Рішення

від 18.11.2021 по справі 580/8951/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року справа № 580/8951/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу № 580/8951/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Максима Залізняка, 10, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 21367450)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, прийнято рішення.

29.10.2021 вх.42348/21 ОСОБА_1 , звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ;

- зобов`язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ЄДРПОУ 21367450) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту з урахуванням виплаченої суми допомоги.

Ухвалою суду від 01.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

02.11.2021 Центру було вручено під розписку ухвалу суду від 01.11.2021 разом із позовною заявою, відповідач мав протягом п`ятнадцяти днів надати відзив з подальшою реалізацією позивачем права реагувати на такий відзив.

Станом на 18.11.2021 відзиву на позовну заяву позивача до суду не надходило.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що перебуває на обліку як особа з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, має право на пільги, встановлені Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту . 29.04.2021 позивачу було виплачено щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у сумі 3 906 грн замість 14 152 грн з урахуванням рішення Конституційного Суду України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не виплати допомоги повністю протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження отримав 02.11.2021, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав, процесуальне право сторони реагування на позов не використав, заяви про визнання позову матеріали справи не містять.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа вирішується за наявними матеріалами. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч.4 ст.159 КАС України).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем доводи/аргументи щодо обставин справи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково з огляду на таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту визначаються виключно законами України. Згідно з Основним Законом України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини другої статті 92). Конституцією України передбачено (частина 2 статті 19), що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частинами першою, другою статті 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. Закон України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню у суспільстві шанобливого ставлення до них. Згідно зі ст.4 Закону №3551 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни. Відповідно до статті 13 Закону України № 3551 (у редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 №367-XIV) щорічно до 5 травня ветеранам війни - особам з інвалідністю 2 групи унаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема положення підпункту б підпункту 1 пункту 20 розділу II внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007№ 107-VI. Законом України від 28.12.2014 № 79-VІІІ Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин (набрав чинності 01.01.2015) розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26: норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Підпунктом б підпункту 1 пункту 20 розділу II внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007 № 107-VI (набрав чинності 01.01.2008) частину 5 статтю 13 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України .

Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, згідно якої норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що втрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Суд зазначає, що з 27.02.2020 застосовуються положення статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі: інвалідам ІІ групи - вісім мінімальних пенсій за віком.

З 27.02.2020 пункт 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії статті 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , статті 12, 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у редакції п. 20 Розділу II Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік об`єктивно не можуть запроваджувати правил призначення та виплати грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Вважаючи дії відповідача з нарахування та виплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року у розмірі меншому, ніж передбачено ст.13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту протиправними, позивач звернувся до суду.

Судом встановлено, що позивач має статус особи з інвалідністю (посвідчення серії А від 18.06.2019 № 004374) та користується пільгами, встановленими законодавством України для ветеранів війни, тому обмеження у законній виплаті допомоги характеризує протиправну бездіяльність відповідача у забезпеченні державних соціальних гарантій.

Відповідно до статті 17-1 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Відповідно до наказу Мінсоцполітики від 25.04.2006 № 147 зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 07.06.2006 за №683/12557 із змінами (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0683-06#Text) Про затвердження Типового положення про центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є державною установою і підпорядковується Департаменту соціального захисту населення обласної міської державних адміністрацій. Одним із головних завдань Центру є забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту та обслуговування населення, надання соціальної допомоги громадянам, які потребують підтримки з боку держави; здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплати всіх видів соціальної допомоги, інших грошових виплат; здійснення моніторингу даних єдиної відомчої інформаційної системи з метою відстеження фінансових операцій щодо здійснення соціальних виплат.

Постановою КМУ від 08.04.2021 № 325 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та визначено розміри виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань . Відповідно до пунктів 2-5 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики. Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є: 1) структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення); 2) структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - місцеві органи соціального захисту населення), центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат). Отримувачам грошової допомоги із числа військовослужбовців, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, служби судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата грошової допомоги згідно з п.6 Порядку проводиться шляхом перерахування коштів місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на спеціальні рахунки військових частин, установ, організацій за місцем їх служби. Разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4 421 грн; II групи - 3 906 грн; III групи - 3 391 грн.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Набуте право не може бути скасоване чи звужене (рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011). Конституційний Суд України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 №6-рп/2007) зазначає про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги у залежність від видатків бюджету.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Суханов та Ільченко проти України, № 68385/10 та № 71378/10, від 26.06.2014 зазначено, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52). Відповідно до рішення ЄСПЛ Кечко проти України (заява № 63134/00, пункти 23, 26) та Ромашов проти України (заява № 67534/01, пункт 43) реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. ЄСПЛ у рішенні у справі Кечко проти України, заява № 63134/00 зазначив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, проте свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23), органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (пункт 26).

Разова грошова допомога особі з інвалідністю у контексті правомірних очікувань є доходом та матеріальною власністю (фінансовим інтересом) позивача.

29.04.2021 позивачеві виплачено грошову допомогу до 5 травня у сумі 3 906 грн, що підтверджується випискою надходжень на картковий рахунок позивача.

Згідно із статтею 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058) мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України від 15.12.2020 № 1082-IX Про Державний бюджет України на 2021 рік , установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2021 складає 1 769 гривень. Розмір щорічної разової грошової допомоги особі з інвалідністю у 2021 мав бути 14 152 грн (1 769 х 8).

Під час врегулювання спірних правовідносин з метою надання соціальної допомоги громадянам, які потребують підтримки з боку держави, для обчислення і виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня застосуванню належить саме стаття 13 Закону України № 3551 (у редакції Закону України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998 №367-XIV), а відтак доводи позивача є обґрунтованими.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 29.09.2020 у справі № 440/2722/20, залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 440/2722/20 (ЄДРСР 94377739). Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до частин 5,6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів відповідач і суд мають брати до застосування висновки Верховного Суду.

Позаяк на час виникнення спірних відносин щодо нарахування і виплати позивачеві у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня діє Закон №3551, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію частини 4 статті 13 Закону №3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, то позивачеві має бути донарахована і виплачена грошова допомога до 5 травня як особі з інвалідністю ІІ групи у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням сплачених коштів.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що органом, уповноваженим здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, тому позовні вимоги, сформовані до належного відповідача і позов належить задовольнити.

Відповідачем не надано відзив на позовну заяву і не доведено правомірність дій чи бездіяльності під час розгляду звернення позивача.

У першій позовній вимозі зазначено визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу, як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком .

Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною першою і другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов належить задовольнити частково.

Оцінюючи бездіяльність відповідача щодо нарахування позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року у розмірі меншому, ніж визначено статтею 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона є протиправною, позаяк відповідач, здійснивши нарахування і подальшу виплату позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у меншому розмірі, ніж вісім мінімальних пенсій за віком діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, без дотримання принципів належного врядування у реалізації головного завдання функціонування Центру задля надання соціальної допомоги громадянам, які потребують підтримки з боку держави, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без врахування необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), а тому позовні вимоги про зобов`язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком належить задовольнити частково, позаяк відповідачем не допущено бездіяльності у невиплаті ненарахованої суми допомоги.

У частині вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача у невиплаті щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, суд дійшов висновку, що вона не належить задоволенню, як така, що на час звернення позивача із позовом та на час ухвалення судового рішення є передчасною (заявленою на майбутнє), тому у цій частині позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України суд у конкретній справі вирішує спір, предмет якого існує на час розгляду справи, і не може приймати рішення на майбутнє. Судовому захисту належать порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Частиною 1 статті 132 КАС України врегульовано, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України у випадку задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, що належать відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи, що позов особи, звільненої від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір задоволено частково, а доказів понесення інших судових витрат позивачем не надано, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення питання розподілу судових витрат.

Враховуючи нормативно-правове регулювання спірних відносин, встановлені обставини справи, оцінені докази, керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

У частині визнання протиправною бездіяльності Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відмовити.

Зобов`язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.

Судові витрати не розподіляються.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи .

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ]

відповідач: Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат [вул. Максима Залізняка, 10, м. Черкаси, 18036, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21367450].

Повне судове рішення складено 18.11.2021.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА