Рішення

від 23.11.2021 по справі 460/11110/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 листопада 2021 року м. Рівне №460/11110/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЛАТ-ЗАХІД" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БУЛАТ-ЗАХІД" (далі - ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД", позивач, платник) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - Головне управління ДПС у Рівненській області, відповідач) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 00027550701 та № 00027530701 від 21.12.2020.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" зазначило, що ним документально підтверджено факт правомірності формування податкового кредиту з ПДВ по господарських операціях з ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" за вересень 2020 року. Вказує про реальне здійснення ним господарських операцій з придбання послуг, оскільки придбання таких послуг призвели до фактичного руху активів, послуги придбано з метою використання у господарській діяльності та позивач підтвердив факт отримання послуг від ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" належними та допустимими доказами, що описані в акті перевірки, а також підтвердив рух активів за наслідками отримання таких послуг згідно банківських документів. Позивач зазначає, що податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова звітність контрагентів позивача щодо кількості працівників не може бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій. Зазначає, що відповідач не проводив зустрічних звірок, а отже інформація зазначена у податковій звітності контрагентів позивача носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Вказує, що податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання не спростовує реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Аналогічні мотиви викладені у відповіді на відзив.

На підставі наведеного, позивач просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 11.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

У строк встановлений судом, відповідачем подано відзив на позовну заяву та письмові пояснення. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що оспорювані податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що прийняті в межах повноважень, наданих законодавством, з підстав наведених у висновках акту перевірки. Вказує, що документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" в частині дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року від`ємного значення податку на додану вартість. Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонкаБ) Декларації) встановлено порушення податкового законодавства, а саме завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2020 року в сумі 192833,34 грн. Відхилення в розмірі 192833,34 грн. пояснюється тим, що згідно представлених в ході перевірки первинних документів та інформаційних ресурсів ДПС України встановлено, що ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" здійснювало документальне оформлення операцій придбання послуг охорони у ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ", проте в ході аналізу первинних документів ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" та аналізу податкової звітності "Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за вересень 2020 року встановлено, що ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" перебувало у трудових відносинах всього з 13 найманих осіб. При цьому згідно розшифровок до актів наданих послуг № 17-№18 від 30.09.2020 ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" відображено виконання послуг з охорони в цілому 26 об`єктів щоденно та цілодобово. Власних сил (13 найманих осіб) ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" недостатньо для надання послуг охорони 26 об`єктів протягом вересня 2020 року. Крім того, згідно реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" у вересні 2020 р. надавало послуги охорони іншим суб`єктам господарювання. Відповідач вважає, що придбання аналогічних послуг у субпідрядників реального сектору економіки у ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" не підтверджується. Таким чином, представлені до перевірки первинні документи не підтверджують джерело походження реально постачальника послуг охорони, придбання яких задокументовано актами наданих послуг, виписаними за реквізитами ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" та не підтверджено рух послуг в "ланцюгу" постачання від реального сектору економіки до ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" та в подальшому для ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД". Враховуючи викладене, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Протокольною ухвалою суду від 08.09.2021 у судовому засіданні було оголошено перерву до 11.10.2021.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у службовому відрядженні та щорічній відпустці судове засідання 11.10.2021 не відбулося та було перенесено на 16.11.2021.

Ухвалою суду від 16.11.2021 продовжено розгляд справи № 460/11110/21 у письмовому провадженні, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши позовну заяву, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" є юридичною особою приватного права (код ЄДРПОУ 39096753), основною діяльністю якого є Діяльність приватних охоронних фірм (КВЕД 2010 - 80.10 (основний)). Позивач здійснює ліцензійний вид діяльності - охоронна діяльність, що підтверджується Ліцензією Серія АЕ № 642332.

На підставі наказу від 17.11.2020 № 2017 Головне управління ДПС у Рівненській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" податкового законодавства при від`ємному значенні з податку на додану вартість при декларуванні за вересень 2020 року. Перевірка проводилася з 18.11.2020 по 24.11.2020 року.

За наслідками проведення перевірки відповідач склав Акт від 01.12.2020 №3272/17-00-07-01/39096753 (далі Акт перевірки) згідно з висновками якого встановлено такі порушення податкового законодавства, зокрема:

пп. "а" п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, пп. 201.10 статті 201, п.200.1 та 200.4 статті 200 ПК України внаслідок чого неправомірно визначило податковий кредит у податковій звітності за вересень 2020 року на суму ПДВ 192 833 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення податкової декларації з ПДВ за вересень 2020 року яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 155 992 грн;

заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету в розміні 36841 грн.

В Акті перевірки зазначено, що в охопленому перевіркою звітному періоді позивач оформляв взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації за вересень 2020 року від`ємного значення з ПДВ.

Перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації) встановлено порушення податкового законодавства, а саме завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2020 року в сумі 192 833 грн.

Згідно представлених в ході перевірки первинних документів та інформаційних ресурсів ДПС України встановлено, що ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" здійснювало документальне оформлення операцій придбання послуг охорони у ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ"(код 42236567).

Підставами для застосування штрафних санкцій, зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду слугували висновки Головного управління ДПС у Рівненській області про:

- нереальність господарських операцій між ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" та ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" за якими ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" у вересні 2020 року постачало на користь позивача послуги охорони. Головне управління ДПС у Рівненській області в акті зазначає, що у контрагента позивача відсутні матеріальні можливості (недостатність трудових ресурсів) для виконання зобов`язань з надання послуг охорони за вересень 2020 року, що підтверджується податковою інформацією наявною у інформаційно-аналітичних базах ДПС України та інших органів виконавчої влади, не підтверджено рух послуг в "ланцюгу" постачання від реального сектору економіки до ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" та в подальшому до ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД". За реквізитами вищевказаних суб`єктів господарювання оформлено первинні бухгалтерські документи з метою введення в законний товарообіг послуг охорони невідомого джерела походження та, як наслідок, формування податкового кредиту для ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД".

В Акті перевірки відповідач робить висновок, що наведене доводить, що ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД"порушено пп. а" п. 198.1, п.198.3 ст. 198, п.201.10 ст.201, п.200.1 та п.200.4 ст. 200 розділу ІІІ Податкового кодексу України, внаслідок неправомірного визначення податкового кредиту у податковій звітності за вересень 2020 року на суму ПДВ 192 833,34 грн.

Окрім того, на підтвердження незаконності податкового кредиту, сформованого за операціями послуг охорони, податковий орган посилається на відповідність ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" критеріям ризиковості платників податку на додану вартість.

На підставі висновків Акта перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 21.12.2020 якими:

- ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість, сума грошового зобов`язання 36 841,00 грн (за податковими зобов`язаннями), 9 210,00 грн (за штрафними (фінансовими) санкціями) (ППР № 00027550701 від 21.12.2020 за формою "Р");

- ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, сума завищення 155 992,00 грн (ППР № 00027530701 від 21.12.2020 за формою "В4").

ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" не погодилось з податковими повідомленнями-рішеннями від 21.12.2020 №00027550701 та №00027530701, у зв`язку з чим позивач звернувся за захистом порушеного права до суду із позовними вимогами про визнання протиправними та скасування, означених податкових повідомлень-рішень.

Наполягаючи на протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач вважає, що господарські операції з надання послуг охорони, що відбувалися у вересні 2020 року є реальними, послуги було фактично отримано позивачем, а господарська операція мала ділову мету - виконання зобов`язань перед контрагентом позивача ТОВ "Охоронна Компанія "Харланд" та переслідувала економічну ціль отримання прибутку. Позивач вважає, що позиція Головного управління ДПС у Рівненській області щодо нереальності господарських операцій, яка опирається на податкову інформацію з інформаційно-аналітичних систем ДПС України, яка є недопустимим доказовим джерелом інформації у розумінні КАС України.

Щодо доводів Головного управління ДПС у Рівненській області про нереальність податкового кредиту у розмірі 192 833,34 грн. щодо господарських операцій поставки послуг охорони за вересень 2020 року з боку ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" на користь ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД", суд зазначає таке.

У пункті 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 5 статті 1 Закону № 996, господарська операція - дія, або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до абзацу 11 статті 1 Закону № 996, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої ст. 9 Закону № 996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З системного аналізу вказаних норм права суд дійшов висновку, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.

З урахуванням викладеного, господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети).

За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Отже зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження в майбутньому).

У той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі.

Матеріалами справи підтверджено, що господарські правовідносини між ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" та ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" виникли на підставі Договору субпідряду від 01.08.2020 № 02/08 (далі Договір №02/08), за яким ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ", як Виконавець, зобов`язується надати послуги з охорони за об`єктами Замовника - ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД". На час укладення Договору № 02/08 ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ"мало чинну ліцензію № 505 від 06.07.2020 на вид господарської діяльності - охоронна діяльність.

Виконання умов Договору №02/08 у вересні 2020 року підтверджується первинними документами складеними між Платником та ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ".

За фактом надання послуг охорони складено Акт виконаних робіт № 17 від 30.09.2020 з розшифровкою послуг на об`єктах ГПУ Шебелинкагазвидобування" АТ Укргазвидобування", згідно з яким послуги з охорони об`єктів за вересень 2020 р. склали 578 500,00 грн, податок на додану вартість 96 416,67 грн та Акт виконаних робіт № 18 від 30.09.2020 з розшифровкою послуг на об`єктах ГПУ Шебелинкагазвидобування" АТ Укргазвидобування", згідно з яким послуги з охорони об`єктів за вересень 2020 р. склали 578 500,00 грн, податок на додану вартість 96 416,67грн. В актах зазначено, що замовник претензій до об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має. Віднесення до податкового кредиту суми ПДВ здійснювалося згідно з податковими накладними № 17 від 30.09.2020, №18 від 30.09.2020.

Судом встановлено, що фактично ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" надало послуг охорони у вересні 2020 року на користь ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" на загальну суму 1 157 000,00 грн з яких фактична вартість - 964 166,66 грн, 192 833,34 грн податок на додану вартість.

Видані контрагентом ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що вбачається з податкових накладних та з Журналу отриманих податкових накладних за вересень 2020 року. Крім цього, реєстрація податкових накладних ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" підтверджується і в Акті перевірки відповідача. На час реєстрації відповідач не мав зауважень до податкових накладних складених ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" по взаємовідносинах з ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД", податковим накладним присвоєно реєстраційні номери, їх реєстрація не зупинена.

Судом встановлено, що отримані послуги від ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" призначалися для використання у господарській діяльності ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД", для надання послуг за договором субпідряду № 02/12-2019 від 27.12.2019, замовником яких є ТОВ "Охоронна Компанія "Харланд".

27.12.2019 укладено Договір субпідряду № 02/12-2019 між ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД"та ТОВ "Охоронна Компанія "Харланд" на виконання послуг охорони. На підтвердження відповідності операцій по постачанню охоронних послуг від ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" господарській меті, позивач надав акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000010 від 30.09.2020, оформленого між позивачем та ТОВ Охоронна Компанія Харланд". Відповідно до акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000010 від 30.09.2020 ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" були надані послуги охорони об`єктів загальною вартістю без ПДВ 975 000,00 грн, податок на додану вартість - 195 000,00 грн, загальна вартість послуг з ПДВ склала 1 170 000,00 грн, сторони претензій одна до одної не мають.

Судом встановлено, що платником отримано кошти по господарській операції з постачання охоронних послуг від ТОВ "Охоронна Компанія "Харланд", що підтверджується платіжними дорученнями № 935 від 06.10.2020 на суму 30 000,00 грн; № 954 від 16.10.2020 на суму 25 000,00 грн, № 988 від 04.11.2020 на суму 10 000,00 грн; № 1010 від 17.11.2020 на суму 11 131,98 грн.

Суд також зауважує на тому, що визначальним фактором, який характеризує реальність господарських операцій є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи-платника податку та наявність у платника податків виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства. А самі податкові органи не наділені повноваженнями на перевірку економічної доцільності рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

Такі правові висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 10.03.2020 у справі №822/1284/15 та від 30.10.2018 по справі №826/16134/15.

Відповідно до абзацу 3 пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна, зареєстрована після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За наведених вище обставин, суд не погоджується з доводами Головного управління ДПС у Рівненській області про нереальність операцій по наданню послуг охорони між ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" та ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" у вересні 2020 року. Вказані господарські операції підтверджуються позивачем належними та допустимими первинними бухгалтерськими документами, що посвідчують фактичний рух послуг у межах господарської діяльності платника, відображають ділову мету виконання господарських зобов`язань перед контрагентом позивача та конкретизують економічну ціль отримання прибутку.

Надаючи оцінку доводам відповідача про відсутність у контрагента позивача достатньої кількості трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання обумовлених договором послуг, суд зауважує, що такі обставини не виключать можливість реального виконання ними господарських операцій та не свідчать про отримання необґрунтованої вигоди позивачем.

З наданої відповідачем податкової звітності ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" щодо кількості застрахованих осіб, відповідність критеріям ризиковості, формування податкового кредиту контрагента за рахунок відмінних від охоронних послуг, не спростовує реальності господарських операцій між ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" та ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ". Зустрічних звірок податкового органу із ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" не проведено, а інформацію щодо нього взято із інформаційних баз податкового органу, а не з аналізу первинних документів контрагента.

Крім цього, подане відповідачем Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника від 16.07.2021 за № 21269 та Лист ГУ ДПС у Харківській області за № 12559/7/20-40-07-06-15 від 21.12.20 не можуть бути підтвердженням нереальності господарських операцій між ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД"та ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ". Рішення про відповідність ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" критеріям ризиковості датоване 2021 роком, а перевірка законності декларування від`ємного значення з ПДВ за вересень 2020 року проведена у листопаді 2020 року, що не підтверджує відповідність ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" критеріям ризиковості у вересні 2020 року.

Що стосується Листа ГУ ДПС у Харківській області за № 12559/7/20-40-07-06-15 від 21.12.20, суд зауважує, що Лист отриманий відповідачем поза межами терміну проведення перевірки з 18.11.2020 по 24.11.2020. Крім того, з Листа ГУ ДПС у Харківській області № 12559/7/20-40-07-06-15 від 21.12.20 вбачається, що за вказаний період (вересень 2020 року) планові та позапланові перевірки ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" (код за ЄДРПОУ 42236567) не проводилися, узагальнені податкові інформації не складалися.

Оцінюючи доводи Головного управління ДПС у Рівненській області про неможливість підтвердження реальності операції з надання послуг охорони внаслідок наявності у базах даних ДПС України та інших реєстрах органів виконавчої влади податкової інформації про порушення контрагентами ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" податкового законодавства, суд вважає зауважити на такому.

Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування валових витрат (витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування) та податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Також, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Тотожні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №806/417/15, від 21.01.2021 у справі №820/11465/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4938/17, від 19.01.2021 у справі №2а/2570/2159/2012, від 23.12.2020 у справі №815/6018/16, від 23.12.2020 у справі №813/45/14, від 10.12.2020 у справі №826/15975/14, від 24.11.2020 у справі №815/4015/16.

Суд також враховує, що доказів наявності кримінальних проваджень стосовно фіктивності ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" контролюючим органом суду не надано, в Акті перевірки також відсутня про це інформація. В Акті перевірки не наведено даних про наявність судових рішень про визнання нереальними спірних господарських операцій між ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" та ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ".

З огляду на вищевказане, суд вважає, що в діях позивача, як платника податку, не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, доцільності та діловій меті здійснення господарської діяльності, що підтверджується наявністю належним чином оформлених та досліджених судом документів.

Слід зазначити, що підставою для донарахування платнику податку грошових зобов`язань може слугувати лише встановлення факту узгодженості дій платника податку з недобросовісними платниками податків (покупцями) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов`язань. Однак, Акт перевірки посилань на такі докази не містить.

Суд зазначає, що контрагент позивача на момент здійснення господарських операцій та реєстрації податкових накладних належним чином зареєстрований у ЄДРР та зареєстрований платником ПДВ, установчі документи зазначеного контрагента на момент здійснення господарських операцій з позивачем не були визнані недійсними, доказів протилежного відповідачем не надано.

У свою чергу, податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання не спростовує реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.02.20218 у справі № 813/1497/17.

Верховний Суд визнає, що не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, так само як і податкова інформація про інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 02.04.2019 року у справі №826/6245/18.

У постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №813/4931/13-а, від 06.02.2018 у справі №802/4940/14 викладену правову позицію, згідно з якою податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення ним податкового або бухгалтерського обліку.

Відповідач не надів у Акті перевірки жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

Також, контролюючим органом не взято до уваги тієї обставини, що при укладенні договорів з контрагентами у позивача була наявна ділова мета, оскільки послуги, придбані в цього контрагента, використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджено належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами і які спричинили реальні зміни майнового стану позивача.

Відтак, відповідач не спростував законність дій платника податків (позивача), а лише зазначив про нереальність господарських операцій позивача з контрагентами, тобто, фактично, податковим органом заміщено обов`язок спростування презумпції законності дій та рішень платника податків на обов`язок доводити податковому органу правомірність відображення в податковому обліку певних операцій. При цьому, зазначені в Акті перевірки обставини стосуються лише господарської діяльності контрагентів позивача і жодним чином не доводять недобросовісності позивача та відсутності реальності господарських операцій.

Тому можливі порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства щодо відображення господарських операцій в податковому обліку та сплати податків спричиняє негативні наслідки саме для них, а не для позивача.

Верховний Суд у постанові від 19.02.2019 року у справі №811/217/17 вказав, що податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання ним незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу (постанова Верховного Суду від 09.03.2019 року у справі №810/302/15).

Крім того, діючий Податковий кодекс України не ставить в залежність право віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Формування податкового кредиту є правом окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом інших осіб, їх звітності та податкової дисципліни. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету або встановлено порушення податкового законодавства з боку контрагента, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" не може нести відповідальність за дії контрагентів, які на думку податкового органу є "сумнівними" чи "фіктивними" суб`єктами господарювання.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Булвес АД проти Болгарії" (заява за № 3991/03) від 22.01.2009 року зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Фактичний рух активів та зміни у власному капіталі платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Крім того, ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" підтверджено, а перевіряючим в акті перевірки не спростовано факт використання ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" придбаних охоронних послуг у власній господарській діяльності. Не спростовано також і господарський сенс відповідних операцій.

Таким чином, висновки про нереальність господарських операцій ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" є такими, що базуються виключно на припущеннях, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами і фактично повністю спростовуються первинними документами.

Поряд з цим, Актом перевірки не встановлено жодних фактів, які б свідчили про те, що діяльність ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" спрямована на здійснення операцій, пов`язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов`язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

З огляду на все вищевказане, в діях ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД", як платника податку, не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, доцільності та діловій меті здійснення господарської діяльності, що підтверджується наявністю належним чином оформлених та досліджених під час перевірки документів.

Таким чином суд погоджується з доводами ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД" щодо незаконності та необґрунтованості висновків Головного управління ДПС у Рівненській області стосовно нереальності господарських операцій з надання послуг охорони з боку ТОВ "ІНЕКС ІНВЕСТ" на користь ТОВ "БУЛАТ-ЗАХІД". Висновок відповідача про незаконність податкового кредиту у розмірі 192 833,34 грн є передчасним, протилежного Головним управлінням ДПС у Рівненській області не доведено, а матеріали справи не спростовано.

У зв`язку з чим, суд доходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 21.12.2020 № 00027530701 та № 00027550701 у частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 155 992 грн та збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму грошового зобов`язання 36 841,00 грн та штрафними санкціями на суму 9 210,00 грн є передчасними, а відтак підлягають скасуванню.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а суд згідно зі статтею 90 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Таким чином, позивач довів суду обґрунтованість позовних вимог. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і не довів правомірність його дій.

Частиною 1статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов необхідно задовольнити повністю.

За правилами частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 1статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір в сумі 4540 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 312 від 05.08.2021.

Відтак, судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору в зазначеній сумі підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЛАТ-ЗАХІД" (33028, вул. Гетьмана Мазепи 4а/6а, оф. 302, м. Рівне, Рівненська область, код ЄДРПОУ 39096753) до Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, вул. Відінська, 12, м. Рівне, код ЄДРПОУ 44070166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 00027550701 від 21.12.2020 та № 00027530701 від 21.12.2020.

Стягнути на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "БУЛАТ-ЗАХІД" (33028, вул. Гетьмана Мазепи 4а/6а оф. 302, м. Рівне, Рівненська область, код ЄДРПОУ 39096753) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, вул. Відінська, 12, м. Рівне, код ЄДРПОУ 44070166) судові витрати на суму 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БУЛАТ-ЗАХІД". вул.Д.Галицького, буд.5, кв.1,м.Рівне,33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 39096753.

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області. вул.Відінська,12,м.Рівне,33023. ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166.

Повний текст рішення складений 23 листопада 2021 року

Суддя Д.П. Зозуля