Постанова

від 23.11.2021 по справі 200/12310/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року справа №200/12310/21

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гайдар А.В., Геращенко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Дерев`янченко Ярослава Юрійовича на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 р. у справі № 200/12310/21 (головуючий І інстанції Шинкарьова І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області, третьої особи № 1 - Нотченко Віктора Вікторовича, третьої особи № 2 - ОСОБА_2 , третьої особи № 3 - ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

21 вересня 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області (далі - відповідач), третьої особи № 1 - ОСОБА_4 , третьої особи № 2 - ОСОБА_2 , третьої особи № 3 - ОСОБА_3 , в якій просив: - визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області щодо не прийняття рішення, відповідно до статті 128 та пункту 6-1 розділу X Перехідних положень Земельного Кодексу України, за результатом розгляду заяви про надання дозволу на викуп земельних ділянок для ведення фермерського господарства кадастровий номер 1424283500:06:000:0003 площею 20.0278 га; кадастровий номер: 1424283500:06:000:0005 площею 10,7768 га; кадастровий номер 1424283500:10:000:0055 площею 16,7177 га, які розташовані на території Миколаївської міської ОТГ (колишня Малинівська сільська рада);

- зобов`язати Миколаївську міську раду Слов`янського району Донецької області розглянути заяву від ОСОБА_1 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 від 06.08.2021 р. про надання дозволу на викуп земельних ділянок для ведення фермерського господарства кадастровий номер 1424283500:06:000:0003 площею 20,0278 га; кадастровий номер: 1424283500:06:000:0005 площею 10,7768 га; кадастровий номер: 1424283500:10:000:0055 площею 16,7177 га, які розташовані на території Миколаївської міської ОТГ (колишня Малинівська сільська рада), у встановленому законом порядку.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 р. у справі № 200/12310/21 відмовлено у відкритті провадження, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України. Представник позивача не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржену ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що спір, що виник між позивачем та відповідачем, безпосередньо стосується виконання відповідачем владних повноважень у сфері публічно-правових відносин при здійсненні покладених на нього обов`язків щодо надання адміністративної послуги, яка полягає саме у формуванні відповідного пакету документів, та подальше його передання на розгляд на чергову сесію Ради.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла наступного висновку.

Частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Тобто, з`ясуванню підлягають підстави та обставини, за яких виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Так, якщо порушення своїх прав особа убачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Вищезазначений висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 18 липня 2018 року по справі № 815/2082/17 (адміністративне провадження № К/9901/4235/18).

Своє рішення суд першої інстанції мотивував наступним.

Як зазначає позивач у позові, Миколаївська міська рада Слов`янського району Донецької області вважає, що перехід майнових прав власності на земельну ділянку, передану її спадкодавцю не стався у зв`язку із неотриманням нею свідоцтва про право на спадщину, що видаються на ім`я кожного спадкоємця, який прийняв спадщину. Таким чином, спірні правовідносини виникли у зв`язку з необхідністю захисту права на володіння земельною ділянкою, яку позивач має намір успадкувати.

Зі змісту позовної заяви убачається, що предмет позову складають вимоги щодо захисту права позивача, передбаченого Земельним кодексом України - набуття права власності на земельну ділянку. Отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

Разом із тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Беручи до уваги викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що даний спір є приватноправовим і не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

З зазначеним висновком суду не погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що за предметом спору та суб`єктним складом сторін, вказаний спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства, оскільки стосується захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав позивача, що виникають із земельних відносин та відносин спадкування. Водночас адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей встановлювати (визнавати) належність права власності, зокрема, на земельні ділянки.

З позовної зави не убачається наявність спору щодо порушеного права позивача на земельні ділянки та відносин спадкування.

Суд першої інстанції помилково посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 184/2470/13, оскільки у зазначеній зроблено висновок щодо наявності права власності, інших речових прав третіх осіб на земельні ділянки, стосовно яких позивачем заявлені вимоги до суб`єктів владних повноважень щодо незаконності їх дій чи бездіяльності, унеможливлює розгляд справи як публічно правового спору судами адміністративної юрисдикції. Між тим, у данні справі наявні інші обставини і відсутні вимоги позивача до третіх осіб щодо інших речових прав третіх осіб на земельні ділянки, стосовно яких позивачем заявлені вимоги до суб`єктів владних повноважень щодо незаконності їх дій чи бездіяльності.

Колегія суддів зазначає, що до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

Стосовно терміну публічно-владні управлінські функції , то у розумінні пункту 2 частини першої статті 4 КАС України у редакції, термін публічно- означає, що такі функції суб`єкта спрямовані на задоволення публічного інтересу; зміст поняття владні полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин. Управлінські функції - це основні напрями діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта.

Спір, що виник між позивачем та відповідачем, безпосередньо стосується виконання відповідачем владних повноважень у сфері публічно-правових відносин при здійсненні покладених на нього обов`язків щодо надання адміністративної послуги, яка полягає саме у формуванні відповідного пакету документів, та подальше його передання на розгляд на чергову сесію Ради. Відповідно до покладених завдань і функцій на Центр надання Адміністративних послуг, він є представницьким органом відповідної Ради та є суб`єктом знадних повноважень у сфері надання адміністративних послуг, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 240, 308, 311, 320, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу представника позивача Дерев`янченко Ярослава Юрійовича на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 р. у справі № 200/12310/21- задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 р. у справі № 200/12310/21- скасувати, справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Повне судове рішення складено 23 листопада 2021 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді А.В. Гайдар

І.В. Геращенко