Ухвала

від 22.11.2021 по справі 904/2729/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

22.11.2021 м. ДніпроСправа № 904/2729/20

За позовом виконувача обов`язків керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Світличної Ганни, 64-а) в інтересах держави в особі Тернівської міської ради (51500, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Пушкіна, буд. 5А, ідентифікаційний код 33912428)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лофт Істейт" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, бульвар Слави, буд. 5К, ідентифікаційний код 41277822)

про стягнення 231 597,72 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

В засіданні бере участь: Ємельянов В.А., службове посвідчення, прокурор відділу

ВСТАНОВИВ:

Виконувач обов`язків керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №04/42/3-849вих-20 від 15.05.2020 в інтересах держави в особі Тернівської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лофт Істейт" 231 597,72 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 07.05.2018 (дата складання договору оренди спірної земельної ділянки) по 05.11.2018 використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що предметом позову в цій справі є стягнення грошових коштів, належних до сплати за користування земельною ділянкою за звичайних умов (в разі оформлення договірних відносин відповідачем у встановленому порядку та строки), втім не сплачених відповідачем, що пов`язується із втратою Тернівською міською радою цього ж майна (грошових коштів). У даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Тернівська міська рада Дніпропетровської області, яка не вживає заходів щодо захисту інтересів держави порушених Товариством з обмеженою відповідальністю "Лофт Істейт" у зв`язку з використанням нерухомого майна (земельної ділянки) без правовстановлюючих документів.

Також виконувач обов`язків керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області зазначає, що з метою виявлення підстав для вжиття заходів представницького характеру Павлоградською місцевою прокуратурою направлялись запити Тернівській міській раді Дніпропетровської області у яких описувались обставини можливого порушення земельного законодавства та ставилось питання щодо витребування необхідних для перевірки вищевказаних обставин документів, що підтверджується запитами від 25.02.2020 №04/42/3-319 вих-20 та від 15.04.2020 №04/42/3-645 вих-20, від 21.04.2020 №04/42/3-668 вих-20, від 27.04.2020 №04/42/3-1125-20. Однак, незважаючи на виявлені прокуратурою явні порушення вимог земельного законодавства України в частині стягнення доходу із Товариства з обмеженою відповідальністю "Лофт Істейт", Тернівська міська рада відповідні заходи, направлені на реальне забезпечення надходження грошових коштів до бюджету м. Тернівка Дніпропетровської області, безпідставно збережених відповідачем від використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, не вживала починаючи з 2018 року. Крім того, Тернівська міська рада неодноразово надавала Павлоградській місцевій прокуратурі документи, необхідні для вжиття заходів представницького характеру, визначених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (листи від 13.12.2019 №2843/0/2-19, від 05.03.2020 №533/0/2-20).

Таким чином, бездіяльність Тернівської міської ради Дніпропетровської області протягом майже двох років з моменту виникнення спірних правовідносин позбавляє територіальну громаду м. Тернівка можливості залучити отримані грошові кошти для реалізації соціально-економічних і культурних програм територіальної громади м. Тернівка, а також створює ризик пропуску строку позовної давності, встановленого чинним законодавством для звернення до суду за захистом своїх майнових прав. Вищевказане підтверджує виключність наявності підстав, визначених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Виконувач обов`язків керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області зазначає, що неповернення Тернівській міській раді Дніпропетровської області безпідставно збережених коштів, у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,7483 га, кадастровий номер 1213500000:01:036:0093, що здійснюється всупереч вимогам ст.206 Земельного кодексу України, ст.21 Закону України "Про оренду землі", п. 14.1.136 Податкового кодексу України, ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України, порушує інтереси територіальної громади міста Тернівка Дніпропетровської області в особі Тернівської міської ради. Так, з моменту придбання у власність відповідачем об`єкту нерухомості (нежитлової будівлі) за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Харківська, 5 при тих обставинах, що попереднім землекористувачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Фокус", договір оренди земельної ділянки було розірвано та зареєстровано відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Лофт Істейт" зобов`язане було вжити заходів, наслідком яких було б укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні під нежитловою будівлею. При цьому, відповідач, хоч і звернувся до виконавчого комітету Тернівської міської ради із заявою про надання в оренду вищевказаної земельної ділянки, внаслідок чого, Тернівською міською радою прийнято рішення від 26.04.2018 №524-33/VІІ про передачу указаної земельної ділянки в оренду. Разом з тим, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Лофт Істейт" договір оренди земельної ділянки уклав лише з 05.11.2018, тобто договірні правовідносини між сторонами виникли лише з указаного часу.

Таким чином з часу реєстрації права власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лофт Істейт" при обставинах припиненого речового права користування земельною ділянкою попередньому землекористувачеві Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокус", у відповідача, як у нового власника нерухомого майна, розташованого по вул. Харківська, 5 у м. Тернівка Дніпропетровської області, виник й обов`язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі нього право оренди землі. Отже, відповідач як набувач нерухомого майна, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою в період з 05.02.2018 по 05.11.2018, за відсутності укладеного договору оренди земельної ділянки, збільшила вартість власного майна, а Тернівською міською радою втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження орендної плати відповідачем за рахунок коштів, належних Тернівській міській раді.

Ухвалою суду від 01.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/2729/20, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.

Ухвалою суду від 01.06.2020 зупинено провадження у справі №904/2729/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

До суду 08.07.2020 надійшов відзив відповідача яким останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог оскільки з моменту реального укладання договору оренди землі та його державної реєстрації 06.11.2019 відповідач вчасно, сумлінно та в повному обсязі сплачує орендну плату, використовує землю за її цільовим призначенням, дотримується всіх умов договору, таким чином повністю виконує обов`язки орендаря.

Великою палатою Верховного Суду від 26.05.2020 ухвалено постанову, якою касаційну скаргу прокурора задоволено, а справу №912/2385/18 до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень розміщено повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (оприлюднено 20.07.2020).

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц містить наступні висновки. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Аналогічний припис закріплений у частині четвертій статті 56 ЦПК України, чинного з 15 грудня 2017 року.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 містить наступні висновки. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Ухвалою суду від 08.10.2021 було поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 02.11.2021 о 11:00 год.

02.11.2021 підготовче засідання було відкладено на 22.11.2021.

У судове засідання 22.11.2021 з`явився представник Дніпропетровської обласної прокуратури.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 Господарського процесуального кодексу України. Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного Господарського процесуального кодексу України строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні (п.3 частини другої статті 183 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищенаведені обставини, суд, для надання можливості сторонам скористатися своїм процесуальним правом, вважає за необхідне відкласти підготовче засідання.

Керуючись ст.ст. 114, 119, 120, 121, 177-185, 234, 233, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Відкласти підготовче засідання на 30.11.2021 року о 10:30 год. Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області за адресою: 49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1, 2-й поверх, кабінет № 2-209.

Викликати у судове засідання повноважних представників учасників справи, визнавши їх явку обов`язковою.

2. Запропонувати учасникам справи подати до суду:

Відповідачу:

- відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам ст. 165 Господарського процесуального кодексу України протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі;

- заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді позивача на відзив (ст. 167 Господарського процесуального кодексу України);

Позивачу:

- відповідь на відзив, за правилами, встановленими частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України, протягом 5 днів з дня одержання відзиву відповідача на позовну заяву (ст. 166 Господарського процесуального кодексу України);

Учасникам:

- оригінал письмового доказу, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, відповідно до ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України (надати для огляду в судове засідання);

- належним чином засвідчені копії документів на підтвердження процесуальних повноважень їх представників відповідно до вимог передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України (оригінали надати для огляду в судове засідання).

3. Роз`яснити учасникам справи про обов`язок повідомити суд про причини неявки та про наслідки неявки в судове засідання на виклик суду, що передбачені статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, а саме:

- неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею;

- якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

- у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

4. Роз`яснити учасникам, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам ст. 161-168 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.

5. Звернути увагу учасників справи, що заяви, клопотання і заперечення при розгляді справи судом подаються за правилами, встановленими статями 169, 170, 251 Господарського процесуального кодексу України.

6. Роз`яснити учасникам судового процесу наступне.

Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.

Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:

- зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.

7. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі з сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz.

8. Попередити учасників справи про те, що відповідно до статті 135 Господарського процесуального кодексу України за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 22.11.2021.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 та ст. 255 Господарського процесуального кодексу України оскарження цієї ухвали окремо від рішення суду не допускається.

Повний текст ухвали складено - 23.11.2021.

Суддя Е.М. Бондарєв