Ухвала

від 19.11.2021 по справі 696/975/21

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19.11.2021

Справа № 696/975/21

2/696/312/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2021 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Шкреби В.В.,

при секретарі Степановій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка заяву ОСОБА_1 про заміну одного заходу забезпечення позову іншим у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (прож. по АДРЕСА_1 ) до Кам`янської міської ради Черкаської області (код ЄДРПОУ 25872304, вул. Г. Майдану, б. 37 в м. Кам`янка Черкаського району Черкаської області), третя особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення про передачу земельної ділянки у власність,

встановив :

В провадженні Кам`янського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 (прож. по АДРЕСА_1 ) до Кам`янської міської ради Черкаської області (код ЄДРПОУ 25872304, вул. Г. Майдану, б. 37 в м. Кам`янка Черкаського району Черкаської області), третя особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення про передачу земельної ділянки у власність.

17 листопада 2021 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну одного заходу забезпечення позову іншим у вказаній цивільній справі.

Із заяви вбачається, що раніше вжитий захід забезпечення позову у виді зупинення дії рішення оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 7121881500:02:000:0918 у власність фізичній особі та забороні Кам`янській міській раді та іншим особам, в тому числі державним реєстратором, проводити будь-які дії на підставі оскаржуваного рішення та внесення будь-яких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Позивач вважає неефективним.

В обґрунтування своїх доводів зазначав, що всупереч вжитому заходу забезпечення позову 20 жовтня 2021 року державний реєстратор виконавчого комітету Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області зареєстрував право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7121881500:02:000:0918 за третьою особою у справі.

В подальшому, згідно Публічної кадастрової карти України ця земельна ділянка перестала існувати в Державному земельному кадастрі, хоч і рахується згідно інформації з цього кадастру та Державного реєстру прав на нерухоме майно за третьою особою.

Водночас, згідно даних Публічної кадастрової карти України на місці, де мала знаходитись земельна ділянка з кадастровим номером 7121881500:02:000:0918 площею 2 га, з`явились дві нові - з кадастровим номером 7121881500:02:000:1149 площею 1,9 га та 7121881500:02:000:1148 площею 0,1 га.

У зв`язку з цим, на переконання Позивача, дії Відповідача та третьої особи істотно ускладнили процедури поновлення порушених прав, через що він має намір змінити предмет та підставу позову.

Через вказане, просив в порядку заміни одного заходу забезпечення позову іншим:

- накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 7121881500:02:000:0918 площею 2 га, 7121881500:02:000:1149 площею 1,9 га та 7121881500:02:000:1148 площею 0,1 га, які розташовані в адмінмежах Кам`янської міської ради Черкаського району Черкаської області (за межами с. Грушківка);

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ) вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру прав на нерухоме майно (в т.ч. до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо об`єкта нерухомого майна земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, з кадастровими номерами 7121881500:02:000:0918 площею 2 га, 7121881500:02:000:1149 площею 1,9 га та 7121881500:02:000:1148 площею 0,1 га, які розташовані в адмінмежах Кам`янської міської ради Черкаського району Черкаської області (за межами с. Грушківка).

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні, судовий розгляд заяви відбувався на наступний день після повернення - 19 листопада 2021 року.

Дослідивши в судовому засіданні заяву Позивача про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, вивчивши матеріали заяви та справи, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом судового розгляду цивільної справи являється оскарження законності видання органом місцевого самоврядування рішення про передачу однієї земельної ділянки у приватну власність з кадастровим номером 7121881500:02:000:0918 площею 2 га.

В заяві про заміну одного заходу забезпечення позову іншим йдеться про застосування заходу забезпечення позову, пов`язаного із арештом як цієї земельної ділянки, так і інших - з кадастровими номерами 7121881500:02:000:1149 площею 1,9 га та 7121881500:02:000:1148 площею 0,1 га.

Слід зазначити, що згідно наявних в матеріалах заяви інформаційних витягів з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки з кадастровими номерами 7121881500:02:000:1149 площею 1,9 га та 7121881500:02:000:1148 площею 0,1 га взагалі відсутня інформація про їх власника, що в свою чергу також створює сумніви в тому, що вказані земельні ділянки мають будь-яке відношення до позовних вимог, а так само стосуються дій Відповідача та третьої особи.

Відповідно до частини першої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України ), суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із частиною другою статті 149 ЦПК України , забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України , позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії та накладенням арешту на майно.

Згідно із частиною першою статті 156 ЦПК України , за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Частиною третьою статті 156 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду клопотання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим постановляється ухвала.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Згідно із пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про учасників справи, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів заявника, які гарантують за результатами вирішення справи реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Про це йдеться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19), де вказано, що: співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача .

Першочергово, при вирішенні заяви про забезпечення позову, суд враховує обставини щодо безпосереднього зв`язку між такою заявою та предметом позову у цій справі, їх співвідношення, класифікацію позову, а також необхідність вжиття забезпечувальних заходів відповідно до їх мети.

Так, заявлений ОСОБА_1 позов не є таким, за результатами вирішення якого може бути присуджене або визнане право, а стосується оскарження рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність.

Суд звертає увагу, що при розгляді заяви про забезпечення позову або заяви про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішується матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Враховуючи те, що Позивач звернувся за захистом свого суб`єктивного права, яке на його думку порушене органом місцевого самоврядування (виходячи із предмету позову), а недобросовісність правонабувачів на спірні земельні ділянки у судовому порядку на даному етапі судового розгляду не встановлено і не є предметом позову (така недобросовісність має бути доведена на підставі достатніх і належних доказів, підлягає доказуванню або спростуванню сторонами у процесі), суд дійшов висновку, що забезпечення позову заявленим іншим способом може становити втручання у мирне володіння майном інших осіб, в тому числі, які не являються учасниками судового процесу, тоді як виходячи із предмету заявленого позову, спірні правовідносини першочергово виникли між Позивачем та Кам`янською міською радою Черкаської області

У свою чергу, згідно зі статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) застосовується українськими судами як джерело права. Тому слід ураховувати, що ЄСПЛ, розглядаючи справи за заявами про захист права на мирне володіння майном, напрацював низку загальновизнаних стандартів захисту цього права, які зводяться до такого загального правила: вирішуючи питання про те, чи відбувається порушення статті 1 Першого протоколу, треба визначити: чи є в позивача право власності на майно, що охоплюється змістом статті 1; чи мало місце втручання в мирне володіння майном та яким є характер такого втручання; чи відбулося позбавлення майна.

На переконання суду вказані обставини можливо встановити лише за результатами розгляду справи по суті.

Таким чином, за результати аналізу поданої заяви, доказів, які містяться у справі, суд не знайшов безпосереднього зв`язку між предметом позову та вимогами про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, та дійшов висновку, що мета поданої заяви про забезпечення позову є непропорційною, оскільки може вплинути на права та інтереси осіб, недобросовісність правоволодіння яких не встановлено.

З огляду на вищенаведене, суд відмовляє у задоволенні заяви про про заміну одного заходу забезпечення позову іншим від 17 листопада 2021 року.

Керуючись, ст.ст. 149-156 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну одного заходу забезпечення позову іншим у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (прож. по АДРЕСА_1 ) до Кам`янської міської ради Черкаської області (код ЄДРПОУ 25872304, вул. Г. Майдану, б. 37 в м. Кам`янка Черкаського району Черкаської області), третя особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення про передачу земельної ділянки у власність - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її вручення.

Суддя: В.В.Шкреба