Постанова

від 24.10.2023 по справі 140/10107/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/10107/21 пров. № А/857/126/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Довгополова О.М.,

суддів:Гудима Л.Я., Качмара В.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі № 140/10107/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕСТКО" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,

суддя (судді) в суді першої інстанції Дмитрук В.В.,

справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕСТКО» ( далі ТЗОВ «РЕСТКО» ) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області ( далі ГУДПС), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.07.2021 №0041650705.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року позов задоволено.

Рішення мотивоване тим, що за відсутності на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскільки в ході проведення перевірки посадовими особами відповідача виявлено відсутність підтверджуючих документів щодо походження товарів на загальну суму 16455,00грн, тому контролюючим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів - в сумі 32910,00грн.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.

У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу від 23.06.2021 №1885 було проведено фактичну перевірку ТЗОВ «РЕСТКО» з питань дотримання вимог Податкового кодексу України ( далі ПК України ) від 02.12.2010 №2755-VI, законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР ( далі Закон №481/95-ВР ), Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування га послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР ( далі Закон №265/95-ВР ) (із змінами та доповненнями) та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального.

За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки від 23.06.2021 №03/5204/09-01/43586242, яким зафіксоване порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР - ведення порядку встановленому законодавством, обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, на загальну суму 16455,00грн.

Заперечення позивача та докази на спростування виявлених порушень у акті перевірки були надані відповідачу за процедурою адміністративного оскарження та були предметом обговорення при розгляді даних заперечень в присутності представника ТЗОВ «РЕСТКО», однак до уваги прийняті не були, оскільки вони не спростовують висновки перевірки щодо порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, які є обов`язковими до виконання при здійсненні роздрібної торгівлі алкогольними напоями, і не підлягають скасуванню, а заперечення на акт перевірки визнано таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі акту ГУДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.07.2021 №0041650705 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу на підставі пункту 54.3 статті 54 ПК України і статті 20 Закону №265/95-ВР у розмірі 32910,00грн.

Не погодившись з такими діями відповідача позивач звернувся з позовом до суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі ПК України).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно вимог п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як передбачено до п.п.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Вимогами пункту 80.1 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як передбачено п. 1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Вимогами пункту 5 статті 76 ПК України встановлено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Як встановлено судом, згідно наявних у матеріалах справи копії Акту перевірки, він містить перелік виявлених порушень, їх зміст та нормативне регулювання. Перевірка проведена в присутності представника позивача, який по закінченню перевірки ознайомивсь зі змістом акту та підписав його.

Також позивачем було надано контролюючому органу на підтвердження факту наявності необхідних документів обліку товарних запасів, до письмового заперечення на акт перевірки було надано: накладну №2231 від 02.06.2021 Вино сухе біле «Совіньон Блан»; накладну №МР 00070083 від 17.08.2019 Вино сухе червоне «Беллінгем Еіншент Шіраз»; накладну №10756 від 31.07.2019 Вино Херес біле; накладну №22203 від 22.07.2020 Вино Шаблі Прем`єр Крю Вейрон; накладну №3143 від 09.08.2019 Вино Шатонеф Дю Пап; накладну №1229 від 05.06.2019 Алкогольний напій Фінляндія Журавлина; накладну №1237 від 04.07.2018 Вино Мерсо; накладну №МР 00078157 від 12.09.2019 Вино Цинандалі; акт прийому-передачі матеріальних цінностей від ТЗОВ «Волинський виробничо-комерційний комбінат» до ТЗОВ «РЕСТКО» згідно розподільчого балансу від 10.04.2020; рішення Засновника №3 про створення ТЗОВ «РЕСТКО» шляхом з переданням йому згідно розподільчого балансу частини майна, прав та обов`язків ТЗОВ «Волинський виробничо-комерційний комбінат»; договір оренди приміщення №2/1 між ТЗОВ «ВОЛИНЬРЕСТКОНСАЛТТЕХНОЛОГІЯ» - орендодавцем, та ТЗОВ «РЕСТКО» - орендарем.

Крім того, контролюючому органу було додатково повідомлено, що позиція за накладною №2231 від 02.06.2021 вино сухе біле «Совіньон Блан» та позиція за накладною №22203 від 22.07.2020 Вино Шаблі Прем`єр Крю Вейрон, постачалися безпосередньо на ТЗОВ «РЕСТКО» від постачальника ТОВ «АРДА ТРЕЙДИНГ».

Разом з цим, інші позиції за накладними №МР 00070083 від 17.08.2019 Вино сухе червоне «Беллінгем Еіншент Шіраз», №10756 від 31.07.2019 Вино Херес біле, №3143 від 09.08.2019 Вино Шатонеф Дю Пап, №1229 від 05.06.2019 Алкогольний напій Фінляндія Журавлина, №1237 від 04.07.2018 Вино Мерсо, №МР 00078157 від 12.09.2019 Вино Цинандалі, передані ТЗОВ «РЕСТКО» актом прийому-передачі матеріальних цінностей по розподільчому балансу згідно рішення засновника від ТЗОВ «Волинський виробничо-комерційний комбінат».

Також судом першої інстанції встановлено, що юридичною адресою ТЗОВ «РЕСТКО», де знаходиться документація бухгалтерського обліку є: 43025, м. Луцьк, пр-т. Волі, буд. 12, кв. 52, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а перевірка проводилась за адресою здійснення господарської діяльності ТЗОВ «РЕСТКО», якою є: 43000, м. Луцьк, вул. Плитниця, буд. 1, ресторан «Корона Вітовта». При цьому, приміщення ресторану «Корона Вітовта» належить ТЗОВ «ВОЛИНЬРЕСТКОНСАЛТТЕХНОЛОГІЯ» і його частина площею 20 кв.м. здається ТЗОВ «РЕСТКО», для ведення підприємницької діяльності.

Пунктом 12 статті 3 Закону України №265/95-ВР суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язано вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Згідно з статтею 20 Закону до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість. Таким чином, фізичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, які перебувають на загальній системі оподаткування, відповідно до вимог пункту 12 статті 3 та статті 6 Закону №265/95-ВР зобов`язані вести облік товарних запасів у порядку, визначеному чинним законодавством.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. До первинних документів, що є підставою для оприбуткування товару, належать накладні та товарно-транспортні накладні.

Відповідно до положень статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пункт 12 статті 13 Закону України №265/95-ВР передбачає альтернативні форми ведення обліку товарних запасів, а саме: облік товарних запасів на складах; облік товарних запасів за місцем їх реалізації; облік товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації, і разом з цим, не містить імперативного припису щодо обов`язкового обліку товарних запасів виключно за місцем їх реалізації. Таким чином, фінансова санкція, встановлена статтею 20 Закону №265/95-ВР, може бути застосована до суб`єкта господарювання лише у тому випадку, коли останній не веде облік товарів загалом.

Водночас, сама по собі відсутність на момент перевірки накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не вказує на неналежне ведення обліку товарних запасів на складі магазину і/або за місцем їх реалізації, відтак не може бути підставою для застосування до суб`єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону №265/95-ВР (правова позиція Верховного Суду у постанові від 24.04.2020 по справі №803/1676/16).

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року у справі № 140/10107/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар