Рішення

від 10.11.2021 по справі 510/1760/19

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1760/19

Провадження № 2/510/161/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.11.21 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачка позовні вимоги (уточнені) визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Златі Н.С. в ході розгляду справи уточнила свої позовні вимоги, на їх задоволенні наполягала, просила про розгляд справи без її участі.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 ; копія свідоцтва про народження позивачки; копія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; копія державного акту серії ОД №019700 від 31.01.2005р. на право власності на земельну ділянку - земельну ділянку площею 2,73 га, розташовану на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області (мас. № 12, діл. №30), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія витягу із інтернетсайту із відомостями про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (дата заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 ); протокол опитування особи - ОСОБА_8 за її згодою від 20.06.2021р.; відповідь завідувачки Ренійської райдержнотконтори від 18.09.2021р.; копія заяви ОСОБА_2 від 06.02.2014р. про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_4 ; копія заяви ОСОБА_1 від 06.02.2014р. про прийняття спадщини після смерті батька; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 31.03.2014р. (свідоцтво про право на спадщину не видавалося); копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти, спадкові договори не укладалися); копія витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 31.03.2014р. (дата заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_4 ); копія відповіді від 28.07.2021р. ГУ Держгеокадастру в Одеській області щодо належності земельних ділянок; відповідь завідувачки Ренійської райдержнотконтори від 02.11.2021р.; копія заяви ОСОБА_4 від 23.10.2007р. про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.05.2021р.; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21.05.2019р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка у справі є рідною сестрою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та відповідачка у справі являються батьками позивачки. За життя ОСОБА_3 належало майно:

на підставі державного акту серії ЯИ №127932 від 30.12.2010р. на право власності на земельну ділянку - земельна ділянка площею 0,5000 га, розташована на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту), виділена для ведення особистого селянського господарства;

на підставі державного акту серії ОД №010459 від 31.01.2005р. на право власності на земельну ділянку - земельна ділянка площею 1,74 га, розташована на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту), виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На випадок смерті ОСОБА_3 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_1 - помер. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 його батько - ОСОБА_4 звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом. Про це свідчить його заява від 23.10.2007р. про прийняття спадщини, подана нотаріусу. Будь-хто з інших спадкоємців за прийняттям спадщини після смерті ОСОБА_3 не звертався, спадщину не прийняв. Отже, після смерті ОСОБА_3 спадщину на належне йому майно прийняв його батько, спадщина стала належати ОСОБА_4 , який прийняв її, користувався нею, але юридично її не переоформив на себе.

За життя ОСОБА_4 належало майно:

на підставі державного акту серії ЯИ №386446 від 02.12.2009р. на право власності на земельну ділянку - земельна ділянка площею 0,0187 га, розташована по АДРЕСА_1 , виділена для ведення особистого селянського господарства;

на підставі державного акту серії ЯМ №218338 від 17.12.2012р. на право власності на земельну ділянку - земельна ділянка площею 0,8800 га, розташована на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту), виділена для ведення особистого селянського господарства;

на підставі державного акту серії ЯИ №127838 від 30.12.2010р. на право власності на земельну ділянку - земельна ділянка площею 0,2200 га, розташована на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту), виділена для ведення особистого селянського господарства;

на підставі державного акту серії ЯА №275147 від 21.01.2006р. на право власності на земельну ділянку - земельні ділянки загальною площею 2,99 га, розташовані на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту), виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

на підставі державного акту серії ОД №019700 від 31.01.2005р. на право власності на земельну ділянку - земельна ділянка площею 2,73 га, розташована на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту), виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На випадок смерті ОСОБА_4 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_2 - помер. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно (у тому числі і на майно, яке було прийнято ним у спадок після смерті сина ОСОБА_3 ).

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 його донька - ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом. Про це свідчить її заява від 06.02.2014р. про прийняття спадщини, подана нотаріусу. Відповідачка ОСОБА_2 (вдова померлого) після смерті чоловіка звернулась до нотаріуса із заявою про відмову від прийняття спадщини.

Отже, після смерті ОСОБА_4 спадщину на належне йому майно прийняла тільки його донька.

Проте, незважаючи на своєчасне звернення позивачки за прийняттям спадщини, оформити її неможливо у зв`язку із тим, що в неї відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів. Крім того, перешкодою в оформленні земельних ділянок, що раніше належали ОСОБА_3 та перейшли у спадок ОСОБА_4 , стало і те, що останній не переоформив ці спадкові земельні ділянки на своє ім`я.

Відповідачка у справі на спадщину не претендує, не заперечує, щоб спадщину оформила позивачка.

У нинішній час, при зверненні позивачки до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані земельні ділянки, про що 21.05.2019р., 07.05.2021р. нотаріусом були винесені відповідні постанови.

Необхідні нотаріусу документи позивачка надати не може у зв`язку із втратою їх спадкодавцем. Чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі ксерокопії акту неможливо оформити спадщину. Згідно п. 5.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999р., при втраті (псуванні) державного акту на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.

Так як набуте за спадкуванням право власності позивачкою не було оформлено, вона не в змозі отримати дублікати державних актів про право власності на землю.

Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) державного акта на право власності на земельну ділянку - при посвідченні договору купівлі-продажу, міни, дарування, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, спадкового договору, а також при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. На оригіналі державного акту нотаріусом проставляється відповідна відмітка про перехід права власності на земельну ділянку до набувача чи спадкоємця.

Отже, після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_4 (який в свою чергу також прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України після смерті ОСОБА_3 ) і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідачка на неї не претендує.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємицею першої черги за законом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачка звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначила позивачка, після смерті ОСОБА_4 у неї були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкові земельні ділянки. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивачка не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину юридично, оскільки її воля, як спадкоємиці за законом, була виражена у подачі нею заяви про прийняття спадщини, її діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих документів на земельні ділянки, розпорядження щодо їх цільового використовування тощо).

Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки своєчасно подала заяву про прийняття спадщини, прийняв її за законом.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб`єктом набуття права власності на земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

земельну ділянку площею 0,5000 га із кадастровим номером 5124182400:01:005:0269, розташовану на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту), виділену для ведення особистого селянського господарства, на підставі державного акту серії ЯИ №127932 від 30.12.2010р. на право власності на земельну ділянку (оформленого на ім`я ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ;

земельну ділянку площею 1,74 га із кадастровим номером 5124182400:01:006:0424, розташовану на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту серії ОД №010459 від 31.01.2005р. на право власності на земельну ділянку (оформленого на ім`я ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ;

земельну ділянку площею 0,0187 га із кадастровим номером 5124182400:02:001:0161, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для ведення особистого селянського господарства, на підставі державного акту серії ЯИ №386446 від 02.12.2009р. на право власності на земельну ділянку;

земельну ділянку площею 0,8800 га із кадастровим номером 5124182400:01:001:0177, розташовану на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту), виділену для ведення особистого селянського господарства, на підставі державного акту серії ЯМ №218338 від 17.12.2012р. на право власності на земельну ділянку;

земельну ділянку площею 0,2200 га із кадастровим номером 5124182400:01:005:0270, розташовану на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту), виділену для ведення особистого селянського господарства, на підставі державного акту серії ЯИ №127838 від 30.12.2010р. на право власності на земельну ділянку;

земельні ділянки загальною площею 2,99 га із кадастровими номерами 5124182400:01:004:0517, 5124182400:01:003:0678, 5124182400:01:003:0835, розташовані на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту), виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту серії ЯА №275147 від 21.01.2006р. на право власності на земельну ділянку;

земельну ділянку площею 2,73 га із кадастровим номером 5124182400:01:006:0266, розташовану на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області (за межами населеного пункту), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту серії ОД №019700 від 31.01.2005р. на право власності на земельну ділянку,

що належали ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Вячеслав ДУДНИК