Постанова

від 09.11.2021 по справі 813/6364/13-а

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 813/6364/13-а пров. № А/857/15527/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Вовк А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі № 813/6364/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми Улокс ЛТД до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

суддя (судді) в суді першої інстанції - Грень Н.М.,

час ухвалення рішення: 14:37:43,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту судового рішення: 05.07.2021,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма Улокс ЛТД (далі - ТзОВ - фірма Улокс ЛТД ) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 травня 2013 року № 0001222300/7734.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівський апеляційний адміністративний суд від 05 квітня 2016 адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Верховного суду від 12.11.2020 у справі №813/6364/13а касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області задоволено частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 16.05.2013 № 0001222300/7734. Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79005, м. Львів, Стрийська, 35) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю-фірми УЛОКС ЛТД (м. Львів, вул. Туган - Барановського, 24, ідентифікаційний код 20774591) судовий збір в сумі 692 грн (шістсот дев`яносто дві) грн 00 коп.

Рішення мотивоване тим, що жодною із сторін не надано суду доказів надання чи ненадання ТзОВ Фірма Улокс-ЛТД під час здійснення перевірки первинних документів, а також подання таких доказів у порядку встановленому пунктами 44.6, 44.7 ст. 44 ПК України, що засвідчують правомірність скоригованого платником податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 1537452,00 грн та за серпень 2011 в сумі 585339,00 грн.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, ГУ ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд не взяв до уваги, що оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі й у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально. Таким чином, висновок контролюючого органу щодо непідтвердження ТзОВ Улокс ЛТД скоригованого податкового кредиту за серпень 2010 року та серпень 2011 належними первинними документами відповідає нормам пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, та тягне за собою правомірний наслідок у вигляді донарахування спірних податкових зобов`язань згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТзОВ УЛОКС ЛТД зареєстроване 27.09.1993 виконавчим комітетом Львівської міської ради. Взятий на облік до податкового органу 02.11.1993.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ УЛОКС ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2012, про що складено акт № 211/77/22-10019/20774591 від 25.04.2013.

При здійсненні перевірки показників відображення у розрахунків коригування податкового зобов`язання, за звітні періоди з 01.10.2007 року по 31.12.2012 року встановлено коригування податкового кредиту на загальну суму 2115073 грн - це коригування виконання довгострокових контрактів по будівництву житлових будинків по пр. Червоної Калини,7-7а та по вул. Гвардійській,18.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: пп. 7.4.1, пп. 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість , п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в зв`язку з чим встановлено завищення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 55342 грн.

Відповідачем 15.05.2013 винесено податкове повідомлення-рішення форми Р № 0001222900/7734, у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 69170,50 грн, в т.ч. основний платіж - 55342 грн, штрафні санкції - 13 835,50 грн. Дане рішення в адміністративному порядку не оскаржувалось.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правоводносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв`язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими п.п.7.2.6 цього пункту. Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Вимогами п. 7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (набув чинності з 01.01.2011) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; виключено; виключено; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4 ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, згідно з п. 201.6. ст. 206 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов`язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

Наказом ДПА України від 30.05.97 № 166 Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9.07.1997 за № 250/2054 у редакції наказу ДПА України від 17.03.2008 № 159 передбачено коригування податкового зобов`язання і у випадку самостійного виправлення помилки, згідно з п. 4.5 ст.4 Закону України Про податок на додану вартість від 03.04.1997 № 168/97-ВР часткового використання в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва, інші випадки, для здійснення експортних операцій.

Як встановлено судом, ТзОВ УЛОКС ЛТД здійснило коригування податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2103449 грн за серпень 2010 року та серпень 2011 року. Це коригування виконання довгострокових контрактів по будівництву житлових будинків по пр. Червоної Калини, 7-7а та по вул. Гвардійській,18. У зв`язку із завершенням будівництва будинків відповідачем проведено коригування податкового зобов`язання.

У серпні 2010 року позивачем задекларовано податкове зобов`язання з податку на додану вартість шляхом здійснення коригування в р. 8 Декларації з податку на додану вартість в сумі 1518110 грн, що підтверджується розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (т. 1 а.с. 159-161).

Також у серпні 2011 року позивачем задекларовано податкове зобов`язання з податку на додану вартість шляхом здійснення коригування в р. 8 Декларації з податку на додану вартість в сумі 585339 грн, що підтверджується розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (т 1 а.с. 164-166).

На підтвердження коригування податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2103449 грн представник позивача надав усі первинні документи щодо господарських правовідносин з ТзОВ Аквафін Україна , ПП Арка-сервіс Будматеріали , ТзОВ 2Бенефіт-ПРО , ТзОВ Торговий дім Будмаркет , ПП Електромеханіка , ТзОВ Епіцентр К , ТзОВ ІММ , ЛМКП Львівводоканал , ПАТ Львівобленерго , ТзОВ Ндор , ТзОВ Промисловий одяг , ТзОВ Технопласт , ТзОВ Гранполіс-плюс , ПП Ярема.

24.02.2006 ТзОВ УЛОКС ЛТД (замовник) підписав договір підряду капітального будівництва № 24/02 з ДП Львівське будівельне управління ЗАТ Карпаткурортбуд (підрядник). Згідно предмету даного договору замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації виконання монтажно-будівельних робіт з нового будівництва (т. 11 а.с. 182-185).

Позивач (замовник) 01.03.2006 уклав договір підряду з ТзОВ Артек ЛТД (підрядник), за яким підрядник зобов`язується провести будівельні роботи по возведенню житлового будинку на 35 квартир з гаражними стоянками м. Львів, вул. Червоної Калини,7а. (т. 12 а.с. 179-181).

ТзОВ УЛОКС ЛТД на виконання вищенаведених договорів уклав ряд інших договорів з контрагентами для проведення будівельних робіт по возведенню житлового будинку м. Львів, вул. Червоної Калини,7а, зокрема:

договір № 28-2009 від 27.04.2009 року, за яким виконавець Енерджі Пауер Систем приймає на себе зобов`язання виконати роботи по влаштуванні пристроїв автоматизованого забору даних вимірювання з забезпеченням можливості локальної та дистанційної передачі інформації з засобів обліку електроенергії житлового будинку ТзОВ УЛОКС ЛТД м. Львів, вул. Червоної Калини,7а. (т. 12, а.с. 31);

договір поставки металу № 97 з АТП Львівметал від 16.03.2006 (т. 12, а.с. 32);

договір купівлі-продажу № 25/01-3 від 25.01.2007, за умовами якого ТзОВ РОМ ЛТД поставляє ТзОВ УЛОКС ЛТД товар на умовах поставки франко-склад продавця в строки, кількості, асортименті по цінах, які вказані у податкових накладних, які є невід`ємною частиною даного договору (т. 15, а.с. 34).

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту у серпні 2010 року та серпні 2011 року, крім вищенаведених договорів позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання виконаних робіт.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов`язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, доказів, які б свідчили про не підтвердження позивачем правомірності коригування податкового зобов`язання з податку на додану вартість за серпень 2010 року та серпень 2011 року відповідач не надав.

Щодо висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.11.2020, суд вірно зазначив, що за правилами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з пунктом 44.4 статті 44 ПК України якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Вимогами пункту 44.6 статті 44 ПК України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пунктом 44.7 статті 44 ПК України передбачено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків-фізичної особи або посадової особи платника податків-юридичної особи).

Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Згідно з п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Судом вірно зауважено, що вимогами ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, як вірно зазначено судом, жодною із сторін не надано суду доказів надання чи ненадання ТзОВ Фірма Улокс-ЛТД під час здійснення перевірки первинних документів, а також подання таких доказів у порядку, встановленому пунктами 44.6,44.7 ст. 44 ПК України, що засвідчують правомірність скоригованого платником податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 1537452,00 грн та за серпень 2011 в сумі 585339,00 грн. З урахуванням наведеного, вказане трактується судом на користь платника.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 16.05.2013 № 0001222300/7734 слід визнати протиправним та скасувати.

При цьому, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Разом з тим суд, керуючись вимогами ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми Улокс ЛТД судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1037 (одна тисяча тридцять сім) грн 80 коп.

Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року у справі № 813/6364/13-а залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми Улокс ЛТД судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1037 (одна тисяча тридцять сім) грн 80 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді В. В. Святецький Л. Я. Гудим Повне судове рішення складено 19.11.2021 року