Ухвала

від 19.11.2021 по справі 922/3419/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"19" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3419/21

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Аріт К.В.

без виклику сторін

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківське кар`єроуправління", смт.Безлюдівка до Східного державного підприємства геодезії, картографії, кадастру та геоінформатики (ДП "Східгеоінформ"), м.Харків про зобов`язання вчинити певні дії за участю :

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківське кар`єроуправління" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Східного державного підприємства геодезії, картографії, кадастру та геоінформатики (ДП "Східгеоінформ"), в якому просить зобов`язати ДП "Східгеоінформ" надати інформацію та документи, які запитуються в адвокатському запиті Новакова Антона Івановича від 07.05.2021, а саме:

- повідомити повні відомості (ПІП, найменування посади) посадових осіб ДП "Східгеоінформ", які здійснювали зйомку місцевості та встановили об`єм видобутих корисних копалин (піску) на земельних ділянках з кадастровими номерами: 6325155600:08:002:0012; 6325155600:08:002:0013: 6325155600:08:002:0014 за період з 01.12,2016 по 23.04.2019;

- надати засвідчену належним чином копію розпорядчого документу ДП "Східгеоінформ" (наказу, розпорядження тощо), який послугував підставою для проведення зйомки місцевості та встановлення об`єму видобутих корисних копалин (піску) на земельних ділянках з кадастровими номерами: 6325155600:08:002:0012: 6325155600:08:002:0013:6325155600:08:002:0014 за період з 01.12.2016 по 23.04.2019;

- надати засвідчену належним чином копію зйомки місцевості та розрахунок встановленого об`єму видобутих корисних копалин (піску) на земельних ділянках з кадастровими номерами: 6325155600:08:002:0013; 6325155600:08:002:0014 за період з 01.12.2016 по 23,04.2019 включаючи графічні матеріали зйомки.

Позов обґрунтовано ненаданням відповіді на вищезазначений адвокатський запит.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3419/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що ухвала отримана відповідачем 06.09.21, що підтверджується поштовим повідомленням.

Однак, відповідач своїми процесуальними правами не скористався, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав, відзив на позов не надав.

Частиною 4 статті.13 ГПК України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про закриття провадження, з огляду на наступне.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порядку надання правової допомоги ПрАТ "Харківське кар`єроуправління" (Позивач), адвокатом Новаковим Антоном Івановичем, у відповідності до положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» , 07.05.2021 року направлено адвокатський запит №1/05-21 на адресу ДП "Східгеоінформ" з проханням надати відповідь у передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» термін та порядку, на наступні питання:

- повідомити повні відомості (ПІБ, найменування посади) посадових осіб ДП "Східгеоінформ", які здійснили зйомку місцевості та встановили об`єм видобутих корисних копалин (піску) на земельних ділянках з кадастровими номерами: 6325155600:08:002:0012; 6325155600:08:002:0013: 6325155600:08:002:0014 за період з 01.12.2016 по 23.04.2019;

- надати засвідчену належним чином копію розпорядчого документу ДП "Східгеоінформ" (наказу, розпорядження тощо), який послугував підставою для проведення зйомки місцевості та встановлення об`єму видобутих корисних копалин (піску) на земельних ділянках з кадастровими номерами: 6325155600:08:002:0012: 6325155600:08:002:0013:6325155600:08:002:0014 за період з 01.12.2016 по 23.04.2019;

- надати засвідчену належним чином копію зйомки місцевості га розрахунок встановленого об`єму видобутих корисних копалин (піску) на земельних ділянках з кадастровими номерами: 6325155600:08:002:0013; 6325155600:08:002:0014 за період з 01.12.2016 по 23.04.2019 включаючи графічні матеріали зйомки.

Факт направлення вказаного запиту відповідачу підтверджується описом вкладення у цінний лист, квитанцією про поштові послуги.

Відповідач 11.05.2021 року отримав надісланий запит, що підтверджується інформацією (трекінгом) офіційного веб-порталу ПАТ УКРПОШТА .

Проте, на момент звернення з цим позовом від відповідача відповіді на запит адвоката надано не було.

Таким чином, позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною щодо ненадання інформації та документів на адвокатський запит, який направлено у зв`язку з наданням правової допомоги позивачу.

У статті 124 Конституції України закріплено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Стаття 125 Конституції України визначає, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За змістом ст.18, ч.3 ст.22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Для визначення юрисдикції спору визначальне значення мають: 1) статус сторін спору; 2) особливості майна, щодо прав на яке виник спір; 3) мета та характер реалізації цих прав сторонами спору, а не формальні ознаки зазначення в договорі назви сторони.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст.20 ГПК України, згідно з ч.1 якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями ст.20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення ч.1 ст.20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Підпунктами 1,2 пункту 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність №5076-VI від 05 липня 2012 року (далі - Закон №5076-VI) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що адвокат- фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом: адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту'.

Статтею 20 Закону №5076-VI визначені професійні права адвоката, згідно з якими під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування. їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Згідно з ч.1 ст.24 Закону № 5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Абзацом 1 частини 2 вказаної статті передбачено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Частиною 3 статті 24 Закону №5076-VI встановлено, що відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Статтею 5 Закону України Про інформацію №2657-ХІІ встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Статтею 9 цього Закону обумовлено, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

У позові зазначено, що відповідачем протиправно не надано відповідь на адвокатський запит відносно позивача по суті заявлених у ньому питань.

У зв`язку з цим позивач вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав є зобов`язання відповідача надати інформацію та документи, які запитуються в адвокатському запиті Новакова Антона Івановича від 07.05.2021 року №1/05-21.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач посилається в обґрунтування позовних вимог на порушення відповідачем вимог ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", отже, даний спір стосується прав адвоката Новакова А.І. щодо адвокатського запиту, а не господарської діяльності підприємства позивача.

Таким чином, підставою даного позову є невиконання відповідачем вимог ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", отже, спір у даній справі виник не із господарської діяльності позивача, а є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного, а не господарського судочинства.

Суд звертає увагу, що усталена судова практика містить безліч рішень адміністративних судів щодо аналогічних позовів, зокрема справа №1240/2978/18 за позовом про визнання протиправною відмову в наданні інформації та зобов`язання вчинити дії (повторно розглянути адвокатські запити).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення, у зв`язку із виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Розгляд справи з порушенням правил суб`єктної юрисдикції буде порушувати право особи на розгляд її справи судом, встановленим законом, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Поняття суд, встановлений законом містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. При цьому позивач не позбавлений права на суд в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом. За змістом ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Отже, закриття провадження у цій справі через встановлені судом обставини, що унеможливлюють розгляд цієї справи за правилами господарського судочинства не є свідченням позбавлення позивача права на розгляд його справи в суді. Але "судом, встановленим законом" у розумінні ст.6 Конвенції є суд, до юрисдикції якого віднесено процесуальним законом вирішення цієї справи.

Враховуючи вищевикладене, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.2,4,5 ст.231 ГПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Суд роз`яснює позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Повернення судового збору з бюджету в разі закриття провадження у справі на підставі п.5 ч.1 ст.7 ЗУ "про судовий збір" можливе за клопотанням позивача, яке наразі в матеріалах справи відсутнє.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 20, ст.ст.231-235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №922/3419/21 на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст.254-257 ГПК України.

Ухвалу складено та підписано 19.11.2021 року (з урахуванням знаходження судді на лікарняному з 25.10.21 по 16.11.21).

Суддя К.В. Аріт