Рішення

від 16.11.2021 по справі 540/5634/21

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/5634/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Варняка С.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області від 30.08.2021 року № 141 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства";

- зобов`язати Костянтинівську сільську раду повторно розглянути заяву громадянина України ОСОБА_1 від 05.08.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області, кадастровий номер: 6522685000:02:001:0083, відповідно до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;

- стягнути судовий збір з відповідача.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 07.12.2020 року Херсонський окружний адміністративний суд виніс рішення (справа № 540/2927/20) у якому визнав протиправним та скасував рішення від 30.04.2020 року № 541 прийняте 33 сесією Костянтинівської сільської ради Херсонської області сьомого скликання, яким йому відмовлено у задоволені клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання від 12.03.2020 року та зобов`язав Костянтинівську сільську раду Горностаївського району Херсонської області розглянути на найближчій сесії клопотання стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання від 12.03.2020 року, із урахуванням висновків, наведених у даному судовому рішенні.

Відповідно до рішення Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області від 22.01.2021 року № 35 сільська рада вирішила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки із земель комунальної власності за межами населеного пункту на території Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області шляхом поділу та виділенням її з земельної ділянки комунальної власності кадастровий номер 6522685000:02:001:0052 загальною площею 15,8241 га, з метою передачі у власність громадянину а саме ОСОБА_1 у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,00 га та відповідно надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на території Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області.

Рішенням Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області від 25.06.2021 року № 85 затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у власність ОСОБА_1 - 1,0000 га для ведення особистого селянського господарства розташованої за межами населених пунктів на території Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності та передано у власність земельну ділянку площею 1,000 га, кадастровий номер 6522685000:02:001:0082 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області громадянину ОСОБА_1 .

16.04.2021 року позивач подав до Костянтинівської сільської ради заяву про затвердження проекту землеустрою та відповідно передачі земельної ділянки у власність з необхідними додатками.

25.06.2021 року Костянтинівська сільська рада прийняла рішення № 85 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

28.07.2021 року внаслідок державної реєстрації позивач набув право власності на вищезазначену земельну ділянку розміром 1 га.

05.08.2021 року позивач звернувся до Костянтинівської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1 га для ведення особистого селянського господарства.

30.08.202 року Костянтинівська сільська рада прийняла рішення № 141 про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Підставою для відмови відповідач зазначив те, що позивачу вже була надана земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, а відповідно до ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян провадиться один раз по кожному виду цільового призначення. Передача безоплатно у власність другої земельної ділянки, на думку відповідача, є незаконною.

У ч. 1 ст. 121 ЗК України зазначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, серед іншого, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Отже, норма для ведення особистого селянського господарства складає не більше 2,0 гектара.

У межах норм безоплатної приватизації земельних ділянок за цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства" позивач приватизував тільки 1 га землі.

Також у рішенні № 141 відповідач помилково зазначає, що позивач звертався із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2 га, адже у зазначеній заяві просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 1 га, яка знаходиться по сусідству із земельною ділянкою, що він вже приватизував.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, позивач не використав своє право, у межах норм ст. 121 ЗК України, на безоплатне отримання у власність землі для ведення особистого селянського господарства, адже приватизував всього 1 га і у своїй заяві просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою на ділянку площею 1 га, що в сумі не перевищує норму встановлену законодавством.

Ухвалою від 29.09.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

06.10.2021 року до суду надійшла заява про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

18.10.2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що однозначного тлумачення ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України наразі немає, питання щодо надання декількох земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства шляхом приватизації або збільшення площі земельних ділянок до граничного розміру, але в сумі не більше 2,0 га, залишається відкритим. Законодавство також не містить заборони або обмежень на повторне звернення громадян до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування із заявами про отримання додатково земельної ділянки, у межах встановлених норм, відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України.

Діючим законодавством не встановлений конкретний розмір передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а визначений лише максимальний розмір (у межах двох гектарів).

Органи, які уповноважені розпоряджатися земельними ділянками, вправі у межах до двох гектарів надавати земельні ділянки для особистого селянського господарства будь-якого розміру.

І даному випадку колегіальний орган - сесія Костянтинівської сільської ради, беручи до уваги обмежену кількість вільних площ та велику кількість громадян,, жителів територіальної громади, які ще не використали своє право на отримання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарство, прийняла рішення, яке відповідає чинному законодавству та забезпечує права інших громадян.

Мінімальний розмір або орієнтовний розмір таких земельних ділянок законодавством також не визначений, в той же час він повинен забезпечувати можливість вільно використовувати земельну ділянку.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

23.10.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що норма для ведення особистого селянського господарства не визначає чіткий розмір земельної ділянки, а лише встановлює максимальну межу, а саме не більше 2 га. Громадянин у разі отримання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства, отримує її у чітко визначеному розмірі, і повністю використовує своє право за одним цільовим призначенням. У випадку з безоплатним отриманням у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, громадянин може отримати її у розмірі меншим ніж 2 га і тим самим не повністю використати норму передбачену ч. 1 ст. 121 ЗК України.

Згідно ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи викладене, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 року у справі № 540/2927/20 визнано протиправним та скасовано рішення від 30.04.2020 року № 541 прийняте 33 сесією Костянтинівської сільської ради Херсонської області сьомого скликання, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволені клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 12.03.2020 року.

Зобов`язано Костянтинівську сільську раду Горностаївського району Херсонської області розглянути на найближчій сесії клопотання ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка детально позначена в графічних матеріалах із відповідними розмірами та бажаним місцерозташуванням, доданих до клопотання ОСОБА_1 від 12.03.2020 року, із урахуванням висновків, наведених у даному судовому рішенні.

28.07.2021 року земельну ділянку кадастровий номер 6522685000:02:001:0082 площею 1 га для ведення особистого селянського господарства зареєстровано та ОСОБА_1 набув право на зазначену земельну ділянку.

05.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Костянтинівської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1 га (кадастровий номер 6522685000:02:001:0083), що розташована на території Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства. До заяви додано:

- копію паспорта громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;

- графічні матеріли місця розташування земельної ділянки.

Відповідно до рішення Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області від 30.08.2021 року № 141 сільська рада вирішила відмовити у наданні земельної ділянки для ведення ОСГ та наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянок у власність громадянину ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що йому вже була надана земельна ділянка з вище зазначеним цільовим призначенням, відповідно з частиною 4 ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян провадиться один раз по кожному виду використання. Передача безоплатно у власність другої земельної ділянки у трактуванні ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України є незаконною.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР до виключної компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ст. 13 Конституції України).

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Статтею 12 Земельного кодексу України врегульовано повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин.

Відповідно до ч.3 ст. 78 Земельного кодексу України визначено, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно з ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Пунктом "б" ч. 1 ст. 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно п. "б" ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Стаття 118 ЗК України визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Так, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим (ч.1 ст. 118 ЗК України).

Згідно ч. 2 ст. 118 ЗК України рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У відповідності до п. "б" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені статтею 121 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 6 цієї статті, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Суд зазначає, що норми чинного земельного законодавства не містять заборони на повторне звернення громадян до органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади із заявами про набуття додатково земельних ділянок у межах норм, встановлених у частині 1 статті 123 Земельного кодексу України. Також чинним законодавством не передбачені обмеження у вигляді отримання громадянами безоплатно у власність землі лише однією земельною ділянкою.

Частина четверта статті 116 Земельного кодексу України передбачає, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Це означає, що громадянин України, який отримав безоплатно у власність земельну ділянку будь-якого цільового призначення, в тому числі й земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею, що дорівнює граничній нормі безоплатної приватизації земельної ділянки певного цільового призначення, не має права отримати безоплатно у власність ще одну земельну ділянку такого ж цільового призначення. Проте він має право на отримання додаткових земельних ділянок такого ж цільового призначення, якщо загальна площа таких ділянок разом із раніше отриманими не перевищуватиме встановлений законом граничний розмір їх безоплатної приватизації.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про особисте селянське господарство" для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.

Громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області від 22.01.2021 року № 35 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення ОСГ шляхом поділу жителю Костянтинівської сільської ради ОСОБА_1 " вирішено надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,00 га.

05.08.2021 року позивач звернувся до Костянтинівської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1 га для ведення особистого селянського господарства.

30.08.2021 року Костянтинівська сільська рада прийняла рішення № 141 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства у зв`язку з тим, що йому вже була надана земельна ділянка з вище зазначеним цільовим призначенням, відповідно з частиною 4 ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян провадиться один раз по кожному виду використання. Передача безоплатно у власність другої земельної ділянки у трактуванні ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України є незаконною.

Суд враховує, що нормами Земельного кодексу України передбачена можливість передачі громадянам земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у розмірі до 2 га, а також можливість збільшення площі земельних ділянок (за рахунок вільних земель запасу) до такого граничного розміру громадянами, які не повністю реалізували надане їм законом право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та раніше отримали безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства меншої площі ніж 2 га.

Таким чином, оскільки позивачу надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1 га, він має право на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею до 1 га.

Суд зазначає, що законодавство не містять заборони або обмежень на повторне звернення громадян до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування із заявами про отримання додатково земельної ділянки, у межах встановлених норм, відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем сплачений судовий збір у сумі 908,00 грн.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , то сплачений позивачем судовий збір у сумі 908 грн. підлягає стягненню на його користь з Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області за рахунок її бюджетних асигнувань.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу в сумі 5000 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5ст.134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості, як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо,- є неспівмірним.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесення судових витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 20.09.2021 року, додаток №1 до договору про надання правової допомоги від 20.09.2021 року, квитанцію до прибуткового касового ордера № 200921/48 від 20.09.2021 року на суму 5000 грн.

Відповідно до пп. 4.2 п. 4 договору про надання правової допомоги від 20.09.2021 року розмір гонорару, порядок його розрахунку та сплати визначається в Додатку № 1 до договору, який є невід`ємною частиною договору. Додаток № 1 до договору про визначення розміру гонорару, зберігається у сторін та не є обов`язковим для надання його третім особам.

Як вбачається з Додатку № 1 до договору, сторонами встановлено гонорар в розмірі 5000 грн., який визначено з врахуванням наступного:

- надання консультацій клієнту, попереднє вивчення матеріалів (3 год.) - 1000 грн.;

- пошук та аналіз нормативно-правових актів та судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах, формування правової позиції (3 год.) - 1000 грн.;

- підготовка процесуальних документів по справі (позовна заява, відповідь на відзив, клопотання, заяви, письмові пояснення, адвокатські запити тощо), збір матеріалів та доказів (6 год.) - 2000 грн.;

- ознайомлення з матеріалами справи, відзивами, запереченнями та іншими поясненнями сторін та їх правовий аналіз (2 год.) - 1000 грн.

З урахуванням викладеного та підтверджених доказами понесених витрат, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень 00 копійок підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області від 30.08.2021 року № 141 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства".

Зобов`язати Костянтинівську сільську раду (код ЄДРПОУ 044008484, вул. Шевченка, 6-а, с. Костянтинівка, Горностаївський район, Херсонська область, 74640) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 05.08.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області, кадастровий номер: 6522685000:02:001:0083, відповідно до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, з врахуванням висновків суду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 044008484, вул. Шевченка, 6-а, с. Костянтинівка, Горностаївський район, Херсонська область, 74640) судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівської сільської ради Горностаївського району Херсонської області (код ЄДРПОУ 044008484, вул. Шевченка, 6-а, с. Костянтинівка, Горностаївський район, Херсонська область, 74640) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.О. Варняк

кат. 109020100