Рішення

від 10.08.2021 по справі 753/20430/20

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20430/20

провадження № 2/753/198/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Кримчук Я. Р., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної в результаті вчинення злочину,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 р. ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_2 , відповідач) про відшкодування завданої злочином майнової шкоди в сумі 6 009,33 грн. та компенсацію моральної шкоди в сумі 500 000 грн.

Позов обґрунтований такими обставинами. Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.01.2020 рідного брата позивача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 13 років з конфіскацією 1/2 частини майна, що є власністю засудженого. Ухвалою Київського апеляційного суду від 23.11.2020 вирок залишено без змін. Вироком суду установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, сокирою убив їх матір ОСОБА_3 та заволодів її майном на загальну суму 6 009,33 грн.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди мотивовані тим, що для позивача звістка про вбивство матері, вчинене його братом, стала для нього трагедією та сильним ударом по свідомості і до цього часу не дає йому спокою, оскільки він не міг собі уявити, що таке може статися, а втрата близької людинизавдала і дотепер завдає йому великих душевних страждань і переживань .

Ухвалою від 05.01.2021 суд задовольнив заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача - 1/2 частину земельної ділянки площею 4,2590 гектара, розташованої на території Запруднянської сільської ради Рокитнянського району Київської області, кадастровий номер 3223782000:01:006:0044, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Ухвалою від 05.01.2021 суд відкрив провадження за даним позовом та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання на 14.04.2021, яке було відкладене на 10.08.2021 у зв`язку з відсутністю відомостей про вручення відповідачу повідомлення про розгляд справи.

В судове засідання 10.08.2021 учасники справи не з`явилися.

Від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи у встановленому законом порядку шляхом направлення судових документів за місцем відбування ним покарання - до Державної установи Житомирська виправна колонія (№ 4) .

Правом на подання відзиву відповідач не скористався, будь-яких заяв та клопотань від нього не надходило, а тому справа вирішується за наявними матеріалами відповідно до положень частини 8 статті 178 ЦПК України.

Нез`явлення сторін є підставою для розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.01.2020, залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 23.11.2020, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого пунктом 6 частини 2 статті 115 КК України, та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 13 років з конфіскацією 1/2 частини майна, що є власністю засудженого.

Даним вироком установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Запруддя Рокитнянського району Київської обл. ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, умисно убив свою матір ОСОБА_3 та заволодів її майном на загальну суму 6 009,33 грн., а саме: 18 мішками кукурудзи вагою 1000 кг. вартістю 4 500 грн.; 16 відрами пшениці вагою 128 кг. вартістю 576 грн.; алюмінієвою бочкою 200 л. вартістю 933,33 грн.

Позивач ОСОБА_1 є сином загиблої ОСОБА_3 і, відповідно, рідним братом відповідача, та був залучений до участі у кримінальному провадженні як потерпілий.

За обставинами справи установлено, що заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_3 не залишила, а єдиними її спадкоємцями законом є двоє синів - позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , який умисно позбавив життя своєї матері, не має права на спадкування після її смерті на підставі норми частини 1 статті 1224 ЦК України, а відтак право на спадкування усього належного спадкодавцю майна одержав позивач ОСОБА_1 .

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Норма частини 6 статті 82 ЦПК України визначає, що вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанову суду, в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За приписами частини 1 статті 1777 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 цього Кодексу, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Аналізуючи установлені обставини та наведені норми матеріального закону в їх сукупності суд дійшов до висновку, що відповідач ОСОБА_2 , який вчинив умисне вбивство матері та заволодів її майном вартістю 6 009,33грн., зобов`язаний відшкодувати позивачу ОСОБА_1 як спадкоємцю та потерпілому від злочину майнову шкоду у зазначеному розмірі.

При вирішенні вимог про відшкодування моральної шкоди суд керується положеннями статті 23 ЦК України, яка закріплює загальні положення про відшкодування моральної шкоди визначаючи, що моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї, членів її сім`ї чи близьких родичів, та статті 1167 цього Кодексу, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Вироком суду установлена вина відповідача в умисному вбивстві матері з корисливих мотивів, а відтак не викликає сумнівів той факт, що невідновна втрата близької людини - матері, та обставин її смерті від рук рідного сина завдали позивачу сильних душевних страждань і переживань, які тривають і понині.

Суд також зауважує, що вбивство людини неминуче завдає моральних страждань близьким родичам, що ґрунтується на загальних людських засадах, і не потребує доведення жодними додатковими доказами.

Отже з огляду на обсяг, глибину та тривалість душевних страждань позивача суд визнає обґрунтованою компенсацію завданої йому моральної шкоди в сумі 500 000 грн. вважаючи такий розмір моральної шкоди цілком розумним і справедливим.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Незважаючи на те, що позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, та у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільнені від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України Про судовий збір , за подання даного позову та заяви про забезпечення позову позивачем було сплачено судовий збір в загальному розмірі 1 261,20 грн. (840,80+420,40).

Отже з огляду на результат розгляду справи суд покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір та стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 4 219,29 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване місце проживання відсутнє, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , з 26.01.2021 відбуває покарання у Державній установі Житомирська виправна колонія (№4) за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.01.2020, рнокпп НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) 6 009 гривень 33 копійки на відшкодування заподіяної в результаті вчинення злочину майнової шкоди, 500 000 гривень на відшкодування моральної шкоди та судовий збір в сумі 1 261 гривень 20 копійок, а усього 507 270 (п`ятсот сім тисяч двісті сімдесят) гривень 53 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване місце проживання відсутнє, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , з 26.01.2021 відбуває покарання у Державній установі Житомирська виправна колонія (№4) за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.01.2020, рнокпп НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір в сумі 4 219 (чотири тисячі двісті дев`ятнадцять) гривень 29 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя:

Повне рішення складене 22.11.2021.