Ухвала

від 10.04.2024 по справі 580/8951/21

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 квітня 2024 року Справа № 580/8951/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання Проценко В.С. розглянув заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у адміністративній справі № 580/8951/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. Максима Залізняка, 10, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 21367450) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

20.03.2024 вх. 14430/24 позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у адміністративній справі № 580/8951/21 шляхом зобов`язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат як суб`єкта владних повноважень, у встановлений судом строк надати звіт про виконання судового рішення у справі № 580/8951/21; за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень або в разі його неподання встановити новий строк та накласти штраф на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.

В обґрунтуванні заяви зазначено, що судове рішення від 18.11.2021 в справі № 580/8951/21 відповідачем не виконане (кошти не отримано позивачем), тому відповідач не вжив дієвих заходів з фактичного виконання рішення (однак покликається на здійснене нарахування допомоги, але виплата буде у порядку, передбаченому постановою КМУ від 26.08.2021 № 902).

Ухвалою від 22.03.2024 призначене судове засідання із розгляду заяви на 10.04.2024.

03.04.2024 заявник надав до суду заяву про розгляд заяви про встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України здійснювати без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, проте відповідач заперечив проти задоволення заяви з тих підстав, що у межах повноважень рішення суду виконане, надав звіт про виконання, де повідомив: рішення виконане частково, позивачеві донараховано 10246 грн, але подальше виконання у частині виплати залежить від Департаменту соціального захисту (розпорядник коштів з виплати допомоги), позаяк Центр фінансується за рахунок коштів обласного бюджету, тому відповідно до статті 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування допомоги до 5 травня здійснюється з державного бюджету відповідно до черговості виконання рішень суду за постановою №902.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем аргументи щодо обставин виконання/ невиконання рішення у справі та належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у адміністративній справі № 580/8951/21 необхідно задовольнити частково з огляду на таке.

Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється у порядку, передбаченому в ст.283 КАС України, що не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення Іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтею 382 КАС України, згідно з частинами першою та другою суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини восьмої цієї ж статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу. Зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинен бути вказаний обов`язок подати звіт, позаяк встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може не лише під час прийняття рішення у справі.

Відповідно до статті 382 КАС України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень стосовно якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Суд наділений правом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення лише у випадку, коли існують беззаперечні докази нехтування відповідачем вимогам суду.

Аналіз норм статті 382 КАС України дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи. Встановлення судового контролю під час вирішення спору попереджує неналежне виконання відповідачем обов`язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.

В аналітичній доповіді в рамках проєкту Ради Європи «Підтримка виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини» (2018 рік) стосовно огляду практики ЄСПЛ щодо захисту права на розгляд справи та виконання судового рішення в розумний строк узагальнено критерії ефективності засобів забезпечення виконання цього права: 1) засіб є ефективним, якщо його можна використати для прискорення ухвалення рішення судом, що розглядає справу; 2) найбільш ефективними є засоби, спрямовані на попередження, а не на компенсацію за затримку розгляду справи чи виконання судового рішення; 3) поєднання пришвидшувального та компенсаторного засобів захисту є найкращим варіантом.

Аналіз положень КАС України, дає підстави виокремити такі основні процесуальні засоби, за допомогою яких адміністративний суд забезпечує належне виконання судового рішення, яке набрало законної сили: 1) роз`яснення судового рішення (ст. 254); 2) судовий контроль за виконанням судового рішення (ст. ст. 382, 383); 3) заміна сторони виконавчого провадження (ст. 379); 4) поновлення пропущеного з поважних причин строку пред`явлення виконавчого листа до виконання (ст. 376); 5) відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміна чи встановлення способу і порядку виконання (ст. 378); 6) зупинення виконання судових рішень лише у виключних випадках (ст. 375); 7) застосування як преюдиційних обставин, встановлених у судовому рішенні, що набуло законної сили, під час судового розгляду іншої справи.

Стосовно сутності судового контролю у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 295/13613/16-а зазначено, що ст.ст. 382-383 КАС України визначено такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. Верховний Суд акцентував увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового рішення в справі. Верховний Суд зазначив, що судове рішення виконується безпосередньо, та для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Із набранням чинності нової редакції КАС України законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 826/18826/14 та від 07.11.2019 у справі № 361/11754/13-а, що відповідно до частини 5 статті 242 КАС України та частин 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується судом під час вирішення клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 20.06.2018 у справі № 800/592/17 фактично відійшла від практики Вищого адміністративного суду України щодо застосування статті 267 КАС України у редакції, чинній до 15.12.2015, та згідно з близькою за змістом статтею 382 КАС України у редакції, чинній з 15.12.2015, задовольнила клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням постанови від 22.05.2018, що було надане після прийняття судового рішення. Відповідно до висновків Верховного Суду у справі № 340/962/19 у пунктах 52, 53 йдеться про таке: «…клопотання про встановлення судового контролю може бути подано й задоволено судом вже після ухвалення рішення у справі. Отже позивача не позбавлено можливості звернутися із клопотанням про встановлення судового контролю після прийняття судом рішення у справі, у разі існування ризику його невиконання».

Судовий контроль це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Постановою КМУ № 902 визначений порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Забезпечення виконання рішень суду» для забезпечення виконання рішень суду, прийнятих національними судами, а також виплати судового збору, виконавчих витрат і штрафів, накладених державним виконавцем відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до п. 5 порядку віднесено виконання грошових зобов`язань щодо виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, визначених Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», боржниками у виконанні яких визначено регіональні органи соціального захисту населення, районні органи соціального захисту населення, центри з нарахування та здійснення соціальних виплат до другого рівня пріоритетності. Не допускається спрямування бюджетних коштів на здійснення видатків, які не пов`язані з напрямами, зазначеними в пункті 5 цього Порядку, та фінансуються за рахунок інших бюджетних програм (п. 6 Порядку). Відповідно до п. 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків з бюджету. З огляду на п. 2 Порядку центри з нарахування та здійснення соціальних виплат для потреб порядку визнаються боржниками та як розпорядники коштів нижчого рівня формують списки за черговістю виконання рішень відповідно до пріоритетності спрямування коштів, визначеної пунктом 5 цього Порядку.

Суд дійшов висновку, що заява позивача ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у адміністративній справі № 580/8951/21, що подана до суду належить до задоволення, позаяк обсяг та зміст зобов`язань, покладених на відповідача рішенням суду, потребує додаткового строку для забезпечення виконання, що має бути розумним під час дії режиму воєнного стану.

Відповідно до правової позиції, висловленої КАС ВС в постанові від 23.10.2019 у справі № 815/591/17 відсутність коштів, не дає право боржнику не виконати рішення суду та не є поважною причиною.

Судом надано оцінку твердженню представника відповідача про те, що виплати разової грошової допомоги до 5 травня на підставі судових рішень, що набули законної сили, виконуються з дотриманням норм Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та проводяться з урахуванням вимог Постанови КМУ № 902 та вказані обставини суд не вважає такими, що виправдовують бездіяльність відповідача щодо не здійснення виплати грошової допомоги.

Res judicata вирішена справа означає остаточність рішення суду, що набрало чинності та не може бути переглянуте. Держава має позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок.

Верховний Суд, проаналізувавши фактично вчинені ГУ ПФУ дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність законодавству, перевіривши дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, дійшов висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій у частині накладення штрафу (справа № 560/523/19 ЄДРСР 88886054).

Верховний Суд в ухвалі від 04.10.2022 у справі № 200/3958/19-а зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950.

У постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2022 у справі № 580/94/21, який скасовуючи окрему ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 зазначив, що погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду мають бути затверджені Кабінетом Міністрів України та визначені у Державному бюджеті на відповідний рік.

Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив: метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, що набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).

Перевіривши матеріали заяви, докази на підтвердження аргументів і доводів сторін про встановлення судового контролю і відсутність переконливих доводів та доказів щодо причин не виконання рішення суду у справі № 580/8951/21 з боку відповідача, зважаючи на поданий звіт про часткове виконання і докази щодо причин не виконання у частині фактичної виплати, суд дійшов висновку про наявні підстави встановлення судового контролю і зобов`язання відповідача подати звіт про фактичне/остаточне виконання у розумний строк з урахуванням стадій бюджетного процесу - у 150-денний строк з дня надходження цієї ухвали, проте вимогу у заяві (клопотання) щодо застосування штрафу до керівника визнає необгрунтованою і передчасною, що не належить до задоволення.

За наслідками розгляду звіту або в разі його неподання суд вживає відповідні заходи реагування.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 241-243, 248, 256, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у адміністративній справі № 580/8951/21 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код в ЄДРПОУ 21367450) задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у 150-денний строк з дня надходження цієї ухвали надати до суду письмовий звіт про фактичне виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 580/8951/21 з доказами на підтвердження виплачених коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 та вжитих заходів для забезпечення виплати.

Роз`яснити сторонам у справі, що відповідно до ч. 2. ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту.

Ухвала набрала законної сили відповідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпунктів 15.1, 15.6 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала складена, підписана 10.04.2024.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА