Постанова

від 18.11.2021 по справі 910/17077/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2021 р. Справа № 910/17077/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Буравльова С.І.

без повідомлення учасників справи,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 (повне рішення складено 16.06.2021)

у справі №910/17077/20 (суддя - Джарти В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс"

до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

про стягнення безпідставно списаних грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс" звернулося з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення безпідставно списаних з рахунку грошових коштів у сумі 95296,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.09.2020 посадовими особами позивача було виявлено несанкціоноване списання грошових коштів з розрахункового рахунку підприємства у загальній сумі 95296,38 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс" стверджувало, що ані директором позивача, ані іншими уповноваженими особами банківські операції щодо перерахування грошових коштів перед відповідачем не ініціювалися та розпорядження банку щодо їх здійснення у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг, не передавалися. Одразу після виявлення вказаних фактів директором позивача подано заяву до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" з проханням провести службову перевірку за фактом викрадення грошових коштів з рахунку та вжиття заходів щодо їх повернення. У відповідь на вказану заяву відповідач листом №20.1.0.0.0/7-200921/5079 від 20.10.2020 відмовив позивачу у поверненні грошових коштів. З огляду на викладене, оскільки на переконання позивача Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" вчинило несанкціоноване списання грошових коштів з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс", останнє просило стягнути вказані грошові кошти на підставі ст. 1073 Цивільного кодексу України та п. 37.2 ст. 37 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 відкрито провадження у справі №910/17077/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 за ініціативою суду розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії відкриття провадження, та призначено підготовче засідання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 у справі №910/17077/20 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено за умов неповного з`ясування обставин справи та невідповідності висновків суду обставинам справи.

У поданій апеляційній скарзі позивач вказує на необґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що між сторонами узгоджено порядок надходження платежів за допомогою XML-запитів через АРІ https://api.privatbank.ua/p24api/pay_visa. На підтвердження вказаних доводів позивач посилається на умови банківського обслуговування щодо верифікації клієнтів (п. п. 3.1.7.3.5 та 3.1.7.3.7.1.6 Умов та правил надання банківських послуг) та лист відповідача №20.1.0.0.0/7-200921/5079 від 20.10.2020.

Також скаржник вказує на помилковість висновків суду про відсутність відповідальності відповідача та в контексті наведеного посилається на п. п. 8 та 9 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою правління Національного банку України №705 від 05.11.2014.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2021 апеляційну скаргу у справі №910/17077/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 позивачу поновлено строк на апеляційне оскарження, зупинено дію оскаржуваного рішення, відкрито апеляційне провадження у справі №910/17077/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу 15 днів з дня отримання копії ухвали.

27.08.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Зі встановлених місцевим господарським судом обставин даної справи убачається, що згідно заяви від 12.06.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс" приєдналося до Умов та правил надання банківських послуг, розміщених в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування, та взяло на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Підписавши вказану заяву, позивач засвідчив свою згоду на ведення з Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" документообігу, у тому числі, підписання угод, договорів, додаткових угод до них, заяв, актів, платіжних та інших документів, як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

Того ж дня разом з вказаною заявою позивачем подано відповідачу заяву про відкриття рахунку, на підставі якої 16.06.2014 Товариству з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс" в Рівненській філії ПАТ КБ "Приватбанк" відкрито рахунок № НОМЕР_1 . Вказане підтверджується довідкою про відкриття рахунку №08.7.0.0.0/140616232012 від 16.06.2014. Також на підставі заяви позивачу встановлено фінансовий номер телефону НОМЕР_2 .

Також на виконання постанови правління Національного банку України №162 від 28.12.2018 "Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні" розрахунковому банківському рахунку позивача було присвоєно № НОМЕР_3 .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс" зазначило, що 16.09.2020 посадовими особами позивача було виявлено, що з розрахункового рахунку підприємства № НОМЕР_3 було здійснено несанкціоноване списання грошових коштів у загальній сумі 95296,38 грн за наступними операціями:

- 16.09.2020 04:47 "donate" на НОМЕР_8 "UAH Тр.счет по ACCORD" 9400,00 грн;

- 16.09.2020 04:47 "donate" НОМЕР_8 "UAH Тр.счет по ACCORD" 9450,00 грн;

- 16.09.2020 16:56 "Перевод (Дебетная часть) 16.09.2020 04:44:44 по картці НОМЕР_4 " № НОМЕР_5 "расчеты по картам (С+, ACQ1) карты ПБ" 9497,25 грн;

- 16.09.2020 16:57 "Перевод (Дебетная часть) 16.09.2020 04:46:12 по картці НОМЕР_4 " № НОМЕР_5 "расчеты по картам (С+, ACQ1) карты ПБ" 9698,25 грн;

- 16.09.2020 16:57 "Еквайрингова комісія без ПДВ 16.09.2020 05:52:28 по картці НОМЕР_4 " № НОМЕР_6 "Выдача наличных пополнение P2P" 295,47 грн;

- 16.09.2020 16:57 "Перевод (Дебетная часть) 16.09.2020 05:52:28 по картці НОМЕР_4 " № НОМЕР_5 "расчеты по картам (С+, ACQ1) карты ПБ" 9849,00 грн;

- 16.09.2020 16:57 "Перевод (Дебетная часть) 16.09.2020 04:45:09 по картці НОМЕР_4 " № НОМЕР_5 "расчеты по картам (С+, ACQ1) карты ПБ" 9798,75 грн;

- 16.09.2020 16:57 "Перевод (Дебетная часть) 16.09.2020 04:45:47 по картці НОМЕР_4 " № НОМЕР_5 "расчеты по картам (С+, ACQ1) карты ПБ" 9597,75 грн;

- 16.09.2020 16:57 "Перевод (Дебетная часть) 16.09.2020 04:52:19 по картці НОМЕР_4 " № НОМЕР_5 "расчеты по картам (С+, ACQ1) карты ПБ" 3517,50 грн;

- 16.09.2020 16:57 "Перевод (Дебетная часть) 16.09.2020 04:51:20 по картці НОМЕР_4 " № НОМЕР_5 "расчеты по картам (С+, ACQ1) карты ПБ" 9195,75 грн;

- 16.09.2020 16:58 "Перевод (Дебетная часть) 16.09.2020 05:50:06 по картці НОМЕР_4 " № НОМЕР_5 "расчеты по картам (С+, ACQ1) карты ПБ" 5527,50 грн;

- 16.09.2020 16:58 "Перевод (Дебетная часть) 16.09.2020 05:50:42 по картці НОМЕР_4 " № НОМЕР_5 "расчеты по картам (С+, ACQ1) карты ПБ" 9195,75 грн;

- 16.09.2020 16:58 "Еквайрингова комісія без ПДВ 16.09.2020 05:50:42 по картці НОМЕР_4 " № НОМЕР_6 "Выдача наличных пополнение P2P" 273,41 грн.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс" стверджувало, що ані директором позивача, ані іншими уповноваженими особами вищезазначені банківські операції перед банком не ініціювалися та розпорядження банку щодо їх здійснення у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг, не передавалися.

16.09.2020 позивачем подано до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заяву з проханням провести службову перевірку за фактом викрадення грошових коштів з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс" № НОМЕР_3 та вжиття заходів щодо повернення викрадених коштів.

У відповідь на вказану заяву відповідач листом №20.1.0.0.0/7-200921/5079 від 20.10.2020 відмовив позивачу у поверненні грошових коштів.

Також, з метою встановлення обставин несанкціонованого списання коштів директором позивача подано до банку запит з проханням надання інформації щодо виконаних дій по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс" у період з 15.09.2020 по 21.09.2020, а саме щодо: авторизації системи банку, створення платежів в системі банку, підтвердження цих дій в системі банку (авторизація, підпис на підтвердження платежів, підтвердження іншого перерахунку коштів, метод підтвердження цих дій), час та дата блокування рахунків, час та дата блокування коштів та операцій по рахунку, час та дата списання коштів та операцій по рахунку, час та дата підключення сервісу прийому платежів через "мерчант" з переліком його функцій. Однак, банком відповіді на вказаний запит позивачу не надано.

З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс" звернулося з даним позовом до суду, у якому просило стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" незаконно списані грошові кошти в сумі 95296,38 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс" не доведено безпідставності списання грошових коштів. Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" зазначило, що списання здійснені на виконання коректно заповнених XML-запитів, отриманих з ІР-адреси позивача, що містять інформацію, яка ідентифікує Товариство з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс" та відома виключно останньому (ID мерчант, пароль, підпис). Перекази не призупинялися для встановлення ініціатора та їх правомірності, а отже неможливим є застосування відповідальності за подальші дії, що пов`язані з результатом такої перевірки. Безпосередньо самі спірні платежі свідчать про те, що вони ініційовані особою, яка володіє таємною інформацією, що відома виключно позивачу, та дає підстави стверджувати про здійснення позивачем дій та/або бездіяльності, які мали наслідком використання такої інформації задля створення платежів від імені мерчанта. Зазначені обставини свідчать про те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс" не було належним чином дотримано безпечності системи доступу третіх осіб до дистанційного обслуговування клієнта. На переконання відповідача, позивач не може бути звільнений від відповідальності та перекладати її на відповідача, вина якого відсутня та не доведена. Також відповідач зазначив, що спеціальним Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" не передбачено такого способу захисту порушеного права, як стягнення коштів з банку. Вказаним законом прямо визначено про зобов`язання банку вчиняти певні дії лише у разі наявності для цього підстав.

Місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, погодився з доводами відповідача та вказав, що приписи п. 37.2 ст. 37 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в України" та п. п. 8, 9 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, на які посилався позивач, передбачають дії банку щодо повернення грошових коштів у разі помилкового або неналежного переказу грошових коштів, однак позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставин помилкового або неналежного переказу.

З наведеними висновками Господарського суду міста Києва щодо відсутності підстав для задоволення заявленого позову погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, внаслідок подання 12.06.2014 позивачем до банку заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, між сторонами було укладений договір банківського рахунку.

Частиною 1 ст. 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 (далі - Інструкція), передбачено, що дистанційне обслуговування - це комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта; дистанційне розпорядження - розпорядження банку виконати певну операцію, яке передається клієнтом за погодженим каналом доступу, без відвідання клієнтом банку.

Відповідно до п. 10.1 Інструкції оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування. Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк", "телефонний банкінг", "миттєва безконтактна оплата" та інших систем дистанційного обслуговування.

Згідно з п. 10.3 Інструкції юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою систем дистанційного обслуговування і оброблення банком дистанційних розпоряджень клієнта є договір банківського рахунку. У договорі обов`язково мають обумовлюватися права, обов`язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення тощо.

Відповідно до п. 3.1.1.2.1 Умов та правил про надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк" у редакції, чинній станом на 16.09.2020 (далі - Умови та правила), банк на підставі анкети-заяви, поданої клієнтом, зобов`язується відкрити клієнтові рахунок, приймати і зараховувати на нього грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування, видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком в порядку, визначеному законодавством та договором, а клієнт зобов`язується сплачувати банку винагороду, передбачену чинними тарифами банку.

Клієнт має право застосовувати форми розрахунків відповідно до чинного законодавства України та умов договору (п. 3.1.1.4.1 Умов та правил).

Клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви клієнта про блокування картки/рахунку/на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг (п. 3.1.2.9.6 Умов та правил).

Відповідно до п. 3.1.7.1.2 Умов та правил оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною договором банківського обслуговування, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування згідно чинного законодавства України, у тому числі, нормативно-правових актів Національного банку України. Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою системи "Приват24 для бізнесу", "Платіж телефоном" тощо.

Сторони визнають юридичну силу платежів (виписок), сформованих через системи дистанційного обслуговування, і їх еквівалентність платежам (випискам), які здійснюються з використанням паперових носіїв (п. 3.1.7.1.5 Умов та правил).

Також відповідно до пункту 2.10 Інструкції клієнт, виходячи зі своїх технічних можливостей та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі банківського рахунку. Банк, що обслуговує платника із застосуванням систем дистанційного обслуговування, зобов`язаний перевірити відповідність номера рахунку платника і його коду, що зазначені в електронному розрахунковому документі, і приймати цей документ до виконання, лише якщо вони належать цьому платнику.

Згідно з п. 1.19 Інструкції банк не несе відповідальність за достовірність змісту платіжного доручення. Платники й отримувачі коштів здійснюють контроль за своєчасним проведенням розрахунків та розглядають претензії, що виникли, без участі банку.

Банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження згідно зі ст. 1072 ЦК України та виключно в межах залишку коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом (п. 2.22 Інструкції).

Згідно зі ст. 32.3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки зобов`язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених п. 22.6 ст. 22 цього закону.

Як зазначив відповідач, що не спростовано позивачем, всі спірні платежі надійшли 16.09.2021 з ІР-адреси НОМЕР_7 , яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс". Спірні платежі створені за допомогою сервісу (Інструмента e-commerce АТ КБ "ПриватБанк") API https://api.privatbank.ua/#p24/visa.

Такий вид платежів є віддаленим і здійснюється за допомогою системи "сервер-сервер". Як вказано на зазначеному сайті, обмін даними через відповідний сервіс відбувається XML-запитами, направленими на адресу https://api.privatbank.ua/p24api/pay_visa.

Спірні платежі, сформовані у вигляді XML-запиту через АРІ https://api.privatbank.ua/p24api/pay_visa, містять, зокрема, ID - ID мерчанта, зареєстрованого в Приват24, та Signature - підпис ID мерчанта, який формується введенням паролю (ключа) ID мерчанта. Таким чином, без існування активного мерчанта в Приват24 та ключа до нього неможливе створення XML-запиту через АРІ https://api.privatbank.ua/p24api/pay_visa.

При оформленні платежів у вказаний вище спосіб, всупереч зазначеному позивачем у позовній заяві, платежі такого типу не потребують додаткового підтвердження з фінансового телефону.

Так, 07.11.2017 о 13:30:17 задля здійснення своєї діяльності, а саме ініціювання платежів та прийняття платежів від клієнтів, позивачем зареєстровано через Приват24 мерчант, якому присвоєно індивідуальний номер - 131115. До того ж, Товариством з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс" встановлено ключ (пароль) для свого ID мерчанта.

При цьому, позивачем під час розгляду справи не спростовано того факту, що ним не встановлювалося єдиної IP-адреси, а отже платежі від позивача можуть надходити з будь-якої IP-адреси, яка не підлягає окремій перевірці банком.

У свою чергу, для перегляду даних ID мерчанта та ключа в Приват24 необхідно володіти інформацією про логін та статичний пароль від Приват24 та мати доступ до фінансового телефону для первісної авторизації.

На підтвердження надходження XML-запитів від позивача на здійснення спірних платежів від 16.09.2020, сформованих платником через АРІ, відповідачем надані логі (файл реєстрації) з сервера Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" відповідних XML-запитів. З наданих логів слідує, що спірні платежі від 16.09.2020 надійшли до сервера відповідача у вигляді XML-запитів, що містили ID мерчант 131115, який належить позивачеві, та які підписані від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс". До того ж, як зазначено вище, спірні платежі надійшли з ІР-адреси НОМЕР_7 , яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс", що додатково свідчить про оформлення запитів саме позивачем.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, позивачем не було надано доказів повідомлення відповідача до моменту надходження до банку спірних платежів про втрату/вибуття особистих даних Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс": логіну та паролю від Приват24 та/або ID мерчанта та ключа та/або номеру фінансового телефону/сім-картки тощо.

Таким чином, за наявності коректно заповнених XML-запитів через АРІ https://api.privatbank.ua/p24api/pay_visa на проведення платежів від 16.09.2020, керуючись умовами договору банківського обслуговування та нормами чинного законодавства, відповідач був зобов`язаний виконати відповідні розрахункові документи.

Пунктом 37.2 ст. 37 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в України" врегульовано, що у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Також відповідно до п. п. 8 та 9 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою правління Національного банку України №705 від 05.11.2014 (далі - Положення), емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Вищевказані положення норм чинного законодавства, на які посилався позивач у поданому позові, передбачають дії банку щодо повернення грошових коштів у разі помилкового або неналежного переказу грошових коштів, однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставин щодо помилкового або неналежного переказу, оскільки спірні платежі були здійснені за допомогою XML-запитів через АРІ https://api.privatbank.ua/p24api/pay_visa з ІР-адреси позивача, а тому не потребували підтвердження з фінансового телефонного номера.

Відповідно до ст. 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Разом з цим, як встановлено вище, судом не встановлено безпідставності списання банком з рахунка клієнта спірних грошових коштів, а тому наведене положення законодавства також не підлягає застосуванню до спірних правовідносин сторін.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду з приводу недоведеності підстав для покладення відповідальності за помилково здійснені перекази грошових коштів на відповідача.

У поданій апеляційній скарзі позивач вказує на необґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що між сторонами узгоджено порядок надходження платежів за допомогою XML-запитів через АРІ https://api.privatbank.ua/p24api/pay_visa. На підтвердження вказаних доводів позивач посилається на умови банківського обслуговування щодо верифікації клієнтів (п. п. 3.1.7.3.5 та 3.1.7.3.7.1.6 Умов та правил) та лист відповідача №20.1.0.0.0/7-200921/5079 від 20.10.2020.

Однак, як свідчать наявні в матеріалах справи докази, спірні платежі створені за допомогою сервісу Інструмента e-commerce АТ КБ "ПриватБанк" API https: арі.privatbank.ua з використанням ID мерчанта 131115 та підпису ID мерчанта, які належать саме позивачу. Зазначені обставини не спростовані жодними доказами.

При цьому, дані щодо ID мерчанта та ключа клієнта зберігаються в Приват24 клієнта та в зашифрованому вигляді у внутрішній екосистемі банку для перевірки справжності запиту. З МЕТОЮ перегляду даних ID мерчанта ТА ключа в Приват24 необхідно володіти інформацією про логін та статичний пароль від Приват24, а також мати доступ до фінансового телефону для первісної авторизації.

Отже, підтвердження платежів, створених в ID мерчанті за допомогою сервісу API https: арі.privatbank.ua та фінансового номера телефону, не обумовлено порядком здійснення такого виду платежів і є лише припущеннями позивача, що не підтвердженні жодними доказами.

До того ж, позивачем не надано суду доказів надходження на його фінансовий телефон інформації або дзвінків про необхідність підтвердження спірних платежів або взагалі існування обов`язкової умови проведення платежів "сервер-сервер" виключно за наявності підтвердження з фінансового телефону.

Також у поданій скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс" вказує на помилковість висновків суду про відсутність відповідальності відповідача та в контексті наведеного посилається на п. п. 8 та 9 Положення.

Так, згідно з п. 8 Положення емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті. після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Відповідно до п. 9 Положення користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Пунктом 10 Положення також передбачено, що банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого Законом України "Про звернення громадян".

Також згідно з п. п. 11 та 12 Положення порядок зупинення здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу, а також його вилучення і повідомлення про це користувача встановлюється правилами платіжної системи і обумовлюється в договорі платіжної організації з емітентом. Емітент має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного електронного платіжного засобу, а також про вилучення електронного платіжного засобу за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне використання електронного платіжного засобу та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності платника виконати своє зобов`язання щодо сплати кредиту та процентів за ним. в інших випадках, установлених договором. Зупинення або припинення права користувача використовувати електронний платіжний засіб не припиняє зобов`язань користувача й емітента, що виникли до часу зупинення або припинення зазначеного права. Емітент зобов`язаний інформувати користувача про зупинення права використовувати електронний платіжний засіб та причини такого зупинення в спосіб, установлений договором, у разі можливості перед тим. як право використовувати електронний платіжний засіб буде зупинено, і негайно після цього, якщо надання такої інформації не скомпрометує об`єктивно виправданих заходів з безпеки або якщо це не заборонено законодавством України. Емітент має право поновити право користувача використовувати електронний платіжний засіб або надати новий після усунення причини зупинення права використовувати електронний платіжний засіб.

Отже, з аналізу наведених приписів убачається, що вказані положення стосуються виключно емісії електронних платіжних засобів та порядку здійснення операцій з їх використанням. При цьому, п. 8 та 9 Положення також стосуються випадків здійснення операцій із електронними платіжними засобами та/або їх даними.

Однак, як убачається з матеріали справи, перерахування коштів відбулося без використання електронного платіжного засобу та/або його даних, а тому вимоги Положення, у тому числі п. п. 8 і 9, не можуть застосовуватися до правовідносин сторін.

З урахуванням викладеного, Товариством з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс" не доведено наявність вини та/або безпідставності дій відповідача при виконанні спірних платежів від 16.09.2020, що надійшли до банку з коректно заповненими даними та підписом мерчанта позивача та за відсутності у Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" інформації про втрату/заволодіння таємною інформацією позивача будь-якими третіми особами.

За вказаних обставин, доводи апеляційної скарги не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 у справі №910/17077/20 прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною, а тому прийнята постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 у справі №910/17077/20 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2021 у справі №910/17077/20.

4. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кампус Нетворкс".

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.А. Пашкіна

С.І. Буравльов