Постанова

від 11.11.2021 по справі 905/198/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року м. Харків Справа № 905/198/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А. , суддя Тарасова І.В.

за участі секретаря судового засідання Діденко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (вх. № 2141 Д/2) та апеляційну скаргу Святогірської міської ради (вх. № 2520 Д/2) на рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2021 у справі №905/198/21 (прийняте у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Боковою Ю.В., повний текст рішення складено 04.06.2021)

за позовом Луганського національного аграрного університету, м.Старобільськ, Луганська область,

до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, м.Краматорськ, Донецька область,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерства освіти і науки України, м.Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Святогірської міської ради, м.Святогірськ, Донецька область,

про визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» та поновлення права постійного користування земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2021 року Луганський національний аграрний університет звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» від 30.11.2020 № 6234-СГ, поновлення права постійного користування Луганського національного аграрного університету на земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 716,8000 га в межах згідно з планом землекористування, розташовану на території Хрестищанської сільської ради Словянського району Донецької області (за межами населеного пункту) та наданою Слов`янському радгоспу-технікуму, правонаступником якого є Луганський національний аграрний університет, згідно рішення Ради народних депутатів від 11.06.1997 для виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення навчального процесу на підставі Державного акту на право постійного користування серії І-ДН № 004915 від 24.07.1997.

19.04.2021 позивачем до суду подано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просив визнати недійсним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області Про припинення права постійного користування земельною ділянкою від 30.11.2020 № 6234-СГ. Поновити право постійного користування Луганського національного аграрного університету на земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 716,8000 га, надану Слов`янському радгоспу-технікуму (правонаступником якого є Луганський національний аграрний університет) згідно рішення Ради народних депутатів від 11.06.1997 для виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення навчального процесу на підставі Державного акту на право постійного користування серії І-ДН № 004915 від 24.07.1997, до складу якої входять (сформовані внаслідок державної інвентаризації) земельні ділянки з кадастровими номерами, перелік яких наведено в заяві.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 25.05.2021 позовні вимоги Луганського національного аграрного університету задоволено.

Визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» від 30.11.2020 № 6234-СГ.

Поновлено Луганському національному аграрному університету право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 716,8000 га, надану Слов`янському радгоспу-технікуму (правонаступником якого є Луганський національний аграрний університет) згідно рішення Ради народних депутатів від 11.06.1997 для виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення навчального процесу на підставі Державного акту на право постійного користування серії І-ДН № 004915 від 24.07.1997, до складу якого входять (сформовані внаслідок державної інвентаризації) земельні ділянки з кадастровими номерами: 1424282400:04:000:0559, 1424282400:04:000:0560, 1424282400:04:000:0561, 1424282400:04:000:0562, 1424282400:04:000:0563, 1424282400:04:000:0564, 1424282400:04:000:0565, 1424282400:04:000:0566, 1424282400:04:000:0567, 1424282400:04:000:0568, 1424282400:04:000:0569, 1424282400:04:000:0570, 1424282400:04:000:0571, 1424282400:04:000:0572, 1424282400:04:000:0573, 1424282400:04:000:0574, 1424282400:04:000:0575, 1424282400:04:000:0576, 1424282400:04:000:0577, 1424282400:04:000:0578, 1424282400:04:000:0579, 1424282400:04:000:0580, 1424282400:04:000:0581, 1424282400:04:000:0582, 1424282400:04:000:0583, 1424282400:04:000:0584, 1424282400:04:000:0585, 1424282400:04:000:0586, 1424282400:04:000:0587, 1424282400:04:000:0588, 1424282400:04:000:0589, 1424282400:04:000:0590, 1424282400:04:000:0571, 1424282400:04:000:0591, 1424282400:04:000:0592, 1424282400:04:000:0593, 1424282400:04:000:0594, 1424282400:04:000:0595, 1424282400:04:000:0596, 1424282400:04:000:0597, 1424282400:04:000:0598, 1424282400:04:000:0599, 1424282400:04:000:0600, 1424282400:04:000:0601, 1424282400:04:000:0602, 1424282400:04:000:0603, 1424282400:04:000:0603, 1424282400:04:000:0603, 1424282400:04:000:0604, 1424282400:04:000:0605, 1424282400:04:000:0603, 1424282400:04:000:0603, 1424282400:04:000:0603, 1424282400:04:000:0606, 1424282400:04:000:0607, 1424282400:04:000:0608, 1424282400:04:000:0609, 1424282400:04:000:0610, 1424282400:04:000:0611, 1424282400:04:000:0612, 1424282400:04:000:0613, 1424282400:04:000:0614, 1424282400:04:000:0615, 1424282400:04:000:0616, 1424282400:04:000:0617, 1424282400:04:000:0618, 1424282400:04:000:0619, 1424282400:04:000:0620, 1424282400:04:000:0621, 1424282400:04:000:0622, 1424282400:04:000:0623, 1424282400:04:000:0624, 1424282400:04:000:0625, 1424282400:04:000:0626, 1424282400:04:000:0627, 1424282400:04:000:0628, 1424282400:04:000:0637, 1424282400:04:000:0638, 1424282400:04:000:0639, 1424282400:04:000:0640, 1424282400:04:000:0641, 1424282400:04:000:0642, 1424282400:04:000:0644.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на користь Луганського національного аграрного університету судовий збір в сумі 4540,20 грн.

Рішення суду обґрунтовано тим, що Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, видаючи наказ № «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» від 30.11.2020 № 6234-СГ, діяло всупереч вимогам закону, чим фактично позбавило Луганський національний аграрний університет, як правонаступника Слов`янського державного аграрного технікуму, у який був перейменований Слов`янський радгосп-технікум, права постійного користування земельною ділянкою, виділеною на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915 від 24.07.1997 № 271. Відповідно, відповідач фактично позбавив позивача можливості звернутися до державного реєстратора для внесення змін до Державного земельного кадастру та Поземельної книги в частині зміни землекористувача на земельні ділянки за кадастровими номерами 1424282400:04:000:0559 - 1424282400:04:000:0628, 1424282400:04:000:0637 - 1424282400:04:000:0642, про яку було зазначено у листі Головного управлення Держгеокадастру у Донецькій області. Тобто, як зазначено судом, відповідач своїми діями не визнає права Луганського національного аграрного університету постійного користування земельною ділянкою, яке виникло на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915 від 24.07.1997 № 271. Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. з метою захисту порушеного права, яке полягає у усуненні позивача від законного володіння земельною ділянкою, в зв`язку з чим суд задовольнив позовні вимоги в частині визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» від 30.11.2020 № 6234-СГ, а також поновлення Луганському національному аграрному університету право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 716,8000 га, надану Слов`янському радгоспу-технікуму (правонаступником якого є Луганський національний аграрний університет) згідно рішення Ради народних депутатів від 11.06.1997 для виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення навчального процесу на підставі Державного акту на право постійного користування серії І-ДН № 004915 від 24.07.1997, до складу якого входять (сформовані внаслідок державної інвентаризації) земельні ділянки з кадастровими номерами.

Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2021 у справі № 905/198/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Крім того, апелянт просив залучити у якості третьої особи Святогірську міську раду.

Скарга обґрунтована тим, що право постійного користування земельною ділянкою припиняється у разі реорганізації землекористувача, оскільки земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права постійного користування до юридичної особи, яка утворилась в процесі реорганізації. Це право припиняється з моменту припинення юридичної особи, а правонаступник його не набуває.

Зазначає, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадасту у Донецькій області від 18.04.2019 №108-ДК із змінами від 02.05.2020 №132-ДК, та від 11.06.2020 №176-ДК, було здійснено державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки земельної ділянки, як об`єкта перевірки, державної форми власності орієнтовною площею 616,0000 га, що розташована за межами населених пунктів на території Хрестищенської сільської ради Слов`янського району Донецької області. У результаті перевірки встановлено, що земельні ділянки фактично використовуються Відокремленим структурним підрозділом Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету самовільно. На земельні ділянки площею 616,0000 га Відокремленим структурним підрозділом Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету було укладено договір на спільний обробіток земельних ділянок від 26.10.2011 №13-м (який втратив чинність на підставі постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2018 №905/856/17), в інше користування ФОП Шестопалову Ю.М., при цьому, використання земельної ділянки здійснювалось з метою отримання прибутку, що суперечить цільовому призначенню земельної ділянки, наданої у постійне користування навчальному закладу. Решта земельних ділянок використовувалася, оброблялася та частково була засіяна озимими та яровими сільськогосподарськими культурами самим відокремленим структурним підрозділом самовільно, без правовстановлюючих документів та державної реєстрації, що є порушенням ст.125, 126 Земельного кодексу України та передбачає адміністративну відповідальність.

Під час проведення перевірки від 18.11.2019 було складено: акт обстеження №312-ДК/371/АО/10/01/-19; акт перевірки №312-ДК/396/АП/09/01/-19; видано припис щодо усунення порушень вимог земельного законодавства №312-ДК/0226Пр/03/01/-19; розраховано розмір шкоди завданої державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок у сумі 950 810 грн. Слов`янській місцевій прокуратурі було направлено лист від 13.12.2019 № 10-5-0.47- 6495/2-19 із проханням звернутись з позовною заявою до суду для примусового стягнення шкоди, що була заподіяна державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок. В подальшому, за даними Національної кадастрової системи встановлено, що проведена інвентаризація вище вказаних земельних ділянок та присвоєні кадастрові номери. Проінвентаризовані земельні ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення для дослідних та навчальних цілей. Враховуючи лист Донецької обласної державної адміністрації від 30.03.2020 № 0.1/17-1900/4-20 видано наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 30.06.2020 № 263-ДК, яким встановлено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності на земельній ділянці сільськогосподарського призначення державної форми власності, що розташовані за межами населених пунктів на території Хрестищенської сільської ради Слов`янського району Донецької області.

Вказує, що на виконання зазначеного наказу здійснено виїзд до місця розташування земельних ділянок, за результатами якого було встановлено факт не використання земельних ділянок. Земельні ділянки були вкриті карантинною рослинністю. За результатами перевірки складено акти перевірок та акти обстеження земельних ділянок. Підстави припинення права користування земельною ділянкою закріплені ст.141 Земельного кодексу України. Як зазначає апелянт, законодавством чітко встановлені повноваження Головного управління стосовно припинення права постійного користування, а тому поновити права постійного користування Луганському національному аграрному університету на земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 716,8000 га, надану Слов`янському радгоспу-технікуму (правонаступником якого є Луганський національний аграрний університет), не видається можливим, у зв`язку з відсутністю законодавчих підстав.

Отже, на думку скаржника, під час прийняття наказу від 30.11.2020 № 6234-СГ Головне управління діяло в межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, а тому наказ не може бути визнаним недійсним та скасованим.

Святогірська міська рада також звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2021 у справі № 905/198/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Скарга обґрунтована тим, що у рішенні, наведено кадастрові номери без зазначення площ земельних ділянок, що унеможливлює визначення загальної площі земельних ділянок, щодо яких поновлено право користування. При зверненні до Публічної кадастрової карти України абсолютно безпомилково встановлюється, що зазначені в мотивувальній та резолютивній частині оскаржуваного рішення ділянки мають точно визначені площі, та їх загальна площа складає 695,7428 га. Таким чином, загальна площа земельних ділянок відрізняється від площі, вказаної в Державному акті на право постійного користування землею 1- ДН №004915 від 24.07.1997, а саме на 21,0572 га. Крім того, не співпадає кількість земельних ділянок, вказаних в оскаржуваному рішенні суду та фактичними даними з публічної кадастрової карти України. Так, у рішенні суду визначено 83 земельні ділянки, а згідно кадастрової карти України їх всього 77. Вказує, що дослідивши перелік земельних ділянок, вказаних у рішенні суду, можна побачити, що земельна ділянка 1424282400:04:000:0571 зазначається двічі, а земельна ділянка 1424282400:04:000:0603 повторюється 5 разів.

Зазначає, що система державної реєстрації прав, запроваджена Законом з 1 січня 2013 року, передбачає виключно державну реєстрацію прав, а не державну реєстрацію правочинів чи інших документів, що посвідчують набуття права власності чи інших речових прав. Найактуальнішими зазначені зміни є саме в частині державної реєстрації прав на земельні ділянки, оскільки відповідно до законодавства, що діяло у цій сфері до 2013 року, реєстрації підлягали не речові права, а документи, що засвідчували факт їх набуття. Отже, позивачем не було вчинено жодних дій щодо реєстрації права користування спірною земельною ділянкою. На час звернення позивачем до суду, спірні земельні ділянки були передані у власність Святогірській міській ради, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 09.02.2021р. №41-ОТГ. Таким чином, як вказує скаржник, на час звернення до суду, відповідач вже не був розпорядником вказаних земель. Отже позивач, мав звернутися до апелянта з заявою про поновлення своїх прав.

З посиланням на ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зазначає, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі Державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

06.09.2021 до суду від Міністерства освіти і науки України надійшов відзив на апеляційну скаргу Святогірської міської ради (вх.№10316), в якому третя особа просить рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2021 у справі №905/198/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу Святогірської міської ради - без задоволення, посилаючись на те, що арифметична помилка, яка зазначена в оскаржуваному рішення стосовно зазначення 83 земельних ділянок замість 77, не є підставою для скасування остаточного рішення. Стосовно твердження апелянта, що набуття земельної ділянки в результаті права власності не було належним чином оформлене в установленому порядку до 1 січня 2013 року, зазначає, що наявність у Луганського національного аграрного університету права постійного користування земельною ділянкою 716,8 на підставі Державного акту І-ДН №004915 встановлено рішеннями, які набрали законної сили та не потребують доказування. Факт правонаступництва Луганським національним аграрним університетом (в межах переданого йому майна) Слов`янського державного аграрного технікуму також було досліджено під час розгляду інших справ. Припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи, зважаючи на положення ч.1 ст.141 Земельного кодексу, допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво. За таких обставин, оспорюваний наказ не може вважатися таким, що виданий на підставі приписів законодавства, оскільки діяльність Луганського національного аграрного університету, який є правонаступником (у межах переданого йому майна) Слов`янського державного аграрного технікуму, який започатковано з метою підготовки фахівців у галузі сільського господарства на момент видачі спірного наказу не припинився. Інші законодавчо встановлені підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою були відсутні.

13.09.2021 до суду від Луганського національного аграрного університету надійшов відзив на апеляційну скаргу Святогірської міської ради (вх.№10615), в якому позивач проти апеляційної скарги заперечує, посилаючись на те, що в резолютивній частині рішення судом першої інстанції зазначені кадастрові номери земельних ділянок, на які поновлено позивачеві право постійного користування, інформація про площі яких міститься у Публічній кадастровій карті України у відкритому доступі. Факт не зазначення у резолютивній частині оскаржуваного рішення площ кожної земельної ділянки жодним чином не впливає ні на обґрунтованість та законність рішення, ні на права позивача, які були поновлені вказаним рішенням. Зауважує, що для державної реєстрації права постійного користування має значення саме кадастровий номер земельних ділянок, а іншу інформацію щодо таких земельних ділянок державний реєстратор бере із даних Державного земельного кадастру.

Звертає увагу, що відповіддю від 19.03.2021 №29-5-0.3-1271/2-21 Про розгляд адвокатського запиту ГУ Держгеокадастр в Донецькій області чітко визначив кількість, площі та кадастрові номери земельних ділянок, які були сформовані внаслідок державної інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення держаної власності на території Хрестищенської сільської ради Слов`янського району Донецької області із земельної ділянки державної власності загальною площею 716,8000 га, наданої Слов`янському радгоспу-технікуму для виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення навчального процесу на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915, зареєстрованого за № 271 від 24.07.1997. Позивачем до закінчення підготовчого провадження були надати докази того, що до складу земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земельної ділянки державної власності загальною площею 716,80000 га, наданої Слов`янському радгоспу-технікуму для виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення навчального процесу на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915, зареєстрованого за № 271 від 24.07.1997, входять 77 земельних ділянок, які були сформовані внаслідок державної інвентаризації вказаної земельної ділянки. Таким чином, за твердженням позивача, посилання апелянта на ненадання позивачем доказів щодо входження до складу земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земельної ділянки державної власності загальною площею 716,80000 га, наданої Слов`янському радгоспу-технікуму для виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення навчального процесу на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915, зареєстрованого за № 271 від 24.07.1997, визначених в оскаржуваному рішенні земельних ділянок, є безпідставними та необґрунтованими.

13.09.2021 до суду від Луганського національного аграрного університету надійшов відзив на апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (вх.№10616), в якому позивач проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2021 у справі №905/198/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області - без задоволення, посилаючись на те, що факт правонаступництва Луганського національного аграрного університету Слов`янського державного аграрного технікуму досліджувався та був встановлений під час розгляду справи №905/856/17, рішення у якому набрало законної сили. Суд першої інстанції при вирішенні питання щодо існування у позивача права постійного користування земельними ділянками на момент винесення відповідачем оскаржуваного наказу дійшов обґрунтованого висновку, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні. Судом першої інстанції достеменно встановлено, що на момент видання відповідачем оскаржуваного наказу, право постійного користування позивача землею було чинне та посвідчено в момент реєстрації Державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915 - 24.07.1997. Виходячи з оскаржуваного наказу, він був виданий відповідачем із посиланням на статті 15 1 , 92, 122 Земельного кодексу України, які регламентують повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначають землі сільськогосподарського призначення та порядок їх використання та повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. Тобто, ці приписи земельного законодавства України не містять підстав припинення права постійного користування земельною ділянкою. Між тим, жодних відомостей щодо правових підстав для припинення права користування на підставі ст. 141 Земельного кодексу України у вказаному наказі не зазначено, а наявне лише посилання на доповідні записки в.о. заступника начальника Управління з контролю Кальчук К. від 27.11.2020 за № 2001/3-20-0.41 та в.о. начальника юридичного управління Прокопенко Н. від 27.11.2020 за №2002/3-20-0.6. Під час розгляду справи судом першої інстанції було проаналізовано наявні в матеріалах справи доповідні записки в.о. заступника начальника Управління з контролю Кальчук К. від 27.11.2020 за № 2001/3-20-0.41 та в.о. начальника юридичного управління Прокопенко Н. від 27.11.2020 за № 2002/3-20-0.6. В результаті чого судом було встановлено, що підставою внесення пропозицій щодо припинення права постійного користування вказано саме припиненням діяльності Слов`янського радгосп-технікуму, який згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинив свою діяльність 12.02.2010, відомості про правонаступника відсутні, а земельну ділянку використовує Відокремлений структурний підрозділ Слов`янський коледж Луганського національного аграрного університету на підставі державного акту на право постійного користування землею №І-ДН № 004945 від 24.07.1997, зареєстрованого за №271.

Акцентує увагу, що статтею 141 Земельного кодексу України визначений вичерпний перелік підстав припинення права постійного користування земельною ділянкою, жодна з яких, з врахуванням вищенаведеного обґрунтування правонаступництва позивача прав та обов`язків Слов`янського державного аграрного технікуму, в який був перейменований Слов`янський радгосп-технікум, не може бути застосована як підстава припинення права постійного користування земельною ділянкою згідно Державного акту. У даному випадку, позивач є правонаступником усіх прав та обов`язків, а також майна Слов`янського державного аграрного технікуму, у який був перейменований Слов`янський радгосп-технікум, якому було видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915. Вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що на підставі наказу Головного управління від 09.02.2021 № 41-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність відбувся перехід земельних ділянок із державної до комунальної власності, оскільки зміна форми власності земельних ділянок жодним чином не впливає на похідне право позивача - право постійного користування такими земельними ділянками.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2021 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бородіної Л.І., яка входила до складу колегії суддів, для здійснення розгляду судової справи №905/198/21 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А., суддя Тарасова І.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Святогірську міську раду.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник Святогірської міської ради у судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області та апеляційної скарги Святогірської міської ради заперечував.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 24.07.1997 на підставі рішення Хрестищенської сільської ради Народних депутатів від 11.06.1997 Слов`янському радгоспу - технікуму виданий Державний акт на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915, зареєстрований в книзі записів державних актів на право користування землею № 69-271, згідно з яким землекористувачеві надано у постійне користування 716,8 га землі в межах згідно з планом землекористування для виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення навчального процесу. Зазначена земельна ділянка розташована на території Хрестищанської сільської ради Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів.

Наказом Міністерства агропромислового комплексу України № 99 від 30.03.1998 «Про перейменування радгоспів-технікумів» перейменовано Слов`янський радгосп-технікум у Слов`янський державний аграрний технікум.

В подальшому, наказом Міністерства аграрної політики України № 434 від 21.06.2007 «Про створення відокремлених структурних підрозділів Луганського національного аграрного університету у Донецькій області» реорганізовано у відокремлені структурні підрозділи Луганського національного аграрного університету з окремими правами юридичної особи шляхом приєднання їх до цього навчального закладу, зокрема: Слов`янський державний аграрний технікум у Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету.

Пунктом 2 вказаного наказу встановлено, що Луганський національний аграрний університет є правонаступником майнових прав та обов`язків реорганізованих, зокрема Слов`янського державного аграрного технікуму.

Також пунктом 4.4. даного наказу вирішено матеріали з реорганізації, зокрема Слов`янського державного аграрного технікуму (передавальний баланс станом на 1 липня 2007 року, звіт про роботу комісії, рішення органів статистики, акт передачі-приймання майна до Луганського національного аграрного університету) подати на затвердження Мінагрополітики та в установленому порядку здати на збереження в архів міністерства.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 168 від 19.02.2015 «Деякі питання передачі цілісних майнових комплексів навчальних закладів та державної установи із сфери управління Мінагрополітики та ДФС до сфери управління МОН» прийнято до сфери управління Міністерства цілісні майнові комплекси навчальних закладів та державної установи Мінагрополітики та ДФС згідно з додатком 1, до якого, зокрема, включено Відокремлений підрозділ «Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету» .

Пунктом 3 наказу № 168 від 19.02.2015 зобов`язано комісію здійснити приймання-передачу та затвердити акти приймання-передачі за формою згідно з додатком до Порядку подання та розгляду пропозиції щодо передачі об`єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об`єктів у державну власність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482.

На виконання вищезазначеного наказу 30.09.2015 Міністерством освіти і науки України було затверджено акт приймання-передачі, згідно розділу 6 якого Міністерством аграрної політики та продовольства України передано до сфери управління Міністерства освіти і науки, зокрема, земельну ділянку сільськогосподарського призначення, розташовану за адресою: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Л. Бідного, б. 115, кадастровий номер 1424282400:04:000:0083 загальною площею 716,8000 га, з них: рілля - 595,0 га; пасовища - 21,0 га; господарські двори - 23,8 га; господарські шляхи - 1,0 га; ліси - 67,0 га; інші - 9,0 га.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 11.07.2017 № 1010 Відокремлений підрозділ «Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету» перейменовано у Відокремлений структурний підрозділ «Слов`янський коледж Луганського національного аграрного університету» .

12.10.2020 Луганський національний аграрний університет звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області з заявою № 05-01/20-620 з проханням внести до Національної кадастрової системи (Державного земельного кадастру) зміни до інформації щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами за переліком, наведеним у заяві.

У відповідь Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області листом від 27.10.2020 за №8-5-0.2-5449/2-20 зазначило, що за інформацією міськрайонного управління у Слов`янському районі та м. Слов`янську Головного управління відомості про вказані земельні ділянки внесені до Державного земельного кадастру 19.12.2019 на підставі Технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення Хрестищенської сільської ради Слов`янського району Донецької області, розробленої Донецькою регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» на підставі наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 21.02.2019 № 59 (із змінами, внесеними Держгеокадастром від 13.0.2019 №129). Відомості Державного земельного кадастру про користувача земельних ділянок відповідають відомостям, зазначеним у державному акті на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915 від 24.07.1997 № 271 - Слов`янський радгосп-технікум. Звернуло увагу, що державна реєстрація речових прав на земельні ділянки та надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна з 01.01.2013 здійснюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Запропонувало Луганському національному аграрному університету для внесення змін до Державного земельного кадастру та Поземельної книги в частині зміни землекористувача на земельні ділянки за кадастровими номерами 1424282400:04:000:0559 - 1424282400:04:000:0628, 1424282400:04:000:0637 - 1424282400:04:000:0642 звернутися до суб`єктів державної реєстрації прав на нерухоме майно для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 6234-СГ від 30.11.2020 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» відповідно до статей 15 1, 92, 122, 141 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держеокадастру у Донецькій області, з урахуванням доповідних записок в.о. заступника начальника Управління з контролю Кальчук К. від 27.11.2020 за № 2001/3-20-0.41 та в.о. начальника юридичного управління Прокопенко Н. від 27.11.2020 за № 2002/3-20-0.6, припинено право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 716,8000 га, надану Слов`янському радгосп-технікуму для виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення навчального процесу на підставі державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 271, виданого 24.07.1997 на території Хрестищенської сільської ради Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів. Наказано передати земельну ділянку загальною площею 716,8000 га до земель запасу сільськогосподарського призначення державної власності.

05.01.2021 адвокатом Гончаровою І.Т., з якою Луганським національним університетом укладено договір про надання правової допомоги № 09/11/2020 від 09.11.2020, на адресу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області направлено адвокатський запит № 1 від 04.01.2021, яким запитувалась наступна інформація: Чи є чинним станом на теперішній час державний акт на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915, зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 271, виданий 24.07.1997. Чи вчинялись Головним управлінням Держгеокадастру в Донецькій області протягом 2020 року та у теперішній час будь-які дії, спрямовані на припинення права постійного користування земельною ділянкою на підставі вказаного державного акту. Чи видавались Головним управлінням Держгеокадастру в Донецькій області протягом 2020 року та у теперішній час будь-які нормативно-правові акти, зокрема накази, розпорядження тощо, щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 716,8000 га, розташованої на території Хрестищенської сільської ради Слов`янського району Донецької області за межами населених пунктів, наданої Слов`янському радгоспу-технікуму для виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення навчального процесу на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 271, виданого 24.07.1997 .

У відповідь Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області листом від 13.01.2021 № 29-5-0.6-136/2-21 повідомило заявника про те, що ним було прийнято наказ «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» від 30.11.2020, в преамбулі якого вказано законодавчо визначені підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою, яке було надано Слов`янському радгосп-технікуму. 15.01.2021 адвокатом Гончаровою І.Т. на адресу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області направлено адвокатський запит № 04 про надання наступної інформації: 1) з яких підстав та обґрунтувань Головним управлінням Держгеокадастру в Донецькій області застосовано приписи статті 141 Земельного кодексу України у наказі «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» від 30.11.2020 № 6234-СГ, як підставу для припинення права постійного користування земельною ділянкою; 2) яка саме інформація, факти, висновки тощо, викладені у доповідних записках в.о. заступника Управління з контролю Кальчук К. від 27.11.2020 за № 2001/3-20-0.41, в.о. начальника юридичного управління Прокопенко Н. від 27.11.2020 за № 2002/3-20-0.6, на які наявні посилання у преамбулі наказу «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» від 30.11.2020 № 6234-СГ, були враховані ГУ Держгеокадастру в Донецькій області при його виданні та з яких законодавчо визначених підстав? 3) причини та підстави неврахування при виданні наказу «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» від 30.11.2020 № 3234-СГ фактів та інформації, викладеної у заяві Луганського національного аграрного університету від 12.10.2020 № 05-1/20-620, адресованій ГУ Держгеокадастру в Донецькій області, та доданих до неї документів, які підтверджували правонаступництво Луганського національного аграрного університету усіх прав та обов`язків Слов`янського державного аграрного технікуму, у який був перейменований Слов`янський радгосп-технікум, у тому числі права постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 716,8000 га на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-Дн № 004915, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 271, виданого 24.07.1997?

У відповідь Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області листом від 22.01.2021 № 29-5-0.63-281/2-21 щодо припинення державного акту на право постійного користування землею І-ДН № 004915 від 24.07.1997 та зареєстрованого під № 271, повідомило, що державний акт був виданий Слов`янському радгосп-технікуму, який в свою чергу, відповідно до відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ - 00727908) припинив свою діяльність як установа, про що в реєстрі зроблено запис за № 12481120006000200 від 12.02.2010. Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 18.04.2019 №108-ДК із змінами від 20.05.2020 №132-ДК, та від 11.06.2020 № 176- ДК здійснено державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки земельної ділянки, як об`єкта перевірки, державної форми власності орієнтовною площею 616,0000 га, що розташована за межами населених пунктів на території Хрестищенської сільської ради Слов`янського району Донецької області. У результаті перевіряємоє площі, яка складає 716,8000 га було встановлено, що земельні ділянки фактично використовуються Відокремленим структурним підрозділом Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету самовільно. На земельні ділянки площею 616,0000 га Відокремленим структурним підрозділом Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету було укладено договір на спільний обробіток земельних ділянок від 26.10.2011 № 13-м (який втратив чинність на підставі постанови Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2018 №905/856/17), в інше користування ФОП Шестопалову Юрію Миколайовичу, при цьому використання земельної ділянки здійснювалося з метою отримання прибутку, що суперечить цільовому призначенню земельної ділянки, наданої у постійне користування навчальному закладу, а саме для діяльності державного аграрного технікуму (навчальних цілей), (п.3.3 Постанови Верховного суду України від 17.01.2019 №905/856/17). Решта земельних ділянок використовувалася, оброблялася та частково була засіяна озимими та яровими сільськогосподарськими культурами самим Відокремленим структурним підрозділом. Розподіл ділянок для спільної обробки вбачається згідно додатка №1 до договору №13-м - план-схема розміщення полів ВП СТ ЛНАУ. На підставі відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Відокремлений структурний підрозділ Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету , (ЄДРПОУ 00727908, 84100, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Свободи, буд. 23) створений без права-юридичної особи та як філія не мав зобов`язань та права укладати будь-які договірні відносини в порушення пункту а) статті 211 Земельного кодексу України. Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 17.10.2019 № 312-ДК було здійснено державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки земельних ділянок, як об`єктів перевірки, державної форми власності площею 716,8000 га, що розташовані за межами населених пунктів на території Хрестищенської сільської ради Слов`янського району Донецької області. У результаті перевірки встановлено: земельні ділянки використовувалися Відокремленим структурним підрозділом Луганського національного аграрного університету без правовстановлюючих документів та державної реєстрації, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України та передбачає за собою адміністративну відповідальність за статтею 53-1 КУАП. В подальшому, за даними Національної кадастрової системи, встановлено, що проведена інвентаризація вище вказаних земельних ділянок та присвоєні кадастрові номери. Проінвентаризовані земельні ділянки державної форми власності сільськогосподарського призначення для дослідних та навчальних цілей. Враховуючи лист Донецької обласної державної адміністрації від 30.03.2020 №0.1/17-1900/4-20 видано Наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 30.06.2020 № 263-ДК, яким передбачено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності на земельній ділянці сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровими номерами, перелік яких наведено у відповіді, що розташовані за межами населених пунктів на території Хрестищенськоі сільської ради Слов`янського району Донецької області. На виконання зазначеного наказу здійснено виїзд до місця розташування земельних ділянок, за результатами якого було встановлено факт не використання земельних ділянок. Земельні ділянки були вкриті карантинною рослинністю. За результатами перевірки складено акти перевірок та акти обстеження земельних ділянок. Вищезазначені фактори були враховані при розробленні наказу Головного управління Про припинення права постійного користування земельною ділянкою від 30.11.2020.

Як вказує позивач, у відповіді від 22.01.2021 на адвокатський запит не надано відповіді щодо інформації, фактів, висновків тощо, викладених у доповідних записках в,о. заступника начальника Управління з контролю Кальчук К. від 27.11.2020 за № 2001/3-20-0.41, в.о. начальника юридичного управління Прокопенко Н. від 27.11.2020 за № 2002/3-20-0.6, на які є посилання у преамбулі наказу Про припинення права постійного користування земельною ділянкою від 30.11.2020 № 6234-СГ, які були враховані ГУ Держгеокадастр в Донецькій області при його виданні та з яких законодавчо визначених підстав. Не містить вказана відповідь й обґрунтувань причин та підстав, з яких відповідачем при виданні наказу від 30.11.2020 № 6234-СГ не враховано факти та інформацію, викладені у заяві Луганського національного аграрного університету від 12.10.2020 № 05-01/20-620, адресованій ГУ Держгеокадастр в Донецькій області, та доданих до неї документів, які підтверджували правонаступництво Луганського національного аграрного університету усіх прав та обов`язків Слов`янського державного аграрного технікуму, у який був перейменований Слов`янський радгосп-технікум, у тому числі права постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 716,8000 га на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею №271, виданого 24.07.1997. Крім того, у вказаній відповіді не зазначено, коли саме здійснювалися перевірки та складалися відповідні акти. На адресу позивача жодних листів, актів, приписів, повідомлень тощо щодо невикористання, неналежного використання чи порушення вимог земельного законодавства, що послугувало б в подальшому підставою для припинення права постійного користування такою землею, від відповідача не надходило.

Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За змістом ч.2 ст.92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Згідно приписів ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом.

Відповідно до положень ст.149 Земельного кодексу України земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні, можуть вилучатись у землекористувачів лише за їх згодою на підставі рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст.141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

За приписами ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої палати Верховного суду від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 Земельного кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою. Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди ураховують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 -149 Земельного кодексу України.

Тобто, вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 Земельного кодексу України.

Відповідач в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано, що право постійного користування земельною ділянкою припиняється у разі реорганізації землекористувача, оскільки земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права постійного користування до юридичної особи, яка утворилась в процесі реорганізації. Це право припиняється з моменту припинення юридичної особи, а правонаступник його не набуває.

Колегія суддів вважає необґрунтованими зазначені посилання відповідача, з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, Державним актом на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915 від 24.07.1997, виданим на виконання рішення Хрестищенської сільської ради народних депутатів від 11.06.1997, зареєстрованим в книзі записів державних актів на право користування землею № 271, оформлено право Слов`янському радгоспу - технікуму на безстрокове постійне право користування земельною ділянкою загальною площею 716,8 га для виробництва сільськогосподарської продукції. В подальшому наказом Міністерства агропромислового комплексу України № 99 від 30.03.1998 Про перейменування радгоспів-технікумів Слов`янський радгосп-технікум перейменовано у Слов`янський державний аграрний технікум. На підставі наказу Міністерства аграрної політики України № 434 від 21.06.2007 Про створення відокремлених структурних підрозділів Луганського національного аграрного університету у Донецькій області Слов`янський державний аграрний технікум реорганізовано у відокремлений структурний підрозділ Луганського національного аграрного університету (ВСП Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету ) з окремими правами юридичної особи шляхом приєднання його до цього навчального закладу. Окрім цього пунктом 2 вказаного наказу встановлено, що Луганський національний аграрний університет є правонаступником майнових прав та обов`язків реорганізованого Слов`янського державного аграрного технікуму.

Згідно з частинами 1, 5 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частин 2, 3 ст.107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п.п.4 п.1.8.4. Статуту Луганського національного аграрного університету відокремленим структурним підрозділом університету є Слов`янський коледж Луганського національного аграрного університету.

Пунктом 9.1 Статуту передбачено, що матеріально-технічна база Університету включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші матеріальні цінності.

Відповідно до п.9.3 Статуту землекористування та реалізація прав власника земельних ділянок, у тому числі набуття відповідних прав на землю, здійснюється Університетом відповідно до Земельного кодексу України. Земельні ділянки передаються Університету в постійне користування в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Таким чином, факт правонаступництва Луганським національним аграрним університетом прав та обов`язків Слов`янського державного аграрного технікуму підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Крім того, факт правонаступництва Луганським національним аграрним університетом (в межах переданого йому майна) Слов`янського державного аграрного технікуму було досліджено під час розгляду інших судових справ.

Так, під час розгляду справи №905/856/17 було встановлено, що Луганський національний аграрний університет є правонаступником (у межах переданого йому майна) Слов`янського державного аграрного технікуму, який започатковано з метою підготовки фахівців у галузі сільського господарства, що підтверджується п.1.2. Положення про Відокремлений підрозділ "Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету" та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (п. 7.8. постанови Верховного суду від 17.01.2019 у справі № 905/856/17).

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17 (провадження № 12-98гс19) вказано, що при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

Тлумачення норм статей 104 ЦК та 107 ЦК України свідчить, що у вказаних статтях не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесенням запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий (дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2020 року у справі № 296/443/16-ц (провадження № 61-16634сво19)).

За таких обставин, з урахуванням п.2 наказу Міністерства аграрної політики України від 21.06.2007 №434, судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач є правонаступником Слов`янського державного аграрного технікуму, у який було перейменовано Слов`янський радгосп-технікум, та якому був виданий Державний акт на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915.

Згідно приписів ст. 125 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Однак, право постійного користування землею на підставі Державного акту серії І-ДН № 004915 виникло у 1997 році (з моменту його видачі Слов`янському радгоспу- технікуму, правонаступником якого в подальшому став Луганський національний аграрний університет), тобто до набуття чинності нинішнього Земельного кодексу України.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, норми Земельного кодексу України у чинній редакції щодо набуття права постійного користування (зокрема ст. 125) не мають зворотної дії.

Статтею 22 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року № 561-XII (чинного на час видачі державного акта на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915 від 24.07.1997) передбачалось, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Відповідно до ст. 23 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року № 561-XII (чинного на час видачі державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915 від 24.07.1997) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 вказав, що стаття 92 Земельного кодексу України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб (постанова Кабінету Міністрів від 2 квітня 2002 року № 449 (чинна до 23 липня 2013 року).

Право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов`язковій заміні.

Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 716,8000 га є посвідченим з моменту реєстрації Державного акту - 24.07.1997.

Як свідчать матеріали справи, Луганський національний аграрний університет заявою від 27.05.2020 за №05-01/20-340 звернувся до ГУ Держгеокадастру в Донецькій області, в якій просив надати належним чином засвідчену копію Державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915 від 24.07.1997, посилаючись на те, що у теперішній час він, як правонаступник Слов`янського державного аграрного технікуму, є правокористувачем земельної ділянки загальною площею 716,8 га, розташованої на території Хрестищанської сільської ради Слов`янського району Донецької області.

Зі змісту листа Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 01.06.2020 за №419/116-20 вбачається, що управлінням було надано належним чином завірену копію Державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915 від 24.07.1997, реєстраційний номер 271, виданого Слов`янському радгосп-технікуму на земельну ділянку загальною площею 716,8 га для виробництва сільськогосподарської продукції та забезпечення навчального процесу на території Хрестищенської сільської ради Слов`янського району Донецької області.

В Державний акт на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915 від 24.07.1997 було внесено зміни в землекористуванні, а саме внесено зміни щодо назви користувача земельної ділянки. Так, спочатку вказано користувачем Слов`янський державний аграрний технікум, потім зазначено користувачем Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету.

Як вбачається з мотивувальної частини наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області № 6234-СГ від 30.11.2020 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» , підставою для його прийняття зазначено статті 15 1, 92, 122, 141 Земельного кодексу України, Положення про Головне управління Держеокадастру у Донецькій області з урахуванням доповідних записок в.о. заступника начальника Управління з контролю Кальчук К. від 27.11.2020 за № 2001/3-20-0.41 та в.о. начальника юридичного управління Прокопенко Н. від 27.11.2020 за № 2002/3-20-0.6.

Виходячи з оскаржуваного наказу, він був виданий відповідачем із посиланням на статті 15 1 , 92, 122 Земельного кодексу України, які регламентують повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначають землі сільськогосподарського призначення та порядок їх використання та повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування. Тобто, ці приписи земельного законодавства України не містять підстав припинення права постійного користування земельною ділянкою. Між тим, жодних відомостей щодо правових підстав для припинення права користування на підставі ст. 141 Земельного кодексу України у вказаному наказі не зазначено, а наявне лише посилання на доповідні записки в.о. заступника начальника Управління з контролю Кальчук К. від 27.11.2020 року за № 2001/3-20-0.41 та в.о. начальника юридичного управління Прокопенко Н. від 27.11.2020 за № 2002/3-20-0.6.

У відповідях від 13.01.2021 № 29-5-0.6-136/2-21 та від 22.01.2021 № 29-5-0.63- 281/2-21 на адвокатські запити від 04.01.2021 № 01 та від 15.01.2021 № 04 (відповідно) відповідач повідомив, що ним було прийнято наказ Про припинення права постійного користування земельною ділянкою від 30.11.2020, в преамбулі якого вказано законодавчо визначені підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою, яке було надано Слов`янському радгосп-технікуму, а також акцентувалася увага, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо правонаступника Відокремленого структурного підрозділу Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету , який припинив свою діяльність 12.02.2021.

Адвокатом позивача до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було направлено адвокатський запит №2 від 12.01.2021, в якому адвокат просив повідомити причини та підстави, з посиланням на норми чинного законодавства, з яких у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація щодо юридичної особи - правонаступника Слов`янського державного аграрного технікуму (код ЄДРПОУ 00727908), яким є Луганський національний аграрний університет (код ЄДРПОУ 00493669) згідно пункту 2 Наказу Міністерства аграрної політики України Про створення відокремлених структурних «підрозділів Луганського національного аграрного університету у Донецькій області від 21.06.2007 № 434? Повідомити найменування та реквізити державної установи, у якій в теперішній час зберігається реєстраційна справа Слов`янського державного аграрного технікуму (код СДРПОУ 00727908), державна реєстрація якого припинена 12.02.2010 в результаті його реорганізації.

У відповідь Слов`янська міська рада листом від 14.01.2021 за №20-15/05 повідомила, що у 2010 році документи були подані у повному обсязі, підстави для відмови відсутні, у зв`язку з цим державним реєстратором було проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи шляхом реорганізації. Відповідно статті 22 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців інформація про проведення припинення підлягала обов`язковому опублікуванню у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи повинно було містити відомості про: найменування юридичної особи, ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи, підставу для прийняття рішення щодо припинення (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація) юридичної особи; місце та дату внесення запису про прийняття рішення засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом про припинення юридичної особи; дату призначення та відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо); порядок і строк заявлення кредиторами вимог до юридичної особи, що припиняється. Вимог зазначення правонаступників юридичної особи, що припиняється у повідомленні не передбачалось. Станом на 12.02.2010 державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців проводилась за допомогою програмного забезпечення «АРМ-ЄДР» , яке не мало вкладки для внесення правонаступників як при внесенні рішення про припинення юридичної особи, так і при проведення державної реєстрації припинення юридичної особи. Окрема реєстраційна дія також законодавством на той час не була передбачена. З 11.08.2020 державне підприємство «Національні інформаційні системи» впровадило в експлуатацію нове програмне забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яке є більш сучасним та має можливість вибрати правонаступників при проведенні державної реєстрації припинення юридичної особи.

Наведені обставини були правильно враховані судом першої інстанції при з`ясуванні причин відсутності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів щодо юридичної особи - правонаступника Слов`янського державного аграрного технікуму, яким являється Луганський національний аграрний університет.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою закріплені у ст.141 Земельного кодексу України.

Припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення юридичної особи, зважаючи на положення ч.1 ст.141 Земельного кодексу України, допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Судом при розгляді даної справи враховано правову позицію Верхового Суду у складі суддів касаційного господарського суду, викладену у постанові від 21.11.2019 у справі №918/194/19 стосовно того, що приписи підпункту "в" ч. 1 ст. 141 ЗК України слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво, є правильним за умови, що правонаступник може набувати відповідне таке право згідно з чинним на час правонаступництва законодавством, тобто у даному випадку, згідно зі ст.92 ЗК України, яка чітко визначає суб`єктів права постійного користування. У випадку ж, коли внаслідок реорганізації суб`єкт перестає відповідати встановленим ст.92 ЗК України вимогам, набуття ним права постійного користування земельною ділянкою є неможливим в силу прямої вказівки закону.

При новому розгляді справи №918/194/19 Верховним судом у постанові від 02.09.2020 у справі №918/194/19 зроблено висновок, що право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку, не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, яке за змістом чинного Земельного кодексу України не може набувати права постійного землекористування, а зберігається за ним до приведення прав і обов`язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства, у тому числі за правонаступником такого землекористувача.

Відповідно до п. г) ч.2 ст.92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають заклади освіти незалежно від форми власності.

За таких обставин, позивач набув право користування в силу закону (ст.192 ЗК України), тому, як вірно встановлено судом першої інстанції, оспорюваний наказ не може вважатися таким, що виданий на підставі приписів чинного законодавства, оскільки діяльність Луганського національного аграрного університету, який є правонаступником (у межах переданого йому майна) Слов`янського державного аграрного технікуму, який започатковано з метою підготовки фахівців у галузі сільського господарства, що підтверджується п. 1.2. Положення про Відокремлений підрозділ "Слов`янський технікум Луганського національного аграрного університету" та відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на момент видачі спірного наказу не припинилася. Інші законодавчо встановлені підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою також були відсутні.

Отже, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, видаючи наказ № «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» від 30.11.2020 № 6234-СГ, діяло всупереч вимогам закону, а саме ст.141 Земельного кодексу України, так як відсутні законодавчо визначені підстави для позбавлення Луганського національного аграрного університету права використання земельної ділянки його як правонаступника Слов`янського державного аграрного технікуму, у який був перейменований Слов`янський радгосп-технікум, якому було видано державний акт на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915 від 24.07.1997 № 271, внаслідок припинення права постійного користування цією земельною ділянкою.

Згідно з пунктом "г" ч.3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст.393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

За змістом ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України- Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Основними завданнями Держгеокадастру є, крім іншого, розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи (підп. 31 п. 3 вищезазначеного Положення).

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29 вересня 2016 року № 333, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

За ч. 1 ст. 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Такими суб`єктами відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України та наказу Мінагрополітики від 29 вересня 2016 року № 333 «Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру» є головні управління Держгеокадастру, а також відповідно до ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України міські, селищні, сільські ради, що представляють об`єднані територіальні громади.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно з ч.1 ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно зі ст.155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Враховуючи те, що Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, видаючи наказ «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою» від 30.11.2020 № 6234-СГ, діяло всупереч вимогам закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування наведеного наказу.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не було надано оцінки доводам відповідача стосовно того, що на виконання наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 30.06.2020 № 263-ДК було здійснено виїзд до місця розташування земельних ділянок, за результатами якого було встановлено факт не використання земельних ділянок, внаслідок чого складено акти перевірок та акти обстеження земельних ділянок, оскільки докази залучення позивача до зазначених перевірок та направлення йому відповідних актів в матеріалах справи відсутні, а позивач заперечує їх отримання.

Стосовно посилання Святогірської міської ради на те, що у рішенні наведено кадастрові номери без зазначення площ земельних ділянок, що унеможливлює визначення загальної площі земельних ділянок щодо яких поновлено право користування, колегія суддів зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, компетентним уповноваженим органом - Головним управлінням Держгеокадастру в Донецькій області у листі від 19.03.2021 № 29-5-0.3-1271/2-21 Про розгляд адвокатського запиту наведено перелік кадастрових номерів земельних ділянок із зазначенням їх площ, які були сформовані внаслідок державної інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення із земельної ділянки державної власності загальною площею 716,80000 га, наданої Слов`янському радгоспу-технікуму для виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення навчального процесу на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії І-ДН № 004915, зареєстрованого за №271 від 24.07.1997.

Позивачем 15.04.2021 до суду першої інстанції була подана заява про зміну предмету позову, у якій було уточнено кадастрові номери земельних ділянок, право постійного користування на які позивач просив поновити.

В резолютивній частині рішення судом першої інстанції зазначені кадастрові номери земельних ділянок, на які поновлено позивачеві право постійного користування, інформація про площі яких міститься у Публічній кадастровій карті України у відкритому доступі. Факт не зазначення у резолютивній частині оскаржуваного рішення площ кожної земельної ділянки жодним чином не впливає ні на обґрунтованість та законність рішення, ні на права позивача, які були поновлені вказаним рішенням.

Для державної реєстрації права постійного користування має значення саме кадастровий номер земельних ділянок, а інша інформація щодо таких земельних ділянок наявна в Державному земельному кадастрі.

В обґрунтування підстав своєї апеляційної скарги Святогірська міська рада посилається на те, що в оскаржуваному рішенні не співпадає кількість зазначених земельних ділянок з фактичними даними з Публічної кадастрової карти України та містяться повтори деяких кадастрових номерів земельних ділянок.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані факти не є підставою для скасування оскаржуваного рішення згідно положень ст.277 ГПК України та не є підтвердженням не дослідження судом фактичних обставин справи, оскільки дані обставини є технічною опискою, яка може бути виправлена судом відповідно до положень ст.243 ГПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою. Факт повтору зазначення кадастрових номерів земельних ділянок 1424282400:04:000:0571 та 1424282400:04:000:0603 у судовому рішенні жодним чином не впливає на його обґрунтованість чи на права та обов`язків учасників справи, оскільки державна реєстрація права постійного користування за одним кадастровим номером може бути проведена лише раз.

Щодо тверджень Святогірської міської ради про неналежність як відповідача у справі Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області, колегія суддів зазначає, що предметом позову у даній справі є вимога про визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Донецькій області Про припинення права постійного користування земельною ділянкою від 30.11.2020 № 6234-СГ, та поновлення права постійного користування Луганського національного аграрного університету на земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 716,8000 га в межах згідно з планом землекористування, розташовану на території Хрестищанської сільської ради Слов`янського району Донецької області (за межами населеного пункту) та наданою Слов`янському радгоспу-технікуму, правонаступником якого є Луганський національний аграрний університет, згідно рішення Ради народних депутатів від 11.06.1997 для виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення навчального процесу на підставі Державного акту на право постійного користування серії І-ДН № 004915 від 24.07.1997.

Вказана вимога обґрунтовувалася безпідставністю та неправомірністю застосування саме ГУ Держгеокадастром в Донецькій області норм Земельного кодексу України, зокрема ст.141 цього кодексу, як підстави для припинення права постійного користування землею, тобто неправомірністю дій (всупереч закону) саме цього суб`єкта. Тому твердження апелянта про неналежність ГУ Держгеокадастру в Донецькій області як відповідача у даній справі є безпідставними.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Донецької області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржників в апеляційних скаргах не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2021 у справі №905/198/21 без змін як такого, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 269, 270, п.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Святогірської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2021 у справі №905/198/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 22.11.2021.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль

Суддя І.В. Тарасова