Рішення

від 29.10.2021 по справі 160/14307/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2021 року Справа № 160/14307/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПІАНІТ до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

18 серпня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю ПІАНІТ звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості UA110160/2021/000200/1 від 13.07.2021, прийняте Дніпровською митницею.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що між позивачем та Production cooperative VODIY TOSHLOQ TEXTILE (Узбекистан) було укладено контракт, на виконання якого на умовах поставки CРТ-Дніпро поставлена продукція. З метою митного оформлення поставленого товару, позивач подав до Дніпровської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA110160/2021/009085 від 13.07.2021 разом із документами згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. Під час декларування товару за вказаною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору, проте 13.07.2021 позивач отримав повідомлення від митного органу з вимогою надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів у зв`язку з виявленням у поданих документах розбіжностей. У відповідь на повідомлення ТОВ ПІАНІТ надіслало лист з роз`ясненням питань, які виникли у відповідача. Однак, у відповідь митниця направила повідомлення №2, в якому було зазначено про невизнання заявленої декларантом митної вартості товарів та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110160/2021/000200/1 від 13.07.2021 і відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110160/2021/00259 від 13.07.2021. На думку позивача, вказані рішення є протиправними, оскільки надані документи у своїй сукупності підтверджували заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мали розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах були достовірними, базувались на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. В той час, як у інспектора митниці не було підстав витребувати додаткові документи, а відтак, спірне рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 27.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали.

22.09.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшов відзив (оригінал надано до суду 28.09.2021), в якому Дніпровська митниця Держмитслужби проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що для здійснення митного контролю та митного оформлення позивачем була подана митна декларація від 13.07.2021 №UA110160/2021/009085, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення заявлено товар: Полотно нетканне основов`язане, трикотажного переплетення з бавовни, невідбілене, холостопрошивне, бавовняно-паперове. Завширшки 130+/-5см. Поверхнева щільність 160+/-10 г/м2. Артикул KSt 64-2162446-0 3:2012. Технічна тканина, використовується як обтиральний матеріал. Всього: 57180 п/м, 953 рулонів . В ході митного контролю Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від 13.07.2021 №UA110160/2021/009085 згенеровано обов`язкові форми контролю. У зв`язку з встановленням того, що документи, які підтверджують числові значені складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, у відповідача при здійсненні митного контролю товару були достатні підстави для запиту додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості товару. В рамках проведення процедури консультацій позивач повідомив про неможливість подання інших документів. За таких обставин митна вартість товару не могла бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до вимог статті 58 Митного кодексу України через виявлені розбіжності в документах. Відтак, відповідач зазначає, що митним органом було застосовано коригування митної вартості, а тому, під час прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів митниця діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, у зв`язку з чим, відсутні підставі для задоволення позову.

24 вересня 2021 року від ТОВ ПІАНІТ надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з доводами, викладеними у відзиві на позов, оскільки митний орган не мав права витребувати додаткові документи в порядку частини 3 статті 53 Митного кодексу України. Також, зауважив, що форма та зміст рішення про коригування митної вартості №UA110160/2021/000200/1 від 13.07.2021 не відповідають чинному законодавству.

28 вересня 2021 року на електронну адресу суду від відповідача надійшли заперечення проти відповіді на відзив (оригінал подано 06.10.2021), в яких вказано, що Митним кодексом України прямо передбачено необхідність застосування положень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Вказав, що надані декларантом позивача документи у своїй сукупності вказують на числові розбіжності складових заявленої митної вартості товарів. Також, відповідач не погоджується із доводами позивача про невідповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства, оскільки графа 33 рішення містить повну інформацію про причини неможливості застосування основного методу визначення митної вартості та послідовне обґрунтування неможливості застосування кожного другорядного методу визначення митної вартості, що передує резервному.

Частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 262 КАС України).

Згідно зі статтею 258 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

13 травня 2020 року між ТОВ ПІАНІТ (Покупець) та Production cooperative VODIY TOSHLOQ TEXTILE , Узбекистан (Продавець) укладено контракт №11/2020, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю неткане полотно - далі Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах даного контракту (п.1.1). Найменування, кількість, ціна, вартість товару, кількість об`ємів та спосіб доставки товару вказуються згідно зі специфікацією, що підписується сторонами на кожну партію товару, що постачається (п.1.2). Ціна на товар, що постачається, встановлюється у доларах США та включає в себе вартість товару, пакування, маркування, сплату митних витрат, пов`язаних із вивезенням товарів, та транспортні витрати (п.2.1). Загальна вартість даного контракту становить 100 000,00 доларів США, в т.ч. ПДВ - 0% (п.2.2). Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах СРТ - Дніпропетровськ згідно Інкотермс 2010 (п.3.1). Оплата кожної партії товару здійснюється покупцем грошовим переказом у доларах США протягом 45 банківських днів з моменту відвантаження товару. Підставою для підрахунку банківських днів є вантажна митна декларація з датою випуску (п.4.1).

На виконання умов вищевказаного контракту на адресу позивача була поставлена продукція: Полотно нетканне основов`язане, трикотажного переплетення з бавовни, невідбілене, холостопрошивне, бавовняно-паперове. Завширшки 130+/-5см. Поверхнева щільність 160+/-10 г/м2. Артикул KSt 64-2162446-0 3:2012. Технічна тканина, використовується як обтиральний матеріал. Всього: 57180 п/м, 953 рулонів .

З метою митного оформлення ввезеного товару позивачем подано митну декларацію від 13.07.2021 №UA110160/2021/009085, в якій митна вартість товару, згідно з графою 43 ЕМД, визначена декларантом на підставі методу визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), та, відповідно до граф 42 та 45 митної декларації, становить 12 293,70 доларів США (335 499,99 грн.) на умовах поставки CРТ-Дніпро (графа 20 ЕМД).

Відповідно до графи 44 EМД №UA110160/2021/009085 на підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення, позивачем митному органу були подані наступні документи:

- рахунок-фактуру (Інвойс) (Commercial invoice) №54 від 01.07.2021;

- автотранспортну накладну (Road consignment note) № 00001204 від 01.07.2021;

- книжку МДП (TIR carnet) №ХК.84936025 від 01.07.2021;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару №01/12-01 від 01.12.2020;

- розрахунок ціни (калькуляція) №1/12-20 від 01.12.2020;

- додаток до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 03.12.2020;

- пропозицію укласти договір (оферта) №02/12-1 від 02.12.2020;

- сертифікат про походження товару форми СТ-1 №UZUA13600664 від 01.07.2021;

- копію митної декларації країни відправлення №30017/01.07.2021/0005961 від 01.07.2021;

- сертифікат якості (Certificate of quality) №1/07-21 від 01.07.2021;

- пакувальний лист (Packing list) №2 від 01.07.2021.

В ході здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від 13.07.2021 №UA110160/2021/009085 згенеровано обов`язкові форми контролю:

- 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів;

- 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Митним органом на адресу позивача було направлено повідомлення декларанту (протокол обробки 145646 від 13.07.2021), згідно з яким вказано про наступні недоліки:

1) відповідно до гр.22 та 42 заявлена вартість товару відповідає сумі інвойсу №54 від 01.07.2021, а саме 12 293,70 дол.США, що кореспондується з інвойсом даної поставки товару. Гр.45 та 46 містить вартість товару згідно умов поставки (10 293,7 дол. США). З цього з`ясовується, що вартість транспортування відповідно заявленим умовам поставки СРТ UA Дніпро складає 2000,00 дол. США, що складає 0,035 дол. США на 1 м/п. Що не кореспондується з наданою до митного оформлення калькуляцією №1/12-20 від 01.12.2021, в якій транспортні витрати на умовах СРТ-Дніпро розраховані на рівні 2,60 дол. США за 1 м/п. Відповідно до цього виникають сумніви у правильності заявлення митної вартості;

2) за результатами аналізу інформації відкритих ресурсів мережі ІНТЕРНЕТ (1354 - uz.all.biz) встановлено, що компанія ПК VODIY TOSHLOQ TEXTILE є одним з основних підприємств по випуску нетканого полотна в Республіці Узбекистан та здійснює виробництво холстопрошивного нетканого полотна шириною 130-140 см. До митного оформлення декларантом надано прайс-лист виробника від 01.12.2020 №01/12-01, відповідно до якого до продажу запропоновано неткане полотно виключно шириною 130 см. Згідно загальносвітової практики, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який містить відомості, достатні будь якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару;

3) декларантом за електронною митною декларацією від 13.07.2021 №UA110160/2020/009085 у гр.31 заявлено, що тканина технічна. В жодному товаросупровідному документі не вказується інформація про те що, тканина є технічною.

У зв`язку з наведеним, позивача зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 6) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 7) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 8) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару.

У відповідь на повідомлення декларант листом №130721-1 від 13.07.2021 надав пояснення з питань, викладених у повідомленні, разом із поданням пакувального листа №2 від 01.07.2021, якісного посвідчення №1/07-21 від 01.07.2021, заявки на поставку товару №2 від 22.06.2021, а також зазначив про неможливість надання додаткових документів.

Дніпровською митницею Держмитслужби було надіслане повідомлення (протокол обробки 145752 від 13.07.2021), в якому зазначено, що:

1) надане якісне посвідчення №1/07-21 від 01.07.2021 не може бути враховане при визначенні митної вартості товару, так як не може бути ідентифіковане з даною поставкою товару, оскільки не містить найменування та реквізити фінансових товаросупровідних документів, а також печатка, що засвідчує наданий документ не відповідає тим, що засвідчують фінансові документи;

2) заявка на поставку товару також не ідентифікується з даною поставкою товару, тому не може бути врахована при здійсненні контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару;

3) прайс-лист наданий до митного оформлення носить суб`єктивний характер, так як згідно загальносвітової практики, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який містить відомості, достатні будь якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару. А згідно інформації відкритих ресурсів мережі ІНТЕРНЕТ (1354 - uz.all.biz) встановлено, що компанія ПК VODIY TOSHLOQ TEXTILE є одним з основних підприємств по випуску нетканого полотна в Республіці Узбекистан та здійснює виробництво холстопрошивного нетканого полотна шириною не тільки 130 см, а від 130 до 140 см. Тобто, прайс-лист не містить всієї інформації про продукцію;

4) надана калькуляція також не ідентифікується з даною поставкою товару, так як не містить ніяких посилань на фінансові товаросупровідні документи, а також видана раніше ніж направлена заявка на покупку товару та виставлений рахунок на товар.

У вказаному повідомленні також зазначено про прийняття Рішення про коригування митної вартості №UA110160/2021/000200/1 від 13.07.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110160/2021/00259 від 13.07.2021.

Вважаючи Рішення про коригування митної вартості №UA110160/2021/000200/1 від 13.07.2021 протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 року (далі - МК України) закріплено, що правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

За приписами частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частин 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, у відповідності до частини 4 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною 5 статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Положеннями статті 53 МК України визначено перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу приписів частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, МК України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. При цьому, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з частиною 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).

Відповідно до частини 5 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

В разі, якщо митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, зазначеного у статтях 58-63 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано резервний метод визначення митної вартості.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16.

Оцінюючи висновки відповідача про наявність розбіжностей у документах, наданих до митного оформлення, що стали підставою для витребування додаткових документів та коригування заявленої позивачем митної вартості, суд виходить з такого.

Як вже встановлено судом, підставою для витребування додаткових документів у декларанта став висновок митного органу щодо того, що подані документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зокрема, відповідач посилається на те, що надана до митного оформлення калькуляція транспортних витрат №1/12-20 від 01.12.2021 містить розбіжності по відношенню до інших поданих документів.

Проте, такі зауваження відповідача суд вважає необґрунтованими, оскільки інспектор помилково визначив вартість транспортування в калькуляції в розмірі 2,60 дол. США за 1 м/п, оскільки у калькуляції №1/12-20 від 01.12.2021 зазначена вартість транспортування саме у розмірі 3,5 дол. США з розрахунку за 100 п/м, а отже, вартість транспортування становить 0,035 дол. США за 1 м/п, що збігається з розрахунками митниці.

Щодо доводів відповідача про те, що надана калькуляція не ідентифікується з даною поставкою товару, так як не містить ніяких посилань на фінансові товаросупровідні документи, а також видана раніше, ніж направлена заявка на покупку товару та виставлений рахунок на товар, суд зазначає, що калькуляція - це розрахунково-вартісна методика обліку, за допомогою якого обраховується планова собівартість продукції. Всі види калькуляції є попередніми, їх розробляють до початку виробництва продукції та використовують при складанні кошторису. Тобто, калькуляція є довідковим документом постачальника і не відноситься законодавством до розрахункового документа, а тому, не є документом, який впливає на вартість товару, за якою сторони домовились здійснити операцію купівлі-продажу такого товару.

Суд зауважує, що частиною 2 статті 53 МК України визначено перелік обов`язкових документів, які підтверджують митну вартість товарів.

До того ж, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 53 МК України калькуляція є одним із документів, який декларант на вимогу митного органу повинен подати на підтвердження митної вартості товарів у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Відповідачем у спірному рішенні не доведено обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, а тому у даному випадку калькуляція не є обов`язковим для митного оформлення вантажу та не впливає на визначення митної вартості.

Щодо висновків контролюючого органу про те, що прайс-лист виробника від 01.12.2020 №01/12-01 неможливо застосувати як документ для підтвердження заявленої митної вартості з огляду на його суб`єктивний характер, суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 53 МК України визначено перелік додаткових документів, до якого входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Разом з цим, прайс-лист (прейскурант) - це документ, що містить перелік товарів, робіт та послуг (із можливим зазначенням їх характеристик) та із вказівкою їх вартості.

Згідно із загальноприйнятою світовою практикою, прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

У спірному рішенні про коригування митної вартості та у відзиві на позов відповідач посилається на наступне: відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції).

Між тим, обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Отже, прайс-лист не є обов`язковим документом, який в розумінні норм МК України визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару, а інформація, зазначена у наданому до митного оформлення прайс-листі щодо запропонованої ціни товару та погодженої сторонами контракту, відповідає числовим значенням ціни товарів, зазначених у інших наданих до митного оформлення документах (специфікації, інвойсі). Крім того, прайс не є документом, на підставі якого визначаються складові митної вартості, відомості з нього можуть лише бути додатковими, надто у разі, коли між відомостями контракту, специфікації, рахунків, платіжних документів немає суперечностей чи ознак підробки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 804/14558/15.

Відповідач у даному випадку не довів суду, яким чином вказані обставини в даному конкретному випадку впливають на визначення складових митної вартості товару.

Також суд зазначає, що відповідно до положень ПІАНІТ МК України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі можливе лише у разу, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58-63 цього кодексу.

Таким чином, суд вважає помилковим твердження відповідача про те, що прайс-лист має суб`єктивну спрямованість.

Також, в оскаржуваному рішенні йдеться, що в наданих товаросупровідних документах не вказується інформація про те що, тканина є технічною.

Так, декларантом за електронною митною декларацією від 13.07.2021 №UA110160/2020/009085 у графі 31 заявлено, що тканина технічна.

Листом №130721-1 від 13.07.2021 позивач додатково надав якісне посвідчення №1/07-21 від 01.07.2021, в якому зазначено призначення продукції - технічна тканина, використовується як обтиральний матеріал.

При цьому, відповідачем ані у спірному рішенні, ані у відзиві на позов не зазначено, яким чином вказана обставина вплинула чи могла вплинути на формування митної вартості.

Твердження митного органу про невідповідність якісного посвідчення суд не приймає до уваги з огляду на те, що сертифікат якості не міститься в переліку необхідних для підтвердження митної вартості документів згідно з частиною другою статті 53 МК України.

Крім того, у відзиві на позов відповідач зазначає, що на час подання декларантом МД від 13.07.2021 №UA110160/2021/009085 оплата за товар могла вже відбутися, однак, декларантом зазначені документи не надано та не підтверджено факт відсутності оплати.

Проте, суд вважає викладені доводи безпідставними, оскільки відповідно до пункту 4.1 контракту №11/2020 від 13.05.2020 оплата кожної партії товару здійснюється покупцем грошовим переказом у доларах США протягом 45 банківських днів з моменту відвантаження товару. Підставою для підрахунку банківських днів є вантажна митна декларація з датою випуска (п.4.1).

Матеріалами справи підтверджується, що датою випуску товарів, згідно з товаросупровідними документами, є 01.07.2021.

У відповідності до положень статті 53 МК України банківські платіжні документи можуть підтверджувати митну вартість товарів лише в тому випадку, якщо на момент митного оформлення товару декларантом оплачено рахунок за такий товар.

При цьому, відсутність в поданих декларантом документах відомостей щодо термінів оплати, не підтверджує неможливість визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості. Дана обставина сама по собі не є доказом, що обґрунтовує митну вартість товару. Тобто, строк оплати за товар не впливає на визначення митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №803/46/16, від 05.08.2021 у справі № 1.380.2019.003193.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а тих, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Суд зазначає, що за змістом частин 1-3 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

На думку суду, доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідачем не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. В той час, як надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Тобто, у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд зауважує, що неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Таким чином, ненадання декларантом всіх запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Встановлені обставини у справі свідчать про безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи, що відповідачем не було зазначено, які саме складові митної вартості є не підтвердженими, за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані ним для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування відповідачем переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, а подані товариством документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору.

Враховуючи наведене, зважаючи на встановлені обставини, у тому числі, щодо надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, суд погоджується із позицією позивача щодо протиправності оскаржуваного рішення.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

В ході розгляду справи відповідачем не були наведені докази правомірності оскаржуваного рішення, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до положень частини 1 статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ПІАНІТ (49017, м.Дніпро, вул. Новоорловська, буд.7, код ЄДРПОУ 38974067) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110160/2021/000200/1 від 13.07.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935; вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПІАНІТ (49017, м. Дніпро, вул. Новоорловська, буд.7, код ЄДРПОУ 38974067) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2379,00 грн. (дві тисячі триста сімдесят дев`ять гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева