Ухвала

від 17.11.2021 по справі 910/5346/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.11.2021Справа № 910/5346/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Сєдової О.О., розглянувши заяву Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення у справі № 910/5346/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Михайлівська СЕС" (04114, м. Київ, вул. Вишгородська, будинок 45 А/2, офіс 64; ідентифікаційний код 41663068)

до Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; ідентифікаційний код 43068454)

про стягнення 2 937 961, 29 грн

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Корсун Ю.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2021 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Михайлівська СЕС" задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Михайлівська СЕС" пеню в розмірі 404 230 грн. 07 коп., 3% річних в розмірі 578 974 грн. 98 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 14 748 грн 08 коп.

29.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про відстрочення виконання рішення суду від 22.10.2021 на термін один рік з моменту ухвалення рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 розгляд заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання рішення суду призначено на 17.11.2021.

У судовому засіданні 17.11.2021 представник відповідача надав пояснення по суті поданої заяви про відстрочення виконання рішення суду, яку просив суд задовольнити та відстрочити виконання рішення суду від 22.10.2021 на термін один рік з моменту ухвалення рішення.

Представник позивача у дане засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про місце, дату та час розгляду справи.

Суд, розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення та заслухавши пояснення представників сторін, зазначає наступне.

Із поданої відповідачем заяви про відстрочення виконання рішення вбачається, що на підставу для відстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідач вказує на те, що фінансування його діяльності здійснюється лише в межах кошторису, затвердженого регулятором, а ПАТ НЕК "Укренерго" неналежним чином виконуються обов`язки з перерахування коштів відповідачу з метою оплати вартості електричної енергії виробників за "зеленим" тарифом, що в свою чергу призвело до утворення значної заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, пов`язане саме з неналежним виконанням ПАТ НЕК "Укренерго" своїх грошових зобов`язань, що свідчить про відсутність вини відповідача у невиконанні власних зобов`язань.

Також відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до його балансу станом на 31.12.2020 дебіторська заборгованість становить 34 489 107 тис. грн, тоді як кредиторська заборгованість 36 112 263, 00 тис. грн.

При тому, інші оборотні та не оборотні активи, як вбачається з балансу, що могли б бути направлені на погашення заборгованості перед виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом у відповідача відсутні.

Підсумовуючи свої обґрунтування підстав необхідності задоволення заяви, відповідач зазначає, що примусове виконання рішення суду у даній справі може призвести до негативних наслідків для фінансового стану останнього.

Відповідно до частин 1-3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Так, статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Суд зазначає, що в даному випадку відповідач просить суд відстрочити виконання рішення у даній справі на один рік, проте жодним чином не обґрунтовує запропонований термін відстрочення та не надає жодних доказів на підтвердження того, що внаслідок такого відстрочення рішення суду у даній справі буде виконане.

Також твердження заявника про наявність боргу зі сторони ПАТ НЕК "Укренерго" не є тими обставинами, з якими приписи ст. 331 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість надання відстрочки, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії" від 21.07.2020, що набрав чинності 01.08.2020, Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом з метою погашення заборгованості державного підприємства "Гарантований покупець" перед суб`єктами господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, що утворилась станом на 1 серпня 2020 року, доручено розробити та подати до Верховної ради України законопроект щодо відшкодування такої заборгованості протягом 2021-2022 років шляхом оформлення облігацій внутрішньої державної позики з терміном обігу п`ять років.

У той же час, наразі відсутній будь-який нормативних акт, який би на законодавчому рівні встановлював інший порядок та спосіб виконання зобов`язань ДП "Гарантований покупець" перед позивачем, ніж передбачено договором.

При тому суд звертає увагу, що обов`язок держави полягає у захисті прав виробників "зеленої електроенергії", саме з метою забезпечення загальносуспільних інтересів та виконання гарантій держави щодо купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, і було створено Державне підприємство "Гарантований покупець", тому воно зобов`язано добросовісно і своєчасно здійснювати розрахунок з виробниками.

Крім того, суд зазначає, що встановлення факту неналежності виконання умов договору щодо оплати вартості придбаної електричної енергії, ступінь виконання зобов`язання, майновий стан та ступінь вини Державного підприємства "Гарантований покупець" в простроченні виконанні обов`язку зі сплати на користь позивача грошових коштів вже були враховані судом під час ухвалення рішення суду у даній справі в частині зменшення заявлених до стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Додатково суд звертає увагу, що долучені відповідачем до заяви докази не можуть підтверджувати обставини реальності виконання рішення суду у даній справі після закінчення терміну, на який відповідач просить відстрочити його виконання.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 року у справі "Чіжов проти України" Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання розстрочки/ відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, дослідження та оцінка не тільки доводів боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Суд вказує, що боржник є працюючим підприємством, яке веде господарську діяльність і не знаходиться у стані банкрутства, а відтак має можливість здійснити виконання рішення суду у встановлений законом порядок.

Приписами ч. 1, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Положеннями статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на викладене вище, враховуючи встановлені судом обставини, з метою дотримання балансу інтересів сторін та права на справедливий судовий розгляд суд дійшов висновку відмовити Державному підприємству "Гарантований покупець" у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Керуючись статтями 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення виконання судового рішення в справі № 910/5346/21 від 22.10.2021 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 19.11.2021

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.О. Баранов