Рішення

від 08.11.2021 по справі 925/29/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року

м. Черкаси справа № 925/29/20

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., із секретарем судового засідання Дяченко Т.В. за участю прокурора - Куліш А.А., представників: позивача1 - Калініченков Д.М. самопредставництво, позивача2 - не з`явився, позивача3 - не з`явився, позивача4 - не з`явився, відповідача - Чуганської Л.Г. за посадою, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу Заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Червонослобідської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області та Департаменту культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації (змінено назву на Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА) до Фермерського господарства "Калінчук" про розірвання договору оренди, зобов`язання повернення та звільнення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Заступником керівника Черкаської місцевої прокуратури заявлено позов в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації, Червонослобідської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Департаменту культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної держанвої адміністрації, в якому просив суд:

- зобов`язати ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 23.01.1996 (фермерське господарство «Калінчук» ЄДРПОУ - 42132555) звільнити земельні ділянки загальною площею 1,5 га, на яких знаходяться об`єкти історико-культурного призначення, які територіально розташовані в масиві земельної ділянки загальною площею 55,8690 га, з яких земельна ділянка площею 54,3690 га з кадастровим номером 7124982000:01:006:0002, розташовані в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту;

- розірвати договір оренди № 140/57-18-ДО від 19.03.2018, (рішення про державну реєстрацію відповідно до якого для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 (фермерське господарство «Калінчук» , ЄДРПОУ -42132555) передано в користування земельну ділянку за кадастровим номером 7124982000:01:006:0002, площею 54,3690 га, яка розташована в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту.

- зобов`язати ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 23.01.1996 (фермерське господарство «Калінчук» ЄДРПОУ - 42132555) повернути громаді в особі Червонослобідської сільської ради (код ЄДРПОУ 26323717) земельну ділянку за кадастровим номером 7124982000:01:006:0002, площею 54,3690 га, яка розташована в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем допущено порушення вимог чинного земельного законодавства на всій площі земельної ділянки 55, 8690 га, з яких земельна ділянка площею 54, 3690 га передана в оренду для створення фермерського господарства, оскільки проведені сільськогосподарські роботи, які призвели до пошкодження курганної групи (знищення курганних насипів), які знаходяться на даному масиві; допущено порушення ст. 44 Закону України Про охорону культурної спадщини , умов спірного договору оренди землі, що тягне за собою право розірвання з метою припинення порушення і недопущення руйнування пам`яток об`єктів історико-культурного призначення.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.07.2020, яке постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 залишене без змін, у позові відмовлено повністю.

Постановою Верхового Суду від 13.04.2021 рішення Господарського суду Черкаської області від 29.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 у справі № 925/29/20 - скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області. Верховний Суд, скасовуючи рішення першої та апеляційної інстанцій у своїй постанові вказав на те, що під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду Черкаської області справу передано у провадження судді Довганю К.І.

Справа розглядається в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.07.2021 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду 21.09.2021 у судовому засіданні оголошувалася перерва до 02 листопада 2021 року.

02.11.2021 в судовому засіданні судом була оголошена перерва до 10:30 год. 08 листопада 2021 року.

05.11.2021 від позивача3 - Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представники позивачів2,4 в судове засідання не з`явилися, про причини нез`явлення суд не повідомлений.

Прокурор та представник позивача1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити повністю, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявлених вимог вважаючи доводи позивача не обґрунтованими та недоведеними у чому саме було порушено ст.19, 20, 55, 57 Земельного кодексу України. Зазначив, що Акти перевірки ГУ Держгеокадастру у Черкаській області не містять висновків чи доказів здійснення сільськогосподарської діяльності фермерським господарством чи Калінчуком у 2018-2019 роках та вказував на той факт, що з боку прокурора та позивачів не надано доказів, що на час вирішення спору ОСОБА_1 особисто та безпосередньо веде діяльність на земельних ділянках площею 1.5 га (кургани) та земельній ділянці площею 54, 396 га.

Про час, дату та місце розгляду справи сторони повідомлялись належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників позивачів 2, 3, 4 за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, вислухавши прокурора та представників позивача1 і відповідача, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» був розроблений проект землеустрою щодо відведення у користування ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 7124982000:01:006:0002 для ведення фермерського господарства, площею 55,8690 га, розташовану в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту.

Згідно вказаної землевпорядної документації встановлено, що на земельній ділянці, яка підлягала відводу, знаходиться курганна група із 15 насипів - «Лесеві могили» , загальною площею 1,5 га.

Пам`ятки історії та культури - «Лесеві могили» перебувають на державному обліку, як пам`ятки археології місцевого значення, відповідно до розпорядження голови Черкаської обласної державної адміністрації (далі - Черкаська ОДА) № -129 від 12.03.1996. Державний реєстраційний номер пам`ятки - 4216.

Відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарської призначення площею 54,3690 ОСОБА_1 встановлено, що на вказаній земельній ділянці наявні обмеження: охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини площею 20,0586 га, які установлені задля схоронності курганної групи в кількості 15 одиниць загальною площею 1,5 га.

В ході виготовлення проекту на відведення земельної ділянки за кадастровим номером 7124982000:01:006:0002 площею 54,3690 га. встановлено курганну групу в кількості 15 одиниць загальною площею 1,5 га та відповідно визначена охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини площею 20,0586 га.

Висновком Управління культури Черкаської ОДА № 542 від 12.06.2017 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 55,8690 га в оренду для ведення фермерського господарства з рекомендацією площу земельної ділянки, що відводиться, зменшити на площу курганів 1,5 га (15 курганів). Загальна площа ділянки, що відводиться, становить 54,3690 га. Обов`язковою умовою надання згоди на використання ділянки є залуження території курганів і вимежування їх з площі земельної ділянки, яка відводиться для фермерського господарства, а також укладення охоронного договору з орендарем та держорганом охорони культурної спадщини на використання охоронних зон курганів. Висновок дійсний на термін надання земельної ділянки без зміни власника, цільового призначення та функціонального використання земельної ділянки.

Судом встановлено, що охоронний договір на об`єкт культурної спадщини між Управлінням культури Черкаської ОДА та ОСОБА_1 був оформлений 09.04.2018, яким встановлено, зокрема, що термін його дії безстроковий, користувач (орендар) не допускає розорювання курганів, повинен залужити кургани до 01.05.2018 та повідомити про це держорган охорони культурної спадщини до 10.05.2018. Для сільськогосподарського виробництва дозволяється лише використання охоронних зон курганів, у користування надається 54,3690 га.

Охоронний договір поширюється на пам`ятки археології - 15 курганів, площами 0.09 га. 0,16 га, 0,09 і-а. 0.25 га. 0.04 га, 0,09 га. 0,09 га. 0.09 га, 0.09 га. 0.016 га, 0,04 га. 0.09 га. 0,09 га, що знаходяться в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району відповідно до схеми з Паспорта об`єкта культурної спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що 03.04.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_1 був укладений спірний договір оренди № 140/57-18-ДО від 03.04.2018 (19.03.2018), предметом якого є земельна ділянка за кадастровим номером 7124982000:01:006:0002, площею 54.3690 га. яка розташована в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту.

При цьому, у розділі Умов використання земельної ділянки п. 15 договору оренди прямо вказано, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку зареєстровані відомості про обмеження у використанні земельної ділянки: охоронні зони навколо об`єкта культурної спадщини.

За умовами п. 21 договору оренди, до обов`язків орендаря віднесено, зокрема:

- при використанні об`єкта оренди не порушувати земельне законодавство.

- дотримуватись встановлених щодо об`єкта оренди обмежень (обтяження) в обсязі передбаченому законом або договором оренди землі.

Прокурор зазначає, що в ході досудового розслідування кримінального провадження N042017251010000108 від 11.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК України, 20.06.2019, із залученням в порядку ст. 71 КПК України інженером Черкаської філії ДП «Центр ДЗК» , проведено огляд місця події та встановлено, що на земельній ділянці за кадастровим номером 7124982000:01:006:0002 відведеній ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Вергунівської сільської ради, за межами населеного пункту маються ознаки здійснення сільськогосподарської діяльності, у вигляді засівання та збору сільськогосподарської культури ззовні схожої на овес, на ділянці площею 54,3960 га., включно на курганах.

Межові знаки, які визначають кургани в натурі (на місцевості) - відсутні, а заборона здійснення сільськогосподарської діяльності на території самих курганів - порушена, бо здійснено їх розорювання. Також, не здійснено залуження курганів з метою їх збереження від руйнування.

Департаментом культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської ОДА на адресу ОСОБА_1 направлено припис від 25.07.2019 за №02/01-02.01/01-16 про зупинення сільськогосподарської діяльності на земельній ділянці з кадастровим номером 7124982000:01:006:0002 площею 54.3690 га, який залишився без виконання, порушення не усунуті.

Прокурор посилається на те, що факт розорювання земельних ділянок підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 25.07.2019 за №316-ДК/273/АГІ/09/0І-19, який складений за участі державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, згідно якого встановлено, що на земельних ділянках державної форми власності історико-культурного призначення (кургани) у кількості 15 штук загальною площею 1,5 га (згідно геодезичних обмірів, проведених 20.06.2019 спеціалістом Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» ), які вкраплені в земельну ділянку комунальної форми власності сільськогосподарського призначення кадастровим номером 7124982000:01:006:0002 площею 54,3690 га, наявні ознаки їх розорювання та здійснення на них сільськогосподарської діяльності. На всіх землях, що обробляються єдиним масивом, в тому числі означених курганах, знаходяться залишки зернової сільськогосподарської культури (суха стерня після збору урожаю). Межові знаки, які визначають кургани в натурі (на місцевості) - відсутні, що зазначено також у листі Головного управління Держгеокадастру в Черкаської області від 02.08.2019 за №10-23-0.4-954/90-19.

Прокурор вказує, що в порушення вимог чинного земельного законодавства на всій площі земельної ділянки 55,8690 га, з яких земельна ділянка площею 54,3690 га передана в оренду ОСОБА_1 для створення ФГ, проведені сільськогосподарські роботи. Це виразилось в суцільному розорюванні та засіванні сільськогосподарської культури та як наслідок зафіксовано пошкодження курганної групи (знищення курганних насипів), які знаходяться на даному масиві.

Також прокурор наголошував, що відповідно листа Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» інститут археології НАН України» від 18.12.2019 за N399-22-1 встановлено, що орієнтовний розмір збитків, завданих державі в результаті руйнування курганної групи в складі 15 курганів, які територіально знаходяться в земельній ділянці з кадастровим номером 7124982000:01:006:0002 на території Вергунівської сільської ради згідно кошторисів складає 171 141 975 грн. (сто сімдесят один мільйон сто сорок одно тисяча дев`ятсот сімдесят п`ять гривень).

На підставі Акту обстеження земельної ділянки на предмет збереження об`єктів культурної спадщини від 25.07.2019 Відділом охорони культурної спадщини та з питань релігій Департаменту культури та взаємозв`язків з громадськістю встановлено факт недотримання вимог чинного законодавства на земельній ділянці площею 55,8690 га щодо охорони культурної спадщини, здійснено розорювання курганів, не здійснено залуження курганів з метою їх захисту від руйнування сільськогосподарським обробітком.

Повторною перевіркою проведеною відділом охорони культурної спадщини 14.11.2019 встановлено, що в межах земельної ділянки площею 55,869 га із якої виділено 54.3690 в оренду для ведення фермерського господарства Калінчуку О.І., всупереч вимогам висновку від 12.06.2017 № 542 сільськогосподарським обробітком курганної групи "Лесеві могили", взятої на державний облік відповідно до розпорядження Черкаської ОДА від 12.03.1996 № 129 державний реєстраційний номер 4216, здійснено розорювання курганів. На площі всього поля земельної ділянки та на насипах курганів розташовані сходи люцерни, межові знаки відсутні на 14 курганах з 15.

Також, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 у справі № 2340/4763/18 задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення №537-ДК/0633По/08/01-18 у справі про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП та припис від 29.11.2018 №537-ДК/0668Пр/03/01-18.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 у справі № 2340/4763/18 залишено без змін.

Судом з`ясовано, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 у справі № 580/3159/19 визнано протиправним та скасовано припис Департаменту культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації від 25.07.2019 № 02/01-02.01/01-06 про зупинення сільськогосподарської діяльності на земельній ділянці за кадастровим номером 7124982000:01:006:0002, яка знаходиться в адмінмежах Вергунівської сільської ради, як таку що призводить до руйнування нововиявленого об`єкта археології - курганної групи (15 насипів), взятої на державний облік наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 05.11.2009 № 11/03-21.

Прокурор у позові зауважив, що матеріали справи містять докази порушення орендарем вимог ст. 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» , умов спірного договору оренди землі, що тягне за собою право на його розірвання з метою припинення порушення і недопущення руйнування пам`яток об`єктів історико-культурного призначення ОСОБА_1 .

Також прокурор вважає, що за наслідками допущеного ОСОБА_1 порушення земельного законодавства з приводу недотримання режиму охорони пам`яток історико-культурного призначення, висновок від 12.06.2017 № 542 Управління культури Черкаської ОДА, який видавався для погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення Фермерського господарства, є таким, що втратив свою чинність. У тексті висновку вказано, що висновок достроково втрачає свою чинність у разі невиконання його вимог. При цьому, прокурор вказує, що внаслідок допущеного порушення ст. 25 Закону України «Про оренду землі» , у держави, в особі уповноважених органів, які визначені прокурором як позивачі, виникає право держави вимагати розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

За приписами ч. 1 ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» землі, на яких розташовані пам`ятки, й історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Статтею 53 Земельного кодексу України, ст. 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані в тому числі городища, кургани, давні поховання, пам`ятні скульптури та мегаліти, пасхальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів.

Згідно положень ст. 54 Земельного кодексу України, землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Навколо історико-культурних заповідників, меморіальних парків, давніх поховань, архітектурних ансамблів і комплексів встановлюються охоронні зони з забороною діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання цих земель. Порядок використання земель історико-культурного призначення визначаться законом.

При цьому, умовою належності земельної ділянки до такої категорії земель є розташування на ній об`єктів визначених статтями 53, 54 Земельного кодексу України, ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» .

Відповідно до ст. 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться зокрема землі історико-культурного призначення.

В силу положень ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному етані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до нього Закону та охоронного договору. Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін пам`ятки, забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

За правилами ст. 25 Закону України «Про охорону культурної спадщини» , юридичні та фізичні особи зобов`язані забезпечити збереженість пам`яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.

Ст. 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлена відповідальність юридичних осіб за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, зокрема за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам`ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць; за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації.

Відповідно ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов`язаний дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Суд, враховуючи висновки Верховного суду за результатами касаційної скарги, викладені у постанові від 13.04.2021 та оцінивши фактичні обставини справи і приписи вищенаведеного законодавства, приходить до наступного.

Прокурором у вступній частині позовної заяви визначено відповідачем - Фермерське Господарство "Калінчук". Однак у прохальній частині позову прокурор сформував позовні вимоги про зобов`язання фізичної особи ОСОБА_1 звільнити земельні ділянки загальною площею 1,5 га з курганами та зобов`язати фізичну особу ОСОБА_1 повернути громаді в особі Червонослобідської сільської ради земельну ділянку з кадастровим номером 7124982000:01:006:0002 площею 54,3690 га, яка розташована в адмінмежах Вергунівської сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту.

При цьому, учасниками справи не заперечувалось, що спірні земельні ділянки виділені фізичній особі ОСОБА_1 для створення Фермерського господарства "Калінчук", яке здійснює їх оброблення на даний час.

Після створення фермерського господарства "Калінчук" до договору оренди землі від 03.04.2018 не вносилися зміни для заміни орендаря з фізичної особи ОСОБА_1 на Фермерське Господарство "Калінчук". Проте, Фермерське Господарство "Калінчук" було зареєстровано 14.05.2018.

За приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує, що після створення фермерського господарства права та обов`язки орендаря земельної ділянки переходять від громадянина, якому така земельна ділянка надана в оренду для ведення фермерського господарства, до фермерського господарства. Проте, укладення з орендодавцем угоди про заміну орендаря громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відтак не є обов`язковим. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 927/79/19.

Якщо на момент відкриття провадження у справі щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, фермерське господарство вже було зареєстрованим, то така справа має розглядатися за правилами господарського судочинства. Якщо ж на час відкриття провадження у справі щодо такого спору фермерське господарство не зареєстроване, то стороною таких спорів є громадянин, якому надавалась земельна ділянка, а спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц та від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц). У даній справі суб`єктами правовідносин є виключно юридичні особи.

Голова фермерського господарства виступає не як самостійна фізична особа, власник чи користувач земельної ділянки, а як представник фермерського господарства. Тобто, засновники фермерських господарств не є самостійними суб`єктами правовідносин зазначених юридичних осіб, а є лише їх органами управління, представниками. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного суду від 20.03.2019 у справі № 615/2197/15-ц.

Отже, у даній справі суб`єктами правовідносин та зобов`язаною особою по виконанню вимог земельного законодавства та застосування його наслідків, є виключно юридичні особи.

Прокурор вказує, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42017251010000108 від 11.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.298 КК України, 20.06.2019 проведено огляд місця події та встановлено, що на земельній ділянці за кадастровим номером 7124982000:01:006:0002, відведеній ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Вергунівської сільської ради за межами населеного пункту, є ознаки здійснення сільськогосподарської діяльності у вигляді засівання та збору сільськогосподарської культури зовні схожої на овес на ділянці площею 54.3960га. Межові знаки, які визначають кургани в натурі (на місцевості) відсутні, а заборона здійснення сільськогосподарської діяльності на території самих курганів порушена.

Проте, судом з`ясовано, що кримінальне провадження відкрите 11.07.2017 по факту розорювання курганів, тобто, майже за рік до отримання ОСОБА_1 земельної ділянки в користування та створення фермерського господарства. Огляд місця подій 20.06.2019 проведений без участі ОСОБА_1 чи представника ФГ Калінчук , що є порушенням норм ст.223 КПК України. Сам протокол не містить інформації про те: коли розорені кургани, про сліди розорювання (свіжі чи застарілі), а фотододатки взагалі ніким не підписані. За висновком огляду місця події зазначено, що виявлені зрізані колоски за зовнішніми ознаками схожі на сільськогосподарську культуру типу овес, а факт розорювання курганів в протоколі огляду взагалі не зафіксовано.

З матеріалів справи вбачається, що при відведенні земельної ділянки в оренду інженером-землевпорядником були винесені межі орендованої земельної ділянки в натуру (на місцевості) та вимежувані кургани, був складений акт від 18.01.2018, підписаний уповноваженою особою відділу охорони культурної спадщини та з питань релігій.

Зокрема, факт того, що у 2018 році жодні сільськогосподарські роботи на орендованій земельній ділянці та на курганах не виконувалися, підтверджується рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 у справі 2340/4763/18 за позовом відповідача до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області по факту незаконності перевірки використання орендованої земельної ділянки та курганів, залишеним в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019.

Позивач наполягає на відсутності залуження, і, відповідно, порушення відповідачем висновків Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА, охоронного договору.

Залуження - це система заходів, спрямованих на створення або поліпшення продуктивного трав`яного покриву на схилах балок, горбів, річкових терас з метою закріплення поверхні і запобігання ерозії. Воно буває природним та примусовим, коли висіваються багаторічні трави. Ні у висновку Управління, ні в охоронному договорі спосіб залуження не передбачений.

Судом з`ясовано, що у 2019 році кургани були залужені штучно шляхом посіву багаторічної трави, зокрема люцерною, технологія вирощування якої передбачає використання покривних культур (вівса). Така технологія рекомендована Інститутом кормів та сільського господарства Поділля НААН України та може мати різноцільове використання, в тому числі при залуженні ділянок історико-культурних об`єктів.

Позивач вважає, що факт розорювання курганів підтверджується проведеним Департаментом культури та взаємозв`язків з громадськістю обстеженням орендованої земельної ділянки 25.07.2019. Внаслідок чого був складений акт обстеження 25.07.2019 та винесено припис № 02/01-02.01/01-06, яким Департамент культури та взаємозв`язків з громадськістю зобов`язав суб`єкт господарювання зупинити сільськогосподарську діяльність на земельній ділянці з кадастровим номером 7124982000:01:006:0002, яка знаходиться в адміністративних межах Вергунівської сільської ради за межами населеного пункту як таку, що призводить до руйнування об`єкта археології курганів, взятих на державний облік наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської ОДА від 05.11.2009 № 11/03-21.

Суд бере до уваги, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від16.12.2019 у справі № 580/3159/19, припис № 02/01-02.01/01-06 визнаний протиправним та скасований. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020 за апеляційною скаргою Черкаської місцевої прокуратури рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судом досліджено, що посадовою особою Департаменту культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської ОДА проведено повторну перевірку 14.11.2019 та складено акт обстеження, відповідно до якого встановлено, що в межах земельної ділянки площею 55.8690га, з якої виділено 54,3690 га в оренду для ведення фермерського господарства Калінчуку О.І., здійснено розорювання земельної ділянки, на якій знаходяться об`єкти культурної спадщини - кургани в кількості 15 одиниць, що призводить до їх руйнування.

Судом встановлено, що у 2017 року правоохоронними органами було порушено кримінальну справу по факту розорювання земельної ділянки за ч.1 ст. 298 КК України. Тобто, кримінальна справа по факту розорювання земельної ділянки була порушена до укладення договору оренди земельної ділянки.

Під час обстеження земельної ділянки та складання акту від 14.11.2019 зазначена обставина врахована не була, не встановлено у який період і ким саме було здійснено розорювання даної земельної ділянки. Таким є висновок Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі № 580/3159/19.

Як на доказ розорювання земельних ділянок прокурор посилається на акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки від 25.07.2019 № 316-ДК/273/АП/09/01-19, складений державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області. Цей акт складений державним інспектором одноосібно, без відповідного наказу (розпорядження) ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, без участі представників фермерського господарства, а тому не може бути доказом факту розорювання курганів.

Суд враховує, що перевірка суб`єктів господарювання у сфері дотримання вимог земельного законодавства щодо охорони та використання земель здійснюється відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . За нормами ст.7 цього Закону орган державного нагляду видає наказ, на підставі якого видається посвідчення на перевірку. За результатами перевірки складається акт.

Проте, жодної інформації про дотримання вимог вказаної статті акт обстеження не містить. Акт перевірки не містить жодних прямих чи опосередкованих доказів здійснення сільськогосподарської діяльності фермерським господарством на земельних ділянках історико-культурного призначення (курганів) площею 1,5га.

За результатами перевірки інспекцією Держгеокадастру не складено ні протоколу про наявне правопорушення, ні постанови про накладення штрафу.

Щодо заявленої прокурором вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 54,3690га, звільнення земельних ділянок історико-культурного призначення площею 1,5га (кургани), суд приходить до наступного.

Земельна ділянка з кадастровим номером 7124982000:01:006:0002, яка була надана відповідачу в користування, не відноситься до земель історико-культурного призначення.

Ст.32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону (права та обов`язки орендодавця та орендаря) та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Зокрема, ст.143 Земельного кодексу України передбачені підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку:

а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

б) не усунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі;

в) конфіскації земельної ділянки;

г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;

ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки;

д) не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Права та обов`язки орендаря передбачені ст.25 Закону України Про оренду землі , зокрема, орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водного фонду.

Пунктом 15 договору оренди земельної ділянки передбачені обмеження у використанні охоронних зон навколо об`єкта культурної спадщини площею 20,0586 га.

Пунктом 8 охоронного договору для сільськогосподарського виробництва дозволяється використовувати охоронні зони. Загальна площа переданої у користування земельної ділянки складає 54,3690га з урахуванням площі охоронної зони.

За умовами п.24 цього договору його дія припиняється, в тому числі шляхом розірвання, за взаємною згодою сторін, заборгованості по орендній платі, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків або внаслідок випадкового знищення, пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає її використанню.

Об`єкт оренди - земельна ділянка з кадастровим номером 7124982000:01:006:0002 площею 54,3690га не пошкоджена та використовується за цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства.

Отже, суд вважає, що підстави для розірвання договору оренди землі № 140/57-18-ДО, предметом якого є земельна ділянка державної власності з кадастровим номером 7124982000:01:006:0002 площею 54,3690 га, що розташована в адміністративних межах Вергунівської сільської ради за межами населеного пункту, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_1 03.04.2018 відсутні, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що господарством будь-яким чином використовувалися в господарській діяльності ділянки (15 курганів) історико-культурного призначення площею 1,5га, які в оренду не надавалися.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять, а прокурором не було надано належних доказів вчинення порушення земельного законодавства саме з боку Фермерського господарства "Калінчук", при умові, що саме як підставу позову прокурор вказує те, що внаслідок допущення порушень земельного законодавства у сфері земельних відносин наявні підстави для зобов`язаннь повернення земельної ділянки, розірвання договору оренди та зобов`язання повернути спірну земельну ділянку.

Крім того, прокурор, обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави визначив відповідних осіб, які на його думку уповноважені здійснювати представництво інтересів держави у спірних правовідносинах, а саме: Черкаську обласну державну адміністрацію, Червонослобідську сільську раду, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області та Департамент культури і взаємозв`язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації.

При цьому, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повідомило суд про те, що спірну земельну ділянку площею 54,3690 га, яка є предметом оспорюваного договору оренди землі, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 Головним управлінням було передано у комунальну власність Червонослобідської сільської ради згідно Наказу № 23-1883/14-19-СГ від 18.06.2019. Інформацію про нового власника вказаної земельної ділянки внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сумніви учасників справи про те, що власником земельної ділянки, яка є предметом договору оренди землі № 140/57-18-ДО від 03.04.2018, є територіальна громада в особі Червонослобідської сільської, відсутні.

Суд враховує, що зміна власника землі не припиняє оренду земельної ділянки, оскільки за правилами ст. 148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку, переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не є самостійним учасником відносин по оренді землі після здійснення реєстрації ФГ "Калінчук", оскільки ОСОБА_1 та ФГ "Калінчук" - це різні особи з окремою правосуб`єктністю (фізична та юридична), а тому вони не можуть ототожнюватися в прохальній частині позову і не можуть як одне ціле (один суб`єкт) зобов`язуватися судом до вчинення дій. При цьому, прокурором лише вказано на існування даного Фермерського Господарства, проте дві позовні вимоги прокурор сформулював виключно до ОСОБА_1 , саме якого і просить зобов`язати вчинити певні дії.

Належні і допустимі докази вчинення порушення земельного законодавства Фермерським господарством Калінчук в матеріалах справи відсутні.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ст.86 ГПК передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Ст.79 ГПК України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що пред`явлення позову до неналежного відповідача ОСОБА_1 , який в даний час не має безпосереднього стосунку до користування спірними земельними ділянками є підставою для відмови у позові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст. ст.232, 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 22.11.2021.

Суддя К.І.Довгань