Постанова

від 19.04.2022 по справі 400/5570/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/5570/21

Головуючий в І інстанції: Лісовська Н.В.

Дата та місце ухвалення рішення: 19.11.2021 р. м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шеметенко Л.П.

судді - Стас Л.В.

судді - Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайс ЛТД» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайс ЛТД» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ділайс ЛТД» звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішень від 30.03.2021 року № 2511545/41876751, від 30.03.2021 року № 2511546/41876751, від 30.03.2021 року № 2511544/41876751, від 27.05.2021 року № 2699048/41876751, від 10.06.2021 року № 2753142/41876751, зобов`язання зареєструвати податкові накладні № 8 від 14.01.2021 року, № 1 від 05.03.2021 року, № 2 від 09.03.2021 року, № 2 від 09.02.2021 року, № 16 від 29.01.2021 року.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Представником відповідача-1 поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, як продавець автомобілів - п`яти сідельних тягачів «MAN», модель TGX 18.440, склав п`ять податкових накладних: № 8 від 14.01.2021 року (покупець - ОСОБА_1 ), № 1 від 05.03.2021 року (покупець - ТОВ «Еска Капітал»), № 2 від 09.03.2021 року (покупець - ТОВ «Еска Капітал»), № 2 від 09.02.2021 року (покупець - ТОВ «Стрільчук Транс»), № 16 від 29.01.2021 року (покупець - ТОВ «Есесей Логістикс Юей») та направив їх для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд першої інстанції встановив, що всі перелічені господарські операції були ідентичними та мали наступну схему отримання підприємством прибутку:

- ТОВ «Ділайс ЛТД» укладало з юридичними особами, які не є резидентами України, контракти на придбання автотранспортних засобів. За умовами контракту Продавці - нерезиденти, зобов`язувалися поставити, а ТОВ прийняти та оплатити згідно інвойсу автотранспортні засоби (п. 1.1. контракту);

- відповідно до інвойсу ТОВ «Ділайс ЛТД» оплатило кошти та виконало умови контракту з нерезидентами Продавцями;

- на митному пункті пропуску Галицька митниця, позивач отримував автотранспортний засіб; подавав від свого імені вантажно-митну декларацію; після сплати митних платежів отримував транзитні номери, з метою постановки транспортного засобу на облік, але постановку транспортного засобу на облік не здійснював;

- укладав договір купівлі-продажу з третіми особами - Покупцями резидентами України, яким відповідно до умов договору продавав цей транспортний засіб, від свого імені, виступаючи Продавцем. Позивач як Продавець виписував видаткову накладну, акт прийому-передачі транспортного засобу та отримував від Покупця кошти на виконання умов договору купівлі-продажу за продане авто, після чого виписував податкову накладну з метою формування податкового кредиту від операції купівлі-продажу транспортного засобу;

- Покупець на підставі договору-купівлі продажу, платіжного доручення про сплату коштів за авто, акту прийому передачі та наявності на транспортний засіб транзитних номерів здійснював державну реєстрацію транспортного засобу на своє ім`я, що є першою реєстрацією транспортного засобу на території України.

Також, судом першої інстанції встановлено, що автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України направлено позивачу повідомлення про прийняття податкових накладних та зупинення їх реєстрації. Підставою зупинення реєстрації ПН вказано, що платник податку відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

По кожній податковій накладній позивач направляв ГУДПС у Миколаївській області пояснення щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій із наданням доказів. Так, позивачем до податкового органу (по кожному з п`яти випадків продажу автотранспортних засобів) надано: договір купівлі продажу, акт прийому передачі транспортного засобу, видаткову накладну, платіжне доручення, вантажно-митну декларацію, інвойс, контракт, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, виписку з оборотно-сальдової відомості підприємства позивача.

Відповідач-1 рішеннями від 30.03.2021 року № 2511545/41876751, від 30.03.2021 року № 2511546/41876751, від 30.03.2021 року № 2511544/41876751 відмовив у реєстрації податкових накладних № 8 від 14.01.2021 року, № 1 від 05.03.2021 року, № 2 від 09.03.2021 року в ЄРПН з підстав ненадання платником податків договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У розділі «Додаткова інформація» зазначено, що платником не надано копії документів щодо зберігання (гаражування) транспортних засобів.

Також, рішенням від 27.05.2021 року № 2699048/41876751 відмовлено у реєстрації ПН від 09.02.2021 року № 1 з підстав ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У розділі «Додаткова інформація» зазначено, що платником не надано копії документів щодо зберігання (гаражування) транспортних засобів.

Рішенням від 10.06.2021 року № 2753142/41876751 відмовлено у реєстрації ПН від 29.01.2021 року № 16 з підстав ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У розділі «Додаткова інформація» зазначено, що платником не надано копії документів щодо зберігання (гаражування) транспортних засобів

Не погоджуючись із рішеннями про відмову у реєстрації ПН, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що у жодному випадку позивач, виступаючи продавцем по договору купівлі-продажу транспортного засобу, не мав (не набував у законному порядку) права власності на цей автотранспортний засіб, який в наступному був ним проданий іншим юридичним особам.

Так, суд першої інстанції вказав на те, що позивач не здійснював державну реєстрацію транспортного засобу на своє ім`я, а тому, позивач на момент здійснення операцій з продажу автомобілів третім особам сам не набував права власності на автомобілі, які продавав, такий правочин є нікчемним.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент укладення договорів купівлі-продажу з резидентами України на ввезені автомобілі (автотранспортні засоби) на митну територію України у позивача було відсутнє право на продаж товару - транспортного засобу, яке належить виключно власникові товару.

При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що додана позивачем до матеріалів справи виписка з оборотно-сальдової відомості не підтверджує виникнення права власності у позивача на придбаний товар, також не підтверджує і права на надання посередницьких послуг з продажу ввезеного на митну територію України автомобіля.

Оскільки позивач не реєстрував своє право власності на ввезені ним автотранспортні засоби, внаслідок чого позивач не міг виступати продавцем по договорам купівлі-продажу транспортних засобів третім особам, суд першої інстанції дійшов висновку, що за такою господарською операцією позивач не мав право й на виписку та реєстрацію податкових накладних.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що виписуючи податкові накладні за результатами господарських операцій з продажу автотранспортних засобів, які йому не належать, позивач мав на меті повторне віднесення сум ПДВ до свого податкового кредиту з однієї і тієї ж господарської операції, перший раз відповідно до положень п. 201.12 ст. 201 ПК України, а другий раз - відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що не реєструючи своє право власності на ввезені на митну територію транспортні засоби, але отримуючи дохід саме від їх продажу, позивач окрім всього, уникає оподаткування доходу, отриманого від продажу двох та більше об`єктів рухомого майна.

Суд першої інстанції також вказав, що під час розгляду справи судом досліджено копії контрактів, митних декларацій, договорів купівлі-продажу транспортних засобів, актів приймання-передачі, видаткових накладних, довіреностей, платіжних доручень, оборотно-сальдових відомостей по 361 рахунку на підтвердження факту реалізації товару та отримання прибутку, але в наданих позивачем документах як до суду, так і до відповідача-1 відсутні документи, які підтверджують право власності позивача на продані в наступному ним автотранспортні засоби.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем-1 у межах та у спосіб, визначений законом.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з яких виходив останній вирішуючи справу, з огляду на викладене.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначається Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (набрала чинності 01.02.2020 року, далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено, зокрема, наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: п. 8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно п.п. 40, 43-46 Порядку № 1165 під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років.

Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Відповідно до вимог пп. 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

У направлених позивачу квитанціях підставою зупинення реєстрації ПН вказано, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Аналізуючи наведені вимоги ПК та Порядку № 1165, колегія суддів зазначає, що податковий орган, зупиняючи реєстрацію ПН з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації ПН/РК, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації відповідач дійшов такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

На підтвердження правомірності дій щодо зупинення реєстрації спірних податкових накладних відповідачем-1 до суду надано витяг з протоколу засідання комісії ГУДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.12.2020 року № 86 та лист СБУ від 01.11.2020 року, згідно з якими, з метою упередження розповсюдження ймовірного схемного податкового кредиту та з урахуванням наведеного листа СБУ від 01.11.2020 року, відповідно до якого щодо контрагента позивача, зокрема, ТОВ «Анрис» наявна інформація про те, що посадові особи цього підприємства вносять неправдиві відомості до ЄРПН та фактично проводять безтоварні операції, Комісією по платнику ТОВ «Ділайс ЛТД» прийнято рішення про відповідність платника податків критерію ризиковості - податкова інформація.

Крім того, відповідачем-1 надано службову записку в.о. начальника управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, згідно якої платником ТОВ «Ділайс ЛТД» здійснено імпорт вживаних транспортних засобів, дані транспортні засоби імпортуються на замовлення фізичних осіб та реалізуються за готівкові кошти, за результатами митного оформлення та сплати митних платежів, на рахунок СЕА ПДВ накопичується відповідний ліміт, в подальшому платником ТОВ «Ділайс ЛТД» реєстрацію податкових накладних на реалізацію відповідних транспортних засобів здійснено на платників ПДВ, у зв`язку з чим, відділом боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом складено висновок аналітичного дослідження стосовно порушення податкового законодавства за результатами фінансово-господарських відносин ТОВ «Ділайс ЛТД» та для відкриття кримінального провадження передано до слідчого управління ГУДПС у Миколаївській області, а 01.03.2021 року до ЄРДР внесено відомості за № 32021150000000011 за фактом вчинення посадовими особами ТОВ «Ділайс ЛТД» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 212 КК України.

В свою чергу, позивачем доказів щодо оскарження рішення Комісії про відповідність позивача критеріям ризиковості не надано та фактично позовна заява і апеляційна скарга не містять доводів в спростування наведених доводів відповідача, податкової інформації.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що у спірних правовідносин з боку відповідача-1 доведено відповідність його дій вимогам Порядку № 1165 щодо зупинення реєстрації спірних ПН.

Однак, вирішуючи справу, суд першої інстанції помилково не надав оцінки правомірності дій по зупиненню реєстрації спірних податкових накладних та фактично суд першої інстанції послався на обставини, які не були підставою для зупинення реєстрації ПН та підставою для відмови у реєстрації податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що під час вирішення питання щодо правомірності та обґрунтованості рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, суд, в тому числі, повинен надати оцінку наявності чи відсутності підстав у контролюючого органу для зупинення реєстрації податкових накладних, що є передумовою прийняття оскаржуваних рішень.

Аналогічну позицію виклав Верховний Суд у рішенні від 23 жовтня 2019 року у справі № 826/8693/18, де, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі (справа стосувалась визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень. Однак, судами попередніх інстанцій не надано жодної оцінки, що саме стало підставою для зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, не досліджено зміст квитанції, в якій мають бути вказані критерії ризиковості, виключно на підставі яких податковий орган здійснив зупинення реєстрації податкової накладної.

З огляду на зазначене, враховуючи правові висновки Верховного Суду, в межах предмету розгляду даної адміністративної справи, суд першої інстанції помилково не надав оцінку правомірності дій по зупиненню реєстрації податкових накладних та наявності підстав для витребування від позивача пояснень та копій документів, та помилково послався на обставини, які не були підставою для зупинення реєстрації ПН та підставою для відмови у реєстрації податкових накладних, фактично вийшовши за предмет доказуванню у даній справі.

Також, колегія суддів зазначає, що за правилами пп. 4-5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 13 грудня 2019 року за № 1245/34216, далі - Порядок № 520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пп. 3, 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається відповідачами, після зупинення реєстрації спірних податкових накладних, позивачем були подані до Комісії документи для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, в оскаржуваних рішеннях фактично вказано про неподання усіх первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), а також і розрахункових документів.

Водночас, як вже зазначалось колегією суддів, відповідачами у даній справі визнано, що позивачем по кожній ПН подавались, зокрема, пояснення, договори, інвойси, МД, видаткові накладні, акти приймання-передачі, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості.

При цьому, як в оскаржуваних рішеннях, так і під час судового розгляду справи, відповідач-1 не посилається на те, що наведені документи, складені/оформлені із порушенням законодавства, а також не зазначає причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.

Крім того, в оскаржуваних рішеннях у додатковій інформації вказано про неподання позивачем копій документів щодо зберігання (гаражування) транспортних засобів.

Разом з цим, фактично наведена додаткова інформація не відповідає визначеним підставам для прийняття оскаржуваних рішень, оскільки, як вже зазначалось колегією суддів, ці рішення прийнятті з підстав ненадання усі первинних документів.

Що стосується висновків суду першої інстанції, за результатами розгляду наданих позивачем пояснень, договорів, інвойсів, МД, видаткових накладних, актів приймання-передачі, платіжних доручень, оборотно-сальдових відомостей, про відсутність у позивача взагалі права на виписку спірних податкових накладних, колегія суддів зазначає, що відповідачі у даній справі не посилались на відсутність у позивача права на виписку податкових накладних, таких доводів не містять, ані квитанції про зупинення ПН, ані рішення про відмову у реєстрації ПН, а так само такі доводи відсутні у відзивах на позовну заяву. З матеріалів справи взагалі не вбачається, що відповідачами перевірялось питання щодо дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України, хоча згідно п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, така перевірка має проводитись. Як вже зазначалось колегією суддів, підставою для зупинення ПН є п. 8 Критеріїв ризиковості, а підставою для відмови у реєстрації ПН - ненадання платником податків копій документів згідно п. 5 Порядку № 520. З огляду на викладене, вбачається, що суд першої інстанції вийшов за предмет доказування у даній справі, не надав оцінку підставам зупинення ПН, дослідив первинну документацію позивача, яку фактично не було досліджено при прийняті оскаржуваних рішень та відмовив у задоволенні позову з підстав, які не визначені в оскаржуваних рішеннях.

На підставі наведено, оскільки у спірних правовідносин з боку відповідача-1 доведено відповідність його дій вимогам Порядку № 1165 щодо зупинення реєстрації спірних ПН, однак, фактично у спірному випадку не перевірено питання щодо дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України, як того вимагає п. 12 Порядку № 1246, відповідач-1 не дослідив подані позивачем пояснення та документи для реєстрації ПН, не вирішив питання щодо можливості реєстрації ПН за поданими документами, не визначив підстав їх неприйняття до уваги та прийняв оскаржувані рішення з посиланням на ненадання усіх первинних документів, та з наведенням додаткової інформації, яка не відповідає підставам прийняття оскаржуваних рішень, що суперечить Порядку № 520, колегія суддів приходить до висновку, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, оскаржувані рішення про відмову в реєстрації ПН скасуванню із зобов`язанням відповідача-1 повторно розглянути питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню із прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайс ЛТД» - задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайс ЛТД» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 30.03.2021 року № 2511545/41876751, від 30.03.2021 року № 2511546/41876751, від 30.03.2021 року № 2511544/41876751, від 27.05.2021 року № 2699048/41876751, від 10.06.2021 року № 2753142/41876751 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області повторно розглянути питання прийняття комісією регіонального рівня рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних № 8 від 14.01.2021 року, № 1 від 05.03.2021 року, № 2 від 09.03.2021 року, № 2 від 09.02.2021 року, № 16 від 29.01.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 20.04.2022 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька