Рішення

від 18.11.2021 по справі 340/5118/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5118/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (позивач) до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (також - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 24.06.2021 №1428; - зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення позивачу у власність земельної ділянки, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: с. Майське, Бобринецький району, Кіровоградська область.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач, відмовляючи позивачу у затверджені проекту землеустрою, діяв не на підставі та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, а тому наявні підстави для визнання такої відмови протиправною. При цьому, належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому посилався на те, що оскаржуване рішення є правомірним, приймаючи таке рішення рада діяла в інтересах громади, оскільки спірна земельна ділянка визначена громадою для пасовищ (а.с.74-77).

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що рішенням Костомарівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області №390 від 26.07.2019 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с.20).

ДП "Кропивницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" розроблений проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, на території Костомарівської сільради Бобринецького району Кіровоградської області (в межах с. Майське).

Земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 3520884000:55:000:0009 (а.с.10-12).

Вказаний проект землеустрою погоджений експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру, про що складено висновок від 18.09.2019 №9852/82-19 (а.с.45).

В подальшому, позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою.

Рішенням сьомої сесії восьмого скликання Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 24.06.2021 №1428 відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою у зв`язку з тим, що на даний час сільська рада не набула права власності на цю земельну ділянку (а.с.65-66).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільська, селищна, міська рада питання регулювання земельних відносин повинна вирішувати виключно на пленарних засіданнях і відповідно до закону.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.

Повноваження сільської, селищної, міської ради у галузі земельних відносин передбачені, зокрема, ст.ст.12, 122 Земельного кодексу України.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ст. 122 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частин 9, 10 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, чинним законодавством чітко визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

При цьому, суд зауважує, що положення частини 9 статті 118 Земельного кодексу України не надають відповідному органу місцевого самоврядування приймати будь-яке інше рішення ніж про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Законом України від 28.04.2021 №1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" Розділ Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України було доповнений пунктом 24, яким, передбачено, що надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Рішенням сьомої сесії восьмого скликання Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 24.06.2021 №1428 відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою у зв`язку з тим, що на даний час сільська рада не набула права власності на цю земельну ділянку (а.с.65-66).

Інших підстав для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою у оскаржуваному рішенні не наведено.

Згідно відомостей з Публічної кадастрової карти України, земельній ділянці з кадастровим номером 3520884000:55:000:0009, площею 2 га, тип власності не визначено.

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року №716-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області" на території Кіровоградської області затверджено 49 громад, зокрема Кетрисанівську сільську територіальну громаду, до складу території якої увійшла територія, в тому числі, Костомарівської територіальної громади Бобринецького району Кіровоградської області.

Підпунктом 11 пункту 1 постанови Верховної Ради України №807-IX від 17.07.2020 "Про утворення та ліквідацію районів" постановлено утворити у Кіровоградській області, зокрема, Кропивницький район, до складу якого увійшла територія Кетрисанівської сільської територіальної громади, а підпунктом 11 пункту 3 цієї постанови постановлено ліквідувати у Кіровоградській області, зокрема Бобринецький район.

Перша сесія новообраної Кетрисанівської сільської ради відбулася 10.11.2020 року, на якій прийняті рішення №1 від 10.11.2020 "Про визнання повноважень депутатів Кетрисанівської сільської ради восьмого скликання", рішення №4 від 10.11.2020 "Про реорганізацію сільських рад Бобринецького району шляхом приєднання до Кетрисанівської сільської ради", яким Костомарівську сільську раду (ЄДРПОУ 04365477) було реорганізовано шляхом приєднання до Кетрисанівської сільської ради.

Отже, новосформована Кетрисанівська ТГ стала правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої Костомарівської ТГ і набула повноважень розпоряджатися землями комунальної власності, у тому числі приймати рішення про передачу таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому ст.ст.116, 118 ЗК України, за нормами, установленими ст.121 ЗК України.

Відтак, враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що рішення Кетрисанівської сільської ради від 24.06.2021 №1428 прийняте у порушення вимог Земельного кодексу України та не відповідає критеріям відповідності, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягає скасуванню, як протиправне.

При цьому суд не надає правову оцінку доводам представника відповідача (Р.О. Попова), викладеним у відзиві від 28.09.2021, оскільки зазначені обставини не були підставою для прийняття спірного у справі рішення.

А відповідно до вимог абз.2 ч.2 ст.77 КАС України суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Вирішуючи питання про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою суд зазначає таке.

Як зазначалось, ст.118 Земельного кодексу України прямо передбачено обов`язок органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування прийняти відповідне рішення у випадку надання погодженого проекту землеустрою. Крім того, ч. 10 ст. 118 Земельного кодексу України також передбачено право особи на оскарження відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або у випадку залишення клопотання без розгляду.

Судом встановлено, що станом на день винесення спірного у справі рішення було наявне позитивне рішення належного суб`єкта владних повноважень про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, проект землеустрою погоджено експертом держаної експертизи, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер.

Відповідно до ч.1 ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Згідно ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні положень ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відмовив у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки у власність шляхом прийняття, у встановленому законом порядку, відповідного рішення. Тобто, відповідач вирішив дане питання у порядку, що відповідає вимогам чинного законодавства. В той же час, як встановлено судом, таке рішення є необґрунтованим, оскільки не містить жодної визначеної ЗК України правової підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Таким чином, вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, доводів сторін, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача прийняти відповідне рішення, тобто рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.

При цьому, оцінка поданих особами і самостійно зібраних судом доказів в адміністративних справах здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України в порядку, що встановлений законодавчими приписами цього кодексу.

Згідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат у справі, то згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн. (а.с.6-а), тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення сьомої сесії восьмого скликання Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 24.06.2021 № 1428 "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Кетрисанівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області не пізніше 30 днів з дня набрання даним рішенням суду законної сили прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2 га, що знаходиться на території Кетрисанівської (бувшої Костомарівської)сільської ради Кропивницького(бувшого Бобринецького) району Кіровоградської області (в межах с. Майське), кадастровий номер 3520884000:55:000:0009.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ - 04365508) судовий збір в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділ Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько