Постанова

від 16.11.2021 по справі 707/2020/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 року

м. Черкаси

Справа № 707/2020/21 Провадження № 22-ц/821/1937/21 Категорія: скарга на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Василенко Л.І., Єльцова В.О.

за участю секретаря: Винник І.М.

учасники справи :

позивач: ОСОБА_1

відповідачі : Товариство з обмеженою відповідальністю АРКОП ; Мошнівська сільська рада Черкаського району Черкаської області; фізична особа-підприємець ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 31 серпня 2021 року (постановлену в приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області під головуванням судді Миколаєнко Т.А.) про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АРКОП , Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів оренди землі,-

в с т а н о в и в :

27 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області із позовом до ТОВ АРКОП , Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, ФОП ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів оренди землі.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 31 серпня 2021 року відмовлено у відкритті провадження за вищевказаним позовом з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, оскільки, за висновками суду першої інстанції, позовна заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі, поданій 27 вересня 2021 року, ОСОБА_1 , вважаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції такою, що постановлена із порушенням вимог процесуального права, при невірно зроблених судом висновків, які не відповідають обставинам справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 31 серпня 2021 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області із позовом до ТОВ АРКОП , Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, ФОП ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів оренди землі та просив за наслідками розгляду поданої ним позовної заяви постановити судове рішення, яким визнати недійсними договори оренди земельної ділянки від 11 серпня 2021 року, укладені між ТОВ АРКОП та Мошнівською сільською радою та припинити запис про інше речове право.

Позовні вимоги ОСОБА_1 , зокрема, обґрунтовував тим, що на веб-сайті Держгеокадастру України побачив оголошення № 35365 про проведення 11 серпня 2021 року земельного аукціону з продажу прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення. З метою прийняття участі у зазначеному аукціоні, ОСОБА_1 хотів сплатити за зазначеними на веб-сайті реквізитами реєстраційний та гарантійний внески, проте оплатити не зміг, оскільки вказані реквізити були невірними, у зв`язку із чим ОСОБА_1 був позбавлений можливості стати учасником вказаного аукціону.

Відмовляючи у відкритті провадження у цивільній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки між сторонами фактично виник спір у зв`язку із здійсненням позивачем господарської діяльності, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства - частина перша статті 19 ЦПК України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства; а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа (пункт 33 постанови від 01 березня 2018 року у справі № 461/12052/15-ц, пункт 34 постанови від 06 червня 2018 року у справі № 727/8505/15-ц, постанову від 23 січня 2019 року у справі № 210/2104/16-ц). Тобто, за певних умов обидві сторони у цивільному процесі можуть і не бути фізичними особами, якщо тільки такий спір не належить до юрисдикції іншого суду, зокрема господарського.

Частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За змістом ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою статті 20 ГПК України визначено справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів . Так, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.

Отже, ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є, зокрема участь у спорі суб`єкта господарювання, наявність між сторонами, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Оскільки предметом спору у даній справі є визнання недійсними договорів оренди землі, сторонами якого є юридичні особи, проте, такий спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав саме як фізична особа, яка не пов`язана із здійсненням господарської діяльності та в даному випадку не є суб`єктом господарювання.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства, та вважає, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення, а ухвала суду скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права.

Оскільки, відповідно до положень ст. 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, на виконання положень ст. 141 ЦПК України колегія суддів зазначає, що питання розподілу судових витрат у зв`язку з переглядом ухвали суду в суді апеляційної інстанції не вирішується, оскільки заява по суті вимог не розглядається.

Керуючись ст. ст. 368 - 371, 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України , апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 31 серпня 2021 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АРКОП , Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів оренди землі - скасувати, а матеріали зазначеної справи направити до Черкаського районного суду Черкаської області для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Л.І. Василенко

В.О. Єльцов

/повний текст постанови виготовлений 17 листопада 2021 року/