Ухвала

від 22.11.2021 по справі 240/28615/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/28615/21

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в справі за позовом Фермерського господарства "ЗАКО" до Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Фермерське господарство "ЗАКО" звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України у якому просить зобов`язати відповідача прийняти за зареєструвати податкову накладну №3 від 02.6.2021 в ЄРПН.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

До суду 18.11.2021 надійшло клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження. В обґрунтування вказує, що встановлення дійсних обставин справи може бути досягнуто лише в рамках проведення відкритих судових засідань за правилами загального позовного провадження, а також у зв`язку з віднесенням даної справи до категорії справ, які можуть бути практично утворюючими та резонансними, що пов`язані з тлумачяенням та застосуванням норм законодавства.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, зазначає наступне.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Частиною другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі « Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини» ), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі « Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії» ), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Так, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі суд, дослідивши матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, дійшов висновку, що дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності та не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд наголошує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні) не позбавляє та не обмежує учасників справи у наданні письмових заяв по суті та додаткових письмових пояснень у порядку, визначеному вимогами Кодексу адміністративного судочинства України та жодним чином не обмежує права сторні, які визначені статтею 44 КАС України.

Відтак, клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження є необґрунтованим. При цьому, підстав для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження заявником в обґрунтування заявленого клопотання не наведено та судом не встановлено, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання відповідача.

Керуючись статтями 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової служби України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.В. Лавренчук