Ухвала

від 17.11.2021 по справі 914/886/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.11.2021 Справа № 914/886/18

місто Львів

За скаргою:приватного акціонерного товариства "Трускавецькурорт", на діїстаршого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Рослюка Тараса Сергійовича (надалі - Державний виконавець), у справі за позовом: приватного акціонерного товариства "Трускавецькурорт" (надалі - Стягувач), до відповідача:публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", третя особа:товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Данір", предмет позову: витребування лічильника газу. СуддяТарас РИМ Секретар судового засіданняЛілія ТУРЧИН Представники: стягувача:Богдан ДЯКОН, боржника:Роман СВІДУНОВИЧ, третя особа:не з`явився, ДВС:Тарас РОСЛЮК. I. Процедури.

1. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла скарга на дії Державного виконавця у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Трускавецькурорт" до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про витребування лічильника газу (далі - Скарга).

2. Ухвалою від 02.11.2021 суд прийняв Скаргу до розгляду, судове засідання призначив на 10.11.2021. Суд відклав розгляд скарги на 17.11.2021.

II. Аргументи учасників виконавчого провадження.

Позиція стягувача.

3. Ухвалою від 27.05.2020 у справі № 914/886/18 суд визнав неправомірною постанову ДВС від 10.03.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу. Вказане вимагало від ДВС наступного робочого дня прийняти постанову про відновлення виконавчого провадження.

4. Всупереч вимогам статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" Державний виконавець не виконав покладеного на нього обов`язку, не прийняв постанову про відновлення виконавчого провадження. Натомість, на виконання ухвали суду начальник ДВС прийняв постанову від 26.01.2021 про скасування процесуального документа - постанови ДВС від 10.03.2020. Цю постанову двічі надіслано Стягувачу.

5. Державний виконавець 04.10.2021 прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 01.08.2018 у справі № 914/886/18. Закінчення виконавчого провадження пов`язано з тим, що стягувач не пред`явив ДВС виконавчий документ за відновленим виконавчим провадженням у встановлені строки.

6. Стягувач наполягає, що не порушив встановленого статтею 41 Закону України "Про виконавче провадження" обов`язку пред`явити наказ до виконання у місячний строк після надходження постанови ДВС про відновлення виконавчого провадження, адже державний виконавець не приймав постанови про відновлення виконавчого провадження.

7. З урахуванням наведеного Стягувач просить:

7.1. Визнати неправомірною постанову Державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 04.10.20201 у виконавчому провадженні № 57997353.

7.2. Визнати неправомірною бездіяльність Державного виконавця, яка полягає в тому, що він не прийняв постанову про відновлення виконавчого провадження № 57997353, та зобов`язати його прийняти таку постанову та скерувати її копію сторонам виконавчого провадження.

Заперечення державного виконавця.

8. Керівник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові 26.01.2021 прийняв постанову про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, чим було відновлено виконавче провадження. Зазначену постанову разом з вимогою надати оригінал виконавчого документа скеровано стягувачу.

9. Державний виконавець 04.06.2021 установив, що оригінал виконавчого документа не надано, зважаючи на що повторно надіслав стягувачу вимогу з копією постанови про скасування постанови про повернення виконавчого документа Стягувачу.

10. Оскільки з 26.01.2021 по 04.10.2021 Стягувач не надав ДВС оригінал виконавчого документа, не подавав клопотань, не ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження, Державний виконавець ухвалив рішення про закінчення виконавчого провадження.

11. Що стосується постанови про відновлення виконавчого провадження та така не була прийнята з огляду на технічну неможливість.

Заперечення Боржника.

12. Боржник не надав заперечень проти скарги. У судовому засіданні усно заперечив аргументи скаржника, звернувши увагу на пасивну поведінку стягувача у виконавчому провадженні.

III. Мотивувальна частина.

13. Для вирішення Скарги суд повинен установити такі обставини, надавши відповідь на питання:

13.1. Які є наслідки визнання судом неправомірною постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа?

13.2. Яке правове значення постанови керівника відділу ДВС про скасування постанови державного виконавця?

13.3. Коли настає обов`язок стягувача пред`явити оригінал наказу за відновленим виконавчим провадженням?

13.4. Чи наявні підстави для закінчення виконавчого провадження за встановлених судом обставин?

Наслідки визнання судом неправомірною постанови державного виконавця.

14. Згідно з приписами статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина 1).

15. Статтею 41 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі якщо постанова виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу (1) визнана судом незаконною чи (2) скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

16. Отже, в разі визнання судом постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа неправомірною, державний виконавець повинен прийняти постанову про відновлення виконавчого провадження. Строк для прийняття такої постанови - не пізніше наступного робочого дня з дня одержання державним виконавцем рішення суду.

17. Так, рішенням Господарського суду Львівської області від 01.08.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.12.2018, ухвалено витребувати у публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (боржник у виконавчому провадженні) лічильник газу ЛГК-100 (заводський номер 8950) у стані, в якому він був станом на 23.01.2018, та передати його приватному акціонерному товариству "Трускавецькурорт" (стягувач у виконавчому провадженні).

18. На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 01.08.2018 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 06.12.2018 Господарський суд Львівської області 21.12.2018 видав наказ (далі - Наказ).

19. Стягувач звернувся до ДВС з заявою про примусове виконання рішення суду від 28.12.2018.

20. Постановою від 15.01.2019 (том 2, а. с. 19) Державний виконавець відкрив виконавче провадження (ВП № 57997353) з виконання Наказу.

21. Державний виконавець 10.03.2020 прийняв постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (том 2, а. с. 54). Ухвалою від 27.05.2020 Господарський суд Львівської області визнав неправомірною цю постанову. Варто звернути увагу, що під час проголошення вступної і резолютивної частини цієї ухвали був присутній Державний виконавець. Зі списку розсилки поштової кореспонденції суду (том 2, а. с. 145) вбачається, що повний текст ухвали надісланий Державному виконавцю 29.05.2020.

22. З моменту прийняття ухвали суду від 27.05.2020 і до сих пір (1,5 роки) Державний виконавець не прийняв постанови про відновлення виконавчого провадження.

Правове значення постанови керівника відділу ДВС про скасування постанови державного виконавця.

23. Приписи частини 3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" регулюють оскарження дій державного виконавця до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Так, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Начальник відділу , якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову…, винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем , зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

24. Так, зі спливом майже 8 місяців після постановлення судом ухвали від 27.05.2020 (про визнання неправомірною постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа) начальник відділу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Савойник Роман Петрович прийняв постанову від 26.01.2021 (том 2, а. с. 170-171), якою скасував постанову від 10.03.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу. Постанову від 26.01.2021 мотивував ухвалою Господарського суду львівської області від 27.05.2020, зіславшись на абзац 4 частини 3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження".

25. Постанова про скасування процесуального документа - постанови Державного виконавця від 10.03.2021 про повернення виконавчого документа стягувачу, прийнята начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (а не державним виконавцем, як передбачено у статті 41 закону). У цій постанові чітко зазначено на підставі якої норми закону вона прийнята. Більше того, у цій постанові не міститься жодної інформації про відновлення виконавчого провадження.

26. Крім того, приписи статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" встановлюють порядок дій після скасування постанови про повернення виконавчого документа, що свідчить про необхідність прийняття власне постанови про відновлення виконавчого провадження. Зазначене спростовує заперечення Державного виконавця, наведені в пункті 8 цієї ухвали.

27. Зважаючи на вказане, Державний виконавець порушив приписи частини 1 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження".

Настання обов`язку стягувача пред`явити наказ за відновленим виконавчим провадженням.

28. Статтею 41 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

29. Суд установив, що виконавче провадження не було відновлене в порядку, визначеному статтею 41 Закону України "Про виконавче провадження". Отже, обов`язок стягувача щодо пред`явлення наказу за відновленим виконавчим провадженням не настав.

Наявність підстав для закінчення виконавчого провадження.

30. Пунктом 13 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону.

31. Суд установив, що обов`язок стягувача пред`явити наказ за відновленим виконавчим провадженням не настав (див. пункт 29 цієї ухвали). Отже, підстав для закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 13 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" не було.

32. Державний виконавець 26.01.2021 прийняв вимогу виконавця (том 2, а. с. 187-188) про необхідність надіслання стягувачем оригіналу Наказу. Аналогічну вимогу Державний виконавець прийняв 04.06.2021. На підтвердження надіслання стягувачеві останньої вимоги Державний виконавець надав суду список згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів та трекінг (том 2, а. с. 182-186). З трекінгу вбачається, що стягувач отримав відповідне поштове відправлення 09.06.2021 (том 2, а. с. 182).

33. Стягувач повідомив суд, що не отримував жодної вимоги про надіслання оригіналу виконавчого документа. В першому конверті, який надійшов у березні 2021, була лише постанова від 26.01.2021, а в другому - копія цієї ж постанови.

34. Суд не в змозі перевірити вміст відправленого Державним виконавцем поштового відправлення, адже в матеріалах справи немає опису вкладення з переліком надісланих документів. Водночас, факт надіслання чи ненадіслання вимоги (як і її отримання чи неотримання) не має жодного значення для вирішення Скарги. Ці обставини не входять до предмету доказування. Адже приписи пункту 13 частини 1 статті 39 і статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" не пов`язують закінчення виконавчого провадження з невиконанням вимог державного виконавця. У зв`язку з наведеним безпідставними є заперечення Державного виконавця, які наведені в пункті 9 цієї ухвали.

35. Що стосується заперечень Державного виконавця, наведених в пункті 11 цієї ухвали, то такі не беруться судом до уваги. Адже наявність чи відсутність технічних проблем при прийнятті постанов не можуть виправдовувати недотримання процедур, визначених законом.

36. Суд звертає увагу, що саме на Державного виконавця як особи, наділеною державною владою, покладено обов`язок з неухильного дотримання вимог та процедур, визначених Законом України "Про виконавче провадження". Зазначене є гарантією дотримання прав учасників виконавчого провадження та повинно забезпечувати реальне виконання судового рішення. З огляду на зазначене безпідставними є заперечення Державного виконавця, наведені в пункті 10 цієї ухвали.

Висновки.

37. Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд (1) визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і (2) зобов`язує державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

38. Частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

39. Отже, вимоги Скарги, зазначені у пункті 7.2 цієї ухвали підлягають задоволенню.

40. Щодо вимоги, зазначеної у пункті 7.1 цієї ухвали, то така теж підлягає задоволенню. Адже зважаючи на відсутність постанови про відновлення виконавчого провадження, строк для пред`явлення стягувачем оригіналу Наказу до виконання не настав. Отже, підстав для закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 13 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" не було.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 2, 339, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірною постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рослюка Тараса Сергійовича про закінчення виконавчого провадження від 04.10.20201 у виконавчому провадженні № 57997353.

3. Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рослюка Тараса Сергійовича, що полягає у не прийнятті постанови про відновлення виконавчого провадження № 57997353 та зобов`язати його прийняти таку постанову і скерувати її копію сторонам виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.11.2021.

Суддя Рим Т.Я.