Ухвала

від 26.04.2022 по справі 761/38876/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 26 квітня 2022 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2022 року та апеляційні скарги директора ТОВ «КЖС» - ОСОБА_5 та ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 накладено арешт на нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 121.2 кв.м., що на праві власності належить ОСОБА_6 . Заборонено користуватися та розпоряджатися арештованим майном.

Не погоджуючись з таким рішенням, директор ТОВ «КЖС» - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кожен окремо подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строку на апеляційне оскарження, зазначають, що слідчим суддею розглянуто клопотання 12 листопада 2021 року без повідомлення власників майна чи його представника, копію ухвали не направлено, про її існування стало відомо від слідчого 10 січня 2022 року, апеляційну скаргу подано поштовим зв`язком 17 січня 2022 року.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянти зазначають, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою.

Зазначає, що ОСОБА_6 належить нежитлове приміщення № 44/2 у будинку по АДРЕСА_2 , заг. пл., 121,2 кв.м., тоді як заявнику у цьому ж будинку належить квартира АДРЕСА_3 , заг. пл.. 118,5 кв. м.

Слідчим суддею не досліджено, що приміщення, яке продане з торгів в рамках виконавчого провадження (нежитлове приміщення 44\2) та приміщення, яке належить заявнику (квартира АДРЕСА_3 ) є одним і тим же приміщенням, відтак арешт накладено незаконно.

Окрім того, арештоване майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

В судове засідання представник ТОВ «КЖС» - адвокат ОСОБА_8 та представник потерпілого ТОВ «Компанія з управління активами» Сіпіджі Ассетс Менеджмент» - адвокат ОСОБА_9 за заявою якого внесено відомості в ЄРДР, не з`явилися, на електронну пошту суду надіслала клопотання про відкладення судового розгляду, контактні дані апелянта ОСОБА_6 у матеріалах справи відсутні, що позбавило суд належним чином повідомити її про час та дату апеляційного розгляду, прокурор завчасно та належним чином повідомлений про розгляд апеляційних скарг.

З метою недопущення затягування розгляду вказаних апеляційних скарг, які перебувають в провадженні з 24 січня 2022 року, та зважаючи на належні повідомлення учасників провадження про час та дату апеляційного розгляду, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд у відсутність сторін, участь яких, згідно із вимогами КПК є необов`язковою.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід задовольнити, а апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Шевченківським управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 18 січня 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12021100100000154, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

27 січня 2021 року постановою слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_10 нежитлове приміщення 44/2 по АДРЕСА_4 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021100100000154.

29 жовтня 2021 рокупрокурор Шевченківської окружної прокуратури звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на вказане нерухоме майно.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 листопада 2021 рокуклопотання задоволено.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12021100100000154 про накладення арешту на зазначене майно, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів, наявні достатні підстави для арешту вказаного в клопотанні майна.

Вказане майно у даному кримінальному провадженні є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та постановою слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_10 від 27 січня 2021 року визнане речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021100100000154 (а.с. 86-90).

Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права ОСОБА_6 та ТОВ «КЖС» з потребами кримінального провадження, тому з огляду на положення ч. ч. 2, 3ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведені обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтами не надано та колегією суддів не встановлено.

Зважаючи на зазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.

Інші доводи апеляційних скарг, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а апеляційні скарги директора ТОВ «КЖС» - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з урахуванням викладених в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити директору ТОВ «КЖС» - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2022 року.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2022 року,- залишити без змін, а апеляційні скарги директора ТОВ «КЖС» - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13

Єдиний унікальний № 761/38876/21 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_14

Справа № 11сс/824/1255/2021 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК