Рішення

від 08.11.2021 по справі 819/1389/16

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1389/16

09 листопада 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Хоміцька С.О.

представника позивача Іванців Ю.С.

представника відповідача Кущик А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємство "Дружба-нафтопродукт" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Тернопільській області, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Дружба-нафтопродукт» (надалі, позивач) звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Тернопільській області від 26.08.2016 № 0002861401, в частині збільшення ПП "Дружба - Нафтопродукт" суми грошового зобов`язання по податку на прибуток в розмір 251864,64 грн, з яких: 167909,76 грн. основного платежу та 83954,88 грн. штрафних санкцій; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Тернопільській області від 26.08.2016 №0002871401 в частині збільшення ПП "Дружба - Нафтопродукт" суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість в розмірі 233208,04 грн., з яких 186566,43 грн. основного платежу та 46641,61 грн. штрафних санкцій.

Даний позов обґрунтований тим, що за результатом проведення у ПП «Дружба-Нафтопродукт» планової виїзної документальної перевірки за період діяльності 2014-2015 роки ГУ ДФС У Тернопільській області складено акт №332/19-00-14-01/34042478 від 15.08.2016 року. На підставі вказаного акту прийнято податкові повідомлення - рішення №0002861401 та №0002871401, якими позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на прибуток в розмірі 486880,50 грн. та збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість в розмірі 239494,50 грн. Позивач вважає, що акт перевірки не містить жодних належних доказів нереальності (безтоварності) господарських операцій позивача з його контрагентом-постачальником нафтопродуктів ТОВ «Торговий дім Ветек». Просить врахувати, що факт виконання договорів підтверджується видатковими, податковими накладними, товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями. Документи, що оформлені на підтвердження цих господарських операцій оформлені відповідно до вимог законодавства, а тому одержавши їх позивач не мав підстав не відображати їх в обліку підприємства, а в подальшому в податковій звітності.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.12.2016 позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області від 26.08.2016 року №0002861401, в частині збільшення Приватному підприємству «Дружба -Нафтопродукт» суми грошового зобов`язання по податку на прибуток в розмірі 251864,64 грн. з яких: 167909,76 грн. основного платежу та 83954,88 грн. штрафних санкцій; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області від 26.08.2016 року №0002871401, в частині збільшення Приватному підприємству «Дружба -Нафтопродукт» суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість в розмірі 233208,04 грн., з яких: 186566,43 грн. основного платежу та 46641,61 грн. штрафних санкцій; стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області на користь Приватного підприємства "Дружба-Нафтопродукт" 7276,10 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.05.2017 апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України в Тернопільській області залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року по справі № 819/1389/16 без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.05.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2017 року, а також витребувано з Тернопільського окружного адміністративного суду справу №819/1389/16.

Постановою Верховного Суду від 24.12.2020 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області задоволено частково, Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04 травня 2017 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

05.01.2021 дану справу отримано Тернопільським окружним адміністративним судом, що підтверджується відтиском штампу на супровідному листі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2021 дану справу передано на розгляд судді Дерех Н.В.

Ухвалою суду від 11.01.2021 справу прийнято до свого провадження суддею Дерех Н.В., призначено підготовче засідання на 02.02.2021 о 12:00 год. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення даної ували для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив наступне. Вважає, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, і так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Вказана позиція узгоджується з практикою Верховного суду викладеної в постанові від 17.09.2020 у справі № 810/2202/16. Вказав, що саме з інших даних, а не тільки з первинних документів, вбачається фактичний рух активів, тобто придбання позивачем впродовж 1 кв. 2014 року в ТОВ «ТД «Ветек» нафтопродуктів. Зокрема, вказав, що як вбачається із акту перевірки відповідача від 15.08.16 та даних обліку позивача, суми ПДВ що включені до складу податкового кредиту за відповідний звітний період відповідають даним податкових декларацій по ПДВ за січень - лютий 2014р., а суми витрат, були включені до складу собівартості реалізації впродовж 2014р. При цьому бухгалтерські проводки здійснені на підставі регістрів первинного бухгалтерського обліку. На думку позивача, будь-яких зауважень щодо повноти та правильності заповнення первинних документів проведеною перевіркою не встановлено. Звернув увагу суду на тому, 16.11.2016 до матеріалів даної справи, у якості доказу, було долучено постанову про закриття кримінального провадження від 31.07.2015. В межах згаданого кримінального провадження, було встановлено факт придбання, транспортування, оприбуткування та подальшу реалізацію позивачем паливно - мастильних матеріалів одержаних, в тому числі від ТОВ «ТД «Ветек» впродовж 2014 року, що підтверджується наданими для перевірки первинними документами, показами свідків тощо. Просить врахувати, що до винесення вироку в рамках кримінального провадження, пояснення чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві, тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили. Також, позивач вважає, що податковий орган в період виникнення спірних правовідносин був наділений сукупністю повноважень, належна реалізація яких надавала йому можливість виявити податкові правопорушення допущені контрагентом, якщо такі мали місце, при здійсненні своєї господарської діяльності та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

02.02.2021 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про заміну первісного відповідача у справі Головне управління ДФС у Тернопільській області його правонаступником - Головне управління ДПС у Тернопільській області, а також оголошено перерву до 19.02.2021 о 10:00 год.

19.02.2021 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати щодо заміни коду ЄДРПОУ сторони відповідача після реорганізації, а саме як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44143637), оголошено перерву до 12.03.2021 о 12:00 год.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що видаткові накладні на паливо дизельне, виписані ТОВ "Торговий Дім "Ветек" з порушенням вимог частини другої ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме підписані особою, яка не є посадовою особою відповідальною за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення. Вказав, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які у сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливості здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій , що і є підставою для формування платником податкового обліку. Вважає, що фактично по ланцюгу руху товару до кінцевого споживача відбувалось лише формальне оформлення документообігу, а єдиною метою проведення документування фінансово - господарських взаємовідносин ПП «Дружба-Нафтопродукт» з ТОВ «Торговий дім «Ветек» є одержання підприємством економічної вигоди у вигляді мінімізації податкових зобов`язань за рахунок неправомірного формування витрат та податкового кредиту по операціях з придбання дизельного палива.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що станом на момент укладення договору з ТОВ "ТД "Ветек" у ПП "Дружба - Нафтопродукт" не було сумнівів у повноваженнях керівника вказаного Товариства на підписання договору та первинних документів, що оформлені на його виконання. Таким чином, вважає, що інших дій, крім тих, які були вчинені позивачем щодо перевірки контрагента, нормативно-правовими актами не передбачено, та на сторону договору такого обов`язку не покладено, що узгоджується з приписами ст.627 ЦК України та ст.184 ГК України щодо вільного вибору контрагента. До того ж, звернув увагу суду на тому, що за ст.204 ЦК України, правомірність правочинну презюмується. Вказав, що ТОВ "ТД "Ветек" у період виникнення спірних правовідносин, було платником ПДВ, про що йому 16.07.2013 видане відповідне свідоцтво №200133731, яке анульоване лише 06.05.2014. Зазначив, що в акті документальної перевірки жодних даних про те, що ТОВ "ТД "Ветек" не подає звітності до податкового органу, а також не знаходиться за юридичною адресою, як і немає даних про те, що у власності чи користуванні цього товариства немає об`єктів нерухомості чи інших матеріальних ресурсів. Вважає, що досліджуючи питання правомірності декларування підприємством податкового кредиту та валових витрат по операціях з придбання товарів у ТОВ "ТД "Ветек" відповідач мав та зобов`язаний був дослідити задекларовані позивачем податкові зобов`язання з ПДВ та податку на прибуток, як невід`ємної частини поставки нафтопродуктів. Натомість, на думку позивача, при проведенні перевірки, і перед винесенням спірних податкових повідомлень-рішень вказана обставина щодо врахування факту подальшої реалізації придбаних позивачем нафтопродуктів у ТОВ "ТД "Ветек" врахована не була. На переконання позивача, відповідач визнав за правомірне включення до доходів 2014 року операцій з подальшого продажу попередньо придбаного позивачем у ТОВ "ТД "Ветек" дизельного палива. Зазначив, що саме обумовлена вище націнка і становила ділову мету продажу нафтопродуктів придбаних у ТОВ "ТД "Ветек". Позивач зазначає, що ТОВ "ТД "Ветек" по сьогодні перебуває в ЄДРПОУ, і будь-яких рішень щодо його фіктивності немає, як і немає вироку в кримінальному провадженні, що згадується в ухвалах місцевого суду, а саме №32014100000000036, що використані відповідачем при формуванні висновків акту перевірки, а тому, на думку позивача, ставити під сумнів можливість ТОВ "ТД "Ветек" самостійно здійснювати господарську діяльність підстав немає. Щодо повноважень посадової особи ТОВ "ТД "Ветек" на підписання договору з позивачем та первинних документів, позивач вказав, що жодного вироку щодо директора ТОВ "ТД "Ветек", як службової особи немає і станом на момент проведення перевірки не було, а тому висновок експертизи процесуально не відбувся, тобто не закріплений у відповідному вироку суду. З огляну на що, позивач вважає, що ставити під сумнів неможливість підписання директором ТОВ "ТД "Ветек" всіх перелічених документів при відносинах з позивачем підстав немає. Також, на думку позивача, твердження відповідача про те, що зміна місця поставки товару згідно договору від 28.10.2013 та відсутність довіреностей на отримання товару не свідчить про те, що така поставка не могла мати місце на залізничній станції Грузевицю Хмельницької області є помилковим. Вважає, що відповідачем не враховано, що вибір естакади наливу здійснює постачальник згідно до п.5.1 Договору від 28.10.2013, а тому постачання нафтопродуктів зі ст.Грузевиця не суперечить укладеному договору, факт відвантаження із вказаної станції нафтопродуктів від ТОВ "ТД "Ветек" на користь позивача підтверджено доказами, зокрема, постановою про закриття кримінального провадження та підтверджено показами свідків в судовому засіданні у даній справі. Таким чином, на думку позивача, господарські операції з поставки нафтопродуктів, що мали місце в межах дії договору від 28.10.2013 мали реальний характер, документи, що оформлені на підтвердження цих господарських операцій оформлені відповідно до вимог законодавства, розрахунки проведені в повному обсязі.

12.03.2021 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні оголошено перерву до 07.04.2021 о 10:00 год.

07.04.2021 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні оголошено перерву до 06.05.2021 о 10:00 год.

06.05.2021 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні оголошено перерву до 17.05.2021 о 14:30 год.

17.05.2021 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні оголошено перерву до 07.06.2021 о 14:30 год.

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив аналогічні доводи, що і у відповіді на відзив.

Представник позивача подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що здійснюючи самовивіз дизельного палива, придбаного у ТОВ "ТД Ветек", зі з/с Грузевиця Хмельницької області, ПП "Дружба-Нафтопродукт" виступало у цих правовідносинах, в тому числі і як перевізник, а тому воно керувалось при цьому п.5 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Мінпалива та енергетики України, Мінекономіки України, Мінтранспорту та зв`язку України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155. Також вказав, що виходячи з того, що поставки дизельного палива з боку ТОВ "ТД "Ветек" супроводжувались наданням сертифікату відповідності серії ВГ №UA1.174.0216399-13 чинного до 20.10.2014 та паспортом №2255 11.10.2013, тому при його прийнятті враховувались і дані, що були зазначені в цих документах, що відповідає вимогам Інструкції та узгоджувались з приписами ст.662 Цивільного кодексу України, ст.13 Закону України "Про підтвердження відповідності" від 17.02.2001 №2406-ІІІ та Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію та сертифікацію" від 10.02.1993 №46-93 і умов укладеного договору поставки. Просить врахувати, що придбані у ТОВ "ТД "Ветек" об`єми дизельного палива, крім того, що були оприбутковані в товарній книзі, знайшли своє відображення у загальній інвентаризації, що проводилась щомісячно на підприємстві, про що свідчать відповідні акти.

07.06.2021 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні оголошено перерву до 08.07.2021 о 14:30 год.

08.07.2021 у відкритому судовому засіданні у підготовчому провадженні оголошено перерву до 23.07.2021 о 10:00 год.

23.07.2021 у відкритому судовому засідання постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 02.08.2021 о 11:00 год.

02.08.2021 у відкритому судовому засіданні розгляд справи відкладено до 15.09.2021 о 11:00 год.

15.09.2021 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 04.10.2021 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 04.10.2021 розгляд справи відкладено до 26.10.2021 о 10:00 год.

Представник відповідача подав до суду письмові додаткові пояснення, в яких зазначив, що існують додаткові вимоги до приймання та транспортування нафтопродуктів. Вважає, що враховуючи специфіку господарських відносин позивача з ТОВ "Торговий дім Ветек", а саме поставка нафтопродуктів, відсутність журналів обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою "13-ПН", актів матеріально відповідальної особи про прийняті нафтопродукти, довіреностей для приймання нафти та/або нафтопродуктів, невідповідність адреси поставки нафтопродуктів зазначеної в ТТН адресі поставки нафтопродуктів, яка зазначена в договорі №181-28/10/13 від 28.10.2013 виключає факт реального здійснення господарських операцій.

26.10.2021 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 05.11.2021 о 10:00 год.

Позивач подав до суду письмові спростування доводів відповідача, викладених у додаткових поясненнях, в яких зазначив, що окремо слід зупинитись на твердженні відповідача у тому, що з представлених позивачем ТТН не має відомостей щодо густини нафтопродуктів, позаяк у колонці №3 таблиці "відомості про вантаж" кожної ТТН, під найменуванням продукції вказано її густину. Вказав, що виходячи з того, що позивач самостійно вивозив придбані нафтопродукти, тому згідно до п.5.6 договору і були оформлені видаткові накладні на його придбання. Просить врахувати, що прийняття цих нафтопродуктів, в силу положень п.5.5. договору, як по кількості, так і по якості здійснювалось безпосередньо під час відвантаження товару. Вказав, що в період виникнення спірних правовідносин позивач орендував у свого контрагента ємкості для зберігання нафтопродуктів, про що свідчить відповідний договір оренди. Звернув увагу суду на тому, що будь-якої діяльності щодо роздрібної торгівлі у місці знаходження згаданих резервуарів не проводилось із-за неможливості технологічно здійснювати заправлення ним транспорту. Таким чином, вважає, що зберігання нафтопродуктів проводилось не на АЗС, а на паливному складі іншого суб`єкта господарювання, з використанням якого позивач здійснював основний вид своєї діяльності - оптову торгівлю пальним, що в сукупності дає підстави стверджувати про те, що відповідні журнали зобов`язані вести суб`єкти поза межами АЗС. Зазначив, що оприбуткування позивачем придбаного у ТОВ "Торговий дім Ветек" пального було здійснено у товарній книзі, а інших висновків акт перевірки, на підставі якого були прийняті спірні податкові повідомлення- рішення, не містить. Таким чином, вважає, що позивач в повній мірі дотримався вимог Інструкції щодо транспортування та зберігання нафтопродктів, що дає підстави стверджувати про реальність господарських операцій проведених з ТОВ "Торговий дім Ветек".

05.11.2021 у відкритому судовому засіданні оголошено перерву до 09.11.2021 о 14:30 год.

09.11.2021 у відкритому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з мотивів, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив, письмових поясненнях.

Представник відповідача у відкритому судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні повністю з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяві, запереченнях, письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання Підприємством вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт від 15 серпня 2016 року №332/19-00-14-01/34042478, в якому відображено висновок про порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.4, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України, внаслідок чого завищено суму задекларованих валових витрат (завищено собівартість реалізації) у розмірі 932832,22 грн. та завищено суму задекларованого податкового кредиту по ПДВ за січень-лютий 2014 року в розмірі 186566,43 грн.

Як слідує з матеріалів справи, в акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про формування позивачем без достатніх правових підстав валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за операціями із ТОВ «Торговий дім «Ветек», оскільки перевіркою документально не підтверджено здійснення таких господарських відносин. На обґрунтування цього контролюючий орган посилався як на податкову інформацію щодо відсутності об`єктів оподаткування по операціях з придбання/продажу товарів, отриману за результатами податкового контролю контрагента, так і на інформацію із процесуальних ухвал Луцького міськрайонного суду Волинської області, згідно яких за фактом фіктивного підприємства, у тому числі ТОВ «Торговий дім «Ветек», проводитися досудове слідство по кримінальному провадженню №32014100000000036, у межах якого є протокол допиту свідка, який одночасно є директором контрагента. Вважає, що видані від імені останнього первинні документи не можуть підтверджувати фактичне здійснення господарських операцій, а отже, й бути підставою для віднесення відповідних сум до валових витрат та податкового кредиту.

За результатами перевірки Управлінням 26 серпня 2016 року прийнято податкові повідомлення-рішення: №0002861401, яким визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 486888,50 грн., у тому числі 348539,00 грн. основного платежу і 138341,50 грн. штрафних санкцій (з них по операціях з TOB «Торговий дім «Ветек» у сумі 251865 грн., у тому числі 167910 грн. основного платежу і 83955 грн. штрафних санкцій); №0002871401, яким визначено грошове зобов`язання з ПДВ в сумі 239494,50 грн., у тому числі 191595,00 грн. основного платежу і 47899,50 гри. і штрафних санкцій (з них по операціях з TOB «Торговий дім «Ветек» на суму 233208 грн., у тому числі 186566 грн. основного платежу та 46642 грн. штрафних санкцій).

Позивач не погоджуючись з податковими повідомленням-рішеннями в частині збільшення ПП "Дружба - Нафтопродукт" суми грошового зобов`язання по податку на прибуток та по податку на додану вартість, вважаючи їх такими, що підлягають скасуванню, звернувся з позовом до суду.

В частині другій статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено частиною першою статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Податковий кодекс України (надалі, ПК України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку.

У той же час, норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків на врахування витрат при визначенні оподатковуваного прибутку та на податковий кредит від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з фактичним придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Одне тільки порушення постачальником товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства не може бути підставою для висновку про порушення іншим платником податків - покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та обліку витрат за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про його обізнаність щодо протиправної податкової поведінки контрагента та про злагодженість дій між ними.

За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий орган не доведе зворотнє.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02 грудня 2019 року у справі №826/13060/18.

За визначенням статті 1 Закону №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що будь-які документи навіть за наявності всіх передбачених чинним законодавством формальних реквізитів таких документів мають силу первинних лише у разі фактичного здійснення господарських операцій. Тому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарських операцій.

Водночас, підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Водночас, за змістом ст. 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Аналіз наведених вище норм дає підставив вважати, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

При цьому, суд вважає, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити також підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Судом встановлено, що до перевірки ПП «Дружба Нафтопродукт» (Покупець) надано договір поставки нафтопродуктів від 28.10.2013 №181-28/10/13, укладений з ТОВ «Торговий Дім «Ветек» (Постачальник), згідно з умовами якого Постачальник зобов`язується передати в погоджені строки, а Покупець оплатити та прийняти нафтопродукти, що узгоджені сторонами до постачання. Для здійснення поставки товару за даним договором сторони перед кожною поставкою узгоджують наступні умови: найменування, кількість, якість товару. Поставка товару здійснюється партіями. Поставка товару автомобільним транспортом здійснюється на умовах FCA франко - перевізник на естакаді Постачальника.

На виконання умов договору ТОВ "Торговий ДІМ "Ветек" виписано (оформлено) видаткові та податкові накладні за паливо дизельне на суму 932832,22, крім того ПДВ 186566,43 грн.

Сума витрат, відповідно до наданих продавцем видаткових накладних, ПП "Дружба Нафтопродукт" включено до складу собівартості реалізації протягом 2014 року у сумі 932832,22 грн. суми податку на додану вартість по податкових накладних включені до податкового кредиту, зареєстровані в ЄДРПН, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, та відповідають даних податкової декларації по ПДВ за січень-лютий 2014 року.

З матеріалів справи видно, що станом на 31.12.2014 залишків палива дизельного, отриманого від ТОВ ""ТД "Ветек" не було.

Зазначені вище видаткові та податкові накладні підписані директором ТОВ "Торговий Дім "Ветек" Россоловим О.П.

У бухгалтерському обліку відображено проведення: Дт 28 "Товари" - Кт 63 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" на суму 932832,22 грн., ДТ 644 - Кт 63 на суму 186566,43 грн.

Заборгованість по взаєморозрахунках з ТОВ "Торговий Дім "Ветек" станом на 01.01.2015 відсутня.

До перевірки надано товарно-транспортні накладні (4 штуки), де перевізником зазначено ПП «Дружба Нафтопродукт».

Також, відповідно умов договору надано документи щодо підтвердження відповідності, а саме: сертифікат відповідності серії ВГ №UA 1.174.0216399-13 та паспорт №2255 на дизпаливо, видані ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020», виробник продукції - ОАО «Нафтан», 211440, г. Новополоцк, Промзона-1, Витебская обл., Республика Белорусь.

Так, частиною шостою ст. 78 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В ухвалі Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/4073/16-к від 18.04.2016 та у справі №161/1249/16-к від 11.02.2016 зазначено, що відповідно до інформації отриманої від ОУ ГУ ДФС у Волинській області підприємство ТОВ «Торговий дім «Ветек», є суб`єктом кримінального провадження №32014100000000036.

З матеріалів кримінального провадження №32014100000000036 слідує, що невстановлені особи, які діяли за попередньою змовою знаходячись на території м. Києва, з метою прикриття незаконної діяльності, у період 2011-2013 років, створили ряд суб`єктів підприємницької діяльності, в т.ч. ТОВ «Торговий дім «Ветек» (код 38809821), за допомогою яких надавали послуги суб`єктам господарювання пов`язаними з незаконним формуванням податкового кредиту в тому числі ТОВ «ГАЗУКРАЇНА- 2020» (код ЄДРПОУ 37428778).

Окрім цього встановлено, що 89% зі всього об`єму постачання, в тому числі (100%) паливо-мастильних матеріалів ТОВ «Торговий дім «Ветек» (код 38809821) придбавав у ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» (код ЄДРПОУ 37428778).

Також встановлено, що згідно висновку експерта №145 від 28.03.2014 року, підпис від імені директора ТОВ «Торговий дім Ветек» ОСОБА 3 (в статуті ТОВ «Торговий дім Ветек», реєстраційної картки на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи від 07.08.2013 року, протоколі №2 загальних зборів учасників ТОВ «Торговий дім Ветек» від 30.07.2013 року) виконанні різними особами

Крім того, в протоколі допиту свідка від 02.05.2015 року вказано, що гр. ОСОБА З військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 .

Також, Вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015 року у справі №646/3810/15-к встановлено, що ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» (код ЄДРПОУ 37428778) було створено особами, які діяли за попередньою змовою, знаходячись на території м. Харкова з метою прикриття незаконної діяльності у період 2008-2013 років шляхом незаконної реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності, який був зареєстрований у ДПІ м. Сімферополя. Від імені службових осіб надавались послуги по незаконному формуванню податкового кредиту. Судом визнано посадових осіб ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво).

Так, за правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №21-2927а15, первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Відтак, враховуючи наведене вище та те, що 100% паливно-мастильних матеріалів ТОВ "ТД "Ветек" придбавало у ТОВ "ГАЗУКРАЇНА - 2020", статус якого визнано судом як фіктивне підприємство, суд вважає, що службові особи ТОВ «Торговий дім «Ветек» відображали в податковому обліку підприємства фінансово-господарські операції з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020», які носили формальний характер, а не реальний.

Тож , на думку суду, позивач, придбаваючи дизельне палильне в ТОВ "ТД «Ветек», яке не могло його отримати від свого постачальника ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020", та те, що ТОВ «Торговий дім «Ветек» само є суб`єктом у кримінальному провадженні за фактом скоєння злочину передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України та задіяне у веденнях сумнівних та безтоварних операцій, відповідно надані для перевірки первинні бухгалтерські документи не підтверджують факту проведення господарської операції протягом січня - лютого 2014 року з придбання ПП «Дружба-Нафтопродукт» палива дизельного на виконання умов зазначеного вище договору, а видаткові накладні та податкові накладні виписані продавцем, не виконують своєї функції первинного документу, який дає право покупцю на формування собівартості реалізації та податкового кредиту.

За таких обставин, враховуючи, що згідно з висновком експерта підпис від імені директора ТОВ «Торговий дім «Ветек» в статуті, реєстраційній картці, протоколі загальних зборів ТОВ «Торговий дім «Ветек», виконані різними особами та те, що згідно з протоколом допиту свідка від 02.02.2015 року директор товариства є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , суд вважає, що видаткові накладні ТОВ «Торговий дім «Ветек» підписані неуповноваженою особою, тобто з порушенням вимог частини другої ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім цього, суд зазначає, що поставка нафтопродуктів оформлена товарно-транспортними накладними, де місце навантаження зазначено с.Грузовиця (Хмельницька обл.), в той час як згідно пункту 5.1 Договору поставки нафтопродуктів від 28.10.2013 №181-28/10/13 поставка товару автомобільним транспортом здійснюється на умовах FCA франко - перевізник на естакаді наливу Постачальника, розташованої за адресою: 65041, м.Одеса, вул.Шкодова гора, 1/1, при цьому додаткові угоди про зміну місця поставки відсутні.

За змістом п.5.1 Договору зазначено, що зміни умов поставки, в тому числі естакади узгоджуються сторонами в Специфікації на поставку товару або в Додатковій угоді до даного договору, в той же час, як свідчать матеріали справи, докази такого узгодження в Специфікаціях чи в Додаткових угодах відсутні, що свідчить про неналежне з`ясування обставин справи судом апеляційної інстанції та неналежну оцінку доказів.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що відвантаження товару автомобільним транспортом проводиться після надання Покупцем довіреності на отримання товарно- матеріальних цінностей, технічного паспорту на автомобіль та калібрувального паспорту на цистерну. При цьому Покупець зобов`язаний надати Постачальнику по одній довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей на кожне найменування одержаного товару і на кожну автоцистерну.

Суд зазначає, що за змістом абзацу третього пункту 2.5 Положення про документальне забезпечення бухгалтерського обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88 із змінами та доповненнями, повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно - матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Натомість, у спірному випадку, позивачем суду не подано, та судом не здобуто належних, достатніх та допустимих доказів, що підтверджують повноваження осіб на одержання товарно-матеріальних цінностей згідно договорів поставки.

Так, суд зазначає, що предметом укладених із контрагентами договорів є поставка специфічного товару - нафтопродуктів.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком яких встановлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженою наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20 травня 2008 року №281/171/578/155).

Отже, з наведених вище мотивів суд вважає, що фактично по ланцюгу руху товарів до кінцевого споживача відбулось лише формальне оформлення документообігу, що зумовлює мету проведення документування фінансово-господарських взаємовідносин контрагентів як одержання підприємством економічної вигоди у вигляді мінімізації податкових зобов`язань за рахунок формування витрат та податкового кредиту по операціях з придбання палива дизельного.

Так, предметом дослідження у спірному випадку є обставини дотримання нормативно - правових актів при виконанні договору поставки, оформлення обов`язкових первинних документів: відомості про виміри об`єму залишку палива у резервуарах для зберігання до та після заливу з транспортних засобів; щодо відбору проб, визначення густини та температури пального, яке завантажено в резервуари з транспортних засобів автоперевізників; журналів обліку надходження нафти і нафтопродуктів із транспортних засобів автоперевізників тощо.

Доказів, що підтверджують відомості про виміри об`єму залишку палива у резервуарах для зберігання до та після заливу з транспортних засобів; щодо відбору проб, визначення густини та температури пального, яке завантажено в резервуари з транспортних засобів автоперевізників; журналів обліку надходження нафти і нафтопродуктів із транспортних засобів автоперевізників тощо у розумінні Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженою наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20 травня 2008 року №281/171/578/155), суду не подано та судом не здобуто.

Крім цього, в ході розгляду даної судом встановлено, що ТОВ «Торговий дім «Ветек» з березня 2014 року жодної звітності до контролюючих органів не подає, з 06.05.14 року анульовано свідоцтво платника ПДВ, Товариство жодної господарської діяльності не здійснює, а також у Товариства відсутні будь-які об`єкти нерухомості, які перебувають у власності чи в користуванні.

ТОВ «Торговий дім «Ветек» з 2013 року за податковою адресою 01004, м. Київ, Печерський район вул.Червоноармійська/басейна , 1-3/2, літера а, не знаходилось, фактичне місце знаходження не встановлене .

Доказів наявності у ТОВ майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення відповідного виду діяльності, управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів, механізмів позивачем у справі суду не подано та судом не здобуто.

Таким чином, судом встановлено, що наданий позивачем пакет первинних документів під час перевірки, не підтверджує та не розкриває суть, внутрішню сторону господарської операцій, її справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету, а тому суд дійшов висновку, що позивачем не обґрунтовано товарність господарської операції, з огляду на що оскаржувані у справі податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Стосовно інших доводів наведених позивачем у позовній заяві, у відповіді на відзив, письмових поясненнях, то суд критично оцінює такі з огляду на їх надуманість, та зазначає, що згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частинами першою та другою ст.77 КАС України передбачено, що Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи наведені норми закону та встановлені обставини, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, у позові слід відмовити.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства "Дружба-нафтопродукт" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області від 26.08.2016 року №0002861401, в частині збільшення Приватному підприємству «Дружба -Нафтопродукт» суми грошового зобов`язання по податку на прибуток в розмірі 251864,64 грн. з яких: 167909,76 грн. основного платежу та 83954,88 грн. штрафних санкцій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Тернопільській області від 26.08.2016 року №0002871401, в частині збільшення Приватному підприємству «Дружба -Нафтопродукт» суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість в розмірі 233208,04 грн., з яких: 186566,43 грн. основного платежу та 46641,61 грн. штрафних санкцій - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 18 листопада 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - Приватне підприємство "Дружба-нафтопродукт" ( місцезнаходження: вул. Шевченка, 65. с. Нагірянка Чортківського району Тернопільська область, код ЄДРПОУ 34042478);

відповідач: - Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження вул. Білецька, 1, м. Тернопіль,46003 код ЄДРПОУ 44143637).

Головуюча суддяДерех Н.В.