Постанова

від 17.11.2021 по справі 190/1409/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6164/21 Справа № 190/1409/19 Суддя у 1-й інстанції - Митошоп В. М. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2021 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

головуючого - Деркач Н.М.

суддів - Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю.,

при секретарі - Піменовій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Опари Сергія Валерійовича на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства Знахідка про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до селянського фермерського господарства Знахідка про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,5138 га, що розташована на території Виноградівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області. 01 квітня 2016 року вона уклала з селянським (фермерським) господарством Знахідка договір оренди цієї земельної ділянки строком на 49 років. Відповідно до умов договору оренди орендар зобов`язувався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати орендну плату у грошовому виразі у розмірі 5618,18 грн. Проте взяті на себе зобов`язання відповідач не виконав, орендну плату за 2016, 2017, 2018 роки вона так і не отримала, тому просить розірвати договір оренди у зв`язку з його невиконанням, стягнути з СФГ Знахідка заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 16854,54 грн., пеню за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 5525,85 грн. та зобов`язати відповідача повернути належну їй земельну ділянку.

Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до селянського фермерського господарства Знахідка про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі - задоволено частково.

Стягнуто з селянського (фермерського) господарства Знахідка (ЄДРПОУ 23374329, вул. Калініна, 50-Г с. Пальмирівка П`ятихатського району Дніпропетровської області, 52131) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , заборгованість по орендній платі в розмірі 5618 (п`ять тисяч шістсот вісімнадцять гривень) 18 коп., пеню за несвоєчасне внесення орендної плати - 1494 грн. ( одну тисячу чотириста дев`яносто чотири гривні) 43 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 768, 40 грн.

В іншій частині заявлених вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Опара Сергій Валерійович просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

У відзиві СФГ "Знахідка" на апеляційну скаргу просить рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2021 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскільки вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та справедливим.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами ст. 32 Закону України Про оренду землі , на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктом д ч. 1 ст. 141 ЗК України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Аналіз вищезазначених положень законодавства дає можливість дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Такий правовий висновок викладено в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 06 березня 2019 року в справі №183/262/17 та постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року в справі №392/1663/15-ц, від 15 квітня 2020 року в справі №322/266/18.

Об`єднана палата Верховного Суду в постанові від 10 жовтня 2019 року в справі №293/1011/16-ц дійшла висновку, що тлумачення пункту д частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплати у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Судом першої інстанції встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 5,5138 га, кадастровий номер 1224588500:02:001:0166, що розташована на території Виноградівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, про що свідчать відомості із державного реєстру речових прав на нерухоме майно(а.с.9-10).

01 квітня 2016 року між ОСОБА_1 та СФГ Знахідка в письмовій формі укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_1 передала селянському фермерському господарству Знахідка в строкове платне користування належну їй земельну ділянку строком на 49 років (а.с.125-127).

Укладеним між сторонами договором оренди від 01 квітня 2016 року передбачено, що орендна плата виплачується орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від вартості земельної ділянки, що становить 5618,18 грн. з каси господарства (п. 8 Договору).

Згідно п. 10 Договору оренда плата сплачується один раз на рік до 25 грудня поточного року.

Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 ставить питання про розірвання договору оренди земельної ділянки, посилаючись на невиконання відповідачем СФГ Знахідка умов договору оренди, зокрема невиплату відповідачем орендної плати в повному обсязі за 2016, 2017, 2018 роки у розмірі 16854,54 грн.

Згідно наданих представником відповідача відомостей про одержання грошових коштів за оренду паїв у серпні 2016 року позивачу ОСОБА_1 нараховано 5618,18 грн. орендної плати, виплачено 4522,64 грн., у 2017 році - нараховано 5618,18 грн. орендної плати, виплачено 4522,64 грн., у 2018 році нараховано 5618,18 грн. орендної плати, виплачено 4522,64 грн.(а.с.74,75,76).

Згідно висновку експерта №1221-20 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи підписи від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в графі : ПІДПИС у відомості одержання грошових коштів за оренду паїв за серпень 2016 року, у відомостях одержання грошових коштів за оренду паїв за 2017 рік, в вересні, у відомості одержання грошових коштів за оренду паї за 2018 рік, в листопаді - виконані не ОСОБА_2 і не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_2 (а.с.177-193 Т-1).

19 червня 2020 року ухвалою суду по справі призначено повторну судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науко-дослідного інституту судових експертиз(а.с.201-202 Т-1).

Згідно висновку експертів за результатами проведення повторної судово-почеркознавчої експертизи від 22.09.2020 року підписи від імені ОСОБА_1 у графі ПІДПИС у рядку ОСОБА_1 : у відомості одержання грошових коштів за оренду паїв серпень 2016 рік виконаний не ОСОБА_1 , а виконаний ОСОБА_2 ; підпис від імені ОСОБА_1 у графі ПІДПИС у рядку ОСОБА_1 у відомості одержання грошових коштів за оренду паїв за 2017 рік, в вересні, виконаний не ОСОБА_1 , а виконаний ОСОБА_2 та підпис від імені ОСОБА_1 у графі ПІДПИС у рядку ОСОБА_1 у відомості одержання грошових коштів за оренду паїв за 2018 рік в листопаді, виконаний не ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а іншою особою(а.с.237-243 Т-1).

Таким чином, у 2016, 2017 роках відповідачем СФГ Знахідка було здійснено виплату орендної плати за користування належною позивачу земельною ділянкою, яку отримував ОСОБА_2 , який є чоловіком позивачки про що свідчить підпис ОСОБА_2 у відомостях одержання грошових коштів.

Задовольняючи частково позовні вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції правильно виходив з наступного.

Як пояснила в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вона та ОСОБА_2 є подружжям, проживають однією сім`єю. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (ч.2 ст. 3 СК України).

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч.2,3 ст. 61 СК України).

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї (ч.4 ст. 65 СК України).

Так, в судовому засіданні суду першої інстанції встановлено, що у 2016, 2017 роках відповідачем СФГ Знахідка було здійснено виплату орендної плати за користування належною позивачу земельною ділянкою, яку отримував чоловік позивача ОСОБА_2 , діючи виключно в інтересах сім`ї.

Таким чином, беручи до уваги те, що в судовому засідання знайшов підтвердження факт неотримання позивачем орендної плати лише у 2018 році, тобто мало місце лише разове порушення строків виплати орендної плати (за 2018 рік), відсутні підстави для розірвання договору оренди.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, докази виплати орендної плати позивачу саме за 2018 рік відсутні.

Відповідно до п. 13 даного Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором справляється пеня у розмірі 0,1 відсотка несплаченої суми за кожен день прострочення.

Розрахунок наведений судом першої інстанції стосовно пені за несвоєчасне внесення орендної плати за 2018 рік в розмірі 1494,43 грн., є вірний та проведений з дотриманням вимог чинного законодавства.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість по орендній платі у розмірі 5618,18грн. за 2018 рік та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати - 1494,43грн.

Доводи апеляційної скарги позивачки та її представника про те, що висновок експертизи від 22.09.2020 року є сумнівним та ставить під сумнів показання голови та бухгалтера СФГ "Знахідка" ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також інші бухгалтерські та платіжні документи, що підтверджували б достовірність відомостей виплати орендної плати, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки аналіз доводів апеляційної скарги свідчить про фактичну не згоду позивача з призначенням повторної судово-почеркознавчої експертизи, а не про її недоліки при проведенні, що впливають на сам висновок повторної судово-почеркознавчої експертизи від 22.09.2020 року.

Таким чином, по справі проведено дві експертизи щодо одного й того ж предмета. Як вбачається з роз`яснень Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997р. Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах , викладених в п.13 постанови, у випадках, коли в справі щодо одного й того ж предмета проведено декілька експертиз, у тому числі комплексну, комісійну, додаткову чи повторну, суд повинен дати оцінку кожному висновку з точки зору всебічності, повноти й об`єктивності експертного дослідження. При цьому не повинна віддаватись перевага висновку експертизи лише тому, що вона проведена комісійно, повторно, експертом авторитетної установи або таким, який має більший досвід експертної роботи, тощо.

Отже, як вбачається з матеріалів справи повторна судово-почеркознавча експертиза від 22.09.2020 року на відміну від первинної була проведена за участю трьох експертів.

Разом з тим, суд першої інстанції встановив, що зворотних протиставлених доказів того, що відомості про одержання грошових коштів за оренду паїв, надані відповідачем є неправдиві, суду надано не було.

Також, посадові особи СФГ "Знахідка", які надавали документи до суду, діяли в силу своєї компетентності та службових обов`язків, тому вони несуть відповідальність за здійснені ними дії, а доказів про їх необґрунтованість та неправдивість наданих на час розгляду справи, суду не надано, як цього не встановлено і в ході судового розгляду.

Посилання апеляційної скарги на те, що ОСОБА_1 не уповноважувала свого чоловіка ОСОБА_2 на розпорядження чи управління своєю земельною ділянкою, а тому отримання ним орендної плати не може вважатись належним виконанням договору зі сторони відповідача, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки суд першої інстанції під час розгляду справи надав повну та об`єктивну оцінку даним обставинам та вірно визначився з тим, що у 2016, 2017 роках відповідачем СФГ Знахідка було здійснено виплату орендної плати за користування належною позивачці земельною ділянкою, яку отримував чоловік позивачки - ОСОБА_2 , діючи виключно в інтересах сім`ї, а тому виплата орендної плати чоловікові позивачки, в даному випадку, може вважатись належним виконанням обов`язку орендаря.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, якими з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені, їм дана належна оцінка, а доводи скаржника зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що не дає суду апеляційної інстанції підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, а тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Опари Сергія Валерійовича - залишити без задоволення.

Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2021 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Судді: Н.М. Деркач

М.М. Пищида

І.Ю. Ткаченко