Ухвала

від 17.11.2021 по справі 752/25750/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/25750/21

Провадження № 2-з/752/922/21

У Х В А Л А

про забезпечення позову

17.11.2021 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Крекотень О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю Фрайс Актив про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю Фрайс Актив про захист прав споживачів. Заявник просить накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми 19 363,80 грн., що містяться в нього на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в банківській установі АБ Укргазбанк , та на всі інші рахунки, відкриті в інших банківських установах, належних відповідачу.

В обгрунтування заяви вказує, що відповідно до укладеного між ним та відповідачем договору про продаж товару, він здійснив оплату за товар у розмірі 18 888,00 грн. Разом з тим, відповідач не виконав умови договору та не поставив товар, також відповідач видалив з мережі інтернет сайт, через який позивач замовляв товар, представник відповідача перестав виходити на зв`язок, встановити, наразі, зв`язок з відповідачем неможливо. Крім того, як зазначає заявник, він перевірив інформацію про відповідача в мережі інтернет і знайшов негативні відгуки про відповідача. На думку заявника, існують обгрунтовані підстави побоюватись, що невжиття заходів забезпечення позову може надати змогу відповідачу уникнути цивільно-правової відповідальності, а також утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

У відповідності до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

У постанові Пленуму Верховного суду України №9 від 22.12.2006р. Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову вказано, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У пункті 4 цієї постанови Верховний суд України зазначив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У відповідності до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006р. у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003р. у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Н. проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Згідно п. 43 Рішення по справі Шмалько проти України право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суда. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступа до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього. Піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат.

З огляду на викладене, вбачається висновок, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову щодо накладення арешту на кошти, співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову буде спроможній забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

При цьому, у випадку арешту рахунку ним неможливо користуватися взагалі, адже заблоковані як надходження на нього, так і списання з нього коштів. У випадку ж арешту коштів у певній сумі на цьому рахунку, останній можна використовувати за умови, що залишок коштів на ньому не є меншим арештованої суми (вказане випливає з листа НБУ від 18.04.2006 р. № 25-211/909-4220).

На переконання суду, при накладення арешту на грошові кошти позивача слід обмежитись сумою в розмірі 19 363,80 грн., що включає в себе суму, яка заявлена позивачем як сума, що перераховувалась позивачем за товар, та суму судового збору.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 ро забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю Фрайс Актив про захист прав споживачів задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Фрайс Актив у межах суми 19 363,80 (дев`ятнадцять тисяч триста шістдесят три грн. 80 коп.) грн., що містяться на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Фрайс Актив № НОМЕР_1 , відкритому в банківській установі АБ Укргазбанк , та на інших рахунках в інших банківських установах, виявлених під час виконання ухвали.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фрайс Актив (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 25-Г, офіс 24, РНОКПП 43961906).

3. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

5. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 15-ти днів з дня її складення відповідно до вимог, встановлених статтями 353-356 ЦПК України.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складений та підписаний 17.11.2021р.

Суддя І.О. Ольшевська