Постанова

від 23.02.2021 по справі 640/19360/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19360/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року (справу розглянуто у порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування наказів, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просила:

- визнати протиправними та скасувати наказ Департаменту № 49 від 05.03.2018 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт ;

- визнати протиправними та скасувати наказ № 238 від 29.08.2018 Про внесення змін до наказу Департаменту з питань Державного архітектурно - будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з приводу ведення будівництва на об`єкті за адресом: АДРЕСА_1 .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено посилання на недоведені обставини як на встановлені та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що інформація на підставі якої Департаментом було видано оскаржуваний наказ, надійшла на його адресу в офіційному повідомленні від компетентного органу виконавчої влади.

Апелянт зазначив, що суд першої інстанції не дослідив факт розбіжностей номерів містобудівних умов та обмежень, доданих позивачем до позову та зазначених у декларації про початок виконання будівельних робіт.

Також не погоджуючись з таким рішенням суду, апеляційну скаргу було подано ОСОБА_2 - особою, яка не є стороною та не брала участі у справі, у якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року було залишено без руху, визначено порядок усунення недоліків та надано строк для їх усунення - сім днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року повернуто особі, яка її подала.

19 січня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Щодо заявленого відповідачем клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною другою статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Так, в даному випадку, безпосередня участь сторін у судовому засіданні, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин.

З огляду на положення статті 311 КАС України, беручи до уваги, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного провадження та враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 карантину на всій території України, а також високу статистику кількості захворілих, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання та можливість здійснення розгляду в порядку письмового провадження.

08 лютого 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив ОСОБА_1 , в якому позивач повністю підтримує позицію суду першої інстанції та вказує про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №986775 від 07 липня 2009 року та плану меж земельної ділянки, ОСОБА_3 на підставі рішення Київської міської ради від 02 квітня 2009 року №310/1365 належить земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер: 8000000000:72:528:0011, розташована на АДРЕСА_1 .

Згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 31 липня 2009 року, укладеного між ОСОБА_3 (як продавцем) та ОСОБА_1 (як покупцем), остання купила земельну ділянку площею 0,1000 га, що належить продавцю на підставі Державного акта серії ЯЕ №986775 на право власності на земельну ділянку, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) 07 липня 2009 року (пункт 1.1 договору).

Пунктами 1.2, 1.3 та 1.4 договору передбачено, що земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення земельної ділянки - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Кадастровий номер: 8000000000:72:528:0011.

14 липня 2014 року Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) видано Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки від 14 липня 2014 року №138/14/12/009-14.

05 серпня 2014 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видано позивачу Декларацію про початок виконання будівельних робіт на Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .

02 лютого 2018 року на адресу Київської міської державної адміністрації надійшло колективне звернення мешканців АДРЕСА_1, у якому вони повідомляли про порушення законодавства України щодо утримання територій населених місць, забезпечення безперебійного і надійного функціонування вулиць та доріг, інших об`єктів господарювання, створення належних екологічних та соціальних умов життя населення, дотримання нормативних санітарно-гігієнічних умов та дотримання правил добросусідства щодо чотирьох земельних ділянок, серед яких зокрема, власником однієї з земельних ділянок, що розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 8000000000:72:528:0011, є ОСОБА_1 .

За результатами здійснення перевірки доводів, викладених у вище зазначеному зверненні, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) видано наказ №49 від 05 березня 2018 року "Про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт", яким відповідно до підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" від 17 січня 2017 року №1817-VIII та на підставі листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 13 лютого 2018 року №055-1968 (вих. №073/1132 від 13 лютого 2018 року) скасовано реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих робіт Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 від 08 серпня 2014 року №КВ083142200047, замовник - ОСОБА_1 .

Наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва видано наказ №238 від 29 серпня 2018 року "Про внесення змін до наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "Про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт" від 05 березня 2018 року №49", яким внесено зміни до пункту 1 наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Про скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт №49 від 05 березня 2018 року, а саме: слова підготовчих робіт замінено словами будівельних робіт .

Вважаючи вищезазначені накази відповідача протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року, адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 20 серпня 2020 року касаційну скаргу Департаменту з питань Державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради задовольнено частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що судом встановлена наявність у позивача оригіналу вищезгаданих містобудівних умов та обмежень, наявність електронних записів щодо факту звернення за їх отриманням та факт закриття реєстраційної картки, що підтверджує не тільки факт наявності (видачі) оригіналу МОУ, але й процес проходження документів та матеріалів, пов`язаних із їх отриманням.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Закон України № 3038-VI від 17 лютого 2011 року Про регулювання містобудівної діяльності встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Статтею 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Так, статтею 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Стаття 29 даного Закону встановлено, що основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Згідно п.1.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 109 від 07.07.11 року, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

З системного аналізу наведених вище норм вбачається, що одним із основних документів, необхідних для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, є містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, на підставі яких в подальшому розробляється та затверджується проектна документація на будівництво, та разом з іншими встановленими законодаством документами подається для отримання дозволу на виконання будівельних робіт

Таким чином, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - це документ, який приймається уповноваженим державою органом за результатом розгляду заяви, або за наявності підстав приймається рішення про відмову у їх наданні. Також зазначений документ є підставою для розроблення та затвердження проекту будівництва та однією з підстав отримання подальших дозвільних документів на проведення будівництва.

Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття відповідачем спірних наказів №49 від 05 березня 2018 року та №238 від 29 серпня 2018 року яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання підготовчих робіт Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 від 08 серпня 2014 року №КВ083142200047 став лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 13 лютого 2018 року №055-1968 (вих. №073/1132 від 13 лютого 2018 року).

Зі змісту вищевказаного листа вбачається, що згідно з даними електронної бази документообігу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) містобудівні умови та обмеження або будівельний паспорт по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:72:528:0011) не надавались.

В ході розгляду цієї справи, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що відповідачем не спростовано факт наявності чинних Містобудівних умов та обмежень від 14 липня 2014 року №138/14/12/009-14, а у разі втрати містобудівних умов та обмежень органом містобудування та архітектури, який їх видав, замовник не повинен нести відповідальність та зазнавати негативних наслідків, зокрема, скасування Декларації про початок виконання будівельних робіт у зв`язку з відсутністю в електронній базі документообігу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відомостей про видачу таких містобудівних умов.

З таким висновком погодився і Верховний Суд у постанові від 20 серпня 2020 року. При цьому, Касаційний адміністративний суд, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції наголосив на необхідності перевірки факту видачі позивачу Містобудівних умов та обмежень, з огляду на наявність доводів відповідача щодо внесення недостовірних даних щодо видачі таких, та доводів позивача про знаходження у нього оригіналу погоджених Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ) від 14 липня 2014 року №138/14/12-009-14.

Так, матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2020 року було витребувано у позивача та відповідача письмові пояснення щодо видачі ОСОБА_1 Містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки від 14.07.2014 № 138/14/12/009-14 на АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20 серпня 2020 року.

Також, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2020 року витребувано у позивача - ОСОБА_1 оригінал Містобудівних умов та обмежень на об`єкт Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 для їх огляду у судовому засіданні.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 12 листопада 2020 року у справі № 640/19360/19, представником позивача було надано для огляду оригінал вищезгаданих Містобудівних умов та обмежень № 138/14/12-009-14 від 14.07.2014 у формі єдиного документу, які оглянуті, досліджені у судовому засіданні, в тому числі і представником відповідача Маланчуком В.М., який був присутнім у судовому засіданні (т. 2, а.с. 80-82).

Також, в матеріалах справи наявна копія Містобудівних умов та обмежень№ 138/14/12-009-14 від 14.07.2014, яка зроблена судом безпосередньо з оригіналу та засвідчена суддею (т. 2, а.с. 74-79).

Колегія суддів, дослідивши вищевказану копію Містобудівних умов та обмежень, виготовлену судом першої інстанції з оригіналу, наголошує, що остання містить відмітку про вхідний номер (Б-1731) та дату (10.07.2014), а також відтиск печатки Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на кожному аркуші та підпис керівника Департаменту Целовальник С.А., а також повністю відповідає копії, яка була долучена позивачем до позовної заяви.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.6 та 3.7 розділу ІІІ Порядку №109, містобудівні умови та обмеження складаються з текстової та графічної частин.

Текстова частина містобудівних умов та обмежень містить розділи: Загальні дані ; Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки .

Розділ Загальні дані містить: а) назву об`єкта будівництва; б) інформацію про замовника; в) наміри забудови; г) адресу будівництва або місце розташування об`єкта; ґ) документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (крім випадків, передбачених пунктом 2.3 розділу II цього Порядку); д) площу земельної ділянки; е) цільове призначення земельної ділянки; є) посилання на містобудівну документацію (у разі наявності); ж) функціональне призначення земельної ділянки; з) основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва.

Розділ Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки містить: а) граничнодопустиму висоту будівель; б) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; в) максимально допустиму щільність населення (для житлової забудови); г) відстані від об`єкта, який проектується, до меж червоних ліній та ліній регулювання забудови; ґ) планувальні обмеження (зони охорони пам`яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони); д) мінімально допустимі відстані від об`єктів, які проектуються, до існуючих будинків та споруд; е) охоронювані зони інженерних комунікацій; є) вимоги до необхідності проведення інженерних вишукувань згідно з державними будівельними нормами ДБН А.2.1-1-2008 "Інженерні вишукування для будівництва"; ж) вимоги щодо благоустрою з урахуванням положень Закону України "Про благоустрій населених пунктів"; з) забезпечення умов транспортно-пішохідного зв`язку; и) вимоги щодо наявності місць для постійного зберігання автотранспорту; і) вимоги щодо охорони культурної спадщини з урахуванням положень Закону України "Про охорону культурної спадщини"; ї) вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Крім того, форма містобудівних умов та обмежень наведена у додатку до цього Порядку.

Графічна частина містобудівних умов та обмежень містить: а) кадастрову довідку з містобудівного кадастру (у разі наявності); б) черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); в) ситуаційний план місця розташування об`єкта будівництва; г) викопіювання з оновленої топографо-геодезичної підоснови у масштабі 1:2000, надане замовником; ґ) викопіювання з містобудівної документації.

Так, колегія суддів наголошує, що Містобудівні умови та обмеження від 14 липня 2014 року №138/14/12/009-14 за своєю формою та змістом повністю відповідають приписам Порядку № 109.

Вищевказане жодним чином не спростовується апелянтом, до того ж апелянтом не надано жодних доказів скасування або визнання недійсними містобудівних умов та обмежень у судовому або позасудовому порядку, або притягнення відповідних осіб до кримінальної відповідальності у зв`язку з доведеним встановленим фактом підробки документів.

Щодо доводів апелянта про те, що лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 13 лютого 2018 року №055-1968 (вих. №073/1132 від 13 лютого 2018 року), на підставі якого було прийнято оскаржуваний наказ № 49, містив чітку інформацію про той факт, що містобудівні умови та обмеження або будівельний паспорт по АДРЕСА_2 не надавились, колегія суддів також вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з пунктами 2.5 та 2.6 розділу ІІ Порядку №109 містобудівні умови та обмеження складаються у двох примірниках. Перший примірник надається замовнику, а другий постійно зберігається в уповноваженому органі містобудування та архітектури, який їх видав.

У разі втрати оригіналу містобудівних умов та обмежень їх засвідчена у встановленому порядку копія надається уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви.

Відтак, саме на орган містобудування та архітектури, який видав Містобудівні умови та обмеження покладено обов`язок щодо зберігання та обліку виданих замовнику містобудівних умов.

До того ж, колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявні пояснення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 13 листопада 2020 року (т. 2, а.с. 84), в яких зазначено, що на підставі наказу Департаменту від 08 квітня 2020 року № 390 Про проведення перевірки наявності та стану справ постійного зберігання була проведена інвентаризація документів, які зберігаються в архіві Департаменту містобудування та архітектури. Вказано, що за результатами інвентаризації архівної справи від 14.07.2014 № 138/14/12/009-14 не виявлено.

До вищевказаних пояснень було додано акт перевірки наявності та стану документів у справі щодо наданих містобудівних умов і обмежень від 10 липня 2020 року (т. 2, а.с. 90), згідно з яким встановлено, зокрема: кількість електронних записів щодо наданих МУО, зареєстрованих в ГІС (наявний сканований документ) та відсутніх в архіві у паперовому вигляді - 78; кількість електронних записів у електронній базі Контора щодо звернень на отримання МОУ та закритих реєстраційною карткою з реєстраційним номером та датою, відсутніх в архіві у паперовому вигляді - 213 (перелік № 3 до акту).

З додатку № 3 ( зареєстровані справи щодо розгляду МОУ…. ) до акту за порядковим номером 102 вбачається вихідний номер реєстрації МОУ № 138/14/12/009-14 від 14.07.2014 на ім`я позивачки та щодо адреси АДРЕСА_1, із відміткою про реєстрацію матеріалів у базі Контора , але їх відсутність в архіві.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявними в матеріалах справи документами в їх сукупності підтверджується наявність у позивача оригіналу Містобудівних умов та обмежень від 14 липня 2014 року №138/14/12/009-14, наявність електронних записів щодо факту звернення за їх отриманням та факт закриття реєстраційної картки, що підтверджує не тільки факт наявності (видачі) оригіналу МОУ, але й процес проходження документів та матеріалів, пов`язаних із їх отриманням.

Таким чином, з огляду на встановлені вище обставини, один лише лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 13 лютого 2018 року №055-1968 не може вважатись належним доказом відсутності зазначених Містобудівних умов та обмежень, враховуючи також те, що неналежне виконання обов`язку щодо зберігання та обліку виданих замовнику містобудівних умов за наявності одного оригіналу відповідних МУО у позивача, свідчить лише про безвідповідальність посадових осіб суб`єкта владних повноважень та не можу створювати негативні наслідки для позивача.

Так, Верховний Суд у постанові від 20 серпня 2020 року у даній справі № 640/19360/19 вказав, що у разі втрати містобудівних умов та обмежень органом містобудування та архітектури, який їх видав, замовник не повинен нести відповідальність та зазнавати негативних наслідків, зокрема, скасування Декларації про початок виконання будівельних робіт у зв`язку з відсутністю в електронній базі документообігу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відомостей про видачу таких містобудівних умов.

Окрім того, в межах спірних правовідносин, колегія суддів звертає увагу на те, що Містобудівні умови та обмеження від 14.07.2014 мають номер 138/14/12-009-14 (т. 2, а.с. 74).

В той же час, у декларації про початок виконання будівельних робіт від 05 серпня 2014 року Будівництво житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 зазначений номер містобудівних умов 2 138/14/12-009-14 , що очевидно є опискою, враховуючи фактичний номер 138/14/12-009-14 , та відповідно спростовує доводи апелянта відносно зазначення у декларації неіснуючого номеру Містобудівних умов та обмежень.

Отже, з системного аналізу вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень як таких, що прийняті без врахування всіх обставин, що мали значення для їх прийняття.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року.

До того ж, доводи апеляційної скарги фактично лише повторюють доводи відзиву на позовну заяву та наданих суду першої інстанції пояснень, яким вже було надано вірну правову оцінку судом першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування наказів.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 23 лютого 2021 року.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна