Рішення

від 22.11.2021 по справі 911/1155/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2021 р. м. Київ Справа № 911/1155/21

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М. , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

Березанської міської ради Київської області (07541, Київська обл., м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 1, код 38065504)

до

товариства з обмеженою відповідальністю Пересувна Механізована Колона № 3 (07543, Київська обл., м. Березань, вул. Березанський шлях, буд. 42, код 34866083)

про стягнення безпідставно збережених коштів

19.04.2021 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Березанської міської ради Київської області (далі по тексту - Міська рада/позивач) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Пересувна Механізована Колона № 3 (далі по тексту - ТОВ ПМК № 3 /відповідач) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у розмірі 8653,78 гривень.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу об`єкта приватизації комунальної власності № 651 від 19.09.2019 відповідач набув права приватної власності на нежитлову будівлю. Вказана будівля розташована на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183, власником якої є територіальна громада м. Березані в особі Березанської міської ради Київської області проте, відповідач з моменту реєстрації права власності на об`єкт нерухомості ігноруючи рішення Березанської міської ради № 892-78-VII від 07.11.2019 про надання дозволу на викуп земельної ділянки та неодноразові звернення позивача про необхідність оформлення права користування земельної ділянки відповідний договір не уклав та використовує земельну ділянку не сплачуючи орендну плату за користування нею.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1155/21. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.05.2021 позовну заяву Березанської міської ради Київської області залишено без руху та запропоновано позивачу усунути виявлені недоліки позовної заяви протягом 5-ти днів з дня вручення цієї ухвали шляхом надання суду обґрунтованого розрахунку стягуваної суми.

На адресу суду 01.06.2021 від позивача надійшла заява про усунення виявлених судом недоліків позовної заяви встановлених ухвалою суду від 13.05.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.06.2021 продовжено розгляд справи № 911/1155/21.

На адресу суду 29.06.2021 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує пред`явлені позовні вимоги та просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

На адресу суду 07.07.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив із запереченнями проти доводів відповідача наведених у відзиві.

До суду 15.07.2021 від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів у порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, в якому останній просить суд витребувати від Березанської міської ради Київської області належним чином засвідчену копію та оригінал (для огляду судом) звіту про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183, площею 0,0312 га, яка розташована за адресою: Київська область, м. Березань, вулиця Шевченків шлях, 110Б.

Обґрунтовуючи вказане клопотання відповідач посилається на те, що позивачем не надано ні суду, ні відповідачу звіту про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, на підставі якого позивачем обраховано розмір стягуваної суми. Відповідач також посилається на те, що зі змісту позовної заяви не вбачається чи проводилось рецензування такого звіту та, на думку відповідача, основною підставою того, що ТОВ ПМК № 3 не набуло права приватної власності на земельну ділянку є не проведення Міською радою рецензування звіту про проведення експертної грошової оцінки. У зв`язку з чим відповідач вважає, що для подальшого проведення процесуальних дій (проведення рецензування або визнання звіту неналежним доказом у справі) наявна необхідність витребування від позивача вказаного звіту. При цьому відповідач вказує, що звертався до позивача із листом щодо надання звіту про проведення експертної грошової оцінки, проте, така вимога позивачем проігнорована.

Розглянувши вказане клопотання суд відмовив у його задоволенні з тих мотивів, що відповідачем в порушення приписів ст. 81 Господарського процесуального кодексу України не наведено обставин, які може підтвердити цей доказ, або аргументів, які він може спростувати.

На адресу суду 17.08.2021 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Цього ж дня від відповідача також надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, про призначення у справі судової земельно-технічної, оціночно-земельної та експертизу з питань землеустрою.

Подане клопотання про призначення експертизи відповідач обґрунтовує тим, що наданий позивачем звіт про нормативну грошову оцінку земельної ділянки викликає у відповідача сумніви щодо його достовірності, оскільки здійснена грошова оцінка у 2021 році збільшилась у 1,7 рази, по відношенню до 2019 року. При цьому, згідно долученого Міською радою звіту про нормативну грошову оцінку земельної ділянки до матеріалів справи № 911/1156/21, грошова оцінка у 2021 році, по відношенню до 2019 року, збільшилась лише у 1,3 рази. Тож, як вказує відповідач, йому не зрозуміло з яких підстав нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2020 та 2021 роках збільшилась майже у два рази.

На переконання відповідача, Міською радою не було визначено та затверджено на сесії розмір відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки для сплати орендної плати, не було складено та затверджено акт про визначення розміру збитків, не визначено розмір неодержаного доходу.

Серед іншого, відповідач зазначає, що посадовими особами позивача не здійснено обстеження земельної ділянки та не складено акт на підставі цього, задля встановлення факту дійсного використання відповідачем спірної ділянки, водночас, з акту обстеження спірної земельної ділянки вбачається, що така земельна ділянка фактично взагалі не використовується відповідачем, як і розташоване на ній нерухоме майно, оскільки використання вказаного майна є неможливим.

Таким чином, за доводами відповідача, необхідність призначення експертизи у цій справі полягає у встановлені розміру дійсної орендної плати, а також з метою підтвердження або спростування доводів відповідача щодо завищеної вартості орендної плати земельної ділянки, що неможливо встановити. Встановлення вказаних обставини, які мають значення для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, як вказує відповідач, неможливо без застосування спеціальних знань у сфері іншій, ніж право.

На вирішення експерта відповідачем запропоновано поставити наступні питання:

- чи затверджено цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183, площею 0,0312 га, яка розташована за адресою: Київська область м. Березань, вул. Шевченків шлях, 110-Б, відповідно до вимог земельного законодавства та інших нормативних актів з питань землеустрою?;

- чи відповідає фактичне землекористування земельної ділянки з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183, площею 0,0312 га, яка розташована за адресою: Київська область м. Березань, вул. Шевченків шлях, 110-Б, правовстановлюючим документам, документації із землеустрою на земельну ділянку та нормативно-правовим актам?;

- чи відповідає виконана нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183, площею 0,0312 га, яка розташована за адресою: Київська область м. Березань, вул. Шевченків шлях, 110-Б, за 2019-2021 роки правовстановлюючим документам, документації із землеустрою на земельну ділянку, нормативно-правовим актам з врахуванням фактичних обставин справи?;

- яка дійсна ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183, площею 0,0312 га, яка розташована за адресою: Київська область м. Березань, вул. Шевченків шлях, 110-Б, враховуючи її цільове призначення та фактичні обставини справи, викладені в клопотанні за 2019-2021 роки?;

- яка вартість оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183, площею 0,0312 га, яка розташована за адресою: Київська область м. Березань, вул. Шевченків шлях, 110-Б, враховуючи її цільове призначення та фактичні обставини справи, викладені в клопотанні за 2019-2021 роки?.

Щодо поданих відповідачем клопотань про витребування доказів та про долучення до матеріалів справи додаткових документів, суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до ч. ч. 4, 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

З урахуванням наведених приписів процесуального законодавства, з огляду на наведені у клопотаннях обставини, суд зазначає, що відповідачем не обґрунтовано поважності причин подання клопотань із пропуском встановленого ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України строку, тому суд відмовив у задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів та про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Щодо клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної, оціночно-земельної та експертизи з питань землеустрою та дослідивши матеріали справи суд зазначає, що підстави для задоволення таких клопотань відсутні, адже враховуючи предмет та підстави позову, суд самостійно визначає обсяг необхідних йому доказів для повного та всебічного розгляду справи по суті, тому суд дійшов висновку про те, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для вирішення спору, а проведення судових експертиз не є доцільним.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Наявним у матеріалах справи витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.09.2019 № 181732187 підтверджується факт набуття у власність ТОВ ПМК № 3 нерухомого майна, а саме - нежитлова будівля (бойлерна), загальною площею 213,3 кв.м. (бойлерна (літ. А-1)), розташованої за адресою: Київська обл., м. Березань, вул. Шевченків шлях, 110-Б. Вказаний об`єкт нерухомого майна набуто на підставі договору купівлі-продажу об`єкта приватизації комунальної власності № 651 від 19.09.2019, посвідченого приватним нотаріусом Березанського міського нотаріального округу Київської області Тищенко І.В.

За змістом п. 1.3. зазначеного договору вказаний об`єкт нерухомості розташований на земельній ділянці площею 0,0312 га, цільове призначення: 14.02 Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії, форма власності комунальна, кадастровий номер земельної ділянки 3210400000:03:001:0183.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.10.2019 № 183206593 власником земельної ділянки площею 0,0312 га з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183, на якій розташовано належне відповідачу на праві власності майно, є територіальна громада м. Березані в особі Березанської міської ради Київської області. Відповідне право було зареєстроване 19.09.2019.

30.10.2019 відповідач звернувся до Березанської міської ради Київської області із заявою (клопотанням) № 5-10, у якій просив надати дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки та продати земельну ділянку несільськогосподарського призначення, межі якої визначено в натурі та без зміни її цільового призначення площею 0,0312 га з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183 для розміщення, будівництва та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії, розташованої за адресою: м. Березань, вул. Шевченків шлях, 110-Б.

Рішенням Березанської міської ради Київської області № 892-78-VII від 07.11.2019 Про розгляд питань по врегулюванню земельних відносин вирішено, зокрема: 1) надати дозвіл ТОВ ПМК № 3 на викуп у власність земельної ділянки (кадастровий номер 3210400000:03:001:0183), площею 0,0312 га за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Шевченків шлях, 110-Б, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії, під об`єктом нерухомості, що знаходиться у власності товариства; 2) сплатити авансовий внесок в рахунок оплати вартості земельної ділянки в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та заключити з міською радою договір про сплату авансового внеску; 3) територіальній громаді м. Березані в особі Березанської міської ради надати дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 3210400000:03:001:0183), площею 0,0312 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії, під об`єктом нерухомості за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Шевченків шлях, 110-Б, що підлягає продажу ТОВ ПМК № 3 .

14.11.2019 позивачем та відповідачем було укладено договір про оплату авансового внесу в рахунок оплати ціни земельної ділянки, згідно якого відповідач сплатив на користь позивача 10% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, визначеної станом на 01.11.2019.

Відповідно до витягу зі звіту від 20.12.2019 про експертну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183 площею 0,0312 га, її ринкова вартість складає 65832,00 гривень.

Як стверджує позивач, зазначений звіт був розглянутий за участю відповідача 23.12.2019 на постійно діючій депутатській комісії Березанської міської ради з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, будівництва, архітектури, інфраструктури та інвестиції, комунальної власності, екології, благоустрою, з метою його затвердження на сесії ради та укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки але через недосягнення згоди щодо вартості земельної ділянки, неподання відповідачем заяви про затвердження звіту про оцінку відповідний пункт було виключено з проекту рішення ради, тобто рішення ради про затвердження звіту про оцінку не приймалося та відповідний договір купівлі-продажу не укладався. Зазначені обставини відповідачем в перебігу розгляду справи не заперечувалися.

Поряд із цим, протягом всього часу від моменту набуття у власність об`єкту приватизації - нежитлової будівлі (бойлерної), як стверджує позивач, відповідач здійснює фактичне користування земельною ділянкою не здійснюючи оплату за користування такою земельною ділянкою.

Згідно наявного у матеріалах справи листа міської ради від 12.01.2021 № 9-28-32 адресованого керівнику ТОВ ПМК № 3 , Міська рада просила відповідача звернутися з клопотанням до Березанської міської ради та привести у відповідність до чинного законодавства право користування земельною ділянкою площею 0,0312 га з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183, на якій розташоване належне відповідачу майно, мотивуючи це відсутністю у відповідача права власності чи користування вказаною ділянкою.

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази надсилання на адресу відповідача вказаного листа, водночас в перебігу розгляду справи відповідач не заперечував факту отримання вказаного листа.

Отже, підставою звернення до суду із розглядуваним позовом стало те, що відповідач з моменту реєстрації права власності на об`єкт нерухомості, ігноруючи рішення Березанської міської ради № 892-78-VII від 07.11.2019 про надання дозволу на викуп земельної ділянки та звернення позивача щодо необхідності оформлення права користування земельної ділянки, не уклав ані договору купівлі-продажу, ані договору оренди земельної ділянки та користується земельною ділянкою з 20.09.2019 по 01.04.2021 без правовстановлюючих документів, при цьому не сплачуючи орендну плату за користування земельної ділянки.

В розрізі наведених обставин позивач вважає, що відповідач, здійснюючи користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, позбавив територіальну громаду м. Березань в особі Березанської міської ради права отримувати дохід у розмірі орендної плати, тому посилаючись, зокрема, на ст. ст. 152, 156 Земельного кодексу України, ст. 1212 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача орендну плату у розмірі 8653,78 гривень, розрахованої як 10% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, за три місяці 2019 року - 892,88 гривень, за 2020 рік - 6209,52 гривень, за три місяці 2021 року - 1552,38 року.

Згідно витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2019 рік така оцінка склала 35675,07 гривень а протягом 2020 року та першого кварталу 2021 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 62095,16 гривень.

Розрахунок розміру орендної плати за ставкою 10% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, як зазначив позивач, здійснювався ним з урахуванням положень ст. 288 Податкового кодексу України якими встановлено мінімальну та максимальну річну ставку на рівні від 3% до 12% від нормативної грошової оцінки; практики встановлення для земельних ділянок відповідного цільового призначення річної ставки від 6% до 12% від нормативної грошової оцінки, а також з урахуванням рішення Міської ради від 07.11.2019 № 892-78-VII Про розгляд питань по врегулюванню земельних відносин , згідно якого відповідачу встановлено сплатити авансовий внесок в рахунок оплати вартості земельної ділянки в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в сукупності, за твердженням позивача, є підставою для стягнення безпідставно збережених коштів саме у розмірі 10 відсотків від нормативно грошової оцінки, що була чинною у період з 20.09.2019 по 01.04.2021.

Заперечуючи проти позову відповідач посилався на те, що уклавши договір про внесення авансового внеску в рахунок оплати земельної ділянки між сторонами склалися договірні відносини щодо викупу земельної ділянки але визначена експертна вартість земельної ділянки була завищена та відповідний договір укладено не було. До того ж, посилався на занедбаний стан земельної ділянки та будівлі, що на ній розташована, нездійснення фактичного користування як земельною ділянкою так і будівлею, невизначеність фактичної площі земельної ділянки та вважав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, одночасно переходить право приватної власності, право користування земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника такого об`єкта нерухомого майна, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

За змістом ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (ч. 1 ст. 120 цього кодексу).

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації (ч. 6 ст. 120 цього кодексу).

Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт е частини 1 статті 141 цього Кодексу).

Згідно положень частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Як встановлено у частині 2 ст. 116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України), а згідно зі статтею 126 цього ж Кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Отже, за змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для автоматичного виникнення у набувача права власності або права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право власності або оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 по справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач після набуття у власність нежитлової будівлі, звертався до Міської ради із заявою з метою погодження купівлі земельної ділянки площею 0,0312 га з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183, на якій розташоване належне відповідачу нерухоме майно.

За результатом розгляду вказаної заяви позивачем було прийнято на користь відповідача позитивне рішення № 892-78-VII від 07.11.2019, яким надано ТОВ ПМК № 3 дозвіл на викуп у власність земельної ділянки (кадастровий номер 3210400000:03:001:0183), площею 0,0312 га за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Шевченків шлях, 110-Б, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії, під об`єктом нерухомості, що знаходиться у власності товариства.

Однак навіть після такого дозволу, відповідачем не було здійснено подальших дій щодо належного оформлення права власності чи користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183, на якій розташовано належне відповідачу майно.

Сторонами не заперечувалося, що через непогодження відповідачем вартості земельної ділянки, визначеної за наслідками експертної оцінки та не подання відповідачем заяви щодо затвердження звіту про оцінку, відповідний договір купівлі-продажу земельної ділянки наразі укладений не був, коли як через розташування нежитлової будівлі на земельній ділянці, відповідачем здійснюється фактичне користування нею.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Таким чином, із моменту набуття права власності на нежитлову будівлю право користування земельною ділянкою, відповідачем оформлено не було, доказів протилежного сторонами в перебігу розгляду справи надано не було, що дає підстави стверджувати що відповідачем здійснювалось фактичне користування вказаною земельною ділянкою без достатніх правових підстав, а позивач був позбавлений як можливості отримати плату за земельну ділянку у спосіб здійснення його продажу на користь відповідача, так і можливості отримання орендної плати за час користування нею.

З огляду на відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів, які б засвідчували у відповідача право користування земельної ділянки, на якій розташоване належне відповідачу на праві власності нерухоме майно, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості тверджень позивача про користування відповідачем земельною ділянкою з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183, розташованої за адресою: Київська обл., м. Березань, вул. Шевченків шлях, 110-Б, у період з вересня 2019 року по квітень 2021 року за відсутністю правових підстав.

Таким чином, відповідач, як власник нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, не оформив та не зареєстрував право користування земельною ділянкою, безпідставно, за рахунок позивача набув майно - грошові кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, що і стало передумовою для звернення позивача до суду із розглядуваним позовом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України випливає, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18.

Судом вже встановлено, що наразі, з моменту набуття відповідачем прав власності на нежитлову будівлю, право користування земельною ділянкою чи то у спосіб набуття її у власність, чи у спосіб укладання договору оренди оформлено не було, тобто правова підстава для користування земельною ділянкою відсутня. Проте за відповідачем зберігається право на таке оформлення в подальшому. До моменту такого оформлення позивач, як власник земельної земельної ділянки не має втрачати тих доходів, які він міг би отримувати, якщо б щодо зазначеної земельної ділянки було укладено договір оренди.

Згідно присів ч. ч. 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Судом встановлено, що належна відповідачу нежитлова будівля знаходиться на сформованій земельній ділянці площею 0,0312 га з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183, її державна реєстрація проведена 19.09.2019, тоді як нарахування орендної плати проведено позивачем за період з 20.09.2019 по 01.04.2021.

До того ж, посилання на розмір земельної ділянки її опис, цільове призначення та кадастровий номер було зазначено в договорі купівлі-продажу об`єкту приватизації, укладеного позивачем та відповідачем 19.09.2019.

Судом також встановлено, що 30.10.2019 відповідач звертався до Міської ради з проханням надати дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки та продати земельну ділянку площею 0,0312 га для за адресою: Київська область, м. Березань, вул. Шевченків шлях, 110-Б, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії, тобто своїми діями відповідач підтвердив, що саме ця земельна ділянка необхідна для експлуатації та обслуговування його нерухомості.

Таким чином, судом встановлено, що у користуванні відповідача перебуває сформована земельна ділянка, із визначеною площею, присвоєним кадастровим номером та адресою, отже зазначена земельна ділянка цілком відповідає ознакам об`єкту цивільних прав, може виступати у якості предмета відповідного договору купівлі-продажу та/чи оренди.

Відповідно до статті 3 Закону України Про оренду землі об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1 ст. 21 названого Закону).

Щодо розміру орендної плати, то судом встановлено, що розмір заявлених позовних вимог ґрунтується на трьох витягах з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки 0,0312 га.

Згідно з ч. 7 ст. 21 Закону України Про Державний земельний кадастр відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 13 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 та ч. 3 ст. 23 Закону України Про оцінку земель дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 28.01.2019 у справі № 922/3782/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17.

Відповідно до положень підпунктів 288.5.1., 288.5.2. пункту 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (пп. 288.5.1. Кодексу);

не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.2. Кодексу).

Як вбачається із матеріалів справи, виконавчим комітетом Березанської міської ради Київської області складено довідку-розрахунок № 9-20-564 від 13.04.2021 річного розміру орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,0312 га по вул. Шевченків шлях, 110-Б у м. Березань, Київська область, кадастровий номер 3210400000:03:001:0183, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії, у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно до якої річний розмір орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою складає 8653,78 гривень та визначений на підставі нормативної грошової оцінки за 2019-2021 роки, розрахованої як 10% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, за три місяці 2019 року - 892,88 гривень, за 2020 рік - 6209,52 гривень, за три місяці 2021 року - 1552,38 року.

Відповідно до наявних у матеріалах справи витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183 станом у 2019 році складала 35675,07 гривень, та протягом 2020 року та першого кварталу 2021 року складала 62095,16 гривень.

Втім, у матеріалах справи відсутні будь-які рішення про затвердження Березанською міською радою Київської області ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності з урахуванням якого позивач мав здійснити розрахунок стягуваних сум за фактичне користування земельною ділянкою площею 0,0312 га з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183, що відповідно унеможливлює перевірку судом підставності застосування позивачем ставки у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки.

Позивач, в цій частині посилається на те, що по аналогічних договорах, щодо оренди земельних ділянок за кодом цільового призначення 14.02. для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної та теплової енергії ставка орендної плати дорівнює від 6 до 12% від нормативно-грошової оцінки, та застосування ставки у розмірі 10% ґрунтується на рішенні Міської ради від 07.11.2019 № 892-78-VII Про розгляд питань по врегулюванню земельних відносин , згідно якого відповідачу встановлено сплатити авансовий внесок в рахунок оплати вартості земельної ділянки в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Поряд із цим суд вважає, недоведеною підставність здійснення позивачем розрахунку стягуваної суми із застосуванням ставки орендної плати у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, адже той факт, що по аналогічних договорах застосовувалася ставки 6-12% не свідчить про підставність застосування саме до відповідача саме ставки у розмірі 10%, а посилання на рішення ради, яким встановлено розмір авансового платежу взагалі до розглядуваних правовідносин відношення не має, адже спір не стосується питань укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки, а стосується відшкодування позивачу грошових коштів, не отриманих за час фактичного користування земельною ділянкою.

Тобто суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог у стягуваному розмірі через відсутність в позові належного обгрунтування застосування ставки орендної плати саме у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Поряд із цим, враховуючи, що відповідно до положень ст. 288 Податкового Кодексу України розмір орендної плати не може бути меншим за 3% нормативної грошової оцінки та враховуючи, що фактичне користування відповідачем земельною ділянкою є доведеним, суд приходить до висновку про необхідність здійснення власного розрахунку суми неотриманих позивачем платежів, керуючись мінімальною ставкою орендної плати у розмір 3% від нормативної грошової оцінки, яка у 2019 році складала 35675,07 гривень, та протягом 2020 року та першого кварталу 2021 року складала 62095,16 гривень.

Отже, за три місяці 2019 року сума неотриманих позивачем платежів становить 267,57 гривень, за 2020 рік - 1862,85 гривень та за 2021 рік - 465,71 гривень. Тобто загальна сума безпідставно збережених відповідачем коштів через невнесення позивачу плати за користування земельною ділянкою за загальний період, визначений позивачем у позові, а саме з 20.09.2019 по 01.04.2021 становить 2596,13 гривень та саме в цьому розмірі позовні вимоги підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача стосовно невизначеності площі земельної ділянки, що фактично використовується, посилання на те, що земельна ділянка взагалі не використовується та посилання на занедбаний стан як земельної ділянки, так і будівлі, що на ній розташована, судом прийнято до уваги, але висновків суду не спростовують, адже факт користування земельною ділянкою площею 0,0312 га з кадастровим номером 3210400000:03:001:0183 презюмується змістом договору купівлі-продажу від 19.09.2019, за яким відповідач набув право власності на будівлю, що розташована на цій земельній ділянці, та його власними діями, адже саме щодо земельної ділянки такою площею він звертався до позивача із проханням погодити її продаж. А стан будівлі, як власне і самої земельної ділянки на обов`язок здійснювати оплату за користування земельною ділянкою не впливає, адже перебування будівлі, що належить відповідачу накладає на відповідача безумовний обов`язок як здійснити належне оформлення відповідного права власності чи користування земельної ділянки та, до цього моменту, здійснювати оплату за фактичне користування земельною ділянкою.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

А саме суд приймає рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Пересувна Механізована Колона № 3 на користь Березанської міської ради Київської області 2596,13 гривень боргу.

Згідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 681,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Березанської міської ради Київської області задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Пересувна Механізована Колона № 3 (07543, Київська обл., м. Березань, вул. Березанський шлях, буд. 42, код 34866083) на користь Березанської міської ради Київської області (07541, Київська обл., м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 1, код 38065504) 2596,13 гривень боргу та 681,00 гривень судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.11.2021.

Суддя Р.М. Колесник