Рішення

від 18.11.2021 по справі 140/10107/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року ЛуцькСправа № 140/10107/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю РЕСТКО до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю РЕСТКО (далі - ТзОВ РЕСТКО ) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0041650705 від 22.07.2021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення фактичної перевірки ТзОВ РЕСТКО , контролюючим органом складено акт перевірки №03/5204/09-01/43586242 від 23.06.2021, яким встановлено порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 №265/95-ВР ведення порядку встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, на загальну суму 16 455,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0041650705 від 22.07.2021 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу на підставі пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і статті 20 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 32 910,00 грн.

Позивач вказав, що у контролюючого органу були відсутні підстави для проведення перевірки. Крім того, не зважаючи на те, що термін проведення фактичної перевірки не сплив та з огляду на пояснення бухгалтера ТзОВ РЕСТКО представникам контролюючого органу про наявність усіх документів, що вони будуть надані, оскільки надати їх негайно немає можливості, відповідачем не було надіслано вимогу про необхідність надання первинних документів на алкогольні напої в межах строку яким було визначено провести перевірку.

Зазначив, податковим законодавством не передбачено норми, яка зобов`язує суб`єкта господарювання зберігати документи, які підтверджують походження товару, у місці реалізації товарів (послуг).

Заперечення позивача та докази на спростування виявлених порушень були надані відповідачу за процедурою адміністративного оскарження та були предметом обговорення при розгляді даних заперечень в присутності представника ТзОВ РЕСТКО , однак до уваги прийняті не були.

Вважає, що ГУ ДПС у Волинській області безпідставно застосувало до ТзОВ РЕСТКО фінансові санкції, тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що актом перевірки встановлено порушення пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг . Згідно вимог зазначеної статті суб`єкт господарювання зобов`язаний вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Вказав, що фактичною вибірковою перевіркою встановлено, що даний суб`єкт господарювання здійснює реалізацію товарів, алкогольних напоїв, які не обліковані у встановленому порядку, та не надав під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Зокрема, на час перевірки відсутні будь-які документи, що свідчать про походження товару (накладні, чеки, тощо), а саме таких алкогольних напоїв: вино сухе біле Совіньйон Блан Резерва , 0,75 л, 1 пл. - 540,00 грн; вино сухе червоне Беллінгем Еіншент Ерс Шіраз , 0,75 л, 1 пл. -750,00 грн; вино біле міцне Херес ,0,75 л, 1 пл. - 795,00 грн; вино сухе біле Шаблі Прем`єр Крю Вейон , 0,75 л, 2 пл. - 3 600,00 грн; вино сухе червоне Шатонеф Дю Пап , 0,75 л, 2 пл. - 4 400,00 грн; алкогольний напій Фінляндія Журавлина біла , 0,5 л, 2 пл. - 1 180,00 грн; вино сухе біле Мерсо , 0,75 л, 2 пл. - 4 200,00 грн; вино сухе біле Цинандалі , 0,75 л, 2 пл. - 990,00 грн, всього 13 пляшок на суму 16 455,00 грн.

ТзОВ РЕСТКО не погодилось із висновками акту фактичної перевірки від 24.06.2021 (дата реєстрації) №03/5204/09-01/43586242 подало заперечення на акт перевірки від 05.07.2021 б/н (вхідний №15173/6 від 05.07.2021). Супровідні документи надані частково, лише дві накладні призначені ТзОВ РЕСТКО , на всі інші позиції надано накладні на отримання іншою юридичною особою ТОВ Волинський виробничо-комерційний комбінат , який не має відношення до ТзОВ РЕСТКО

Представник відповідача зазначив, що ТзОВ РЕСТКО не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки у частині порушення пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , із змінами та доповненнями, (далі - Закон № 265/95-ВР) - порушення встановленого законодавством порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме, під час проведення перевірки суб`єктом господарювання не надано документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходились у місці продажу (господарському об`єкті).

Вважає, що оскільки в ході проведення перевірки посадовими особами відповідача виявлено відсутність підтверджуючих документів щодо походження товарів на загальну суму 16 455,00 грн, тому контролюючим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів - в сумі 32 910,00 грн.

З врахуванням наведеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Крім того, представник відповідача у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи здійснювати за участі представника ГУ ДПС у Волинській області.

Щодо клопотання представника відповідача про здійснення розгляду справи за участі представника ГУ ДПС у Волинській області.

Відповідно до приписів частин п`ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду та позивачу відзив на адміністративний позов, суд не вбачав підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 23.06.2021 №1885 було проведено фактичну перевірку ТзОВ РЕСТКО з питань дотримання вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, законів України від 19.12.1995 №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин що використовуються в електронних сигаретах та пального , від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування га послуг (із змінами та доповненнями) та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального (а.с.13).

За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки від 23.06.2021 №03/5204/09-01/43586242, яким зафіксоване порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 №265/95-ВР ведення порядку встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, на загальну суму 16 455,00 грн (а.с.10-11).

Заперечення позивача та докази на спростування виявлених порушень у акті перевірки були надані відповідачу за процедурою адміністративного оскарження та були предметом обговорення при розгляді даних заперечень в присутності представника ТзОВ РЕСТКО , однак до уваги прийняті не були, оскільки вони не спростовують висновки перевірки щодо порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями), які є обов`язковими до виконання при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями, і не підлягають скасуванню, а заперечення на акт перевірки визнано таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі акту ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення рішення №0041650705 від 22.07.2021 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу на підставі пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і статті 20 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 32 910,00 грн (а.с.17).

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та необґрунтованим, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Перевіряючи правомірність нарахування штрафних санкцій, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

За підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

З наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що проведення фактичної перевірки для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, може бути проведено за відсутності суб`єкта господарювання, за умови вручення уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, наказу на проведення перевірки та відповідного направлення.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій визначаються Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 №265/95-ВР.

Пунктом 12 статті 3 Закону України №265/95-ВР суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язано вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Згідно з статтею 20 Закону до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість. Таким чином, фізичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, які перебувають на загальній системі оподаткування, відповідно до вимог пункту 12 статті 3 та статті 6 Закону №265/95-ВР зобов`язані вести облік товарних запасів у порядку, визначеному чинним законодавством.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. До первинних документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать накладні та товарно-транспортні накладні.

Відповідно до положень статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пункт 12 статті 13 Закону України №265/95-ВР передбачає альтернативні форми ведення обліку товарних запасів, а саме: облік товарних запасів на складах; облік товарних запасів за місцем їх реалізації; облік товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації, і разом з цим, не містить імперативного припису щодо обов`язкового обліку товарних запасів виключно за місцем їх реалізації. Таким чином, фінансова санкція, встановлена статтею 20 Закону №265/95-ВР, може бути застосована до суб`єкта господарювання лише у тому випадку, коли останній не веде облік товарів загалом. Водночас, сама по собі відсутність на момент перевірки накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , не вказує на неналежне ведення обліку товарних запасів на складі магазину і/або за місцем їх реалізації, відтак не може бути підставою для застосування до суб`єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону №265/95-ВР (правова позиція Верховного Суду у постанові від 24.04.2020 по справі №803/1676/16).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження факту наявності необхідних документів обліку товарних запасів, до письмового заперечення на акт перевірки було надано: накладну №2231 від 02.06.2021 Вино сухе біле Совіньон Блан (а.с.18); накладну №МР 00070083 від 17.08.2019 Вино сухе червоне Беллінгем Еіншент Шіраз (а.с.19); накладну №10756 від 31.07.2019 Вино Херес біле (а.с.20); накладну №22203 від 22.07.2020 Вино Шаблі Прем`єр Крю Вейрон (а.с.21); накладну №3143 від 09.08.2019 Вино Шатонеф Дю Пап (а.с.22); накладну №1229 від 05.06.2019 Алкогольний напій Фінляндія Журавлина (а.с.23); накладну №1237 від 04.07.2018 Вино Мерсо (а.с.24); накладну №МР 00078157 від 12.09.2019 Вино Цинандалі (а.с.25); акт прийому-передачі матеріальних цінностей від ТзОВ Волинський виробничо-комерційний комбінат до ТзОВ РЕСТКО згідно розподільчого балансу від 10.04.2020 (а.с.26-27); рішення Засновника №3 про створення ТзОВ РЕСТКО шляхом з переданням йому згідно розподільчого балансу частини майна, прав та обов`язків ТзОВ Волинський виробничо-комерційний комбінат (а.с.28); договір оренди приміщення №2/1 між ТОВ ВОЛИНЬРЕСТКОНСАЛТТЕХНОЛОГІЯ - орендодавцем, та ТзОВ РЕСТКО - орендарем (а.с.29-30).

Крім того, контролюючому органу було додатково повідомлено, що позиція за накладною №2231 від 02.06.2021 вино сухе біле Совіньон Блан та позиція за накладною №22203 від 22.07.2020 Вино Шаблі Прем`єр Крю Вейрон, постачалися безпосередньо на ТзОВ РЕСТКО від постачальника ТОВ АРДА ТРЕЙДИНГ .

Разом з цим, інші позиції за накладними №МР 00070083 від 17.08.2019 Вино сухе червоне Беллінгем Еіншент Шіраз , №10756 від 31.07.2019 Вино Херес біле, №3143 від 09.08.2019 Вино Шатонеф Дю Пап, №1229 від 05.06.2019 Алкогольний напій Фінляндія Журавлина, №1237 від 04.07.2018 Вино Мерсо, №МР 00078157 від 12.09.2019 Вино Цинандалі, передані ТзОВ РЕСТКО актом прийому-передачі матеріальних цінностей по розподільчому балансу згідно рішення засновника від ТзОВ Волинський виробничо-комерційний комбінат .

Причини неврахування цих накладних, що призвело до безпідставного застосування до ТзОВ РЕСТКО штрафних санкцій в сумі 32 910,00 грн, суду не доведені. Будь-які докази неналежності цих накладних або їх відсутності у платника станом на час проведення перевірки відповідачем суду не надані і не підтверджені.

Також судом встановлено, що юридичною адресою ТзОВ РЕСТКО де знаходиться документація бухгалтерського обліку є: 43025, м. Луцьк, пр-т. Волі, буд. 12, кв. 52, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.31), а перевірка проводилась за адресою здійснення господарської діяльності ТзОВ РЕСТКО якою є: 43000, м. Луцьк, вул. Плитниця, буд. 1, ресторан Корона Вітовта . При цьому, приміщення ресторану Корона Вітовта належить ТОВ ВОЛИНЬРЕСТКОНСАЛТТЕХНОЛОГІЯ і його частина площею 20 кв.м. здається ТзОВ РЕСТКО , для ведення підприємницької діяльності.

Суд дійшов висновку, що за відсутності на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 908,00 грн., сплачений платіжним дорученням від 14.09.2021 №324 (а.с.9).

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0041650705 від 22 липня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 44106679) на користь товариства з обмеженою відповідальністю РЕСТКО (43025, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, будинок 12/52, код ЄДРПОУ 43586242) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук