Рішення

від 08.11.2022 по справі 752/25750/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/25750/21

Провадження № 2/752/4011/22

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 листопада 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Нікітенко А.М,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАЙС АКТИВ» про захист прав споживачів, -

в с т а н о в и в:

у жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАЙС АКТИВ» (далі - ТОВ «ФРАЙС АКТИВ») про захист прав споживачів, у якому просив стягнути з відповідача сплачений кошти у розмірі 18888 грн та судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що в 30 вересня 2021 року позивач, на сайті відповідача в мережі інтернет, замовив товар, уклавши договір на підставі публічної оферти.

1 жовтня 2021 позивач здійснив оплату товару відповідно до наданого відповідачем електронного рахунку -фактури № 14312 від 30.09.2021.

Після підтвердження оплати, представником відповідача повідомлено про поставку товару 08.10.2021 року, однак поставка позивачу не відбулась.

Вказав на те, що в результаті перемовин з відповідачем було домовлено здійснити поставку товару 15.10.2021, але позивач, станом на подання позову, товар не отримав.

У зв`язку з відмовою відповідача виконувати Договір ОСОБА_1 просить розірвати договір про продаж товару та стягнути сплачені кошти.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г. від 2 листопада 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 14).

Позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до ТОВ «ФРАЙС АКТИВ», в якій просив накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми 19363,80 грн, що містяться у нього на рухунках.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 9.11.2021року у зв`язку з перебуванням судді Плахотнюк К.Г. у відпустці, справу 752/25750/21 передано до провадження судді Ольшевської І.О. (а.с. 24).

Ухвалою від 17.11.2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Накладено арешт на грошові кошти ТОВ «ФРАЙС АКТИВ» у межах суми 19363,80 грн, що містяться на рахунку Товариства, відкритому в банківській установі АБ «Укргазбанк» та на інших рахунках в інших банківських установах, виявлених під час виконання ухвали (а.с. 33).

У судове засідання, призначене на 08.11.2022 року, сторони не з`явилися.

Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся судом у встановленому законом порядку за зазначеним у позовній заяві місцем проживання, однак судовий виклик відповідача повернуто до суду з відміткою поштового відділення: «адресат відсутній за вказаною адресою», що є підставою для висновку суду про належне повідомлення сторони.

Відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відносини, що виникають між покупцем і продавцем товарів, робіт та послуг в інтернеті не відрізняються від традиційних правил купівлі-продажу і регулюються, зокрема, положеннями Цивільного кодексу України та Закону України про «Захист прав споживачів».

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Цивільний кодекс України не містить вимоги щодо укладення договору купівлі-продажу у письмовій формі, крім купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна, які також підлягають нотаріальному посвідченню (ст. 657 ЦК).

До відносин за договором роздрібної купівлі - продажу за участі покупця - фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Договір купівлі-продажу товарів в Інтернеті, відповідно до ст. 1 Закону «Про захист прав споживачів», відноситься до категорії договорів, укладених на відстані, тобто договорів, укладених продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв`язку, поза торговельними або офісними приміщеннями. При цьому, засоби дистанційного зв`язку - електронні телекомунікаційні мережі, поштовий зв`язок, телебачення та інформаційні мережі, зокрема Інтернет.

Права споживача в разі укладення договору на відстані регулюються ст. 13 Закону України «Про захист прав споживачів», яка є спеціальною для такого виду договорів.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 Закону України «Про захист прав споживачів» положення цієї статті не застосовуються до договорів, укладених на відстані, які стосуються: 1) правочинів з нерухомим майном, крім оренди такого майна; 2) правочинів з цінними паперами; 3) фінансових послуг; 4) продажу товарів торговельними автоматами; 5) телекомунікаційних послуг; 6) правочинів, здійснених на аукціоні, якщо участь у ньому можлива і без використання засобів дистанційного зв`язку.

Перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про: 1) найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії; 2) основні характеристики продукції; 3) ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати; 4) гарантійні зобов`язання та інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом продукції; 5) інші умови поставки або виконання договору; 6) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції або послуг; 7) вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу; 8) період прийняття пропозицій; 9) порядок розірвання договору.

У разі ненадання такої інформації суб`єкт господарювання несе відповідальність згідно із статтями 15 і 23 цього Закону.

Якщо споживачу надано наведені вище відомості, інтернет-магазин повинен підтвердити замовлення письмово або за допомогою електронного повідомлення. Таким повідомленням називають інформацію, яку споживач може у будь-який спосіб відтворити або зберегти в електронному вигляді (п.10 ст. 1 Закону).

Інформація, підтверджена таким чином, не може бути змінена продавцем (виконавцем) в односторонньому порядку.

Інтернет-магазин має видати покупцю розрахунковий документ, що засвідчує купівлю, з позначенням дати продажу (ч. 11 ст. 8 Закону).

Згідно з ч.ч.1,2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Судом встановлено, що 30 вересня 2021 року позивач на веб-сторінці відповідача ТОВ « ФРАЙС АКТИВ» за адресою: htt://krono.in.ua оформив замовлення № 14312 на: ламінат Tarkett Estetica дуб Дaнвіль білий 1292х194х9 мм (33/АС5) у кількості 38 пачок за ціною 380 грн без ПДВ за пачку ламінату, всього 14 400 грн без ПДВ; підложка Floor Underlay ХРС 4 мм 6 метрів квадратних, у кількості 10 пачок за ціною 130 грн без ПДВ за пачку, всього 1300 грн без ПДВ.

Загальна сума замовлення складає 18 888 грн з ПДВ, що підтвержується рахунком-фактурою № 14312 від 30 вересня 2021 року (а.с. 4).

1 жовтня 2021 року ОСОБА_1 здійснено платіж на користь ТОВ «ФРАЙС АКТИВ» у розмірі 18 888,00 грн, із призначенням платежу - оплата згідно з рахунком № НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією № 9098803 (а.с. 5).

Шляхом переписки в мессенджер Вайбер з менеджером магазину позивачу було повідомлено, що його замовлення прийнято і попередня дата відправки товару - 08.10.2021 року (а.с. 6).

Якщо інше не передбачено договором, продавець повинен поставити товар не пізніше 30 днів з моменту одержання згоди споживача на укладення договору (ч. 6 ст. 13 Закону).

Станом на час розгляду справи доказів виконання відповідачем зобов`язання за укладеним між сторонами договором від 30.09.2021 року, матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і відповідачем на спростування доводів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 615 ЦКУ, пп. 1 ч. 1 ст. 611 ЦКУ).

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦКУ порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦКУ).

Якщо в результаті прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання й вимагати відшкодування збитків (ч. 3 ст. 612 ЦКУ).

У результаті односторонньої відмови від зобов`язання частково чи в повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється (ч. 3 ст. 615 ЦКУ), а сам договір вважається зміненим або розірваним (ч. 3 ст. 651 ЦКУ).

Статтями 662, 663, 665 ЦК України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати.

У зв`язку з порушенням відповідачем термінів поставки матеріалів, що була попередньо оплачена, ТОВ « ФРАЙС АКТИВ» відмовився від договору від 30 вересня 2021 року, внаслідок чого у ТОВ « ФРАЙС АКТИВ» виник обов`язок з повернення ОСОБА_1 попередньої оплати товару.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували факт виконанням зобов`язань за договором.

З точки зору закону в процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Враховуючи викладене, суд надходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 476 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.1, 4, 8, 12,13, 22 Закону України « Про захист прав споживачів», суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАЙС АКТИВ» про захист прав споживачів, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРАЙС АКТИВ» (код ЄДРПОУ 43961906, місцезнаходження : 04070, місто Київ, вул.Сагайдачного Петра, будинок 25-Г, офіс 24) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) грошові кошти у розмірі 18 888 грн та судовий збір у розмірі 476 грн, що разом становить належну до стягнення суму у розмірі 19 364 (дев`ятнадцять тисяч триста шістдесят чотири) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Г. Плахотнюк