Рішення

від 08.11.2021 по справі 903/553/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 листопада 2021 року Справа № 903/553/21

Господарський суд Волинської області в складі судді Дем`як В. М., за участю секретаря судового засідання Русинчук М.М., розглянувши справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Новотех Україна", м. Рівне

до відповідача: Приватного підприємства "ЛС-ГРУП", м. Луцьк

про стягнення 1000 000,00 грн. та визнання договору купівлі-продажу автомобіля №03-01/20 від 03.01.2020 недійсним

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув;

в с т а н о в и в: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Новотех Україна" звернулося з позовом до Приватного підприємства "ЛС-ГРУП", в якому просить:

- визнати договір купівлі-продажу автомобіля №03-01/20 від 03 січня 2020 року, укладеного між Приватним підприємством "ЛС-ГРУП" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Новотех Україна" недійсним;

- стягнути з Приватного підприємства "ЛС-ГРУП" суму авансу у розмірі 1000000,00 грн. сплаченого по договору купівлі-продажу №03-01/20 від 03 січня 2020, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Новотех Україна".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу автомобіля №03-01/20 від 03.01.2021 в частині не виконання обов`язку щодо передачі права власності на автомобіль, та не підписання акту приймання-передачі даного автомобіля, відповідно до п.3.5. договору та на підставі ч. 3 ст. 215 ЦК України просить визнати договір купівлі-продажу за №03-01/20 від 03.01.2020 недійсним.

Ухвалою суду від 27.07.2021 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 18.08.2021.

Ухвалою суду від 18.08.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті 11.10.2021.

Ухвалою суду від 11.10.2021 розгляд справи по суті відкладено на 08.11.2021 для надання процесуальної можливості врегулювати сторонам спір мирним шляхом.

Уповноважені представники сторін в призначене судове засідання не прибули, докази мирного врегулювання спору не подали, хоча належним чином повідомленні про дату та час судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4562400081479, електронним адресом: novotechrv@gmail.com.

Відповідач у відзиві на позовну заяву за вх.№01-57/5473/21 від 20.09.2021 вказує, що позовна заява не відповідає вимогам ГПК України, оскільки адресована Волинському окружному господарському суду, м. Луцьк, вул. Словацького, 3. Разом з тим зазначає, що до позовної заяви позивачем додано договір №03/01-20, який не підписаний сторонами, а тому просить суд відмовити в позові в повному об`ємі.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч. 4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.

03.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Новотех Україна" та Приватним підприємством "ЛС-ГРУП" укладено договір купівлі-продажу автомобіля №03-01/20, предметом якого сторони визначили, що продавець - ПП "ЛС-ГРУП" продає, а покупець - ТзОВ "Інжинірингова компанія "Новотех Україна", оплачує та приймає у власність на умовах цього договору автомобіль вантажний марки MERCEDES-BENZ SPRINTER 313 CDI, вартістю відповідно до п.2.2. цього договору 1 300 000, 00 грн.

Позивач звернувся з позовною вимогою та просить визнати даний договір купівлі-продажу автомобіля недійсним на підставі ч. 3 ст. 215 ЦК України, оскільки у Постанові КМУ №1200 Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери визначено, що оформлення на товарних біржах договорів купівлі-продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється з використанням облікованих (відповідно у територіальному органі з надання сервісних послуг МВС і Держпродспоживслужбі) бланків біржових угод із безпосередньою присутністю адміністраторів таких органів.

Сторони можуть за бажанням нотаріально посвідчити договір, або зробити це під час реєстрації ТЗ безпосередньо у сервісному центрі МВС. Нотаріус перевіряє договір на відповідність чинному законодавстві України та перевіряє автомобіль на наявність обтяжень у єдиному державному реєстрі рухомого майна. укладення договору в сервісному центрі МВС відбувається у присутності працівника центру. Після засвідчення договору працівником СЦ проводиться пряма перереєстрація транспортного засобу на нового власника.

Порядок перереєстрації транспортних засобів передбачений постановою КМУ від 07.09.1998 №1388 про Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, передбачено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом 10 діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Реєстрація (перереєстрація) проводитися безпосередньо у сервісних центрах МВС. Отже, для перереєстрація авто необхідно звернутись до територіального сервісного центру, надавши пакет документів, передбачений п. 8 порядку, а саме:

-заява власників, подана особисто або уповноваженим представником, яка заповнюється на місяців в СЦ.

-документи, що посвідчують особу продавця та покупця (паспорт та ідентифікаційний код ) або підтверджують повноваження представника (нотаріально посвідчена довіреність).

-свідоцтво про реєстрацію ТЗ (технічний паспорт)

-документ, що засвідчує придбання ТЗ.

Позивач доводить, оскільки договір купівлі продажу нотаріально не посвідчений, укладений не в порядку визначеному постановою КМУ №1200 Про затвердження Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери , а в простій формі договір купівлі-продажу автомобіля підлягає визнанню недійсним.

При цьому посилається на аналогічну правову позицію викладену у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи №145/145/17 від 22.01.2019.

Водночас судом взято до уваги, що відповідно до ч. 1, ст. 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч.2 ст.207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові колегії суддів Другої судової палати КЦС від 22.01.2020 у справі №674/461/16-ц зроблено висновок, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника(-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами .

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу автомобіля за №03-01/20 від 03.01.2020 не підписаний сторонами та не скріплений мокрими печатками юридичних осіб, а відтак є неукладеним.

У постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила: Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним . Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Як встановлено договір купівлі-продажу автомобіля за №03-01/20 від 03.01.2020 не підписаний сторонами, а отже в силу ст. 181 ГК України та ст. 207 ЦК України є неукладеним.

Отже, враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що у позовній вимозі про визнання договору купівлі-продажу автомобіля №03-01/20 від 03 січня 2020 недійсним слід відмовити.

Надаючи правову оцінку позовній вимозі щодо стягнення суми авансу у розмірі 1000000,00 грн. сплаченого на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Новотех Україна" на підставі ст. 693 ЦК України, суд виходив із такого.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, покупець відповідно до платіжних доручень:

1)за №684 від 21.01.2020 перерахував на рахунок продавця НОМЕР_1 в ПАТ АБ Південний , код банку 328209 - 600 000,00 грн. призначення платежу - аванс за автомобіль вантажний Mercedes-benz sprinter 313 CDI № НОМЕР_2 згідно договору №03-01/20 від 03.0.20;

2)за №690 від 28.01.2020 перерахував на рахунок продавця НОМЕР_1 в ПАТ АБ Південний , код банку 328209 - 300 000,00 грн., призначення платежу - аванс за автомобіль вантажний Mercedes-benz sprinter 313 CDI № НОМЕР_2 згідно договору №03-01/20 від 03.0.20;

3) №693 від 30.01.2020 перерахував на рахунок продавця НОМЕР_1 в ПАТ АБ Південний , код банку 328209 - 100 000,00 грн., призначення платежу - аванс за автомобіль вантажний Mercedes-benz sprinter 313 CDI НОМЕР_2 згідно договору №03-01/20 від 03.0.20.

Однак, відповідач не виконав свого обов`язку щодо передачі права власності на товар та не передав автомобіль.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме: покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Тобто наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

Виходячи з системного аналізу вимог чинного законодавства, аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Аналогічний правовий, викладений у постанові Касаційного Господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).

З огляду на вище встановлені судом обставини, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів поставки відповідачем товару - автомобіля вантажного Mercedes-benz sprinter 313 CDI НОМЕР_2 або повернення відповідачем грошових коштів у розмірі 1 000 000,00 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати у сумі 1 000 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ЛС-ГРУП" (43001, Волинська область, м. Луцьк, вул. Володимирська, 74а, код ЄДРПОУ 43090595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингова компанія "Новотех Україна" (33017, м. Рівне, вул. А. Лабунського, 1а, пр. 41, код ЄДРПОУ 41946488) авансу у розмірі 1 000 000,00 грн. та 15 000 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Відповідно до ст. ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення

складено 18.11.2021.

Суддя В. М. Дем`як