Постанова

від 18.11.2021 по справі 160/544/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 листопада 2021 року м. Дніпросправа № 160/544/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 року (суддя Кальник В.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 14.05.2021 року) в справі №160/544/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Цареславське до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Дніпровська міська рада, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

14.01.2021 року ТОВ Цареславське (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.02.2020 року №0004550504.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 року у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Дніпровську міську раду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що використання землі в Україні платним, об`єктом плати за землю є земельна ділянка та плата за землю справляється відповідно до норм Податкового кодексу України. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договори оренди землі, між Дніпропетровською міською радою та ТОВ Цареславське від 17.10.2006 року, відповідно до яких ТОВ Цареславське прийнято у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,5451 га та земельну ділянку площею 0,2023 га. Розмір орендної плати встановлюється у договорах оренди, однак не може бути меншим розміру земельного податку, встановленого відповідній категорії земельних ділянок на відповідній території. Дніпровською міською радою рішенням № 7/11 від 13.07.2016 року Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.10 № 5/6 Про місцеві податки в збори на території міста , встановлено розмір ставки за користування земельними ділянками у розмірі 3%. Апелянт вказує, що враховує рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року № 13/27 про затвердження ставок земельного податку, розмір орендної плати за землю становить 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Згідно додатку 1 до рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року № 13/27, ставка для земельних ділянок, де розміщені основні, підсобні, допоміжні будівлі та споруди підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, зменшується з 01.03.2018 року та становить 2,3 % від нормативної грошової оцінки. Апелянт вказував, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації. За індексом споживчих цін за попередній рік щодо року розраховується величина коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно, залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки. Апелянт вказував, що за 2017 рік, позивач задекларував плату за землю у розмірі 225776,97 грн., що є меншим за необхідну суму. Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, її нормативна грошова оцінка станом на 01.01.2017 року складає 21955422,32 грн., отже, беручи 3 % орендної плати, сумою орендної плати за 2017 рік є 658662,67 грн., щодо земельної ділянки площею 5451 кв.м. Відповідно за 2018 рік задекларовано суму річної плати як 225776,97 грн., у той час як згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розмір нормативної грошової оцінки становить 21955422,32 грн. та був збільшений до 329333133,48 грн., беручи 3% від цієї суми, розмір річної плати становить 987994,00 грн., це у частині земельної ділянки площею 5451 кв.м. Апелянт вказував, що аналогічні розрахунки й щодо земельної ділянки площею2023 кв.м. Підприємством допущено заниження нормативної грошової оцінки землі, від якої необхідно вираховувати відсоток ставки, що зрештою призвело до заниження розміру орендної плати за землю. Апелянт вказує, що слід при розрахунку орендної плати за 2017 - 2019 роки брати нормативну грошову оцінку, визначену нормативними грошовими оцінками визначеними витягами від 18.10.2019 року станом на 01.01.2017 року, станом на 01.01.2018 року, станом на 01.07.2018 року, станом на 01.01.2019 року. Позивач невірно при визначенні розміру орендної плати за 2017 - 2019 роки, брав для розрахунку витяг про розмір нормативної грошової оцінки отриманий ним у 2016 році.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах оскарження та її доводів підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що дії або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Позивачем було допущеного фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до проведення перевірки тому правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки. Суд першої інстанції вказував, що позивач отримав від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідний Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що перебуває у його користуванні та на виконання вимог п. 289.2 ст. 289 ПК України розрахував річну суму орендної плати за 2017 рік, 2018 рік та 2019 рік, задекларувавши її в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік та 2018 рік та 2019 рік, застосувавши дані нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Суд першої інстанції вказував, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки, а платником орендної плати є орендар такої земельної ділянки, в разі несплати орендарем обов`язкових платежів з орендної плати за землю, контролюючий орган зобов`язаний здійснити нарахування сум податку. Посадова особа ГУ ДПС у Дніпропетровській області для розрахунку розміру орендної плати за землю застосувала значення нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки за 2019 рік на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.10.2019 року. Спірним є саме період 2017-2019 роки, тому застосування показників нормативно-грошової оцінки за 2019 рік є не вірним, остільки витяг за 2019 рік містить в собі індексацію як за 2017 - 2018 роки, так і за 2019 рік, та не може застосовуватись до минулих періодів. Відповідальність за правильність визначення показників при формуванні Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та обчисленні нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі цих показників, покладається на орган, що його формує (в розрізі спірних відносин - Головне управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області). За таких обставин, користувач земельної ділянки лише використовує відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначену у Витягу на момент складання податкової звітності та не може нести відповідальність за правильність її обчислення. Збільшуючи грошове зобов`язання з орендної плати за землю на підставі оновлених, пізно сформованих витягів, які були відсутні у 2017 та 2018 роках, відповідач застосував їх зворотню дію в часі. Зміна індексації нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичну зміну умов договорів щодо розміру орендної плати, а відтак і відповідного донарахування податковим органом суми податкового зобов`язання з орендної плати за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Матеріалами справи встановлено, що між Дніпровською міською радою та ТОВ Цареславське було укладено договори оренди землі від 17.10.2006 року, згідно якого ТОВ Цареславське прийняло в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,5451, що знаходиться за адресою вул. Героїв Сталінграда, 49 (Бабушкінський район) і зареєстрована в державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:266;0001; від 17.10.2006 року, згідно якого ТОВ Цареславське прийняло в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,2023, що знаходиться за адресою вул. Героїв Сталінграда, 49 (Бабушкінський район) і зареєстрована в державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:02:266;0002. Відповідно до п. 4.3 договорів, орендар повинен щорічно протягом першого кварталу, надавати до земельного управління Дніпропетровської міської ради копію довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

ТОВ Цареславське подавало до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельну ділянку державної або комунальної власності): від 23.01.2017 року, відповідно до якої було визначено річну суму орендної плати, що підлягає сплаті за період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року - 225776,97 грн.; від 18.01.2018 року, відповідно до якої було визначено річну суму орендної плати, що підлягає сплаті за період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року - 225776,97 грн.; від 11.02.2019 року, відповідно до якої було визначено річну суму орендної плати, що підлягає сплаті за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 188147,50 грн.

Позивач отримав витяг з нормативної грошової оцінки від 29.02.2016 року №03-07/230216/21 за 2016 рік, оформлений Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,2023 га, що знаходиться за адресою вул. Героїв Сталінграда, 49, кадастровий номер 1210100000:02:266:0002 та витяг №28-4-0.38-1727/167-20 від 28.02.2020 року (1210100000022660001) за 2020 рік, оформлений Відділом у м. Дніпрі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,5451 га, що знаходиться за адресою вул. Героїв Сталінграда, 49, кадастровий номер 1210100000:02:266:0001.

Встановлено, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Цареславське з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельні ділянки, що перебувають в користуванні на підставі договорів оренди від 17.10.2006 року загальною площею 0,5451 га (кадастровий номер 12101000000:02:266:0001) та від 17.10.2006 року загальною площею 0,2023 га (кадастровий номер 12101000000:02:266:0002) за період з 01.01.2017 року по 31.10.2019 року. За результатами перевірки складено акт від 13.01.2020 року №920/04-36-05-04/34231040, у висновках якого зафіксовано виявлені порушення: пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271, ст. 285, ст. 286, ст. 287, ст. 288, п.289.1 ст. 289 ПК України, внаслідок чого було встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Шевченківського району м. Дніпра за період з 01.01.2017 року по 31.10.2019 року на загальну суму 2517199,42 грн.

На підставі акта перевірки від 13.01.2020 року №920/04-36-05-04/34231040, сформовано податкове повідомлення-рішення від 19.02.2020 року №0004550504, яким ТОВ Цареславське збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - орендна плата з юридичних осіб, на загальну суму 3146499,28 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями 2517199,42 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 629299,86 грн.

ТОВ Цареславське не погоджуючись з податковим повідомлення-рішенням оскаржило його у адміністративному порядку до ДПС України шляхом подання скарги. Рішенням від 11.01.2021 року № 225/6/99-00-06-03-02-06 скаргу залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 19.02.2020 року №0004550504 залишено без змін.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області вказує, що ТОВ Цареславське зменшено орендну плату за землю за 2017 - 2019 роки; для обрахунку суми орендної плати за земельну ділянку площею 0,2023 га використано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.02.2016 року №03-07/230216/21, де нормативна грошова оцінка земельної ділянки вказана як 1921742,93 грн. Щодо земельної ділянки площею 0,5451 га (кадастровий номер 12101000000:02:266:0001) невідомо як позивач розраховував суму орендної плати, оскільки витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки протягом 2017 - 2019 років ним не отримувався.

Встановлено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області обраховує розмір орендної плати за земельні ділянки на підставі отриманих витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зокрема, 18.10.2019 року отримано витяг № 1710-6784, яким станом на 2017 рік для земельної ділянки площею 5451 кв.м визначено розмір грошової оцінки як 21955422,32 грн.; 24.07.2018 року отримано витяг № 76/170718/03-07, яким станом на 01.01.2017 року для земельної ділянки площею 2023 кв.м визначено розмір грошової оцінки як 10185262,08 грн.; 19.09.2019 року отримано витяг № 1809-5810, яким за 2018 рік станом на 01.07.2018 року для земельної ділянки площею 5451 кв.м визначено розмір грошової оцінки як 2195542,32 грн.; 18.10.2019 року отримано витяг № 1710-6783, яким, за 2018 рік станом на 01.01.2019 року для земельної ділянки площею 5451 кв.м визначено розмір грошової оцінки як 32933133,48 грн.; 18.10.2019 року отримано витяг № 1710-6780, яким, станом на 2018 рік для земельної ділянки площею 2023 кв.м визначено розмір грошової оцінки як 10185245,68 грн.; 18.10.2019 року отримано витяг № 1710-6782, яким станом на дату формування 18.10.2019 року для земельної ділянки площею 5451 кв.м визначено розмір грошової оцінки як 32933133,48 грн.; 18.10.2019 року отримано витяг № 1710-6781, яким станом на дату формування 18.10.2019 року для земельної ділянки площею 2023 кв.м визначено розмір грошової оцінки як 10185245,68 грн. Перед нарахуванням податкового зобов`язання, відповідач отримав витяги з метою дізнатись розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок за періоди з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року, з 01.01.2019 року по 31.10.2019 року. Згідно витягів, та обрахунку суми орендної плати ,встановлено, що позивач у заниженому розмірі декларував суму орендної плати ніж розраховується згідно витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку.

Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 розділу 4 рішення Дніпровської міської ради від 15.02.2017 року № 12/18 Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 Про місцеві податки і збори на території міста внесено зміни до рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 Про місцеві податки і збори на території міста (зі змінами), виклавши пункти 3, 4 рішення та пункт 3 .1 додатка 3 до рішення у новій редакції: річна сума орендної плати у відсотках до нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які надано в користування, становить: для земельних ділянок сільськогосподарського призначення, житлової та громадської забудови, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення; водного фонду, промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у пункті 4.1.2 цього додатка - 3,0.

Рішенням Дніпровської міської ради № 13/27 від 06.12.2017 року Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста установлено ставки земельного податку та розмір орендної плати з 01.01.2018 року, установлено, що рішення міської ради від 27.12.2010 № 5/6 Про місцеві податки і збори на території міста діє у частині, що не суперечить нормам цього рішення. Рішенням Дніпровської міської ради № 13/27 від 06.12.2017 року Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста визначено розмір орендної плати для юридичних осіб для земель промисловості як 3% нормативної грошової оцінки.

Встановлено, що рішенням Дніпровської міської ради № 8/30 від 21.02.2018 року внесено зміни до рішення Дніпровської міської ради № 13/27 від 06.12.2017 року Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста , установлено, що для юридичних осіб, орендуючих земельні ділянки земель промисловості для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (11.02) ставка орендної плати становить 2,3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.09.2021 року було зобов`язано ТОВ Царелсавське надати до суду пояснення та розрахунки орендної плати за користування земельними ділянками за адресою: м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграда, 49 (площею 0,2023, кадастровий номер 1210100000:02:266:0002; площею 0,5451, кадастровий номер 1210100000:02:266:0001) за періоди з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року, з 01.01.2019 року по 31.10.2019 року. Ухвала не виконана.

З матеріалів справи, встановлено, що ТОВ Царелсавське розраховувало орендну плату за земельну ділянку площею 0,2023 га на підставі витягу з нормативної грошової оцінки від 29.02.2016 року №03-07/230216/21 за 2016 рік. Щодо земельної ділянки площею 0,5451 га, що знаходиться за адресою вул. Героїв Сталінграда, 49, кадастровий номер 1210100000:02:266:0001, невідомо яким чином позивач обраховував розмір орендної плати та на підставі якого витягу. Лише 28.02.2020 року отримав витяг №28-4-0.38-1727/167-20 за 2020 рік.

Відповідно пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 5, ст. 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Згідно пунктів 288.1, 288.2, 288.3, 288.5 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Згідно пунктів 289.1, 289.2 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розмір орендної плати обраховується від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку, площею 0,5451 га (кадастровий номер 12101000000:02:266:0001) та площею 0,2023 га (кадастровий номер 12101000000:02:266:0002) становить 3% від розміру нормативної грошової оцінки. Розмір нормативної грошової оцінки береться платником орендної плати з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Дійсно, не передбачено необхідності для кожного року, за який платник декларує розмір орендної плати, отримувати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. ТОВ Цареславське мало витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 29.02.2016 року №03-07/230216/21 за 2016 рік для земельної ділянки площею 0,2023 га, де нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1921742,93 грн. При розрахунку орендної плати за 2017 та 2018 роки, за період до 31.01.2019 року позивач використав витяг від 29.02.2016 року №03-07/230216/21, обраховував орендну плату станом на 01.01.2017 року, станом на 01.01.2018 року та відповідно станом на 01.01.2019 року. Для обрахунку орендної плати для земельної ділянки площею 0,5451 га витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не отримувало.

При обрахунку орендної плати слід брати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, де нормативна грошова оцінка земельної ділянки є сучасною, тобто є новою. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, за періоди з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року, з 01.01.2019 року по 31.10.2019 року визначало суму орендної плати, з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки визначеної згідно витягів № 1710-6784 яким станом на 2017 рік для земельної ділянки площею 5451 кв.м визначено розмір грошової оцінки як 21955422,32 грн., № 76/170718/03-07, яким станом на 01.01.2017 року для земельної ділянки площею 2023 кв.м визначено розмір грошової оцінки як 10185262,08 грн., № 1809-5810, яким за 2018 рік станом на 01.07.2018 року для земельної ділянки площею 5451 кв.м визначено розмір грошової оцінки як 2195542,32 грн., № 1710-6783, яким за 2018 рік станом на 01.01.2019 року для земельної ділянки площею 5451 кв.м визначено розмір грошової оцінки як 32933133,48 грн., № 1710-6780, яким станом на 2018 рік для земельної ділянки площею 2023 кв.м визначено розмір грошової оцінки як 10185245,68 грн., № 1710-6782, яким станом на дату формування 18.10.2019 року для земельної ділянки площею 5451 кв.м визначено розмір грошової оцінки як 32933133,48 грн., № 1710-6781, яким станом на дату формування 18.10.2019 року для земельної ділянки площею 2023 кв.м визначено розмір грошової оцінки як 10185245,68 грн. Витяги визначають розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок станом на 2017 рік (01.01.2017 року), на 2018 рік (01.01.2018 року) та станом на 2019 рік (01.01.2019 року - 31.10.2019 року). Суд апеляційної інстанції не ставить під сумнів правильність складання та правильність даних витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Витяги із технічної документації є чинними, не оскаржені у встановленому порядку позивачем.

Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 року у справі №816/2064/17 дійшов висновку, що вчинення дій щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певного коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки належить до повноважень ГУ Держгеокадастру і такі дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством, а саме повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об`єктів експертизи, входить до компетенції Держгеокадастру та його територіальних органів. Чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

Не встановлено, що не є вірним застосування податковим органом при обрахунку належної суми орендної плати за земельні ділянки витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки отриманими під час перевірки та з метою податкової перевірки, датовані пізніше ніж ними визначається розмір грошової оцінки земельної ділянки на певні дату за минулий період.

Навпаки, невірно розраховувати ставку орендної плати за землю, як здійснено позивачем за 2017 рік, так само і за 2018 рік, брати нормативну грошову оцінку за 2016 рік. Нормами ПК України не передбачено перерахування розміру нормативної грошової оцінки, виходячи із відомого у минулому розміру нормативної грошової оцінки.

Абзацом другим п. 289.2 ст. 289 ПК України передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Тобто коефіцієнт береться нарастуючим етапом, остання нормативна грошова оцінка множиться на коефіцієнти індексації за наступні роки, які слідують від останньої нормативної грошової оцінки.

Пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 року № 489, передбачено, що за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно п. 2-1 Методики грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року № 213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості про зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка відбулась внаслідок проведення нормативної грошової оцінки земель адміністративно-територіальних одиниць, вносяться до Поземельної книги без подання заяв, на підставі документації, яка є підставою для внесення. таких відомостей.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки формуються на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснюється автоматично.

Таким чином, позивачем не вірно обраховано орендну плату за використовувані ним земельні ділянку, виходячи з наявних у нього даних про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2016 рік.

У зв`язку з цим, податкове повідомлення-рішення від 19.02.2020 року №0004550504 є правомірним, оскільки ним розраховано суму недоплаченої орендної плати, виходячи з оновленої нормативно-грошової оцінки, та зменшеною на ту суму, що була самостійно задекларована позивачем.

При вирішенні спору суд апеляційної інстанції керується паровими позиціями Верховного Суду, зокрема викладеними у постановах від 02.12.2020 року у справі №160/2705/19, від 17.09.2020 року у справі № 160/3242/19, від 24.03.2020 року у справі №440/3063/19.

Згідно ч. 3, ч. 6 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

У разі відмови у задоволенні позовних вимог, судові витрати здійснені позивачем не повертаються.

Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 315, ст. 317, ст.ст. 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 року у справі №160/544/21 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Цареславське до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа: Дніпровська міська рада, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова