Постанова

від 16.11.2021 по справі 910/16366/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2021 р. Справа№ 910/16366/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Руденко М.А.

секретар судового засідання : Салій І.О.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 16.11.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства "Гарантований покупець"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 26.02.2021

у справі №910/16366/20 (суддя - Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Карпат"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 680 354, 35 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія Карпат" (надалі - позивач, ТОВ "Енергія Карпат") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) до Державного підприємства "Гарантований покупець" (надалі - відповідач, ДП "Гарантований покупець") про стягнення штрафних санкцій у розмірі 680 354, 35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором №5828/01 від 22.12.2009 (надалі - Договір), додаткових угод до нього, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим" тарифом, у період лютий 2020 року - липень 2020 року.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не обґрунтовані дати виникнення зобов`язання та відповідно дати прострочення зобов`язання.

Також ДП "Гарантований покупець" вказувало на те, що джерелом надходження коштів для продавців за "зеленим" тарифом є платежі, пов`язані з оплатою НЕК "Укренерго" послуг гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Обсяг виконання відповідачем зобов`язань перед позивачем пов`язаний із виконанням спеціальних зобов`язань НЕК "Укренерго" як іншим учасником спірних правовідносин.

Відтак, відповідач вважає, що у останнього відсутня вина у порушенні зобов`язання, у зв`язку з невиконанням спеціальних обов`язків НЕК "Укренерго".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2021 у справі №910/16366/20 позовні вимоги задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 215 937, 28 грн пені, 464 417, 07 грн штрафу, 10 205, 32 грн судового збору.

Місцевий господарський суд мотивував своє рішення тим, що відповідач допустив прострочення договірних зобов`язань зі своєчасної та повної оплати електричної енергії, поставленої йому позивачем у лютому - липні 2020 року. Здійснення відповідачем часткових оплат підтверджується платіжними дорученнями, актом звірки розрахунків станом на кінець дня 31.07.2020, долученими позивачем до матеріалів справи, а тому обов`язок зі сплати стягуваних коштів доведено матеріалами справи.

При цьому, суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом" отриманої у лютому-липні 2020 року.

Суд зазначив, що укладеним між сторонами Договором саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКЕКП від 26.04.2019 №641.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів належними доказами відсутність своєї вини та, відповідно, необхідність звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання в розумінні ст. 614 ЦК України.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач (скаржник) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2021 у справі №910/16366/20. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на позивача.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судове рішення прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи. Відтак, судове рішення ухвалено із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що матеріали справи не містять доказів, що підтверджують дату отримання відповідачем акту купівлі-продажу, тому позивачем не обґрунтовано дати виникнення зобов`язання з оплати. З огляду на існуючу нову модель енергоринку, джерелом надходження коштів для розрахунків з продавцями електричної енергії за "зеленим" тарифом є платежі, пов`язані з оплатою НЕК "Укренерго" послуг Гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Одночасно, змістом зазначених послуг є забезпечення виконання спеціальних обов`язків НЕК "Укренерго" та Гарантованим покупцем. Забезпечити виконання зобов`язань з оплати електричної енергії за "зеленим" тарифом у інший спосіб ніж шляхом додержання механізму встановленого Законом та Порядком неможливо, з огляду на вартість електроенергії. Тобто, задовольняючи позовні вимоги суд мав встановити виконання НЕК "Укренерго" спеціальних обов`язків з оплати послуг за спірний період і на користь Гарантованого покупця. Відсутність доказів оплати виключає можливість задоволення вимог і у справі, що розглядається судом.

Скаржник також вказує на неврахування судом першої інстанції під час ухвалення рішення норм Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020 №810-ІХ, за якими визначено інший порядок та спосіб виконання зобов`язань Гарантованого покупця перед позивачем за договором, а саме відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Водночас, на думку відповідача місцевим господарським судом не було застосовано статтю 614 Цивільного кодексу України щодо звільнення від відповідальності Гарантованого покупця, оскільки як вже зазначалось, основним джерелом оплати електричної енергії за "зеленим" тарифом є кошти, що надходять від НЕК "Укренерго" в оплату послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії. У свою чергу, заборгованість останнього за послуги за період січень-листопад 2020 року станом на 29.01.2021 складає 27, 970 млрд. грн. Отже, на переконання апелянта, наявні підстави для звільнення його від відповідальності шляхом зменшення заявлених до стягнення сум штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат до 1 грн.

Судом першої інстанції не застосовано приписи частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України та частини 1, 2 статті 233 Господарського кодексу України щодо зменшення розміру штрафних санкцій. За аргументами відповідача, специфіка спірних правовідносин, фінансовий стан підприємства, характер його діяльності, не пов`язані з отриманням прибутку, а зумовлена виключно виконанням спеціальних обов`язків, у той час як дії Товариства спрямовані на отримання додаткового прибутку за рахунок державного підприємства.

Окрім того, скаржником в тексті апеляційної скарги викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення Північним апеляційним господарським судом постанови у даній справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2021 апеляційну скаргу ДП "Гарантований покупець" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя (суддя-доповідач) - Зубець Л.П., судді: Євсіков О.О., Мартюк А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 у задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2021 у справі №910/16366/20 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції доказів сплати судового збору у розмірі 15 307,98 грн.

21.04.2021 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшов лист щодо виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 06.04.2021 у справі №910/16366/20, до якого останнім долучено докази сплати судового збору у розмірі 15 307, 98 грн (платіжне доручення №353 від 16.04.2021).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №910/16366/20 за апеляційною скаргою ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2021, апеляційну скаргу призначено до розгляду на 22.06.2021.

Роз`яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.

Позивач у порядку ст. 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, з огляду на те, що виникнення зобов`язань відповідача обліковується з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії альтернативних джерел, а тому строк оплати відповідачем 100% відпущеної електричної енергії настав.

Позивач наголошує, що розділом 10 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 встановлені чіткі, імперативні строки та терміни виконання відповідачем свого зобов`язання зі сплати поставленої позивачем електричної енергії.

Доводи відповідача про виконання боржниками своїх зобов`язань в певних частинах, і наявність у позивача права вимагати часткового виконання зобов`язань від НЕК "Укренерго" є безпідставними, оскільки сторонами Договору, за яким стягуються кошти є тільки ДП "Гарантований покупець" та ТОВ "Енергія Карпат". Позивач, як кредитор, має право вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі за спірним Договором тільки від одного боржника, яким є відповідач. Відповідно, і відповідальність за невиконання зобов`язань за даним Договором перед позивачем може нести тільки відповідач. Невиконання обов`язку перед відповідачем третіми особами, не звільняє відповідача від виконання ним обов`язку за спірним Договором щодо повної та своєчасної оплати вартості обсягу виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом позивачу.

Відповідач, не надав доказів того, що він ніяким чином не міг виконати взяті на себе зобов`язання з оплати електроенергії, зокрема не надав доказів відсутності коштів на банківських рахунках.

Окрім наведеного вище, позивач звертає увагу суду апеляційної інстанції на той факт, що відповідач своїми діями продовжує свідомо порушувати законні права та інтереси позивача та перешкоджає відновленню його фінансового становища. В апеляційній скарзі відповідач не обгрунтовує належним чином запропонований термін відстрочення та не надає суду жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок такго відстрочення рішення суду у даній справі буде виконане, як і буде погашена відповідачем основна заборгованість за укладеним між сторонами Договором.

Позивач також заперечує проти зменшення розміру штрафних санкцій за спірним Договором, оскільки:

- матеріали справи не містять жодних доказів наявності у відповідача скрутного матеріального становища, яке б унеможливлювало виконання останнім своїх зобов`язань за Договором у спірний період;

- з боку відповідача має місце системне недобросовісне виконання зобов`язань за спірним Договором. У даній справі відсутні виняткові обставини за яких можливе зменшення розміру неустойки;

- сума штрафних санкцій, які заявлені позивачем до стягнення, становить 680 354, 35 грн тобто 16% від розміру заборгованості відповідачем з оплати проданої електричної енергії за "зеленим тарифом", тобто не є надмірно великою у порівнянні з основним боргом.

У зв`язку з перебуванням судді Євсікова О.О., який входить до складу колегії суддів та не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2021 для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді: Мартюк А.І., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 прийнято справу №910/16366/20 за апеляційною скаргою ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2021 до провадження у визначеному вище складі колегії суддів.

22.06.2021 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли клопотання про залучення до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України; Приватне Акціонерне товариство Національна енергетична компанія "Укренерго".

У відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22.06.2021 оголошено протокольно перерву до 10.08.2021.

14.07.2021 через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення щодо клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб, з огляду на їх необґрунтованість, оскільки господарські правовідносини між позивачем та відповідачем виникли саме з підстав укладення між ними Договору та характер таких правовідносин є приватноправовим.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 розгляд справи №910/16366/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" відкладено на 31.08.2021.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Зубець Л.П. на лікарняному, судове засідання, призначене на 31.08.2021, не відбулося.

У зв`язку з перебуванням суддів Мартюк А.І., Алданової С.О. які входять до складу колегії суддів та не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустках, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2021 для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді: Руденко М.А., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2021 прийнято справу №910/16366/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2021 до провадження у визначеному вище складі колегії суддів, апеляційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.11.2021.

У відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 02.11.2021 оголошено протокольно перерву до 16.11.2021.

У зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2021, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя - доповідач), судді: Мартюк А.І., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 прийнято справу №910/16366/20 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2021 до провадження у визначеному вище складі колегії суддів.

У судове засідання 16.11.2021 з`явилися представники сторін, які надали пояснення по заявленим клопотанням ДП "Гарантований покупець". Представник відповідача підтримав клопотання про залучення третіх осіб, та водночас заявив усне клопотання про зменшення розміру неустойки до 1 грн. Представник позивача проти задоволення клопотань відповідача заперечував.

Окрім того, представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, судове рішення скасувати, прийнявши нове про відмову в задоволенні позову. Представник позивача проти доводів скарги заперечував, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши представників сторін щодо поданих ДП "Гарантований покупець" клопотань про залучення до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України; Приватне Акціонерне товариство Національна енергетична компанія "Укренерго" та про зменшення розміру неустойки, колегія суддів дійшла висновку про залишення їх без розгляду, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 114 ГПК України встановлено, що:

- суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій;

- строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 про відкриття апеляційного провадження, зокрема, встановлено учасникам апеляційного провадження строк на подання заяв/клопотань, пояснень або заперечень з доказами направлення їх іншим учасникам справи до 25.05.2021.

Проте ДП "Гарантований покупець" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із клопотанням про залучення третіх осіб лише 18.06.2021, а з клопотанням про зменшення розміру неустойки 16.11.2021.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Клопотання (заява) про відновлення процесуального строку повинна містити пояснення щодо причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Отже, поновити пропущений процесуальний строк суд має можливість лише у випадку відповідного клопотання, проте апелянтом не надано клопотання про поновлення пропущеного строку для подання вказаних вище клопотань у даній справі.

Статтею 118 ГПК України встановлено, що:

- право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1);

- заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).

З огляду на пропущення відповідачем процесуальних строків на подання заяв/клопотань, пояснень або заперечень, подані ДП "Гарантований покупець" клопотання залишаються без розгляду.

Слід зазначити, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

Відповідно до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У судовому засіданні 16.11.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, 22.12.2009 між Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія Карпат" (ВАД) укладено договір №5828/01, за умовами п. 1.1 якого ВАД зобов`язується продавати, а ДПЕ зобов`язується купувати електроенергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору.

30.06.2019 між Державним підприємством "Енергоринок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергія Карпат" було укладено Додаткову угоду №87/01 до договору. У п. 1 додаткової угоди сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова "Державне підприємство "Енергоринок" (ДПЕ), що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 №579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах" замінити на слова "Державне підприємство "Гарантований покупець" (гарантований покупець), що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця".

Згідно з п. 2 додаткової угоди сторони дійшли згоди статті 1-10 Договору замінити статтями 1-8 в новій редакції.

Відповідно до п. 1.1 договору в редакції додаткової угоди №87/01 від 30.06.2019, за цим Договором виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року №641 (надалі - Порядок).

Згідно з п. 2.1 Договору в редакції додаткової угоди, сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", Порядком, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього Договору.

У п. 2.2 Договору в редакції додаткової угоди визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства виробника за "зеленим" тарифом в балансуючій групі виробників за "зеленим" тарифом.

Відповідно до п. 2.3 Договору в редакції додаткової угоди, виробник за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

За приписами пунктів 2.4, 2.5 Договору в редакції додаткової угоди, виробник за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку (п. 3.1 Договору в редакції додаткової угоди №87/01 від 30.06.2019).

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору в редакції додаткової угоди №87/01 від 30.06.2019, розрахунок за куплену Гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку.

Згідно з п. 10.1 Порядку, до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Пунктом 10.4 Порядку передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного акта купівлі-продажу.

Згідно з п. 8.3 Порядку фактичний обсяг відпущеної/відібраної продавцем електричної енергії визначається в кожному розрахунковому місяці, щодо якого здійснюється оплата відповідно до договору.

Згідно з п. 4.6. Договору в редакції додаткової угоди №87/01 від 30.06.2019, гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати виробникам за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку. Гарантованому покупцю нараховується пеня й розмірі 0,1 % від неоплаченої згідно з Порядком суми (але не більше подвійної облікової ставки 1 Національного банку України, яка діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може додатково стягуватися штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з Порядком суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати.

31.03.2020 між сторонами у справі було укладено додаткову угоду №957/01/20 до договору, у якій сторони дійшли згоди статті 1-7 Договору викласти в новій редакції.

За приписами пунктів 3.1, 3.3 Договору в редакції додаткової угоди №957/01/20 від 31.03.2020, обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої Гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Відповідно до п. 4.6 Договору в редакції додаткової угоди №957/01/20 від 31.03.2020 гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.

На виконання умов Договору сторонами були підписані акти купівлі-продажу електроенергії за лютий 2020 року (від 29.02.2020) на суму 831 413 ,45 грн, за березень 2020 року (від 31.03.2020) на суму 1 646 816, 99 грн, за квітень 2020 року (від 30.04.2020) на суму 1 185 022, 05 грн, за травень 2020 року (від 31.05.2020) на суму 1 084 656, 25 грн, за червень 2020 року (від 30.06.2020) на суму 1 762 463, 17 грн, за липень 2020 року (від 31.07.2020) на суму 1 275 142, 18 грн.

Відповідач допустив порушення строку оплати електричної енергії за вищевказаними актами за лютий 2020 року - липень 2020 року, у зв`язку із чим позивачем нараховані 215 937, 28 грн пені та 464 417, 07 грн штрафу.

Місцевий господарський суд, враховуючи положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо задоволення позову, а твердження скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом лютого-липня 2020 року позивач на виконання своїх зобов`язань за Договором здійснив поставку електричної енергії відповідачу, яка прийнята останнім без заперечень та зауважень, на загальну суму 5 953 321, 10 грн, що підтверджується вищевказаними актами купівлі-продажу електроенергії за цей період.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами укладеного сторонами Договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у виробників з "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом з урахуванням ПДВ.

Згідно з правилами глави 10 Порядку гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з правилами глави 10 Порядку гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 20.03.2020 №715 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні-лютому 2020 року. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у лютому до 24.03.2020 (включно).

Проте, остаточний розрахунок з позивачем із забезпечення йому 100% оплати відпущеної електричної енергії у сумі 831 413, 45 грн за лютий 2020 року було проведено 15.05.2020.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 29.04.2020 №902 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у березні 2020 року. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у березні до 04.05.2020 (включно).

Проте, відповідачем проведено частковий розрахунок з позивачем за березень 2020 року на суму 768 676, 19 грн у березні, червні та липні 2020 року. Залишок несплаченої заборгованості становить 878 140, 80 грн.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 27.05.2020 №995 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у квітні 2020 року. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у квітні до 29.05.2020 (включно).

Проте, відповідачем проведено частковий розрахунок з позивачем за квітень 2020 року на суму 60 793, 64 грн у квітні 2020 року. Залишок несплаченої заборгованості становить 1 124 228, 41 грн.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 24.06.2020 №1211 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у травні 2020 року. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у квітні до 26.06.2020 (включно).

Проте, відповідачем проведено частковий розрахунок з позивачем за травень 2020 року на суму 57 256, 70 грн у травні 2020 року. Залишок несплаченої заборгованості становить 1 027 399, 55 грн.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 22.07.2020 №1435 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у червні 2020 року. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у квітні до 24.07.2020 (включно).

Проте, відповідачем проведено частковий розрахунок з позивачем за червень 2020 року на суму 64 078, 27 грн у червні 2020 року. Залишок несплаченої заборгованості становить 1 698 384, 90 грн.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 19.08.2020 № 1600 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2020 року. Отже, гарантований покупець зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії у квітні до 21.08.2020 (включно).

Проте, відповідачем проведено частковий розрахунок з позивачем за липень 2020 року на суму 49 974, 74 грн у липні 2020 року. Залишок несплаченої заборгованості становить 1 225 167, 44 грн.

Отже, з наведеного вище вбачається, що відповідач допустив прострочення договірних зобов`язань зі своєчасної та повної оплати електричної енергії, поставленої його позивачем у лютому - липні 2020 року. Здійснення відповідачем часткових оплат підтверджується платіжними дорученнями, долученими позивачем до матеріалів справи, а також актом звірки розрахунків станом на кінець дня 31.07.2020.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013).

Пунктом 4.6 Договору передбачено, що гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати.

На підставі вказаного положення договору, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 215 937, 28 грн. та штраф у розмірі 464 417, 07 грн.

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що розрахунок розміру неустойки проведений позивачем з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому заперечення відповідача з цього приводу необґрунтовані.

Водночас, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо відхилення заперечень відповідача проти позову, з огляду на таке.

Щодо доводів відповідача про те, що позивачем не обґрунтовано дати виникнення зобов`язання та відповідно дати прострочення зобов`язання, не підтверджено факт настання строку остаточної оплати спірних періодів відповідно до п. 10.4 Порядку, не підтверджено дати отримання підписаних актів купівлі-продажу електричної енергії відповідачем, суд зазначає про їх помилковість та невідповідність дійсності, з огляду на встановлені судом обставини на підставі належних та допустимих доказів несвоєчасного та неповного виконання відповідачем зобов`язань. Відповідач, в свою чергу, доказів належного здійснення оплати поставленої енергії до суду не надав.

Пунктом 10.4 Порядку визначено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії.

Слід звернути увагу, що спірні акти відповідачем підписані, що підтверджується матеріалами справи, тоді як дата виникнення зобов`язань відповідача обліковується з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, а тому строк оплати відповідачем 100 % відпущеної електричної енергії настав.

Крім того, безпідставні заперечення відповідача стосовно того, що оплата вартості електричної енергії за "зеленим" тарифом залежить від надходження коштів від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", яке неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання.

Колегія суддів зазначає, що укладеним між сторонами Договором саме відповідач взяв на себе обов`язок купувати усю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКЕКП від 26.04.2019 №641.

Саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути прийнято судом, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі, в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за "зеленим тарифом" отриманої у лютому-липні 2020 року.

Суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що відповідач не довів належними доказами відсутність своєї вини та, відповідно, необхідність звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання в розумінні ст. 614 ЦК України.

Необґрунтовані також твердження відповідача про те, що виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем встановлено на законодавчому рівні та повинно здійснюватися протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Так, відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної Ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

Отже, під час розгляду справи в суді першої інстанції відсутній будь-який нормативний акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань ДП "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено договором.

Також відповідач вказує, що джерелом надходження коштів для продавців за "зеленим" тарифом є платежі, пов`язані з оплатою НЕК "Укренерго" послуг гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Обсяг виконання відповідачем зобов`язань перед позивачем пов`язаний із виконанням спеціальних зобов`язань НЕК "Укренерго" як іншим учасником спірних правовідносин. Відповідач зазначає про відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання у зв`язку з невиконанням спеціальних обов`язків НЕК "Укренерго". Крім того, за твердженнями відповідача, предметом даного спору є вимоги позивача, порядок та спосіб виконання яких встановлений на законодавчому рівні.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи №902/761/18, від 20.08.2020 зі справи №914/1680/18).

Отже, враховуючи обставини даної справи та наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність у відповідача обов`язку зі сплати на користь позивача 215 937, 28 грн. пені та 464 417, 07 грн. штрафу.

Щодо поданого до суду першої інстанції клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положеннями статті 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Наведеними нормами положення з урахуванням приписів Господарського процесуального кодексу України щодо загальних засад господарського судочинства та щодо обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації їхніх прав дає право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що він значно перевищує розмір завданих допущеним порушенням збитків.

Статтею 546 ЦК України неустойка (штраф, пеня) віднесена до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

Враховуючи, що відповідачем в обґрунтування своїх вимог та заперечень не надано суду жодних доказів щодо свого майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафу та задоволення клопотання відповідача.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновки місцевого суду про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам.

Вирішуючи спір у даній справі, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах. Доводи апеляційної скарги не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Зазначена правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/947/17.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2021 у справі №910/16366/20 прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим оскаржуване судове рішення у відповідній частині має бути залишеним без змін, а апеляційна скарга ДП "Гарантований покупець" - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються, відповідно на скаржника.

Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2021 у справі №910/16366/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2021 у справі №910/16366/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Державним підприємством "Гарантований покупець".

4. Матеріали справи №910/16366/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 22.11.2021.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

М.А. Руденко