Постанова

від 18.11.2021 по справі 540/190/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/190/20 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Федусика А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на окрему ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Систем" до Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон Систем" (далі - позивач, ТОВ "Оріон Систем") 27.01.2020 року звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач, ДПСУ), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної податкової служби України від 30.10.2019 року №1318489/40095014 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 27.08.2019 року; зобов`язати ДПСУ зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.08.2019 року №2 на суму 246 000,00 грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної податкової служби України від 30.10.2019 року №1318489/40095014 про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.08.2019 року №2.

Зобов`язано Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.08.2019 року №2, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон Систем".

Стягнуто з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Систем" (73035, м. Херсон, вул.10 Східна, 39, код ЄДРПОУ 40095014) судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Стягнуто з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Систем" (73035, м. Херсон, вул.10 Східна, 39, код ЄДРПОУ 40095014) витрати на правничу допомогу у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

14.06.2021 року від представника ТОВ "Оріон Систем" надійшла заява про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. В якості підставі для її подання позивач зазначає - невиконання Державною податковою службою України рішення суду в адміністративній справі №540/190/20.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 року призначено до розгляду в порядку письмового провадження заяву ТОВ "Оріон Систем", подану в порядку ст.383 КАС України, а також витребувано від Державної податкової служби України документи на підтвердження виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року по справі №540/190/20.

Вказана ухвала направлена на електронну поштову адресу Державної податкової служби України, однак залишилась без виконання з боку адресата.

Окремою ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року направлено окрему ухвалу до Державної податкової служби України для вжиття заходів щодо усунення причин і умов, які сприяли невиконанню Державною податковою службою України рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року в справі №540/190/20. Установлено Державній податковій службі України строк для надання відповіді про вжиття заходів щодо усунення причин і умов, що сприяли не виконанню Державною податковою службою України рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року в справі №540/190/20 - тридцять днів з дня отримання копії окремої ухвали.

На вказане судове рішення Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу. Апелянт просить задовольнити апеляційну скаргу ДПС України та скасувати окрему ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року.

Згідно з вимогами ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 року, отже, відповідно до приписів ч.1 ст.325 КАС України, судове рішення в справі №540/190/20 набрало законної сили 24.02.2021 року.

За результатом судового розгляду, зазначеним рішенням суду в справі №540/190/20 від 25.03.2020 року позов задоволено та, окрім іншого, визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної податкової служби України від 30.10.2019 року №1318489/40095014 про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.08.2019 року №2. Зобов`язано Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.08.2019 року №2, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон Систем".

ТОВ "Оріон Систем" звернулось до ДПС України з листом-вимогою за вихідним №31 від 22.03.2021 року, в якому вимагало терміново виконати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 року по справі №540/190/20 та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.08.2019 р. № 2, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон Систем" (т.2 а.с.5).

Зазначена вимога отримана ДПС України 26.03.2021 року (вх. номер: 8852/6), що підтверджується листом вказаного суб`єкта владних повноважень від 26.04.2021 року №6/99-00-20-02-03-06 (т.1 а.с.232).

Цим же листом підтверджується отримання ДПС України прийнятих в даній справі судових рішень та обізнаність боржника з обов`язком щодо їх виконання.

Також, на вимогу ТОВ "Оріон Систем", ДПС України повідомила, що на даний час ДПС вживає заходи з виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року в справі №540/190/20 в тому числі в частині реєстрації в ЄРПН податкових накладних, визначених рішенням суду.

Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997, заява №18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина судового процесу для цілей статті 6.

Тобто, правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Як встановлено ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

В свою чергу згідно з ч.6 ст.383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З наведеного слідує, що необхідною передумовою щодо задоволення судом заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, є встановлення обставин протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Верховний Суд неодноразово (зокрема у постановах від 17.04.2019 року у справі №355/1648/15-а, від 22.08.2019 року у справі №522/10140/17) звертав увагу на те, що норми статті 383 КАС мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у відповідній справі.

ОБГРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

ТОВ "Оріон Систем" зазначає про невиконання рішення суду в частині реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 27.08.2019 року №2, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон Систем".

Саме таке зобов`язання містила резолютивна частина рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року, отже подання ТОВ "Оріон Систем" заяви в порядку ст.383 КАС України обумовлено заявленим позивачем невиконанням рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року, що набрало законної сили.

З метою належного розгляду даної заяви, ухвалою суду першої інстанції від 16.06.2021 року про призначення розгляду заяви, ДПС України зобов`язано, окрім іншого, в строк до 23.06.2021 року надати суду завірені належним чином копії матеріалів, що підтверджують виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року в справі №540/190/20.

Зазначена ухвала направлена на адресу електронної пошти ДПС України, яка зазначена на офіційних бланках зазначеного органу, наявних в матеріалах справи, а також заявах по суті спору, поданих від ДПС України до суду протягом розгляду справи (post@tax.gov.ua), що підтверджується: супровідними листами Херсонського окружного адміністративного суду №540/190/20/3764/21 та №540/190/20/3773/21 від 16.06.2021 року, паперовою копією електронних листів (т.2 а.с.25, 31), паперовою копією листів ДПС України про те, що надіслані повідомлені прочитані 16.06.2021 року.

Однак, вимоги ухвали щодо надання доказів виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року в справі №540/190/20 залишились не виконані ДПС України. Причини невиконання ДПС України не пояснило, клопотань про продовження строку подання доказів не надавало.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що бездіяльність ДПС України, яка в даному конкретному випадку полягає в ненаданні ключових доказів для вирішення спірного питання, в силу наведеного вище обґрунтування є проявом свідомого ігнорування вимог ухвали суду.

Отже, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно наявності у даній справі доказів, що підтверджують факт свідомого невиконання ДПС України рішення суду у справі №540/190/20, яке набрало законної сили.

Стаття 124 Конституції України та стаття 370 КАС України встановлюють, що судові рішення, зокрема, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Нормами ст.8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, та застосовує його з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у стягувача можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Конституційний Суд України у п.9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 травня 2002 року у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

З огляду на це, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Таким чином виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що на час постановлення окремої ухвали, ДПС України рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року в справі №540/190/20, яке набрало законної сили - не виконало, що свідчить про недотримання зазначеним суб`єктом владних повноважень вимог ст.ст.19, 129-1 Конституції України, ст.ст.2, 14, 370 КАС України, ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в частині не виконання вказаного судового рішення.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судове рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а окрему ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 24 червня 2021 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Федусик А.Г. Вербицька Н. В.