Постанова

від 10.11.2021 по справі 922/1543/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 922/1543/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Міщенка І. С.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко"

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 (судді: Гребенюк Н. В. - головуючий, Зубченко І. В., Чернота Л. Ф.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко"

до Харківської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Департамент реєстрації Харківської міської ради

про визнання поновленим договору,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У травні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Концерн Авек та Ко" (далі - ПрАТ "Концерн Авек та Ко", Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради про:

- визнання договору оренди землі від 05.12.2011 (державна реєстрація від 17.01.2011 №631010004000290), укладеного між Харківською міською радою та ПрАТ "Концерн Авек та Ко", стосовно оренди земельної ділянки загальною площею 1,5213 га, що знаходиться за адресою: м. Харків, пр-т Ювілейний (колишній пр-т П`ятдесятиріччя ВЛКСМ), кадастровий номер земельної ділянки: 6310136600:09:001:0082, поновленим на той самий строк і на тих самих умовах;

- визнання укладеною між Харківською міською радою та ПрАТ "Концерн Авек та Ко" додаткової угоди про поновлення строку дії вказаного договору оренди землі у редакції, запропонованій Позивачем;

- відновлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію іншого речового права з номером запису 697405 від 02.04.2013, підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі, серія та номер б/н, виданий 05.12.2011, видавник - Харківська міська рада Харківської області; акт встановлення меж земельної ділянки на місцевості, серія та номер: 284/11, виданий 03.10.2011, видавник- Управління Держкомзему у місті Харків; додаткова угода до договору оренди землі, серія та номер б/н, виданий 27.12.2012, видавник- Харківська міська рада Харківської області; додаткова угода до договору оренди землі зареєстрованого 17.01.2012 № 631010004000290 в Управлінні Держкомзему у місті Харків в Державному реєстрі земель, серія та номер б/н, виданий 30.04.2014, видавник - Харківська міська рада Харківської області; додаткова угода до договору оренди землі, серія та номер б/н, виданий 22.12.2014, видавник - Харківська міська рада Харківської області; додаткова угода № 2 до договору оренди землі, зареєстрованого 17.01.2012 N0631010004000290 в Управлінні Держкомзему у м. Харків в Державному реєстрі земель (номер запису про інше речове право від 02.04.2013 № 0697405), серія та номер б/н, виданий 12.07.2016, видавник - Харківська міська рада Харківської області.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПрАТ "Концерн Авек та Ко" після 01.10.2018 (дата закінчення строку договору оренди) фактично продовжив користуватися земельною ділянкою за договором, сплачує плату за користування нею без заперечень з боку Відповідача в період з 01.10.2018 по 01.11.2018, а також до подання позовної заяви жодних листів-заперечень щодо поновлення договору оренди не отримував, а отже вважає, що вказаний договір є таким, що продовжений на той самий строк та на тих самих умовах на підставі частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі".

1.3. 12.02.2021 від Позивача до місцевого господарського суду надійшла заява (вх.№ 3490) про уточнення позовних вимог, в якій він просив суд, зокрема, визнати спірний договір оренди землі поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, а також визнати укладеною додаткову угоду про поновлення дії вказаного договору, змінивши, у тому числі, визначений у ній строк, на який має бути поновлений цей договір.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 у цій справі заяву Позивача (від 12.02.2021 року вх. № 3490) про уточнення позовних вимог долучено до матеріалів справи та залишено без розгляду. Також відмовлено в усному клопотанні Позивача від 15.02.0021 щодо відкладення розгляду справи.

2.2. ПрАТ "Концерн Авек та Ко" з вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просило її скасувати та розглянути апеляційну скаргу ПрАТ "Концерн Авек та Ко" на рішення Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 у справі №922/1543/19 з урахуванням залишеної без розгляду заяви Позивача про уточнення позовних вимог.

2.3. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко" (вх. № 827) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 у справі №922/1543/19.

2.4. Указана ухвала апеляційного суду мотивована тим, що статтею 255 Господарського процесуального кодексу України дійсно передбачено можливість оскарження окремо від рішення суду ухвали про залишення позову (заяви) без розгляду, однак, враховуючи обставини цієї справи, наявність правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 25.08.2020 у справі № 922/1543/19, прийнятої за результатами перегляду судових рішень господарських судів попередніх інстанцій (відповідно до яких судам має бути надано оцінку та досліджено строк, на який Позивачем заявлено вимогу про поновлення дії договору), у даному випадку є неможливим оскарження окремо від рішення суду ухвали Господарського суду Харківської області від 15.02.2021, з огляду на те, що уточнення позовних вимог є процедурним питання, пов`язаним з рухом справи.

Також, апеляційний суд дійшов зазначив, що питання про прийняття заяви ПрАТ "Концерн Авек та Ко" про уточнення позовних вимог (а саме вимог про поновлення дії спірного договору у редакції додаткової угоди на строк до 01.12.2021, що є ключовим у межах даного спору) вже вирішувалось місцевим господарським судом з постановлення відповідної ухвали, а відтак відсутні правові підстави для їх повторного перегляду у межах розгляду іншого процесуального документу.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що хоча стаття 264 Господарського процесуального кодексу України не містить такої підстави для закриття провадження, як помилково відкрите, однак закриття апеляційного провадження в даному випадку є процесуально правильним, оскільки таке провадження у цій справі відкрито з перегляду ухвали суду першої інстанції, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, і в разі апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1 . У касаційній скарзі ПрАТ "Концерн Авек та Ко" просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 і постановити нову ухвалу, якою заяву Позивача про уточнення позовних вимог від 15.02.2021 прийняти до розгляду.

3.2. Обґрунтовуючи вимоги вказаної скарги, заявник посилається на те, що жодна з передбачених статтею 264 Господарського процесуального кодексу України підстав для закриття апеляційного провадження не мала місця при постановленні оскаржуваної ухвали апеляційного суду.

3.3. Крім того, на думку скаржника, ухвала Господарського суду Харківської області від 15.02.2021, є такою, яку можливо оскаржити окремо від рішення суду у справі у межах розгляду іншого процесуального документу.

3.4. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

4. Розгляд справи Верховним Судом

4.1. Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою вказаного товариства на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у цій справі у письмовому провадженні.

4.2. Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2021, у тому числі, зупинено провадження у справі № 922/1543/19 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 903/1030/19.

4.3. Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2021 поновлено провадження у справі №922/1543/19.

4.4. З огляду на викладене, справа розглядається Верховним Судом у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Статтею 129 Конституції України та пунктом восьмим частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

5.3. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

5.4. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (див., наприклад, Monnel and Morris v. the United Kingdom, рішення від 02.03.1987, серія A, N 115, с. 22, п. 56, а також Helmers v. Sweden, рішення від 29.10.1996, серія A, N 212-A, с. 15, п.31).

5.5. Відповідно до частини другої статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

5.6. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина третя статті 255 Господарського процесуального кодексу України).

5.7. Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України передбачає можливість оскарження певних ухвал суду першої інстанції в апеляційному порядку окремо від рішення суду, які визначено у статті 255 цього Кодексу, і цей перелік є вичерпним.

5.8. Системне тлумачення статті 255 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення зі справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.09.2020 у справі № 910/404/20.

5.9. Закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Концерн Авек та Ко" на ухвалу місцевого суду про залишення без розгляду заяви щодо уточнення позовних вимог, господарський суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що уточнення позовних вимог є процедурним питання, пов`язаним з рухом справи, а відтак, незважаючи на можливість оскарження окремо від рішення місцевого суду його ухвали про залишення зави без розгляду, вищевказана ухвала суду першої інстанції не підлягає оскарженню окремо від рішення по суті спору.

5.10. Так, згідно з пунктом 6 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

5.11. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи , визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до статті 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Отже, необґрунтоване залишення без розгляду судом заяви по суті справи нівелює саму суть доступу учасника до суду та ускладнює йому цей доступ настільки, що може завдати шкоди самій суті цього права з огляду на норми статей 177 - 179, 182, 184 Господарського процесуального кодексу України. Право доступу до суду має не тільки існувати, але й бути практичним та ефективним. Деклараційне існування права доступу до суду в законі не є достатнім.

З системного тлумачення наведених норм убачається, що у пункті 6 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України йдеться про повернення заяв, поданих по суті справи, перелік яких наведено у частині другій статті 161 цього Кодексу.

Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справа № 910/1979/19.

5.12. Як встановлено апеляційним господарським судом та вбачається з матеріалів справи, Позивач, звертаючись із заявою про уточнення позову, просив суд, зокрема, визнати спірний договір оренди землі поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, а також визнати укладеною додаткову угоду про поновлення дії вказаного договору, змінивши, у тому числі, визначений у ній строк, на який має бути поновлений цей договір.

5.13. Таким чином, вказана заява стосується конкретизації вже заявлених позовних вимог та фактично є складовою позовної заяви ПрАТ "Концерн АВЕК, а відтак є заявою по суті справи у розумінні статті 161 Господарського процесуального кодексу України, чим спростовуються відповідні висновки апеляційного суду.

5.14. ЄСПЛ у рішенні від 08.01.2008 у справі "Скорик проти України" зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.

5.15. Таким чином, апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених Господарським процесуальним кодексом України.

5.16. З огляду на викладене, а також враховуючи, що заява про уточнення позовних вимог пов`язана з розглядом справи по суті, залишення без розгляду якої місцевим судом може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до норм статті 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд апеляційної інстанції дійшов до необґрунтованих висновків про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко" (вх. № 827) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 у справі № 922/1543/19.

5.17. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що за результатами розгляду позовних вимог ПрАТ "Концерн АВЕК та Ко" суди попередніх інстанцій дійшли висновку про їх необґрунтованість у зв`язку з відсутністю передбаченої законом сукупності юридичних фактів, як обов`язкової передумови для поновлення договору оренди землі відповідно до частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (з чим погодився і Верховний Суд, переглядаючи судові рішення по суті спору в касаційному порядку), а відтак скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, яка має процесуальний характер, з огляду на те, що зазначені питання були предметом розгляду у суді касаційної інстанції, не призведе до бажаного для Позивача результату у вигляді поновлення його процесуальних прав, враховуючи завершення розгляду у зв`язку з вирішенням спору по суті.

5.18. За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко" (вх. № 827) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 у справі №922/1543/19.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. Згідно з частиною третьою статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

6.3. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.4. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.5. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що у даному випадку відсутні підстави для скасування ухвали Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 922/1543/19, у зв`язку з чим вона підлягає залишенню без змін.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Концерн Авек та Ко" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2021 у справі №922/1543/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Зуєв

Судді І. С. Берднік

І. С. Міщенко