Рішення

від 17.01.2022 по справі 904/2729/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2022м. ДніпроСправа № 904/2729/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бондарєв Е.М. за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О.

за позовом виконувача обов`язків керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Світличної Ганни, 64-а) в інтересах держави в особі Тернівської міської ради (51500, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Пушкіна, буд. 5А, ідентифікаційний код 33912428)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лофт Істейт" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, бульвар Слави, буд. 5К, ідентифікаційний код 41277822)

про стягнення 231 597,72 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна

Представники:

Від позивача: Немцева І.В., довіреність, представник

Від позивача: Фарафонова С.Л., довіреність, представник

Від відповідача: не з`явився

В засіданні бере участь: Ємельянов В.А., службове посвідчення, прокурор відділу

СУТЬ СПОРУ:

Виконувач обов`язків керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №04/42/3-849вих-20 від 15.05.2020 в інтересах держави в особі Тернівської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лофт Істейт" 231 597,72 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 07.05.2018 (дата складання договору оренди спірної земельної ділянки) по 05.11.2018 використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що предметом позову в цій справі є стягнення грошових коштів, належних до сплати за користування земельною ділянкою за звичайних умов (в разі оформлення договірних відносин відповідачем у встановленому порядку та строки), втім не сплачених відповідачем, що пов`язується із втратою Тернівською міською радою цього ж майна (грошових коштів). У даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Тернівська міська рада Дніпропетровської області, яка не вживає заходів щодо захисту інтересів держави порушених Товариством з обмеженою відповідальністю "Лофт Істейт" у зв`язку з використанням нерухомого майна (земельної ділянки) без правовстановлюючих документів.

Також виконувач обов`язків керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області зазначає, що з метою виявлення підстав для вжиття заходів представницького характеру Павлоградською місцевою прокуратурою направлялись запити Тернівській міській раді Дніпропетровської області у яких описувались обставини можливого порушення земельного законодавства та ставилось питання щодо витребування необхідних для перевірки вищевказаних обставин документів, що підтверджується запитами від 25.02.2020 №04/42/3-319 вих-20 та від 15.04.2020 №04/42/3-645 вих-20, від 21.04.2020 №04/42/3-668 вих-20, від 27.04.2020 №04/42/3-1125-20. Однак, незважаючи на виявлені прокуратурою явні порушення вимог земельного законодавства України в частині стягнення доходу із Товариства з обмеженою відповідальністю "Лофт Істейт", Тернівська міська рада відповідні заходи, направлені на реальне забезпечення надходження грошових коштів до бюджету м. Тернівка Дніпропетровської області, безпідставно збережених відповідачем від використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, не вживала починаючи з 2018 року. Крім того, Тернівська міська рада неодноразово надавала Павлоградській місцевій прокуратурі документи, необхідні для вжиття заходів представницького характеру, визначених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" (листи від 13.12.2019 №2843/0/2-19, від 05.03.2020 №533/0/2-20).

Таким чином, бездіяльність Тернівської міської ради Дніпропетровської області протягом майже двох років з моменту виникнення спірних правовідносин позбавляє територіальну громаду м. Тернівка можливості залучити отримані грошові кошти для реалізації соціально-економічних і культурних програм територіальної громади м. Тернівка, а також створює ризик пропуску строку позовної давності, встановленого чинним законодавством для звернення до суду за захистом своїх майнових прав. Вищевказане підтверджує виключність наявності підстав, визначених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Виконувач обов`язків керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області зазначає, що неповернення Тернівській міській раді Дніпропетровської області безпідставно збережених коштів, у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,7483 га, кадастровий номер 1213500000:01:036:0093, що здійснюється всупереч вимогам ст.206 Земельного кодексу України, ст.21 Закону України "Про оренду землі", п. 14.1.136 Податкового кодексу України, ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України, порушує інтереси територіальної громади міста Тернівка Дніпропетровської області в особі Тернівської міської ради. Так, з моменту придбання у власність відповідачем об`єкту нерухомості (нежитлової будівлі) за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Харківська, 5 при тих обставинах, що попереднім землекористувачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Фокус", договір оренди земельної ділянки було розірвано та зареєстровано відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Лофт Істейт" зобов`язане було вжити заходів, наслідком яких було б укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні під нежитловою будівлею. При цьому, відповідач, хоч і звернувся до виконавчого комітету Тернівської міської ради із заявою про надання в оренду вищевказаної земельної ділянки, внаслідок чого, Тернівською міською радою прийнято рішення від 26.04.2018 №524-33/VІІ про передачу указаної земельної ділянки в оренду. Разом з тим, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Лофт Істейт" договір оренди земельної ділянки уклав лише з 05.11.2018, тобто договірні правовідносини між сторонами виникли лише з указаного часу.

Таким чином з часу реєстрації права власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лофт Істейт" при обставинах припиненого речового права користування земельною ділянкою попередньому землекористувачеві Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокус", у відповідача, як у нового власника нерухомого майна, розташованого по вул. Харківська, 5 у м. Тернівка Дніпропетровської області, виник й обов`язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі нього право оренди землі. Отже, відповідач як набувач нерухомого майна, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою в період з 05.02.2018 по 05.11.2018, за відсутності укладеного договору оренди земельної ділянки, збільшила вартість власного майна, а Тернівською міською радою втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження орендної плати відповідачем за рахунок коштів, належних Тернівській міській раді.

Ухвалою суду від 01.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/2729/20, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.

Ухвалою суду від 01.06.2020 зупинено провадження у справі №904/2729/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

До суду 08.07.2020 надійшов відзив відповідача яким останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог оскільки з моменту реального укладання договору оренди землі та його державної реєстрації 06.11.2018 відповідач вчасно, сумлінно та в повному обсязі сплачує орендну плату, використовує землю за її цільовим призначенням, дотримується всіх умов договору, таким чином повністю виконує обов`язки орендаря.

Відповідач стверджує, що позивач не надав доказів того, що договір оренди земельної ділянки був направлений (чи іншим чином переданий у вказану дату), а тим більше отриманий відповідачем - 07.05.2018. Більш того, Акт прийому-передачі земельної ділянки в натурі, доданий до договору оренди, не містить дату його підписання. Таким чином, не можна з абсолютною впевненістю стверджувати, що договір оренди земельної ділянки дійсно було отримано і підписано відповідачем саме 07.05.2018. Відповідно, цієї ж дати у відповідача не виник обов`язок зареєструвати перехід права оренди земельної ділянки та сплачувати орендну плату, так як договір ще на той момент був не укладеним.

Великою палатою Верховного Суду від 26.05.2020 ухвалено постанову, якою касаційну скаргу прокурора задоволено, а справу №912/2385/18 до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень розміщено повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (оприлюднено 20.07.2020).

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц містить наступні висновки. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший, другий і третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий частини другої статті 45 ЦПК України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). Аналогічний припис закріплений у частині четвертій статті 56 ЦПК України, чинного з 15 грудня 2017 року.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 містить наступні висновки. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Ухвалою суду від 08.10.2021 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 02.11.2021 о 11:00 год.

Підготовче засідання 02.11.2021 відкладено на 22.11.2021 о 12:00 год.

Підготовче засідання 22.11.2021 відкладено на 30.11.2021 о 10:30 год.

До суду 30.11.2021 прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури подані пояснення щодо свого законного представництва інтересів держави у відповідній справі, так як Тернівська міська рада будучи проінформованою прокуратурою про порушення земельного законодавства на протязі двох років не вжила відповідних заходів.

Також прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури подана відповідь на відзив, в якій не погоджується з наведеними обставинами у відзиві. Так, право на земельну ділянку у зв`язку з переходом на права на об`єкти нерухомості, розташовані на цих ділянках, відповідачем у вказаний строк не оформлено та договір оренди земельної ділянки було укладено та зареєстровано лише 06.11.2018, відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки, право оренди на земельну ділянку, площею 0,7483 га по вул. Харківська, 5 в м. Тернівка Дніпропетровської області (кадастровий номер: 1213500000:01:036:0093) зареєстроване у реєстрі лише 06.11.2018. Тобто, відповідач у період з 07.05.2018 по 05.11.2018 користувався земельною ділянкою за цією адресою без документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою. Крім того, виконавчий комітет Тернівської міської ради неодноразово інформував відповідача про те, що бюджетом м. Тернівка Дніпропетровської області недоотримано 231 597,72 грн. орендної плати, як обов`язкового платежу за використання земельної ділянки комунальної власності (листи від 16.11.2018 №3947/01-26, від 25.09.2019 №2143/0/2-19, від 17.10.2019 №2361/0/2-19, від 20.02.2020 №419/0/2-20). Беручи до уваги інформацію ГУ ДПС у Дніпропетровській області у листі від 17.04.2020 №1968/9/04-36-54-20, встановлено, що відповідач здійснював плату за землю у лише вигляді орендної плати, що відповідає розміру орендної плати в період з 06.11.2018 та складає у 2018 році 70 927,10 грн., у 2019 році - 464 255,41 грн., у 2020 році - 77 375,90 грн.

Окрім того, прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури зазначає, що відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначається про надіслання листів Тернівською міською радою за неналежною адресою, однак відповідні обставини спростовуються долученим до матеріалів справі листування. Відповідні листи направлялися виключно на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лофт Істейт" зазначену в Єдиному державному реєстрі державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме м. Дніпро, бульвар Слави 5к. Відповідна ж адреса була зазначена відповідачем у заяві щодо укладення договору оренду земельної ділянки.

Ухвалою суду від 30.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 22.12.2021 о 11:00год.

У судовому засіданні 22.12.2021 відкладено розгляд справи на 17.01.2022 о 12:30 год.

На електрону пошту суду 11.01.2022 надійшли пояснення позивача по справі в яких вказує, що 26.04.2018 Тернівською міською радою передано в оренду строком на 10 років відповідачу земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по вул. Харківська, 5, м. Тернівці, площею 0,7483 га (кадастровий номер 1213500000:01:036:0093) та встановлено ставку орендної плати від нормативної грошової оцінки землі у розмірі 4% (підстава: рішення Тернівської міської ради від 26.04.2018 №524-33/VII "Про передачу в оренду земельної ділянки що перебуває у комунальній власності"). Також цим рішення відповідача зобов`язано у трьох місячний строк укласти з міською радою у встановленому законом порядку договір оренди землі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 17.01.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши в судових засіданнях представника позивача та прокурора, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

На підставі Рішення Тернівської міської ради Дніпропетровської області від 30.07.2008 №631-ХХХV/V між Тернівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фокус" 31.07.2008 укладено договір оренди земельної ділянки (зареєстрований 28.08.2008 №040811600251) площею 0,7483 га, у тому числі забудовані землі - 0,2835 га, за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Харківська, 5, для обслуговування існуючого нежитлового приміщення.

На підставі додаткових угод від 30.01.2009 та від 16.09.2013 до указаного договору оренди землі внесені зміни, зокрема встановлено розмір орендної плати у вигляді 4% від вартості нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, а також продовжено строк дії до 20.08.2023.

У зв`язку з відчуженням права власності на нерухоме майно (нежитлове приміщення по вул. Харківська, 5 в м. Тернівка Дніпропетровської області) та на підставі рішення Тернівської міської ради №353-22/VI від 25.05.2017 припинено дію договору оренди землі від 28.08.2008 №040811600251 щодо земельної ділянки загальною площею 0,7483 га для обслуговування існуючого нежитлового приміщення, що знаходиться по вул. Харківська, 5, кадастровий номер 1213500000:01:036:0093. На виконання зазначеного рішення Тернівської міської ради, 29.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фокус" та Тернівською міською радою укладено угоду про розірвання договору оренди землі, яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 13.06.2017, що підтверджується також актом прийому-передачі земельної ділянки в натурі.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна 15.03.2017 на підставі іпотечного договору №р.2926, виданого 23.12.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В., договору про внесення змін до Іпотечного договору посвідченого 23.12.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В., №р.166 від 27.01.2017, указане нежитлове приміщення, площею 4574,1 кв.м. по вул. Харківська, 5 в м. Тернівка Дніпропетровської області відчужено від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос Стандарт".

У подальшому, в період з 05.02.2018 по 03.01.2020 нежитлове приміщення по вул. Харківська, 5 в м. Тернівка Дніпропетровської області перейшло у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Лофт Істейт" (далі - відповідач) на підставі акту приймання-передачі об`єктів нерухомості від 17.01.2018, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Лещенко О.В.

Таким чином, нежитлове приміщення по вул. Харківська, 5 в м. Тернівка Дніпропетровської області, у період з 05.02.2018 по 03.01.2020 належало та було зареєстроване на праві власності за відповідачем.

04 квітня 2018 року відповідач звернувся до Тернівської міської ради із заявою щодо надання дозволу на передачу в оренду вищевказаної земельної ділянки, площею 0,7483 га по вул. Харківська, 5 в м. Тернівка Дніпропетровської для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (КВЦПЗ 03.07).

На підставі вищевказаної заяви, рішенням Тернівської міської ради від 26.04.2018 №524-33/VII передано відповідачу в оренду указану земельну ділянку, площею 0, 7483 га по вул. Харківська, 5 в м. Тернівка Дніпропетровської, строком на 10 років. Встановлено ставку орендної плати від нормативної грошової оцінки землі у розмірі 4%. Крім того, указаним рішенням, зобов`язано відповідача у трьох місячний строк укласти з міською радою в установленому законом порядку договір оренди землі.

На виконання вищевказаного рішення 07.05.2018 Тернівською міською радою підписано та надано відповідачу договір оренди земельної ділянки площею 0,7483 га (кадастровий номер 1213500000:01:036:0093) по вул. Харківська, 5 в м. Тернівка Дніпропетровської області строком на 10 років.

Право на земельну ділянку у зв`язку з переходом на права на об`єкти нерухомості, розташовані на цих ділянках, відповідачем у вказаний строк не оформлено та договір оренди земельної ділянки було зареєстровано лише 06.11.2018, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру земельних ділянок.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки, право оренди на земельну ділянку, площею 0, 7483 га по вул. Харківська, 5 в м. Тернівка Дніпропетровської області (кадастровий номер: 1213500000:01:036:0093) зареєстроване у реєстрі лише 06.11.2018.

Листами від 16.11.2018 №3947/01-26, від 25.09.2019 №2143/0/2-19, від 17.10.2019 №2361/0/2-19, від 20.02.2020 №419/0/2-20 виконавчий комітет Тернівської міської ради неодноразово інформував відповідача про те, що бюджетом м. Тернівка Дніпропетровської області недоотримано 231 597, 72 грн. орендної плати, як обов`язкового платежу за використання земельної ділянки комунальної власності.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності від 18.11.2019 встановлено, що земельна ділянка, площею 0,7483 га, кадастровий номер №1213500000:01:036:0036, розташована по вул. Харківська, 5 в м. Тернівка Дніпропетровської області, на зазначеній земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке на праві власності з 05.02.2018 належить юридичні особі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Лофт Істейт". Акт обстеження земельної ділянки направлено на адресу відповідача поштовим зв`язком (лист від 13.12.2019 вих. №2844/0/2-19).

В результаті обстеження території по вул. Харківська, 5, виявлено, що місце розташування та параметри земельної ділянки відповідають технічному звіту по передачі земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Фокус", який виготовлено землевпорядною організацією ТВФ "АСТРА" у 2005 році.

Згідно з матеріалів землевпорядної документації, межі земельної ділянки, площею 0,0782 га, кадастровий номер №1213500000:01:036:0036, розташована по вул. Харківська, 5 в м. Тернівка Дніпропетровської області визначені відповідно до межових знаків. Земельна ділянка межує із землями Тернівської міської ради.

Відповідно до інформації ГУ ДПС у Дніпропетровській області у листі від 17.04.2020 №1968/9/04-36-54-20 відповідач здійснював плату за землю у лише у вигляді орендної плати, що відповідає розміру орендної плати в період з 06.11.2018 та складає у 2018 році 70 927 грн. 10 коп., у 2019 році - 464 255 грн. 41 коп., у 2020 році - 77 375 грн. 90 коп.

Прокурор стверджує, що з моменту придбання у власність відповідачем об`єкту нерухомості (нежитлової будівлі) за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Харківська, 5, при тих обставинах, що попереднім землекористувачем договір оренди земельної ділянки було розірвано та зареєстровано, відповідач зобов`язаний вжити заходів, наслідком яких було б укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні під нежитловою будівлею. При цьому, відповідач, хоч і звернувся до виконавчого комітету Тернівської міської ради із заявою про надання в оренду вищевказаної земельної ділянки, внаслідок чого, Тернівською міською радою прийнято рішення від 26.04.2018 №524-33/VII про передачу указаної земельної ділянки в оренду. Разом з тим, відповідач договір оренди земельної ділянки уклав лише з 05.11.2018, тобто договірні правовідносини між сторонами виникли лише з указаного часу.

Прокурор зазначає, що відповідач у період з 07.05.2018 по 05.11.2018 користувався спірною земельною ділянкою без документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, що позбавило позивача, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати. Земельна ділянка, по вул. Харківська, 5 в м. Тернівка Дніпропетровської області, є комунальною власністю та сформована в кадастрі.

Прокурор просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лофт Істейт" 231 597,72 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 07.05.2018 (дата складання договору оренди спірної земельної ділянки) по 05.11.2018 (дата укладення договору оренди земельної ділянки) використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Так, частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку (неофіційний переклад): "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Тернівська міська рада, враховуючи наступне.

Згідно зі статтею 140, 142 Конституції України та статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення гарантується державою. Держава бере участь у формуванні доходів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

При цьому, в контексті оспорюваних правовідносин, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке хоч і не носить загальнодержавний характер, але забезпечує виконання функцій держави на конкретній території, яка відноситься до їх відання, у визначеному законом порядку та спосіб. Таким чином, органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" від 30.06.2006, визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном", або коштами включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У спірних правовідносинах неотриманні Тернівською міською радою кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності територіальної громади міста Павлограда Дніпропетровської області.

Також, згідно частиною 3 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно пунктом 19 частини 1 статті 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджету міст обласного значення належить податок на майно, до складу якого за приписами статті 14.1.147 Податкового кодексу України входить плата за землю, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з частиною 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Предметом позову в цій справі є стягнення грошових коштів, належних до сплати за користування земельною ділянкою за звичайних умов (в разі оформлення договірних відносин Відповідачем у встановленому порядку та строки), втім не сплачені відповідачем, що пов`язується із втратою Тернівською міською радою цього ж майна (грошових коштів).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інформації з Державного земельного кадастру, земельна ділянка, площею 0,7483 га, кадастровий номер 1213500000:01:036:0093, яку використовує відповідач без правовстановлюючих документів, належить до комунальної власності, власником є Тернівська міська рада.

Таким чином, неповернення Тернівській міській раді безпідставно збережених коштів, у вигляді орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою, що здійснюється всупереч вимогам статті 206 Земельного кодексу України, статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункту 14.1.136 Податкового кодексу України, статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, порушує інтереси територіальної громади міста Тернівська Дніпропетровської області в особі Тернівської міської ради та позбавляє можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб.

Крім того, у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з пунктом 5 рішення Європейського суду з прав людини від 15.01.2009 у справі "Менчинська проти Російської Федерації", суд встановив: підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави.

З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного суду, у своїй постанові від 26.06.2019 (справа № 587/430/16-ц) визначила два виключних випадки, коли прокурор може представляти інтереси держави, а саме:

- якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій", у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

В свою чергу, прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд при проголошенні ухвал від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17).

У даному випадку, орган, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту майнових інтересів - Тернівська міська рада не здійснює свої повноваження, що проявляється в усвідомленій пасивній поведінці, оскільки починаючи з 2018 року, посадові особи уповноваженого органу не вживали жодних заходів, з метою реального забезпечення надходження грошових коштів до бюджету м. Тернівська Дніпропетровської області, безпідставно збережених відповідачем від використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

З метою виявлення підстав для вжиття заходів представницького характеру Павлоградською місцевою прокуратурою направлялися запити від 25.02.2020 №04/42/3-319 та від 15.04.2020 №04/42/3-645вих-20, від 21.04.2020 №04/42/3-668вих-20, від 27.04.2020 №04/42/3-1125-20 на адресу Тернівської міської ради, у якому описувались обставини можливого порушення земельного законодавства та ставилось питання щодо повідомлення місцевої прокуратури про вжиті Тернівською міською радою заходи цивільно-правового характеру щодо стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (орендна плата). Однак, листами №2843/0/2-19 від 13.12.2019, №533/0/2-20 від 05.03.2020 Тернівська міська рада звернулася до Павлоградської місцевої прокуратури про надання допомоги у вжитті заходів цивільно-правового характеру.

Разом з тим, Тернівська міська рада достовірно знаючи про наявність порушень інтересів держави, зумовлених незаконними діями відповідача, які розпочалися ще з 2018 року, будь-яких заходів цивільно-правового характеру, направлених на стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна (орендна плата) не вживала.

Таким чином, Тернівська міська рада, маючи відповідні повноваження для їх захисту не вжила заходів досудового врегулювання спору, а також не звернулась до суду із відповідною позовною заявою.

Таким чином, бездіяльність Тернівської міської ради протягом майже двох років з моменту виникнення спірних правовідносин позбавляє територіальну громаду м.Тернівська можливості залучити отримані грошові кошти для реалізації соціально-економічних і культурних програм територіальної громади м. Тернівська, а також створило ризик пропуску строку позовної давності, встановленого чинним законодавством для звернення до суду за захистом своїх майнових прав.

Так, з моменту придбання у власність відповідачем об`єкту нерухомості (нежитлової будівлі) за адресою: Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Харківська, 5 при тих обставинах, що попереднім землекористувачем договір оренди земельної ділянки було розірвано та зареєстровано, відповідач зобов`язан був вжити заходів, наслідком яких було б укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні під нежитловою будівлею. При цьому, відповідач, хоч і звернувся до виконавчого комітету Тернівської міської ради із заявою про надання в оренду вищевказаної земельної ділянки, внаслідок чого, Тернівською міською радою прийнято рішення від 26.04.2018 №524-33/VII про передачу указаної земельної ділянки в оренду. Разом з тим, відповідач договір оренди земельної ділянки уклав лише з 05.11.2018, тобто договірні правовідносини між сторонами виникли лише з указаного часу.

Таким чином, через неналежне виконання своїх обов`язків посадовими особами Тернівської міської ради, які за наявності відомого їм факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам не вжили необхідних заходів, щодо стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки, внаслідок чого можливо стягнути заборгованість зі сплати орендної плати за період з 07.05.2018 по 05.11.2018 яка становить 231 597,72 грн.

Вищевказане підтверджує виключність наявності підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Слід зазначити, що у рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного королівства" суд проголосив, що засіб захисту повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено перелік способів захисту цивільних прав, які мають універсальних характер та можуть застосовуватися до всіх чи більшості суб`єктивних прав. Разом з тим, законодавцем передбачено, що такий перелік не є вичерпним та надано право суду захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (частина 3 статті 16 Цивільного кодексу України). Особа, законне право або інтерес якої порушено, може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту. Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування. Зокрема, така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 904/9169/17.

Таким чином, при наявності загрози інтересам держави та бездіяльності органу місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, найефективнішим правовим способом захисту поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право, буде саме представництво органів прокуратури інтересів держави в особі Тернівської міської ради.

Більше того, за таких обставин, підтримка прокурора не порушує справедливого балансу між сторонами, а прокурор, звертаючись до суду із зазначеним позовом на захист майнових інтересів держави, виконує та буде виконувати виключно субсидіарну роль.

Також, Павлоградська місцева прокуратура, на виконання вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила Тернівської міську раду про намір звернутися до суду в інтересах держави із указаною заявою, що підтверджується копією відповідного листа №04/42/3-847вих-20 від 15.05.2020.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

У даному випадку, правовідносини між Тернівської міською радою та ТОВ "Лофт Істейт" пов`язані з використанням останнім нерухомого майна - земельної ділянки, яке знаходиться на території м. Тернівка Дніпропетровської області, без достатніх правових підстав та належного оформлення правовстановлюючих документів. Крім того, грошові кошти, які б отримала Тернівська міська рада за звичайних умов (в разі оформлення договірних відносин з відповідачем у встановленому порядку та строки) є коштами місцевого бюджету м. Павлограда Дніпропетровської області, оскільки є платою за землю від використання земельної ділянки на правах оренди. Враховуючи вищевикладене, заявлений позов підлягає розгляду Господарським судом Дніпропетровської області.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що прокурор при зверненні з даним позовом з дотриманням норм статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначив уповноважений орган місцевого самоврядування та належним чином обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок у тому числі бездіяльності позивача.

Отже, у даній справі прокурор підтвердив підстави для представництва.

Предметом доказування по справі є докази виділення земельної ділянки, кадастровий номер та площа земельної ділянки, технічна документації земельної ділянки, докази наявності чи відсутності належного оформлення відповідачем права користування вказаною земельною ділянкою, факт набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого).

Як встановлено вище, відповідач у спірному періоді був власником нежитлової будівлі, яка розташована на спірній земельній ділянці.

Відтак, з часу виникнення права власності на це нерухоме майно у відповідача виник обов`язок укласти та зареєструвати договір оренди на відповідну земельну ділянку, на якій розташовано нерухоме майно.

Разом із цим матеріалами справи підтверджено, що в період з 07.05.2018 по 05.11.2018 відповідач не мав правовстановлюючих документів, які б підтверджували речове право на використання означеної земельної ділянки.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Відповідно до загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових втрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав). На відміну від зобов`язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за п. 4 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Так, відповідач був власником нерухомого майна, яке розташоване на спірній земельній ділянці. Однак, відповідач своєчасно не вчинив відповідних дій, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою, на якій розташоване дане нерухоме майно та нею безкоштовно користується.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України)

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. (ст. 125 Земельного кодексу України).

З даного приводу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) дійшла висновку: "За змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України". (п.79,81,82 Постанови).

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до норм чинного законодавства міська рада, як суб`єкт права на землі комунальної власності, використовує земельні ділянки шляхом передачі їх в оренду зацікавленим особам з метою отримання орендної плати. Підставою для сплати орендарем орендної плати є договір оренди, який набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації.

В той же час, відсутність договору оренди землі позбавляє міську раду, як орендодавця, права отримувати від цієї земельної ділянки доход в розмірі встановленої чинним законодавством орендної плати.

Отже, отримавши право власності на нерухоме майно, відповідач набув право користування земельною ділянкою, на якій воно розміщено, та мав відповідним чином оформити таке право, уклавши договір оренди земельної ділянки з Тернівською міською радою.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 14.1.147 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

У спірних правовідносинах відповідач не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, оскільки земельна ділянка на час виникнення у нього права власності на нерухоме майно (нежитлове приміщення по вул. Харківська, 5 у м. Тернівка Дніпропетровської області) не була оформлена належним чином, не перебувала у його власності та не була передана йому в постійне користування.

Отже, єдиною формою здійснення плати за землю для відповідача, як землекористувача земельної ділянки по вул. Харківська, 5 у м. Тернівка Дніпропетровської області, є орендна плата.

Таким чином, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лофт Істейт" 231 597,72 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 07.05.2018 по 05.11.2018 використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, у зв`язку з чим позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, за результатами аналізу всіх наявних у справі доказів суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

Враховуючи викладені обставини та надаючи оцінку наявним у справі доказам господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь Дніпропетровської обласної прокуратури в розмірі 3 473,97 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов виконувача обов`язків керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Тернівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лофт Істейт" про стягнення 231 597,72 грн. доходу, отриманого від безпідставно набутого майна задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лофт Істейт" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, бульвар Слави, буд. 5К, ідентифікаційний код 41277822) на користь Тернівської міської ради (51500, Дніпропетровська область, м. Тернівка, вул. Пушкіна, буд. 5А, ідентифікаційний код 33912428) до місцевого бюджету м. Тернівка Дніпропетровської області дохід, отриманий від безпідставно набутого майна у сумі 231 597,72 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лофт Істейт" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, бульвар Слави, буд. 5К, ідентифікаційний код 41277822) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, ідентифікаційний код 02909938) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 473,97 грн.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 27.01.2022.

Суддя Е.М. Бондарєв