Рішення

від 29.06.2021 по справі 813/6364/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року справа №813/6364/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М.,

представника позивача Радович В. С.,

представника відповідача Кельбас Р. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Улокс ЛТД» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма «Улокс ЛТД» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 травня 2013 року № 0001222300/7734.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року залишеною без змін ухвалою Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05 квітня 2016 адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Верховного суду від 12.11.2020 у справі №813/6364/13а касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області задоволено частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.12.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2016 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вказана справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 16.12.2020.

Ухвалою судді від 21.12.2020 прийнято справу до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні 29.06.2021 судом замінено відповідача Головне управління ДФС у Львівській області на належного Головне управління ДПС у Львівській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що всі задекларовані зобов`язання з податку на додану вартість в серпні 2010 року ( шляхом здійснення коригування в рядку 8 Декларації з податку на додану вартість) в сумі 1518 110 грн. та серпні 2011 року на суму 585 339 грн. є вірними. Зокрема, зазначив, що висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки № 211/77/22-10019/20774591 від 25.04.2013 року щодо заниження сум податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 55 342 грн. у результаті порушень описаних в п.3.2.1 та п.3.2.2 акта перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки основою для такого висновку податкового органу було посилання відповідача в акті перевірки на відсутність первинних документів, які засвідчують податкове зобов`язання на загальну суму 2 103 449 грн., в тому числі в серпні 2010 року - 1 518 110 грн. та серпні 2011 року - 585339 грн. На переконання позивача, податковий орган не надав належної правової оцінки його правовідносинам під час здійснення господарської діяльності за період з 2010 рік по 2011 рік, не дослідив первинних документів за наслідками господарської діяльності і дійшов до нічим не обґрунтованих висновків про заниження податку на додану вартість. На підтвердження коригування податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 103 449 грн. представник позивача надав усі первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи. Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі й у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально. Таким чином, висновок контролюючого органу щодо непідтвердження ТзОВ Улокс ЛТД скоригованого податкового кредиту за серпень 2010 року та серпень 2011 належними первинними документами відповідає нормами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, та тягне за собою правомірний наслідок у вигляді донарахування спірних податкових зобов`язань згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

ТзОВ «УЛОКС ЛТД» зареєстроване 27.09.1993 року виконавчим комітетом Львівської міської ради. Взятий на облік до податкового органу 02.11.1993 р.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «УЛОКС ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період за період з 01.10.2007 року по 31.12.2012 року, про що складено акт № 211/77/22-10019/20774591 від 25.04.2013 року.

При здійснені перевірки показників відображення у розрахунків «коригування податкового зобов`язання, за звітні періоди з 01.10.2007 року по 31.12.2012 року «встановлено коригування податкового кредиту на загальну суму 2 115 073 грн. - це коригування виконання довгострокових контрактів по будівництву житлових будинків по пр. Червоної Калини,7-7а та по вул. Гвардійській,18.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: пп.7.4.1, пп.7.4.5,п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в зв`язку з чим встановлено завищення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 55 342 грн.

Відповідачем 15.05.2013 року винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0001222900/7734 у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 69 170,50 грн., в т.ч. основний платіж - 55 342 грн., штрафні санкції - 13 835,50 грн. Дане рішення в адміністративному порядку не оскаржувалось.

Позивач не погоджуючись із таким рішенням контролюючого органу звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На момент виникнення спірних правовідносин спеціальним законом, що визначав платників податку на додану вартість, об`єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету був Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону № 168/97-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правоводносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв`язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими п.п.7.2.6 цього пункту. Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (набув чинності з 1.01.2011 року) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 185.1. ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; виключено; виключено; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, згідно з п. 201.6. ст. 206 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов`язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

Наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9.07.1997 р. за № 250/2054 у редакції наказу ДПА України від 17.03.2008 № 159 передбачено коригування податкового зобов`язання і у випадку самостійного виправлення помилки, згідно з п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР часткового використання в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва, інші випадки, для здійснення експортних операцій.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ТзОВ «УЛОКС ЛТД» здійснило коригування податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2103449 грн. за серпень 2010 року та серпень 2011 року. Це коригування виконання довгострокових контрактів по будівництву житлових будинків по пр. Червоної Калини, 7-7а та по вул. Гвардійській,18. У зв`язку із завершенням будівництва будинків відповідачем проведено коригування податкового зобов`язання.

У серпні 2010 року позивачем задекларовано податкове зобов`язання з податку на додану вартість шляхом здійснення коригування в р. 8 Декларації з податку на додану вартість в сумі 1518110 грн., що підтверджується розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (т. 1 а.с.159-161).

Також у серпні 2011 року позивачем задекларовано податкове зобов`язання з податку на додану вартість шляхом здійснення коригування в р. 8 Декларації з податку на додану вартість в сумі 585339 грн., що підтверджується розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість (т 1 а.с.164-166).

На підтвердження коригування податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2103449 грн. представник позивача надав усі первинні документи щодо господарських правовідносин з ТзОВ «Аквафін Україна» , ПП «Арка-сервіс Будматеріали» , ТзОВ «Бенефіт-ПРО» , ТзОВ «Торговий дім Будмаркет» , ПП «Електромеханіка» , ТзОВ «Епіцентр К» , ТзОВ «ІММ» , ЛМКП «Львівводоканал» , ПАТ «Львівобленерго» , ТзОВ «Ндор» , ТзОВ «Промисловий одяг» , ТзОВ «Технопласт» , ТзОВ «Гранполіс-плюс» , ПП ОСОБА_1 .

24.02.2006 року ТзОВ «УЛОКС ЛТД» (замовник) підписав договір підряду капітального будівництва № 24/02 з ДП «Львівське будівельне управління» ЗАТ «Карпаткурортбуд» (підрядник). Згідно предмету даного договору замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації виконання монтажно- будівельних робіт з нового будівництва (т. 11 а.с. 182-185).

Позивач (замовник) у 01.03.2006 році уклав договір підряду з ТзОВ «Артек ЛТД» (підрядник) , за яким підрядник зобов`язується провести будівельні роботи по возведенню житлового будинку на 35 квартир з гаражними стоянками м. Львів, вул. Червоної Калини,7а. (т. 12 а.с. 179-181).

ТзОВ «УЛОКС ЛТД» на виконання вищенаведених договорів уклав ряд інших договорів з контрагентами для проведення будівельних робіт по возведенню житлового будинку АДРЕСА_1 , зокрема:

договір № 28-2009 від 27.04.2009 року, за яким виконавець «Енерджі Пауер Систем» приймає на себе зобов`язання виконати роботи по влаштуванні пристроїв автоматизованого забору даних вимірювання з забезпеченням можливості локальної та дистанційної передачі інформації з засобів обліку електроенергії житлового будинку ТзОВ «УЛОКС ЛТД» м.Львів, вул. Червоної Калини,7а. (т. 12, а.с. 31);

договір поставки металу № 97 з АТП «Львівметал» від 16.03.2006 року (т. 12, а.с. 32) ;

договір купівлі продажу № 25/01-3 від 25.01.2007 року за умовами якого ТзОВ «РОМ ЛТД» поставляє ТзОВ «УЛОКС ЛТД» товар на умовах поставки франко-склад продавця в строки, кількості, асортименті по цінах, які вказані у податкових накладних які є невід`ємною частиною даного договору (т 15, а.с.34).

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту у серпні 2010 року та серпня 2011 року, крім вищенаведених договорів позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання виконаних робіт.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов`язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Доказів, які б свідчили про не підтвердження позивачем правомірності коригування податкового зобов`язання з податку на додану вартість за серпень 2010 року та серпень 2011 року відповідач не надав.

Щодо висновків Верховного Суду викладених у постанові від 12.11.2020 суд зазначає, що за правилами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з пунктом 44.4 статті 44 ПК України якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов`язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пунктом 44.7 статті 44 ПК України передбачено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків-фізичної особи або посадової особи платника податків-юридичної особи).

Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що жодною із сторін не надано суду доказів надання чи ненадання ТзОВ Фірма Улокс-ЛТД під час здійснення перевірки первинних документів, а також подання таких доказів у порядку встановленому пунктами 44.6,44.7 ст. 44 ПК України, що засвідчують правомірність скоригованого платником податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2010 року в сумі 1537452,00 грн та за серпень 2011 в сумі 585339,00 грн. З урахуванням наведеного, вказане трактується судом на користь платника.

Отже, зважаючи на викладене вище податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 16.05.2013 № 0001222300/7734 слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Відповідно до статті 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, КАС України, суд -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 16.05.2013 № 0001222300/7734.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79005, м. Львів, Стрийська, 35) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю-фірми «УЛОКС ЛТД» (м.Львів, вул. Туган - Барановського, 24, ідентифікаційний код 20774591) судовий збір в сумі 692 грн (шістсот дев`яносто дві) грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 05.07.2021.