ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 640/19360/19
адміністративне провадження № К/9901/9252/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року (суддя Кармазін О.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року (головуючий суддя: Бєлова Л.В., судді Аліменко В.О., Безименна Н.В.) у справі № 640/19360/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування наказів,
В С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
10 жовтня 2019 року ОСОБА_1 (далі також позивачка або ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також відповідач або Департамент), в якому просила:
визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 05 березня 2018 року № 49 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт ;
визнати протиправним та скасувати наказ від 29 серпня 2018 року № 238 Про внесення змін до наказу відповідача з приводу ведення будівництва на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення з позовною заявою до адміністративного суду, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року, адміністративний позов було задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду від 20 серпня 2020 року касаційну скаргу Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради задоволено частково, скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи рішення першої та апеляційної інстанцій Верховний Суд в постанові від 20 серпня 2020 року виходив з того, що судами попередніх інстанцій не перевірено факт видачі позивачу Містобудівних умов та обмежень, попри наявність доводів відповідача щодо внесення недостовірних даних щодо видачі таких, та, як зазначено судом першої інстанції, попри наявність доводів позивача про знаходження у нього оригіналу погоджених Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 від 14 липня 2014 року №138/14/12/009-14, а відтак відповідний висновок судів попередніх інстанцій Верховний Суд визнав передчасним.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного від 23 лютого 2021 року, позов задоволено.
16 березня 2021 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 15 березня 2021 року, в якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду 23 лютого 2021 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
Позивачка неодноразово зверталась з клопотанням щодо пришвидшення розгляду справи, наголошувала на штучному характері спору, створеному відповідачем в наслідок зловживання правами.
Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
Позивачка стверджує, що 08 серпня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві за № 083142200047 була зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт Будівництво житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .
Із посиланням на приписи статті 34 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі також Закон №3038-VІ) вважає, що у неї виникли законні підстави для виконання таких робіт.
Зазначає, що будь-яких зауважень чи обтяжень відповідачем чи законодавством України не встановлювалось, а отже були виконані всі необхідні дії щодо отримання на законних підставах необхідних документів для забудови відповідно до вимог діючого законодавства.
В подальшому позивачці стало відомо, що ще 05 березня 2018 року Департаментом з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва були прийняті рішення, оформлені наказом № 49 від 05 березня 2018 року Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та наказом № 238 від 29 серпня 2018 року Про внесення змін до наказу Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), якими було скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 08 серпня 2014 року за № КВ 083142200047.
Підставою для скасування декларацій за твердженням відповідача послугувало наведення недостовірної інформації щодо містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в декларації про початок виконання будівельних робіт від 08 серпня 2014 року було зазначено номер містобудівних умов та обмежень № 2138/14/12-009-14, який на думку відповідача взагалі відсутній.
Позивачка наголошує на наявності виданого Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу міської ради Київської міської ради (КМДА) оригіналу погоджених містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 від 14 жовтня 2014 року № 138/14/12-009-14 від 14 липня 2014 року, у зв`язку із чим дії та рішення відповідача щодо прийняття оскаржуваних наказів є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, вважав доводи, викладені позивачем, позбавлені фактичного і правового обґрунтування, а тому не можуть бути прийняті до уваги та відхиляються Департаментом. Наголошує, що до Департаменту передана, зокрема зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві декларація про початок виконання будівельних робіт від 08 серпня 2014 року № КВ 083142200047 Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 , замовник - ОСОБА_1 .
Водночас під час підготовки узагальненої відповіді до КМДА у зв`язку із надходженням колективного звернення мешканців АДРЕСА_3 отримав лист від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13 лютого 2018 року № 055-1968, у якому зазначено, що містобудівні умови та обмеження або будівельний паспорт по АДРЕСА_4 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:72:528:0011) не надавались.
Відповідач стверджує, що проектною організацією ТОВ Архстудія передано замовнику будівництва ОСОБА_1 проектну документацію, розроблену з порушенням вимог законодавства, відповідно об`єкт будівництва збудовано без належно затвердженого проекту та який згідно зі статтею 376 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) вважається самочинним будівництвом.
Також відповідач наголошує, що замовником будівництва ОСОБА_1 наведено недостовірні дані у декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 083142200047 в частині отримання містобудівних умов та обмежень та затвердження проектної документації, чим порушено частину 8 статті 36 Закону № 3038-VI.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 31 липня 2009 року, укладеним між ОСОБА_2 (продавцем) та ОСОБА_1 (покупцем), остання купила земельну ділянку площею 0,1000 га, яка належала продавцю на підставі Державного акта серії ЯЕ №986775 на право власності на земельну ділянку, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) 07 липня 2009 року (пункт 1.1 договору).
Пунктами 1.2, 1.3 та 1.4 договору передбачено, що земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Кадастровий номер: 8000000000:72:528:0011.
Також судами встановлено, що 14 липня 2014 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) видано Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки від 14 липня 2014 року № 138/14/12/009-14.
05 серпня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві видано позивачу Декларацію про початок виконання будівельних робіт на Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 .
02 лютого 2018 року на адресу Київської міської державної адміністрації надійшло колективне звернення мешканців АДРЕСА_3 , у якому вони повідомляли про порушення законодавства України щодо утримання територій населених місць, забезпечення безперебійного і надійного функціонування вулиць та доріг, інших об`єктів господарювання, створення належних екологічних та соціальних умов життя населення, дотримання нормативних санітарно-гігієнічних умов та дотримання правил добросусідства щодо чотирьох земельних ділянок, серед яких зокрема, власником однієї з земельних ділянок, що розташована по АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 8000000000:72:528:0011, є ОСОБА_1 .
За результатами здійснення перевірки доводів, викладених у вищезазначеному зверненні, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) видано наказ № 49 від 05 березня 2018 року "Про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт", яким відповідно до підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 17 січня 2017 року № 1817-VIII та на підставі листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 13 лютого 2018 року № 055-1968 (вих. № 073/1132 від 13 лютого 2018 року) скасовано реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих робіт Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 від 08 серпня 2014 року № КВ083142200047, замовник - ОСОБА_1 .
Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва видано наказ № 238 від 29 серпня 2018 року "Про внесення змін до наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "Про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт" від 05 березня 2018 року № 49", яким внесено зміни до пункту 1 наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт № 49 від 05 березня 2018 року, а саме: слова підготовчих робіт замінено словами будівельних робіт .
Вважаючи наведені накази відповідача протиправними, позивачка звернулась з цим адміністративним позовом до суду.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що підставою для прийняття відповідачем спірних наказів № 49 від 05 березня 2018 року та № 238 від 29 серпня 2018 року послугував лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 13 лютого 2018 року № 055-1968 (вих. № 073/1132 від 13 лютого 2018 року), у якому зазначено, що згідно із даними електронної бази документообігу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) містобудівні умови та обмеження або будівельний паспорт по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:72:528:0011) не надавались.
За наведених підстав ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2020 року було витребувано у позивача та відповідача письмові пояснення щодо видачі ОСОБА_1 . Містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки від 14 липня 2014 року № 138/14/12/009-14 на АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20 серпня 2020 року.
Також ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2020 року витребувано у позивача - ОСОБА_1 оригінал Містобудівних умов та обмежень на об`єкт Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 для їх огляду у судовому засіданні.
Під час судового засідання 2 листопада 2020 року у справі № 640/19360/19, представником позивача було надано для огляду оригінал вищезгаданих Містобудівних умов та обмежень № 138/14/12-009-14 від 14.07.2014 у формі єдиного документу, які оглянуті, досліджені у судовому засіданні, в тому числі і представником відповідача Маланчуком В.М., який був присутнім у судовому засіданні. Зазначена інформація оцінена судами та зафіксована у відповідному протоколі судового засідання.
Також судом першої інстанції до матеріалів справи долучена копія Містобудівних умов та обмежень№ 138/14/12-009-14 від 14.07.2014, яка зроблена судом безпосередньо з оригіналу та засвідчена суддею та оцінена як належний та допустимий доказ судами попередніх інстанцій.
Дослідивши вищевказану копію Містобудівних умов та обмежень, виготовлену судом першої інстанції з оригіналу, суди наголосили, що остання містить відмітку про вхідний номер (Б-1731) та дату (10.07.2014), а також відтиск печатки Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на кожному аркуші та підпис керівника Департаменту Целовальник С.А.
З огляду на встановлені обставини, суди дійшли висновку, що долучена копія повністю відповідає копії, долученій позивачем до позовної заяви.
Оцінивши зазначений доказ суди дійшли висновку, що Містобудівні умови та обмеження від 14 липня 2014 року № 138/14/12/009-14 за своєю формою та змістом повністю відповідають приписам Порядку № 109.
Суди наголосили, що у декларації про початок виконання будівельних робіт від 05 серпня 2014 року Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 зазначений номер містобудівних умов 2138/14/12-009-14 , що очевидно є опискою, враховуючи фактичний номер 138/14/12-009-14 , та відповідно спростовує доводи апелянта відносно зазначення у декларації неіснуючого номеру Містобудівних умов та обмежень.
За позицією судів попередніх інстанцій, відповідачем не спростовано факт наявності чинних Містобудівних умов та обмежень від 14 липня 2014 року № 138/14/12/009-14, а у разі втрати містобудівних умов та обмежень органом містобудування та архітектури, який їх видав, замовник не повинен нести відповідальність та зазнавати негативних наслідків, зокрема, скасування Декларації про початок виконання будівельних робіт у зв`язку з відсутністю в електронній базі документообігу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відомостей про видачу таких містобудівних умов.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
В касаційній скарзі Департамент наголосив, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, допущені посилання на недоведені обставини, як на встановлені, порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Стверджує, що у полі декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 083142200047 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки ОСОБА_1 зазначено, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видав містобудівні умови та обмеження № 2138/14/12/009-14 від 14 липня 2014 року.
Наголошує, що суди не надали цьому належної оцінки та прийняли до уваги містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 14 липня 2014 року № 138/14/72-009-14, не з`ясувавши належним чином розбіжності в нумерації № 2138/14/12/009-14 від 14 липня 2014 року.
За таких обставин вважає, що зазначений вище об`єкт будівництва збудовано без належно затвердженого проекту та згідно зі статтею 376 ЦК України є самочинним будівництвом.
Також скаржник зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме у постановах від 01 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 19 серпня 2020 року у справі № 826/6660/16, від 22 січня 2021 року у № 640/11869/20 та від 27 січня 2021 року у справі № 826/10962/17 щодо можливості скасування реєстрації декларації внаслідок самостійного виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних у поданих деклараціях, без проведення перевірки, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною.
В порядку, визначеному статтею 338 КАС України, позивачка подала відзив на касаційну скаргу, у якому наголосила, що доводи скарги зводяться лише до переоцінки доказів у справі та посилань на висновки верховного Суду, зроблені за відмінних від спірних правовідносин обставин.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінюючи доводи касаційної скарги та заперечень проти них, Суд дійшов таких висновків.
Частиною першою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Ключовим питанням у справі є правомірність наказу Департаменту № 49 від 05 березня 2018 року Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та наказу № 238 від 29 серпня 2018 року, яким внесено зміни до пункту 1 наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт №49 від 05 березня 2018 року, а саме: слова підготовчих робіт замінено словами будівельних робіт .
Відповідно до статті 5 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-XII Про основи містобудування (далі - Закон № 2780-XII) при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені у тому числі (…)
розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів;
урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;
урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва
Більш змістовне регулювання правовідносин у сфері містобудування передбачено Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 3038-VI містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
Згідно із статтею 26 зазначеного закону суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
За приписами статті 29 цього Закону основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.
Отже, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, який приймається уповноваженим державою органом за результатом розгляду заяви, або за наявності підстав приймається рішення про відмову у їх наданні. Також зазначений документ є підставою для розроблення та затвердження проекту будівництва та однією з підстав отримання подальших дозвільних документів на проведення будівництва.
Згідно пунктом 1.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07 липня 2011 року (далі також Порядок № 109), містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15.
Частина друга статті 39-1 Закону № 3038-VI передбачає, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Отже, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зміст наведених положень свідчить про те, що статтею 39-1 Закону № 3038-VI встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.
При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом: об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
Наявність інших недостовірних даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації.
Отже, наслідки у вигляді скасування реєстрації декларації можуть застосовуватись уповноваженим органом винятково у разі повідомлення в цій декларації недостовірних даних, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, Верховним Судом у постановах від 14.03.2018 у справі № 814/1914/16, 26.06.2018 у справі № 826/20445/16, від 18.10.2018 у справі № 695/3442/17, у справі № 640/10134/19 від 11 листопада 2020 року та колегія суддів не вбачає підстав для відступу.
Судом першої інстанції було витребувано оригінал Містобудівних умов та обмежень на об`єкт Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 , який був досліджений за участю представників сторін в судовому засіданні та порівняний з наявною в матеріалах справи копією документа.
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що Містобудівні умови та обмеження від 14 липня 2014 року № 138/14/12/009-14 за своєю формою та змістом повністю відповідають приписам Порядку № 109.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 01 жовтня 2015 року № 978 затверджено Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (далі також Положення № 978).
Згідно із пунктом 1 Положення № 978 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва (далі - Департамент) є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підпорядкований Київському міському голові, підзвітний і підконтрольний Київській міській раді.
За приписами пункту 4 Положення № 978 Департамент відповідно до покладених на нього завдань у тому числі (…) надає, отримує, реєструє, повертає документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, відмовляє у видачі таких документів, анулює їх, скасовує їх реєстрацію.
Водночас згідно з пунктами 2.5 та 2.6 розділу ІІ Порядку № 109 містобудівні умови та обмеження складаються у двох примірниках. Перший примірник надається замовнику, а другий постійно зберігається в уповноваженому органі містобудування та архітектури, який їх видав.
У разі втрати оригіналу містобудівних умов та обмежень їх засвідчена у встановленому порядку копія надається уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.
Отже, саме на орган містобудування та архітектури, який видав Містобудівні умови та обмеження покладено обов`язок щодо зберігання та обліку виданих замовнику містобудівних умов та відсутність другого.
Встановивши наявність у позивача оригіналу Містобудівних умов та обмежень від 14 липня 2014 року № 138/14/12/009-14, суди цілком слушно дійшли висновку, що неналежне виконання обов`язку відповідачем щодо зберігання та обліку виданих замовнику містобудівних умов не може створювати негативні наслідки для позивача.
В розумінні пункту 7 частини 2 статті 77 КАС України відповідач є суб`єкт владних повноважень.
За приписами пункту 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За такого правового регулювання та встановлених судами обставин, відповідачем не надано належних та допустимих доказів наведення позивачем в декларації про початок будівництва даних, які б свідчили, що спірний об`єкт містобудування відповідає ознакам самочинного будівництва, а отже реєстрація декларації про початок будівельних робіт не могла бути скасована з наведених відповідачем підстав.
Водночас твердження скаржника щодо не врахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду, зроблених в інших справах не заслуговують на увагу у зв`язку з тим, що правовідносини та обставини не є тотожними, оскільки в зазначених справах не оспорювалось питання отримання містобудівних умов, відповідно сформовані в цих справах висновки не можуть бути застосовані.
Отже, обставини, на які посилається відповідач в касаційній скарзі, не можуть слугувати підставою для скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт та не свідчать про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального або процесуального права.
Водночас доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів зроблених судами першої та апеляційної інстанцій.
Статтею 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права
Зміст зазначених обставин справи та наведених правових норм дають підстави для висновку Суду, що суд першої та апеляційної інстанцій правильно та повно встановили всі обставини справи, правильно застосували норми матеріального права, не допустили порушень норм процесуального права.
З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
У зв`язку із залишенням без змін рішень першої та апеляційної інстанцій, відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року у справі № 640/19360/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Судді Верховного Суду С.М. Чиркін
А.А. Єзеров
О.П. Стародуб
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2021 |
Оприлюднено | 22.11.2021 |
Номер документу | 101231868 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Чиркін С.М.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бєлова Людмила Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні