Ухвала

від 12.11.2021 по справі 761/38876/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/38876/21

Провадження № 1-кс/761/21530/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2021 року місто Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання прокурораШевченківської окружноїпрокуратури м.Києва ОСОБА_3 про накладенняарешту намайно укримінальному провадженні№12021100100000154,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань18.01.2021,за ознакамивчинення кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.190КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12021100100000154, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, а саме на приміщення АДРЕСА_1 .

Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100100000154 від 18.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи, у невстановлений слідством день та час, на підставі підроблених документів, шахрайським шляхом, заволоділи квартирою АДРЕСА_2 .

Згідно розпорядження КМДА від 17.04.1998 року вказана земельна ділянка передана в оренду на 49 років в оренду для експлуатації та обслуговування будівлі магазину-оранжереї на АДРЕСА_3 .

Встановлено, що відповідно до історико-містобудівного опорного плану Києва у складі генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №3701804 буд. 49 по вул Січових Стрільців у м. Києві знаходиться в межах центральної планувальної зони, історичного ареалу.

Під час допиту представника потерпілого ОСОБА_4 дав такі показання: з квітня 2014 він є директором року ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «СІПІДЖІ АССЕТС МЕНЕДЖМЕНТ» код ЄДРОПОУ 33448675 юридична адреса м, Київ пр-т. Перемоги, 60 офіс 3. Одним із напрямків діяльності ТОВ є операції з нерухомістю.

11.12.2018 року ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «СІПІДЖІ АССЕТС МЕНЕДЖМЕНТ» придбано квартиру АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , зареєстровано в реєстрі за №1635.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.01.2021 право власності заявника дійсне та номер запису про право власності № 29387862.

ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «СІПІДЖІ АССЕТС МЕНЕДЖМЕНТ» із сайту Державне підприємство «СЕТАМ» стало відомо про продаж нежитлового приміщення № 44/2, загальною площею 121,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .

Проте в оголошенні про продаж вказаного вище нерухомого майна містяться фото нерухомого майна (квартири), яке на праві приватної власності належить ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «СІПІДЖІ АССЕТС МЕНЕДЖМЕНТ» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 88861988000).

Крім того, із вказаного оголошення стало відомо, що реалізація нерухомого майна проводиться в рамках виконавчого провадження ВП № 63524281.

Як стало відомо 12.02.2018 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі продажу квартири номер АДРЕСА_5 загальною площею 34,5 кв.м.

В подальшому ФОП ОСОБА_8 надано Довідку від 24.10.2019 № 1104 про технічні показники об`єкта нерухомого майна, згідно якої було виявлено збільшення загальної площі квартири номер АДРЕСА_5 на 129,4 кв.м. та зміну кількості житлових кімнат з 1-кімнатної на 3-кімнатну. Тобто квартира номер АДРЕСА_5 збільшилася із загальної площі 34,5 кв.м. на загальну площу 163,9 кв.м.

Також ФОП ОСОБА_8 надано Висновок від 24.10.2019 № 1105 щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, згідно якого вбачається склад новоутворених об`єктів нерухомого майна та їх адреси, а саме: квартира АДРЕСА_6 ; нежитлове приміщення №44/2 загальною площею 121,2 кв.м., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_4 .

30.10.2019 ФОП ОСОБА_8 надано Довідку від 30.10.2019 № К-1110 про уточнення адреси в якій зазначено, що нерухоме майно знаходиться не на АДРЕСА_7 . Тобто ФОП ОСОБА_8 визначила, що нерухоме майно перемістилося до іншого будинку.

22.05.2013 Київською міською радою було прийняторішення № 337/9394 «Про деякі питання ведення реєстрів адрес, вулиць та інших поіменованих об`єктів у місті Києві». ЗатвердженеРішенням № 337/9394Положення про реєстр адрес у місті Києві (далі - Положення) встановлює на території міста Києва єдиний порядок присвоєння, реєстрації адрес об`єктів нерухомості та всіх змін у них, включаючи анулювання, а також порядок ведення реєстру адрес у місті Києві як одного із основних інформаційних ресурсів системи Містобудівного кадастру міста Києва.

Приписип. п. 4.1,4.2 Положеннявизначають, що присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомого майна здійснюється шляхом видання розпорядчих документів Департаментом містобудування та архітектури або районними в місті Києві державними адміністраціями з подальшим їх внесенням до Реєстру адрес.

Тобто, ФОП ОСОБА_8 не наділена повноваженнями присвоювати чи змінювати поштові адреси в м. Києві.

Крім того на замовлення ОСОБА_7 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 24.10.2019 було виготовлено два технічні паспорти - на нежитлове приміщення №44/2 АДРЕСА_8 на загальну площу 121,2 кв.м. (проте згідно плану це фактично приміщення ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «СІПІДЖІ АССЕТС МЕНЕДЖМЕНТ») та на нежитлове приміщення АДРЕСА_5 на загальну площу 163,9 кв.м. (згідно наведеного плану ФОП ОСОБА_9 об`єднав приміщення ОСОБА_7 з приміщенням, що належить на праві власності ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «СІПІДЖІ АССЕТС МЕНЕДЖМЕНТ»).

30.10.2019 року на замовлення ОСОБА_7 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 було виготовлено технічний паспорт на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 на загальну площу 121,2 кв.м. (проте згідно плану це приміщення ТОВ «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «СІПІДЖІ АССЕТС МЕНЕДЖМЕНТ»).

Вказані вище довідки та висновок ФОП ОСОБА_8 стали підставою для внесення запису до реєстру речових прав на нерухоме майно Комунальним підприємством «РЕЗУЛЬТАТ» та в подальшому укладення між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 . 01.04.2020 Договору позики грошових коштів та Договору іпотеки посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_11 (реєстровий номер 743).

В наслідокневиконання взятихна себезобов`язань 13.07.2020між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 укладено Договірпро задоволеннявимог кредиторазгідно якогоквартира,яка знаходиться вбудинку по АДРЕСА_8 та належитьна правівласності Товариствуз обмеженоювідповідальністю «КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ «СІПІДЖІ АССЕТС МЕНЕДЖМЕНТ», стала власністю ОСОБА_10 як нежитлове приміщення № 44/2.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 11.01.2021 вбачається, що 10.09.2020 між ТОВ «КЖС» (код ЄДРПОУ 43345993) та ОСОБА_10 укладено договір позики строк виконання якого 14.09.2020.

В забезпечення виконання договору позики 10.09.2020 укладено договір іпотеки серія та номер: 3081, згідно якого в іпотеку передано нежитлове приміщення по вул. Михайлівська, 24-ж.

03.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 вчинено виконавчий напис нотаріуса.

Приватним виконавцем виконавчого округу ОСОБА_13 відкрито виконавче провадження ВП № 39038181 та 05.11.2020 винесено постанову про арешт майна боржника (серія та номер: 63524281), яке в подальшому передано на реалізацію Державному підприємству «СЕТАМ» лот (реєстраційний номер лота:460230) нежитлове приміщення № 44/2, загальною площею 121,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .

13.01.2021 під час огляду адвокатом та директором ТОВ «КУА «СІПІДЖІ АССЕТС МЕНЕДЖМЕНТ» квартири АДРЕСА_2 виявлено, що двері до приміщення заварені, а замки на дверях замінені. На вікні із середини квартири був залишений номер адвоката ОСОБА_14 . З метою фіксування даного факту 13.01.2021 була викликана поліція за номером 102. Дане звернення було зареєстроване. Директор та адвокат спілкувалась з приватним виконавцем ОСОБА_15 , який намагався продати квартиру з торгів за стартовою ціною 3555000 гривень, але він відмовився знімати квартиру з торгів, мотивуючи це тим. що у нього виконавчий напис нотаріуса. Ухвалю Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_16 на вказане приміщення було накладено арешт від 15.01.2021.

Постановою слідчого ОСОБА_17 від 27.01.2021 було залучено ТОВ «КУА «СІПІДЖІ АССЕТС МЕНЕДЖМЕНТ» до кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100100000154 від 18 січня 2021 року, як потерпілого.

Згідно офіційної відповіді ФОП ОСОБА_8 жодних документів щодо приміщень по АДРЕСА_8 та АДРЕСА_9 вона не виготовляла. Вона проводить свою діяльність в м. Черкаси. Підписи на документах та печатка щодо нежитлового приміщення 44/2 по АДРЕСА_4 проставлені не нею.

Право власності на кв. АДРЕСА_5 було зареєстровано на підставі рішення про державну реєстрацію прийнятим Державним реєстратором КП «Бюро державної реєстрації м. Києва ОСОБА_18 . Окрім того документ який став підставою для реєстрації була довідка БТІ м. Києва від 05.08.2010 року № 110093 (КВ-2010) згідно якої власником квартири АДРЕСА_5 була ОСОБА_6 . Вказане КП є фігурантом численних зловживань при проведенні реєстрації нерухомого майна.

Окрім того під час розслідування було надано запит до БТІ м. Києва та згідно наданої відповіді встановлено, що квартира АДРЕСА_10 та кв. АДРЕСА_1 не реєструвалися. Таким чином вказана квартира була зареєстрована на підставі завідомо підробних документів Нежитлові приміщення по АДРЕСА_4 також згідно відповіді БТІ м. Києва також не реєструвались.

Таким чином зазначене вище нежитлове приміщення являється об`єктом кримінально-протиправних дій у даному кримінальному провадженні.

Згідно інформаційної довідки з ЄДРРПНМ нежитлове приміщення 44/2 за адресою АДРЕСА_4 зареєстроване на праві власності за ОСОБА_10 ;

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи судового експерта ОСОБА_19 № 19/17-21 від 26.08.2021 було встановлено, що документально підтверджується, що фактично (дійсно) знаходяться в будинку АДРЕСА_8 : нежитлові приміщення № 130 загальною площею 47,5 м2, квартира АДРЕСА_11 загальною площею 118,5 м2, де цей будинок прибудовано до житлового будинку АДРЕСА_12 .

Такими чином, із матеріалів кримінального провадження слідує, що невстановлені особи, шляхом складання та подання неправдивих офіційних документів, шляхом обману заволоділи квартирою АДРЕСА_2 провівши незаконну реєстрацію вказаної квартири як нежитлового приміщення АДРЕСА_1 .

Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду, у судове засідання не з`явився. Просив судовий розгляд проводити за його відсутності, клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Власник майна, будучи належним чином повідомленим про дату та час судового розгляду, у судове засідання не з`явився.

Так, наразі виникла необхідність у застосуванні з метою досягнення дієвості кримінального провадження, заходу забезпечення провадження у вигляді арешту майна.

Враховуючи та узагальнюючи вищевикладене, з метою збереження речових доказів, до моменту з`ясування всіх подій та обставин розслідуваного кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту нерухомого майна.

Дослідивши доводи щодо підстав накладення арешту на майно, копії матеріалів кримінального провадження, надані в обґрунтування доводів клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

Так, у провадженні слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100100000154 від 18.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Як убачається із матеріалів клопотання, накласти арешт на вказане нежитлове приміщення необхідно з метою збереження такого майна від незаконного відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено,що арештом майна є тимчасове, доскасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених уст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3ст. 110 КПК Україниприймається у формі постанови.

27.01.2021, на підставі ч. 1 ст. 98 КПК України, слідчим Шевченківського управління поліції ГУ НП в м. Києві ОСОБА_17 винесено постанову про визнання речовим доказом нежитлового приміщення 44/2 по вул. Михайлівській, 24-Ж в м. Києві, оскільки воно являється об`єктом кримінально протиправних дій.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна;2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України);3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України);3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Разом з цим, зважаючи на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя виходить з того, що критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження про який просить прокурор.

За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт нерухомого майна, з метою уникнення можливості його пошкодження, псування, знищення тазабезпеченнязбереження речових доказів, що залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення,слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12021100100000154, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на нежитлове приміщенням АДРЕСА_1 , загальною площею 121.2 кв.м., що на праві власності належить ОСОБА_10 .

Заборонити користуватися та розпоряджатися арештованим майном.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, роз`яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1