Ухвала

від 15.11.2021 по справі 903/601/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

15 листопада 2021 року Справа № 903/601/21 Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А.С., за участю секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Рабчука Андрія Васильовича та Фізичної особи - підприємця Шульгач Тетяни Петрівни про розстрочення виконання судового рішення від 23.09.2021 по справі № 903/601/21

за позовом Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради

до відповідачів: 1) Фізичної особи - підприємця Рабчука Андрія Васильовича

2) Фізичної особи - підприємця Шульгач Тетяни Петрівни

про стягнення 102001,26 грн,

за участі представників сторін:

від заявника (фізичної особи - підприємця Рабчука Андрія Васильовича): Шевчук Я. Ю. (адвокат);

від стягувача: н/з;

від прокуратури: Савчук І. А. (посвідчення № 059350 від 25.01.2021);

Встановив: рішенням Господарського суду Волинської області від 23.09.2021 позов Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради задоволено; ухвалено стягнути солідарно з підприємця Рабчука Андрія Васильовича, підприємця Шульгач Тетяни Петрівни на користь Луцької міської ради 102 001 грн. 26 коп. безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою; стягнути солідарно з підприємця Рабчука Андрія Васильовича, підприємця Шульгач Тетяни Петрівни на користь Волинської обласної прокуратури 2 270 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

01.11.2021 на виконання рішення видано накази.

04.11.2021 ФОП Рабчук Андрій Васильович та ФОП Шульгач Тетяна Петрівна звернулися до Господарського суду Волинської області із заявою про розстрочення виконання рішення від 23.09.2021 на 12 місяців у справі № 903/601/21 через складне фінансове становище, яке виникло у зв`язку з запроваженням в Україні карантинних заходів, внаслідок чого знизилась купівельна спроможність громадян і відповідно зменшились прибутки від ведення підприємницької діяльності.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 05.11.2021 заяву прийнято до розгляду; розгляд заяви призначено на 15.11.2021; запропоновано позивачу та прокурору надати суду пояснення щодо викладеного в заяві про розстрочення рішення суду від 23.09.2021.

Ухвалу було направлено позивачу, прокурору, ФОП Рабчук на електронні адреси.

ФОП Шульгач Т. П. ухвалу від 05.11.2021 було направлено на поштову адресу.

12.11.2021 від прокуратури надійшли письмові пояснення на заяву про розстрочення виконання рішення суду.

У пояснення зазначено, що наведені в заяві про розстрочку виконання рішення суду доводи є безпідставними та необґрунтованими. У заяві відповідачів не наведено обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, до заяви не долучено жодного документа, який би підтверджував такі обставини. Ймовірно складне фінансове становище відповідачів не підтверджено жодним доказом. Також не відповідають фактичним обставинам справи доводи відповідачів щодо наявності вини позивача у виникненні спору. Прокуратура просить суд відмовити у задоволенні заяви Рабчук А.В. та Шульгач Т.П. про розстрочення виконання рішення Господарського суду Волинської області у справі № 903/601/21 від 23.09.2021 у зв`язку із необґрунтованістю.

В судове засідання представник стягувача та фізичної особи - підприємця Шульгач Тетяни Петрівни не прибули, стягувач пояснень по суті заяви не подав.

Прокурор в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні заяви.

Представник фізичної особи - підприємця Рабчука Андрія Васильовича просив суд задовольнити подану заяву. У судовому засіданні подав клопотання про долучення доказів.

Прокурор у судовому засіданні заперечив проти приєднання доказів до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України ( далі - ГПК України) до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина 4 статті 170 ГПК України).

В даному випадку до клопотання представником фізичної особи - підприємця Рабчука Андрія Васильовича не додано доказів, що підтверджують надсилання (надання) копії клопотання з додатками іншим учасникам справи.

Беручи до уваги викладене, суд ухвалив на місці повернути клопотання про долучення доказів з додатками відповідачу-1 фізичній особі - підприємцю Рабчуку А. В. без розгляду.

Відповідно до частини другої статті 331 ГПК України заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

З урахуванням викладеного, встановленого законодавством десятиденного строку розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду, належного повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду заяви, враховуючи, що неявка представників сторін у судове засідання повідомлених належним чином не перешкоджає її розгляду, суд вважає за можливе розглянути заяву про відстрочення виконання рішення за відсутності представника Луцької міської ради та фізичної особи - підприємця Шульгач Тетяни Петрівни.

Розглянувши подану відповідачами заяву про розстрочку виконання рішення суду, дослідивши інші матеріали справи, заслухавши представника заявника та прокурора, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на таке.

Згідно із нормами ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

За приписами ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст. 331 ГПК України).

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Частиною 1 статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Враховуючи зазначене вище, оцінивши наведені заявниками посилання на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, суд дійшов висновку що наведені заявниками факти не підтверджують обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять неможливим його виконання у розумінні частини 3 статті 331 ГПК України.

Твердження відповідачів, що сума стягнення для них є надто великою, на даний час відсутні необхідні фінансові ресурси у зв`язку із запровадженням карантину, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що призвело до зменшення прибутків і що спір виник із вини позивача - Луцької міської ради(даний факт встановлено у судовому рішенні), є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а запровадженні заходи на період дії карантину, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не передбачають зупинення господарської діяльності.

Разом з тим, до заяви не долучено жодного доказу, який би підтверджував тяжкий фінансовий стан боржника, не надано жодної інформації про залишки грошових коштів на банківських рахунках, складне фінансове становище відповідачів не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.

Складне фінансове становище, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для розстрочення виконання судового рішення, оскільки розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувана і боржника.

Також не відповідають фактичним обставинам справи доводи відповідачів щодо наявності вини позивача у виникненні спору, оскільки у рішенні суду у справі № 903/601/21 від 23.09.2021 зазначено, що Рабчук А.В. та Шульгач Т.П. є власниками нерухомого майна, до міської ради з приводу укладення договору звертались раз - 24.04.2019. Питання на розгляд сесії не виносилось, однак і дії міської ради не оскаржувались. Отже, належних і допустимих доказів наявності вини позивача у виникненні спору не надано відповідачами та не встановлено у судовому рішенні.

Оскільки, відповідачем не подано суду жодних належних доказів, в розумінні приписів ст. 76 ГПК України, на підтвердження викладених в заяві обставин, заява фізичної особи - підприємця Рабчука Андрія Васильовича та Фізичної особи - підприємця Шульгач Тетяни Петрівни про розстрочення виконання судового рішення від 23.09.2021 по справі № 903/601/21 задоволенню не підлягає через необгрунтованість.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена (ч. 7 ст. 331 ГПК України).

Керуючись статтями 74, 232, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

В задоволенні заяви фізичної особи - підприємця Рабчука Андрія Васильовича та Фізичної особи - підприємця Шульгач Тетяни Петрівни про розстрочення виконання судового рішення від 23.09.2021 по справі № 903/601/21 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строки та в порядку визначеному ст.253-259 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

Ухвала складена та підписана 18.11.2021.

Суддя А. С. Вороняк