Окрема ухвала

від 24.06.2021 по справі 540/190/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

24 червня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/190/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Ковбій О.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Систем" про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рашення суду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Систем" до Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон Систем" (далі - позивач, ТОВ "Оріон Систем") 27.01.2020 року звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач, ДПСУ), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної податкової служби України від 30.10.2019 р. № 1318489/40095014 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 27.08.2019року; зобов`язати ДПСУ зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.08.2019 р. № 2 на суму 246000,00 грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної податкової служби України від 30.10.2019 р. № 1318489/40095014 про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.08.2019 р. № 2.

Зобов`язано Державну податкову службу України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.08.2019 р. № 2, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон Систем".

Стягнуто з Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Систем" (73035, м.Херсон, вул.10 Східна, 39, код ЄДРПОУ 40095014) судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Стягнуто з Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Систем" (73035, м.Херсон, вул.10 Східна, 39, код ЄДРПОУ 40095014) витрати на правничу допомогу у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп.

14.06.2021 року від представника ТОВ "Оріон Систем" надійшла заява про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. В якості підставі для її подання позивач зазначає - невиконання Державною податковою службою України рішення суду в адміністративній справі №540/190/20.

Ухвалою від 16.06.2020 року призначено до розгляду в порядку письмового провадження заяву ТОВ Оріон Систем , подану в порядку ст.383 КАС України, а також витребувано від Державної податкової служби України документи на підтвердження виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року по справі №540/190/20.

Ухвала суду направлена на електронну поштову адресу Державної податкової служби України, однак залишилась без виконання з боку адресата.

Відповідно до ч.5 ст.383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву ТОВ Оріон Систем в порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини щодо виконання рішення суду у цій справі та наявності підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача у порядку, визначеному ст.383 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви виходячи з наступного.

Так, в першу чергу, суд звертає увагу на те, що з системного аналізу положень ст.ст. 382, 383, вбачається виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України.

Верховний Суд в постанові від 27.11.2018 року по справі № 520/11829/17 звернув увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Тож суди мають з`ясувати, чи не була оскаржувана бездіяльність та необхідність вчинити певні дії, як стверджував заявник, пов`язана з виконанням судового рішення, чи є самостійним предметом спору.

Суд зазначає, що в даному конкретному випадку ТОВ Оріон Систем стверджує про невиконання рішення суду в частині реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 27.08.2019 р. № 2, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон Систем".

Саме таке зобов`язання містила резолютивна частина рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року, отже подання ТОВ Оріон Систем заяви в порядку ст. 383 КАС України обумовлено заявленим позивачем невиконанням рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року, що набрало законної сили.

Зазначене, в даному конкретному випадку, є передумовою для розгляду судом заяви ТОВ Оріон Систем про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 25.03.2020 року по справі №540/190/20.

Розглянувши заяву по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Зазначені у ст.383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Вказана правова позиція визначена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі № 520/11829/17.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року, залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2021 року, отже, відповідно приписів ч.1 ст. 325 КАС України, 24.02.2021 року судове рішення в справі №540/190/20 набрало законної сили.

За результатом судового розгляду, рішенням суду в справі №540/190/20 від 25.03.2020 року позов задоволено та, окрім іншого, визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної податкової служби України від 30.10.2019 р. № 1318489/40095014 про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.08.2019 р. № 2. Зобов`язано Державну податкову службу України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.08.2019 р. № 2, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон Систем".

ТОВ Оріон Систем звернулось до ДПС України з листом-вимогою за вихідним №31 від 22.03.2021 року в якому вимагало терміново виконати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 року по справі №540/190/20 та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 27.08.2019 р. № 2, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон Систем".

Зазначена вимога отримана ДПС України 26.03.2021 року (вх. номер: 8852/6), що підтверджується листом вказаного суб`єкта владних повноважень від 26.04.2021 року №6/99-00-20-02-03-06 (а.с.232).

Цим же листом підтверджується отримання ДПС України прийнятих в даній справі судових рішень та обізнаність боржника з обов`язком щодо їх виконання.

Також, на вимогу ТОВ Оріон Систем ДПС України повідомила, що на даний час ДПС вживає заходи з виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року в справі №540/190/20 в тому числі в частині реєстрації в ЄРПН податкових накладних, визначених рішенням суду.

З метою належного розгляду даної заяви, ухвалами суду від 16.06.2021 року про призначення розгляду заяви та про виправлення описки в ухвалі суду, ДПС України зобов`язано, окрім іншого, в строк до 23.06.2021 року надати суду завірені належним чином копії матеріалів, що підтверджують виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року в справі №540/190/20.

Зазначена ухвала направлена в адресу електронної пошти ДПС України, яка зазначена на офіційних бланках зазначеного органу, наявних в матеріалах справи, а також заявах по суті спору, поданих від ДПС України до суду протягом розгляду справи (до прикладу: т.с.1 а.с.124, 138, 213): post@tax.gov.ua, що підтверджується: супровідними листами Херсонського окружного адміністративного суду №540/190/20/3764/21 та №540/190/20/3773/21 від 16.06.2021 року, паперовою копією електронних листів (а.с.25, 31), паперовою копією листів ДПС України про те, що надіслані повідомлені прочитані 16.06.2021 року.

На даному етапі суд вважає за необхідне вказати, що після того, як ДПС України було надіслано в адресу суду електронні листи про прочитання електронних повідомлень суду, наступним листом ДПС України повідомило, що відмовляється реєструвати надіслану судом кореспонденцію посилаючись на те, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи право судів направляти документи електронною поштою обмежене.

Надаючи оцінку такому повідомленню суд зазначає наступне.

Так, ч. 5 ст. 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Відповідно положень ст.10, ч.1 ст. 11 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.

Якщо автор і адресат у письмовій формі попередньо не домовилися про інше, датою і часом відправлення електронного документа вважаються дата і час, коли відправлення електронного документа не може бути скасовано особою, яка його відправила. У разі відправлення електронного документа шляхом пересилання його на електронному носії, на якому записано цей документ, датою і часом відправлення вважаються дата і час здавання його для пересилання.

Вимоги підтвердження факту одержання документа, встановлені законодавством у випадках відправлення документів рекомендованим листом або передавання їх під розписку, не поширюються на електронні документи. У таких випадках підтвердження факту одержання електронних документів здійснюється згідно з вимогами цього Закону.

Електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу.

В даному випадку, з адреси Херсонського окружного адміністративного суду в адресу ДПС України надіслано електронні листи, кожен документ вмісту яких завірено кваліфікованим електронним підписом секретаря судових засідань Калівошко В.В. (вповноваженою на це особою), а тому в силу наведеного вище правового обґрунтування надіслана кореспонденція вважається врученою 16.06.2021 року.

Разом з тим вимоги ухвали щодо надання доказів виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року в справі №540/190/20 залишились не виконані ДПС України. Причини не виконання ДПС України не пояснило, клопотань про продовження строку подання доказів не надавало.

Оцінюючу таку поведінку ДПС України суд зазначає, що відповідно ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Бездіяльність ДПС України, яка в даному конкретному випадку полягає в ненаданні ключових доказів для вирішення спірного питання, в силу наведеного вище обґрунтування є проявом свідомого ігнорування вимог ухвали суду.

А тому, суд вважає за доцільне застосувати у такому випадку наслідки неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин передбачені ч.9 ст.80 КАС України - визнати обставину для з`ясування якої витребовувався доказ.

Таким чином на підставі ч.9 ст. 80 КАС України, а також враховуючи визнання ДПС України в листі від 26.04.2021 року №6/99-00-20-02-03-06 (а.с.232) факту невиконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року по справі №540/190/20, суд вважає зазначену обставину доведеною.

Отже, наявними в справі доказами підтверджено існування рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року в справі №540/190/20, яке набрало законної сили та факт його свідомого невиконання ДПС України.

Стаття 124 Конституції України та стаття 370 КАС України встановлюють, що судові рішення, зокрема, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Нормами ст. 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, та застосовує його з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у стягувача можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Варто також зауважити, що у справах «Шмалько проти України» , «Іммобільяре Саффі проти Італії» ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (до прикладу справа «Сук проти України» ).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у п.9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 р. №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 травня 2002 року у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

З огляду на це посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.

Таким чином виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ,4, 5, 6, 9 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Частинами першою, другою, четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з приписами ст.14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Судовим розглядом установлено невиконання ДПС України рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року в справі №540/190/20, яке набрало законної сили, що свідчить про недотримання зазначеним суб`єктом владних повноважень вимог ст.ст.19, 129-1 Конституції України, ст.ст.2, 14, 370 КАС України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині не виконання вказаного судового рішення.

Наведене повинно мати наслідком постановлення окремої ухвали та направлення її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин і умов, що сприяли порушенню закону - невиконанню ДПС України рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року в справі №540/190/20.

Керуючись статтями 243, 248, 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.

ухвалив :

Направити окрему ухвалу до Державної податкової служби України для вжиття заходів щодо усунення причин і умов, які сприяли не виконанню Державною податковою службою України рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року в справі №540/190/20.

Установити Державній податковій службі України строк для надання відповіді про вжиття заходів щодо усунення причин і умов, що сприяли не виконанню Державною податковою службою України рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2020 року в справі №540/190/20 - тридцять днів з дня отримання копії окремої ухвали.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

У разі постановлення ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.В. Ковбій