

Рішення Орджонікідзевського районного суду у м. Запоріжжя по справі № 335/5896/16-ц виконано не було, товар (Ферохром Сr>10% (феросплав у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції. Хімічний склад: хрому Сr 13,24%, вуглецю С 1,29%, нікелю Ni 7,89%, фосфору Р 0,004%, сірки S 0,01%,заліза Fe 77,566%) в кількості 264 тони, який був поставлений на підставі договору поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014 року, що укладений між ТОВ ТД Трейдторг та ТОВ Гарантія плюс ) ОСОБА_1 не повернуто. Станом на момент подачі позову товар на складі Волинської митниці за адресою: Волинська область, Любомльський район, с.Римачі відсутній.

На вищезазначене майно накладались та скасовувались арешти в межах різних кримінальних проваджень. Зокрема, майно ОСОБА_1 вже вилучалось та накладався арешт в кримінальних провадженнях № 32015030000000042, № 12014080060004344, № 12015000000000156, № 12014000000000327, № 12018000000000758, № 12018000000000760 та № 42015110000000471.

Кримінальні провадження № 32015030000000156 та № 12014080060004344 було об`єднано на підставі Постанови Генеральної прокуратури України про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 11 вересня 2015 року з присвоєнням йому останнього номеру.

Кримінальні провадження № 32015030000000042 та № 12014080060004344 було об`єднано на підставі Постанови Генеральної прокуратури України про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 06 лютого 2016 року з присвоєнням йому останнього номеру.

Кримінальні провадження № 12014080060004344 та № 12014000000000327 було об`єднано з присвоєнням йому останнього номеру. Надалі з кримінального провадження

№ 12014000000000327 матеріали досудового розслідування разом з документами про арешт майна ОСОБА_1 було виділено в окреме провадження

№ 12018000000000758, у якому обвинувальний акт направлено до суду для розгляду по суті. Крім того, з кримінального провадження № 12018000000000758 матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження № 12018000000000760, у якому також обвинувальний акт направлено до суду для розгляду по суті.

Арешти скасовувались в кожному з кримінальних проваджень, зокрема:

-в кримінальному провадженні № 32015030000000156 відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/25179/17-к від 02 червня 2017 року. Ухвалу виконано не було.

-в кримінальному провадженні № 12014000000000327 відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/45644/17-к від 02 листопада 2017 року (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 26.12.2017). Ухвалу виконано не було.

-в кримінальному провадженні № 12014080060004344 відповідно до Ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/14564/18-к від 04 червня 2018 року. Ухвалу виконано не було.

-в кримінальному провадженні № 12014080060004344 відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва у справі № 11-сс/796/4247/2018 від 27 серпня 2018 року. Ухвалу виконано не було.

-в кримінальному провадженні № 12014080060004344 відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/4924/19-к від 07 лютого 2019 року. Ухвалу виконано не було.

-в кримінальному провадженні № 12018000000000760 відповідно до ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області у справі № 359/1917/19 від 15 квітня 2019 року було відмовлено Генеральній прокуратурі України в повторному арешті майна ОСОБА_1 . Майно мало бути повернуто вказаному власнику. Ухвалу виконано не було.

-в кримінальному провадженні № 42015110000000471 відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва у справі № 11-сс/824/3292/2019 від 05 серпня 2019 року. Ухвалу виконано не було.

-в кримінальному провадженні № 42015110000000471 відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва у справі № 11-сс/824/5592/2019 від 15 жовтня 2019 року. Ухвалу виконано не було.

- в кримінальному провадженні № 42015110000000471 постановлено ухвалу Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/64380/19-к від 03 липня 2020 року про задоволення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Прокуратури Київської області, яка полягає у не поверненні тимчасово вилученого майна та зобов`язано Волинську митницю Держмитслужби повернути ОСОБА_1 куски і гранули середньої та дрібної фракції, загальною вагою 264 000 кг., що містяться в 119 (сто дев`ятнадцяти) мішках біг-бегах та знаходяться на відповідальному зберіганні службових осіб Волинської митниці Держмитслужби.Ухвалу виконано не було.

Після цього були зроблені адвокатські запити на адресу ГУ НП у місті Києві, Київської міської прокуратури, Офісу Генерального прокурора та Національної поліції України. З огляду на отриману відповідь від 18.12.2020 року та 16.01.2021 року було встановлено, що постановою першого заступника Генерального прокурора України від 05.06.2019 року здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014000000000327 було доручено слідчим слідчого управління ГУ НП у місті Києві та матеріали провадження 19.08.2020 року отримані слідчим управлінням для проведення подальшого розслідування. В подальшому слідчим СУ ГУ НП у місті Києві отримано ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.11.2020 року у справі № 752/22432/20, якою було скасовано арешт вказаного майна, та Ухвалу слідчого судді цього ж суду від 09.12.2020 року, якою зобов`язано уповноважену особу СУ ГУ НП у місті Києві повернути ТОВ Гарантія Плюс вилучене вказане майно. Крім того, Волинською митницею Держмитслужби України було надано копію Постанови про передачу на зберігання речових доказів від 23 листопада 2020 року, якою слідчий СУ ГУ НП в місті Києві Теліус Є. передав службовим особам ТОВ Гарантія Плюс майно ОСОБА_1 ..

Ознайомившись зі змістом ухвали від 20.11.2020 року у справі № 752/22432/20 позивач дізнався, що вказаною ухвалою за клопотанням ТОВ Гарантія Плюс скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.05.2015 року в межах справи № 161/6746/15, а саме на 119 мішків білого кольору типу Біг-Бег з розсипчастими речовинами темного кольору середньої та дрібної фракції у яких, згідно супровідних документів знаходяться феросплави у вигляді гранул середньої та дрібної фракції загальною вагою 264 000 кг та які були тимчасово вилучені в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, ухвала від 07.05.2015 року у справі № 161/6746/15 вже була скасована за клопотанням позивача. Так, ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/45644/17-к від 02.12.2017 року (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 26.12.2017) клопотання ОСОБА_1 задоволено, скасовано арешт майна, що був накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 07.05.2017, з феросплаву у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції, який перебуває на зберіганні на складі Волинської митниці за адресою: Волинська обл., Любомльський р-н, с. Римачі. Вказана ухвала не оскаржена та набрала законної сили.

Таким чином, на момент звернення ТОВ Гарантія Плюс у 2020 році до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про зняття арешту накладеного ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 07.05.2017 року у справі № 161/6746/15, вказана ухвала вже була скасована.

ТОВ Гарантія плюс було обізнано про те, що договір поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014, укладений між ТОВ ТД Трейдторг та ТОВ Гарантія плюс розірвано в судовому порядку, а майно підлягало поверненню ОСОБА_1 , тому у ТОВ Гарантія Плюс відсутні будь-які правові підстави для користування, володіння та розпорядження майном (Ферохром Сr>10% (феросплав у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції. Хімічний склад: хрому Сr 13,24%, вуглецю С 1,29%, нікелю Ni 7,89%, фосфору Р 0,004%, сірки S 0,01%,заліза Fe 77,566%) в кількості 264 тони, який був поставлений на підставі договору поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014 року, що укладений між ТОВ ТД Трейдторг та ТОВ Гарантія плюс ).

Втім, незважаючи на ці обставини ТОВ Гарантія Плюс звернулось до суду з клопотанням про скасування арешту та повернення майна йому, як власнику. Такі дії з боку відповідача є недобросовісною поведінкою, яка спрямована на покращення майнового стану (збагачення) ТОВ Гарантія Плюс за рахунок позивача.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до вимог ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 3 ст. 388 ЦК України визначено, що якщо майно було набуте безпідставно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

У зв`язку з тим, що відповідачем не надано суду жодного доказу щодо правомірності користування чужим майном, суд розцінює дії відповідача як незаконне володіння.

Постановою Пленуму ВСУ від 07.02.2014 р. № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав наголошується, що відповідно до статті 387 ЦК, особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача (п. 23 вказаної Постанови). Застосовуючи положення статті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним.

Майно може бути повернуте за позовом власника про його витребування на підставі ст. 387 ЦК України, якщо позивач надасть докази, що підтверджують наявність обставин, зазначених в цій статті, а саме підтвердження право власності позивача на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння поза його волею, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником спірного товару.

Згідно ч. 1 ст. 397 ЦК України володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Згідно ч. 1 ст. 400 ЦК України недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтями 10-13 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1 ) письмовими, речовими і електронними доказами; 2 ) висновками експертів; 3 ) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, на основі повного та всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 4488 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265,280-282 ЦПК України, Конституцією України, ст. 387, 388, 391, 392, 658 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Гарантія плюс про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Витребувати у ТОВ Гарантія Плюс (код ЄДРПОУ 37359563; 69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 8а) та передати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 )товар, а саме: феросплав у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції. Хімічний склад: хрому Сr 13,24%, вуглецю С 1,29%, нікелю Ni 7,89%, фосфору Р 0,004%, сірки S 0,01%,заліза Fe 77,566%) в кількості 264 тони, який був поставлений на підставі договору поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014 року, що укладений між ТОВ ТД Трейдторг та ТОВ Гарантія плюс .

Стягнути з ТОВ Гарантія Плюс (код ЄДРПОУ 37359563; 69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 8а) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 )витрати по сплаті судового збору у розмірі 4488 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 27 жовтня 2021 року.

Суддя А.В. Воробйов