Ухвала

від 17.11.2021 по справі 638/1703/20

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/1703/20

Провадження № 1-кс/638/2341/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань суду клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42019221090000332від 24.12.2019року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, -

встановив:

ОСОБА_3 звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова із клопотанням, в якому просить зняти арешт з нежитлових приміщень 1-го поверху №№4-1, 4-2, 4-2а, 4-3, 4-4, 4-7, 4-8 в літ. «А-16», загальною площею 71,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1775125163101); нежитлових приміщень 1-го поверху №№4-5, 4-6, 4-7а в літ. «А-16» загальною площею 79,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1775139963101).

В обґрунтування клопотання зазначає, що у провадженні СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №42019221090000332 від 24.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, а саме: вчинення неправомірної перереєстрації права власності нерухомого майна ОСОБА_3 нежитлових приміщень першого поверху з реєстраційними номерами об`єктів нерухомого майна 1775125163101 та 1775139963101, на які ухвалою слідчого судді від 06.03.2020 року накладено арешт. Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 22.07.2021 року у справі №638/12431/20 витребувано з незаконного володіння ТОВ «ФК «Поліс» зазначені нежитлові приміщення на користь ОСОБА_3 та поновлено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідний запис. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 13.09.2021 року апеляційну скаргу на рішення суду від 22.07.2021 року повернуто апелянту. Заявник зазначає, що в подальшому застосування арешту майна є недоцільним у зв`язку з визнанням незаконним та скасування рішення державного реєстратора, яке полягає у неправомірній перереєстрації права власності ОСОБА_3 , що визначено рішенням суду.

Представник заявника в судовому засіданні клопотання підтримав.

Прокурор вважав за можливе скасувати арешт нежитлових приміщень, вжитий ухвалою слідчого судді від 06.03.2020 року.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали справи, оглянувши кримінальне провадження №42019221090000332 від 24.12.2019 року, дійшов висновку про задоволення клопотання з наступних підстав.

Встановлено, що в провадженні СВ Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження №42019221090000332 від 24.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що державний реєстратор районної державної адміністрації всупереч вимогам чинного законодавства 12.12.2019 року здійснив перереєстрацію права власності на нежитлові приміщення.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.03.2020 року накладено арешт на нежитлові приміщення 1-го поверху №№4-1, 4-2, 4-2а, 4-3, 4-4, 4-7, 4-8 в літ. «А-16», загальною площею 71,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1775125163101); нежитлові приміщення 1-го поверху №№4-5, 4-6, 4-7а в літ. «А-16» загальною площею 79,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1775139963101).

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18.05.2020 року ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 06.03.2020 року скасовано в частині невизначення способу арешту майна та постановлено в цій частині нову ухвалу, якою визначено спосіб арешту майна шляхом заборони його власнику ТОВ «ФК «Поліс» відчуження цього майна. В решті ухвалу залишено без змін.

Відповідно до ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною першою статті 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З матеріалів клопотання вбачається, що рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 22.07.2021 року у справі №638/12431/20 витребувано зазначені в ухвалі слідчого судді нежитлові приміщення з незаконного володіння ТОВ «ФК «Поліс» на користь ОСОБА_3 та поновлено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідний запис. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 13.09.2021 року апеляційну скаргу на рішення суду від 22.07.2021 року повернуто апелянту. Рішення суду першої інстанції набрало законної сили.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України», де зазначається«Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі " Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх не застосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На підставі викладеного, приймаючи доуваги наслідкиарешту майнадля йоговласника таволодільця,розумність таспіврозмірність обмеженняправа власності(володіння)завданням кримінальногопровадження,а такожкеруючись принципомзмагальності кримінальногопровадження (стаття22КПК України)відносно поданнядо судудоказів своєїправової позиції,а такожвідсутність вматеріалах кримінальногопровадження даних,які свідчатьпро подальшунеобхідність досудовогослідства увжитому заходізабезпечення, слідчий суддя вважає, що підстави для продовження арешту нежитлових приміщень відсутні, а тому клопотання про скасування арешту підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42019221090000332від 24.12.2019року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 06.03.2020 року, частково скасованої ухвалою Харківського апеляційного суду від 18.05.2020 року, на нежитлові приміщення 1-го поверху №№4-1, 4-2, 4-2а, 4-3, 4-4, 4-7, 4-8 в літ."А-16", загальною площею 71,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1775125163101); нежитлові приміщення 1-го поверху №№4-5, 4-6, 4-7а в літ."А-16", загальною площею 79,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1775139963101).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 22.11.2021 року о 15:00 годині.

Слідчий суддя: ОСОБА_1