Рішення

від 15.11.2021 по справі 910/12711/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.11.2021Справа № 910/12711/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж Строй Контракт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кітвіс"

про стягнення 48 583,50 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імідж Строй Контракт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кітвіс" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором оренди №21042020 від 21.04.2020, яка складається з 46 270 грн - суми основного боргу та 2 313,50 грн - штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

03.09.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач не заперечував проти наявності у останнього заборгованості за спірним договором, однак заперечував проти наданого позивачем розрахунку заборгованості та розміру заборгованості, та зазначав, що заборгованість виникла не з вини відповідача, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Оскільки до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.04.2020 між ТОВ "Імідж Строй Контракт" (орендодавець) та ТОВ "Кітвіс" (орендар) укладено договір оренди №21042020, відповідно до умов якого орендодавець передає орендареві за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до п. 1.2 договору, об`єкт оренди передається орендареві для використання у власній господарській діяльності виключно за цільовим призначенням без права передачі в суборенду.

Орендар вступає в строкове платне користування об`єктом оренди з дати підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкта оренди, за яким об`єкт оренди передається у користування орендарю (п. 2.1 договору).

Згідно п. 5.1 договору, за користування об`єктом оренди орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцю орендну плату з моменту передачі майна в оренду до моменту його повернення орендодавцеві. Розрахунки здійснюються наступним чином: перший платіж - на умовах 100% передплати суми оренди за розрахунковий період, наступні платежі - на умовах 100% передплати оренди за розрахунковий період, що здійснюються не пізніше, як за 5 днів до початку розрахункового періоду. Розрахунковий період дорівнює одному місяцю (30 днів).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що розмір орендної плати, в т.ч. ПДВ, визначається у специфікаціях та/або актах прийняття в оренду.

Орендодавець може змінювати розмір орендної плати в односторонньому порядку, попередивши про такі зміни за 10 календарних днів орендаря. Зміна розміру орендної плати може здійснюватися не частіше, ніж один раз в 4 місяці. Підписуючи договір, орендар надає згоду на таку зміну розміру орендної плати орендодавцем в односторонньому порядку (п. 5.4 договору).

Пунктом 7.2 договору передбачено, що договір укладено на невизначений строк. Строк кожної окремої оренди визначається у специфікаціях та/або актах приймання-передачі об`єкта оренди. У будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду об`єкт оренди, що підтверджується актами приймання-передачі №1 від 22.04.2020 та №2 від 29.04.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним було передано товар в оренду, а відповідач прийняв товар та не оплатив орендну плату у повному обсязі, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позову зазначає, що заборгованість утворилася внаслідок невиконання зобов`язань третіх осіб перед відповідача, через що останній був позбавлений можливості сплатити орендну плату вчасно, та заявлений розмір заборгованості є завищеним.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі в оренду позивачем та прийняття відповідачем об`єкта оренди за спірним договором оренди.

Відповідно до акту приймання-передачі №1 від 22.04.2020 позивачем було передано в оренду стійку 5,5 м, ціна оренди якої становить 4 620,00 грн, строком до 22.05.2020.

Відповідно до акту приймання-передачі №2 від 29.04.2020 позивачем передано в оренду стійку 5,5 м, ціна оренди якої становить 1 320,00 грн, строком до 29.05.2020.

Відповідачем зазначені обставини не заперечуються.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи умови договору, станом на час розгляду справи строк виконання відповідачем грошових зобов`язань, щодо яких заявлено позов, настав.

Як зазначає позивач, відповідач мав сплатити орендну плата за актом №1 від 22.04.2020 у загальному розмірі 70 994,00 грн (за період з 22.04.2021 по 27.07.2021 (461 день), та за актом №2 від 29.04.2020 у розмірі 19 976,00 грн (за період з 29.04.2020 по 27.07.2021 (454 дня). Однак, відповідачем сплачено лише частково орендну плату на суму 44 700,00 грн.

Відповідач заперечує проти заявленої суми боргу та зазначає, що сума заборгованості є меншою ніж заявлена.

У матеріалах справи наявні копії платіжних доручень, на підставі яких відповідачем було перераховано орендну плату позивачу на загальну суму 49 320 грн.

Окрім того, відповідачем надано копію акту звірки взаєморозрахунків за період 2020 року, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.12.2020 становить 11 880,00 грн. Із акту звірки взаєморозрахунків вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 06.07.2021 становить 32 520,00 грн.

Таким чином, як вбачається із матеріалів справи заборгованість відповідача станом на 06.07.2021 становила 32 520,00 грн.

Як передбачено умовами договору, розрахунки здійснюються наступним чином: перший платіж - на умовах 100% передплати суми оренди за розрахунковий період, наступні платежі - на умовах 100% передплати оренди за розрахунковий період, що здійснюються не пізніше, як за 5 днів до початку розрахункового періоду.

Із акту звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2021-06.07.2021 вбачається, що позивачем виставлено відповідачу рахунки від 02.06.2021 на суму 1 320,00 грн (оплата оренди за червень місяць) та від 18.06.2021 на суму 4 620,00 грн (оплата оренди за червень місяць).

Крім того, положеннями договору передбачено, що розрахунковий період дорівнює одному місяцю (30 днів).

Враховуючи, що акти звірки взаєморозрахунків підписані та скріплені печатками контрагентів, а положення договору містять суперечливі положення щодо періоду нарахування орендної плати (період визначено як місяць та одночасно 30 днів), суд не вбачає підстав для перерахунку орендної плати за кожний день оренди, та вважає правильним посилання відповідача щодо невірного визначення позивачем суми основного боргу.

Суд вважає, що обґрунтованим розміром заборгованості відповідача перед позивачем є сума у розмірі 38 460,00 грн.

З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення орендної плати у розмірі 7 810,00 грн.

Окрім основної заборгованості, позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 2 313,50 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що за порушення п. 5.1 договору орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 5% від суми заборгованості.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи відповідачем порушено зобов`язання за договором оренди в частині своєчасної оплати орендної плати.

Посилання відповідача на те, що останнім не здійснювалася оплата орендної плати через невиконання контрагентами відповідача перед останнім своїх зобов`язань судом відхиляються, з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд дійшов висновку про його часткове задоволення на суму 1 923,00 грн.

Разом з тим, відповідачем долучено до матеріалів справи копію платіжного доручення №2231 від 26.08.2021 на суму 39 780,00 грн, яким відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти, у призначенні платежу зазначено: "оплата за оренду майна згідно договору №21042020 від 21.04.2020".

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки відповідачем було сплачено грошові кошти у розмірі 39 780,00 грн після відкриття провадження у справі, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 39 780,00 грн підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт порушення відповідачем зобов`язань за договором оренди належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням вищевикладеного.

Крім того, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог; в частині закриття провадження у справі витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки даний спір виник у зв`язку із неправомірними діями відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 231, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 39 780,00 грн - закрити.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж Строй Контракт" - задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кітвіс" (02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 16В, офіс 66, код ЄДРПОУ - 38077750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імідж Строй Контракт" (08205, Київська область, м. Ірпінь, вул. Пушкінська, буд. 60-Л/1, офіс 1, код ЄДРПОУ - 43349448) 603 (шістсот три) грн - суми заборгованості та 1 908 (одна тисяча дев`ятсот вісім) грн 10 коп. - витрат по сплаті судового збору.

4. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна