Рішення

від 19.11.2021 по справі 400/5570/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2021 р. № 400/5570/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЛАЙС ЛТД", вул. Мала Морська, 108, офіс 605, м. Миколаїв, 54020,

до відповідачів: 1: Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, 2: Державної податкової служби України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053,

про:визнання протиправними та скасування рішень від 30.03.21р.№2511545/41876751,№2511546/41876751,№2511544/41876751, від27.05.21р.№2699048/41876751, від10.06.21р. №2753142/41876751, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ділайс ЛТД звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС) та Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС) про визнання протиправними та скасування рішень від 30.03.2021 р. № 2511545/41876751, від 30.03.2021 р. № 2511546/41876751, від 30.03.2021 р. № 2511544/41876751, від 27.05.2021 р. № 2699048/41876751, від 10.06.2021 р. № 2753142/41876751; зобов`язання зареєструвати податкові накладні № 8 від 14.01.2021 року, № 1 від 05.03.2021 року, № 2 від 09.03.2021 року, № 2 від 09.02.2021 року, № 16 від 29.01.2021 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним подано всі наявні та необхідні документи, які підтверджують реальність господарських операцій. Можливість надання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містять конкретизації щодо наявності інших підстав для зупинення, окрім відповідності критеріям ризиковості, та відсутній перелік документів, які необхідно надати. За наслідками розгляду поданих пояснень та копій документів відповідачем прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних з підстав ненадання документів щодо зберігання транспортних засобів. З оспорюваних рішень ніяк не випливає взаємозв`язок між відсутністю документів по зберіганню транспортних засобів та ризиковістю здійснення конкретної господарської операції.

10.09.2021 року відповідачі подали відзив на позовну заяву, відповідно до якого податковий орган позбавлений можливості деталізувати надані документи. Підставою для відмови в реєстрації податкових накладних стало ненадання документів щодо зберігання транспортних засобів, права власності на транспортні засоби (складського обліку транспортних засобів, дистриб`юторського договору транспортних засобів тощо), які в подальшому Позивач продавав та виписував податкові накладні на суму ПДВ. Підстави для відмови в реєстрації, зазначені в рішеннях, є цілком обґрунтованими, просять суд відмовити в задоволенні позову.

Справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач як продавець автомобілів - п`яти сідельних тягачів MAN модель TGX 18.440 склав п`ять податкових накладних: № 8 від 14.01.2021 року, № 1 від 05.03.2021 року, № 2 від 09.03.2021 року, № 2 від 09.02.2021 року, № 16 від 29.01.2021 року та направив їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України направлено позивачу повідомлення про прийняття податкових накладних та зупинення їх реєстрації. Підставою зупинення реєстрації ПН Відповідачем 1 вказано, що платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

По кожній податковій накладній позивач направляв ГУ ДПС пояснення щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій із наданням доказів.

Так, Відповідачем до податкового органу (по кожному з п`яти випадків продажу автотранспортних засобів) надано: договір купівлі продажу; акт прийому передачі транспортного засобу, видаткову накладну, платіжне доручення, вантажно-митну декларацію, інвойс, контракт, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, виписку з оборотно-сальдової відомості підприємства позивача.

Відповідач 1 рішеннями від 30.03.2021 р. № 2511545/41876751, від 30.03.2021 р. № 2511546/41876751, від 30.03.2021 р. № 2511544/41876751, від 27.05.2021 р. № 2699048/41876751, від 10.06.2021 р. № 2753142/41876751 зупинив реєстрацію податкових накладних.

Підставою для прийняття оскаржуваних рішень Відповідач 1 зазначив: "ненадання платником податку первинних документів, щодо постачання/придбання товарів/послуг; зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи); у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних." У розділі "Додаткова інформація" зазначено, що платником не надано копії документів щодо зберігання (гаражування) транспортних засобів.

Як вбачається з наданих до суду Позивачем документів, ним виписано п`ять податкових накладних за п`ятьма випадками продажу ним автотранспортних засобів третім особам.

Всі перелічені господарські операції були ідентичними та мали наступну схему отримання підприємством прибутку:

- ТОВ Ділайс ЛТД укладало з юридичними особами, які не є резидентами України, контракти на придбання автотранспортних засобів. За умовами контракту Продавці - нерезиденти, зобов`язувалися поставити, а ТОВ прийняти та оплатити згідно інвойсу автотранспортні засоби (п. 1.1. контракту);

- відповідно до інвойсу ТОВ Ділайс ЛТД оплатило кошти та виконало умови контракту з нерезидентами Продавцями;

- на митному пункті пропуску Галицька митниця, Позивач отримував автотранспортний засіб; подавав від свого імені вантажно-митну декларацію; після сплати митних платежів отримував транзитні номери, з метою постановки транспортного засобу на облік; але постановку транспортного засобу на облік не здійснював;

- укладав договір купівлі-продажу з третіми особами - Покупцями резидентами України, яким відповідно до умов договору продавав цей транспортний засіб, від свого імені, виступаючи Продавцем. Позивач як Продавець виписував видаткову накладну, Акт прийому-передачі транспортного засобу та отримував від Покупця кошти на виконання умов договору купівлі-продажу за продане авто, після чого виписував податкову накладну з метою формування податкового кредиту від операції купівлі-продажу транспортного засобу;

- Покупець на підставі договору-купівлі продажу, платіжного доручення про сплату коштів за авто, акту прийому передачі та наявності на транспортний засіб транзитних номерів здійснював державну реєстрацію транспортного засобу на своє ім`я, що є першою реєстрацією транспортного засобу на території України.

Як вбачається з матеріалів справи, у жодному випадку Позивач, виступаючи продавцем по договору купівлі-продажу транспортного засобу, не мав (не набував у законному порядку) права власності на цей автотранспортний засіб, який в наступному був ним проданий іншим юридичним особам.

Позивач не здійснював державну реєстрацію транспортного засобу на своє ім`я, а для підтвердження свого права володіння транспортним засобом з метою його продажу надав до суду виписку з оборотно-сальдової відомості.

Статтею 658 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Відповідно до положень ч. 4. ст. 334 ЦК України, право на нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації, виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач на момент здійснення операцій з продажу автомобілів третім особам сам не набував права власності на автомобілі, які продавав, такий правочин є нікчемним відповідно до положень ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України.

А відтак, суд доходить висновку, що на момент укладення договорів купівлі-продажу з резидентами України на ввезені автомобілі (автотранспортні засоби) на митну територію України у Позивача було відсутнє право на продаж товару - транспортного засобу, яке належить виключно власникові товару відповідно до положень ч. 1 ст. 658 ЦК України.

Додана позивачем до матеріалів справи виписка з оборотно-сальдової відомості не підтверджує виникнення права власності у позивача на придбаний товар, також не підтверджує і права на надання посередницьких послуг з продажу ввезеного на митну територію України автомобіля.

Згідно з пунктом 201.12 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Таким чином, у Позивача при ввезенні на митну територію України транспортних засобів, після сплати обов`язкових податків та зборів та отримання погашеної митної декларації виникає право на повернення сплачених сум ПДВ та/або віднесення цих сум ПДВ до податкового кредиту.

Обов`язок виписування податкової накладної за результатами господарської операції - купівлі-продажу транспортного засобу виникає у Продавця (п.п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Оскільки позивач не реєстрував своє право власності на ввезені ним автотранспортні засоби, внаслідок чого Позивач не міг виступати Продавцем по договорам купівлі-продажу транспортних засобів третім особам, суд приходить до висновку, що за такою господарською операцією Позивач не мав право й на виписку та реєстрацію придаткових накладних.

Виписуючи податкові накладні за результатами господарських операцій з продажу автотранспортних засобів, які йому не належать, Позивач мав на меті повторне віднесення сум ПДВ до свого податкового кредиту з однієї і тієї ж господарської операції.

Перший раз відповідно до положень п. 201.12 ст. 201 ПК України, а другий раз - відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Не реєструючи своє право власності на ввезені на митну територію транспортні засоби, але отримуючи дохід саме від їх продажу, Позивач окрім всього, уникає оподаткування доходу, отриманого від продажу двох та більше об`єктів рухомого майна (абз. 2 п. 173.2 ст. 173 ПК України).

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, у тому числі, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

01.01.2018 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", яким п. 201.16 ст. 201 ПК України викладено в новій редакції, за якою: "Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який був чинним на момент прийняття оскаржуваного позивачем рішення.

Вказаний Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі права та обов`язки їх членів.

Пунктами 10, 11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до абзацу 2 п. 25, п. 26 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Пунктом 27 Порядку № 1165 передбачено, що комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Відповідно до п. 44 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

До спірних правовідносин належить застосувати Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 р. № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Пунктами 3,4 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктами 5, 6 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, зокрема:

1. договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

2. договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

3. первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

4. розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

5. документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з п. 6 Порядку № 520 копії визначених у пункті 5 документів разом з письмовими поясненнями платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 11 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

1. ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

2. та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку;

3. та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, зважаючи на вказані норми, Комісія регіонального рівня перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) та за результатом такої перевірки приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до п. 11 Порядку № 520.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.07.2019 р. у справі № 140/2160/18, відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, за умови що інші документи підтверджують проведення господарської операції.

Водночас, у даному випадку, слід зазначити, що формальна наявність переліку документів у суб`єкта господарювання не повинна зводити нанівець мету з якою контролюючому органу законодавцем надано право контролю за реєстрацією податкових накладних.

Матеріалами справи доводи Позивача про надання ним усіх (на його думку) необхідних первинних документів спростовуються, адже позивач не надав документи, які б доводили його право на розпорядження товаром, ввезеним на митну територію України, що вже є достатньою підставою для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкових накладних.

Так, під час розгляду справи судом досліджено копії контрактів, митних декларацій, договорів купівлі-продажу транспортних засобів, актів приймання-передачі, видаткових накладних, довіреностей, платіжних доручень, оборотно-сальдових відомостей по 361 рахунку на підтвердження факту реалізації товару та отримання прибутку, але в наданих позивачем документах як до суду, так і до Відповідача 1 відсутні документи, які підтверджують право власності Позивача на продані в наступному ним автотранспортні засоби.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржувані рішення прийняті Відповідачем у межах та у спосіб, визначений законом.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Ділайс ЛТД (вул. Мала Морська, 108, офіс 605, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 41876751) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код ВП 44104027) та Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень від 30.03.2021 р. № 2511545/41876751, від 30.03.2021 р. № 2511546/41876751, від 30.03.2021 р. № 2511544/41876751, від 27.05.2021 р. № 2699048/41876751, від 10.06.2021 р. № 2753142/41876751; зобов`язання зареєструвати податкові накладні № 8 від 14.01.2021 року, № 1 від 05.03.2021 року, № 2 від 09.03.2021 року, № 2 від 09.02.2021 року, № 16 від 29.01.2021 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 19.11.2021р.

Суддя Н.В. Лісовська