Постанова

від 18.11.2021 по справі 160/5304/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 листопада 2021 року справа № 160/5304/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 160/5304/19 (суддя Кадникова Г.В., повний текст рішення складено 23.10.2019р.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕРІВАН-СЕРВІС до Головного управління Держпраці у Діпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕРІВАН-СЕРВІС (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю № ДН61/1406/АВ/ІП-ФС/100 від 07.02.2019р. та № ДН61/1406/АВ/МГ-ФС/99 від 07.02.2019р..

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року адміністративний позов позивача було задоволено, визнано протиправними та скасовані оскаржені постанови відповідача про накладення штрафу.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неналежну оцінку судом доказів, що надавалися відповідачем на підтвердження правомірності накладення штрафу на позивача за порушення законодавства про працю, відповідач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що під час інспекційного відвідування інспектором праці ГУ Держпраці в Дніпропетровській області зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства про працю щодо недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці 27 працівникам, та за результатами перевірки складено акт №ДН61/1406/АВ від 14.01.2019р.. Відповідач вважає, оскаржені постанови законними, обґрунтованими, а вимоги позивача, викладені у позовній заяві, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач надіслав письмовий відзив на апеляційну скаргу. У відзиві стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на задоволенні скарги.

Представник позивача у судовому засіданні просив залишити скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

З матеріалів справи встановлено, що ГУ Держпраці у Дніпропетровській області прийнято наказ №35-І від 09.01.2019р. про проведення інспекційного відвідування ТОВ «ТЕРІВАН-СЕРВІС» на підставі листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 28.09.2018р. №23194/05-05/26.

За результатами інспекційного відвідування інспектором праці ГУ Держпраці у Дніпропетровській області складено акт №ДН61/1406/АВ від 01.14.2019р., зі змісту якого вбачається, що позивачем порушено законодавство про працю, а саме: тарифна сітка товариства (схема посадових окладів) сформована без міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів), індексація заробітної плати не проводиться, розрахунок індексації не відповідає встановленому порядку.

Не погоджуючись з фактами, відображеними в акті №ДН61/1406/АВ від 01.14.2019р., позивач подавав заперечення на його зміст (а.с. 33-39).

За результатами розгляду заперечень, відповідачем 22.01.2019р. надана відповідь, згідно якої зауваження стосовно правил внутрішнього трудового розпорядку враховані, інші заперечення не спростовують більшості висновків, викладених у акті інспекційного відвідування.

На підставі акту №ДН61/1406/АВ від 01.14.2019р. та у відповідності до вимог ст.259 Кодексу законів про працю України, ч.3 ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування України» , п.19 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017р. №295 ГУ Держпраці в Дніпропетровській області, винесено припис №ДН61/1406/АВ/П від 22.01.2019р. про усунення виявлених порушень (а.с. 51-52).

На виконання вимог припису ТОВ «ТЕРІВАН-СЕРВІС» надано письмові пояснення до акту перевірки №ДН1834/247/АВ від 01.11.2018р. із зазначенням порушень, які усунуто та направлено на адресу відповідача (а.с. 56-57).

07.11.2019р. першим заступником начальника ГУ Держпраці в Дніпропетровській області прийнято дві постанови про накладення на ТОВ «ТЕРІВАН-СЕРВІС» штрафів за порушення законодавства про працю:

- №ДН61/1406/АВ/ІП-ФС/100 про накладення штрафу у розмірі 4 173грн. 00коп.;

- №ДН61/1406/АВ/МГ-ФС/99 про накладення штрафу у розмірі 1 126 710грн. 00коп..

Вважаючи постанови про накладення штрафів протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив. При цьому зазначив, що відповідачем не дотримано вимог закону щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи про накладення на ТОВ «ТЕРІВАН-СЕРВІС» штрафів, розмір яких є суттєвим. Крім того, суд дійшов висновку про безпідставність застосування до позивача штрафів, оскільки індексацію заробітної плати працівникам за жовтень, листопад 2018р. ТОВ «ТЕРІВАН-СЕРВІС» проведено відповідно до вимог Порядку «Порядку проведення індексації грошових коштів населення» №1078. Щодо іншого порушення, суд вказав, що позивач не є бюджетною організацією та не фінансується з бюджету, його працівникам не потрібно встановлювати схему посадових окладів, що формується на основі міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів і тарифних коефіцієнтів. Все, що стосується оплати праці встановлюється у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Стосовно порушень, виявлених під час інспекційного відвідування та за допущення яких до позивача застосовано штрафні санкції.

Згідно ст.95 КЗпП України мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до ст.9 і 10 Закону України «Про оплату праці» та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Стаття 33 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР (далі - Закон №108) передбачає, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, передбачені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).

Згідно з п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003р. №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» .

Проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

У п.2 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Абзацом 1 п.5 Порядку визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у п.2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1% або 100%.

У відповідності до абз.5 п.5 Порядку, у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Сума індексації виплачується пропорційно відпрацьованому часу. Отже, в місяці, коли заробітна плата (грошові доходи з оплати праці) працівникові не нараховувалась, індексація, як наслідок, не нараховується.

Так, з акту перевірки вбачається, що посадові оклади працівникам ТОВ «ТЕРІВАН-СЕРВІС» були встановлені штатним розписом, який було введено в дію з 02.01.2018р.

Відповідач стверджує, що оскільки індекс споживчих цін у жовтні 2018р. склав 101,7%, то в листопаді 2018р. була підстава для проведення позивачем індексації заробітної плати працівникам, у розмірі 73 грн. 64 коп.. Проте, відомості нарахування та виплати заробітної плати товариства за листопад 2018р. не містять відображення нарахування і виплати індексації працівникам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ..

Крім того, відповідно до п.10 2 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Так, в ході перевірки встановлено, що заробітна плата не індексувалася ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ..

При цьому, в ході проведення інспекційного відвідування також була надана бухгалтерська довідка (б/н), згідно якої деяким працівникам, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_30 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_4 була нарахована індексація заробітної плати та включена у розрахункому відомість за грудень 2018р..

Судом під час розгляду справи було встановлено, що індексація заробітної плати працівникам Товариством проведена та виплачена у грудні 2018р., у зв`язку з тим, що індекс споживчих цін за жовтень 2018р. був опублікований лише в листопаді 2018р., а отже, товариство не мало змоги включити ці дані до розрахунку за листопад 2018р..

Так, з матеріалів справи вбачається, що посадові оклади працівників Товариства встановлені штатним розписом від 02.01.2018р., які на протязі 2018р. позивачем не переглядалися, а отже, залишалися без змін. У зв`язку зі зростанням індексу споживчих цін у жовтні 2018р. до 101,7%, працівники підприємства посадовий оклад, яких не змінювався з січня 2018р. мали право на проведення індексації їх заробітної плати у листопаді 2018р. у розмірі 73грн. 64коп.

Базовим місяцем для проведення індексації заробітної плати працівникам позивача є листопад місяць.

Приписами «Порядку проведення індексації грошових коштів населення» №1078 встановлено, що індекс споживчих цін обчислюється із місяця, наступного за місяцем підвищення заробітної плати та застосовується з першого числа місяця, наступного за тим в якому офіційно опубліковано індекс інфляції.

Враховуючи, що у жовтні 2018р. індекс споживчих цін офіційно був опублікований лише 09 листопада 2019р., застосування загального приросту індексу інфляції могло відбутися лише з 01 грудня 2018р.. Дані працівників про проведення індексації заробітної плати відповідно не могли бути включені у звіти та відомості товариства за листопад 2018р.

Разом з тим, з відомості про виплату готівки №3 за грудень 2018р. та відомості нарахування коштів №47 від 14.01.2019 вбачається, що позивачем проведено індексацію заробітної плати у повному обсязі усім працівникам, які перелічені у акті перевірки.

Позивачем надано суду докази усунення порушень, виявлених під час перевірки, зокрема шляхом перерахування індексації заробітної плати працюючим працівникам та звільненим працівникам, що підтверджується відомостями про виплату коштів (т.1 а.с. 56-60).

Щодо порушення, зазначеного у постанові №ДН61/1406/АВ/ІП-ФС/100.

Так, в ході інспекційного відвідування ГУ Держпраці в Дніпропетровській області, було встановлено, що формування тарифної системи у ТОВ «ТЕРІВАН-СЕРВІС» здійснюється суб`єктивно, відносно вирішення питання з визначенням розміру заробітної плати окремим працівникам, а саме з порушенням вимог ст.6 Закону України «Про оплату праці» та ст. 96 КЗпП України. Тобто, деякі посадові оклади були встановлені без врахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів посадових окладів, а відповідно без диференціації розмірів посадових окладів.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про оплату праці» , системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Згідно ст.96 КЗпП України тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Приписами ст.97 КЗпП України передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Тарифна система оплати праці включає в себе: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).

Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі: мінімального розміру посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України; міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів» .

Оскільки позивач, як приватне підприємство, не є бюджетною організацією та не фінансується з бюджету, всі питання оплати праці відображені у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Що стосується дотримання відповідачем порядку накладення штрафу колегія суддів зазначає наступне.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення (далі - штрафи) визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Пунктом 8 Порядку № 509 передбачено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акту, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Як передбачено п.3 даного Порядку, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акту приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Згідно з п.4 Порядку, справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Пунктом 6 цього ж Порядку встановлено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

З аналізу вищенаведеної норми можна дійти до висновку, що суб`єкт господарювання повинен бути повідомлений про розгляд справи не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду, тобто особа не пізніше зазначеного строку вже повинна бути обізнана про місце, дату та час такого розгляду для отримання можливості належним чином підготуватись до розгляду справи.

В матеріалах справи наявне Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу від 24.01.2019 року за № ДН61/1406/АВ/МГ/ІП (т.1 а.с. 148), яким уповноважена особа відповідача призначила до розгляду справу про накладення штрафу на позивача на 07.02.2019 року о 09.00.

Рішення було надіслано на адресу позивача 24.01.2019 року, на підтвердження чого є квитанція про оплату поштових відправлень та список № 51 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих (т.1 а.с. 149).

Однак, поштове відправлення вручено позивачу не було, про що повернуто конверт з відміткою на адресу відправника 06.03.2019р., тобто вже після розгляду справи про накладення штрафу. Доказів протилежного, відповідач суду не надав, як і не надав доказів вжиття інших способів для повідомлення позивача про розгляд справи у визначену відповідачем дату.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не було повідомлено позивача у встановлений строк (не пізніше 5 днів) про розгляд справи.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п.7 Порядку, справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Тобто, ключовим питанням у справі є застосування пункту 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, а саме зміст обов`язку державного органу повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Положення пункту 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

З огляду на це, обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Таке тлумачення пункту 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Наведене узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 15.01.2021 у справі № 1340/3731/18.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржені позивачем постанови про накладення штрафу за порушення вимог трудового законодавства є протиправними та підлягали скасуванню.

Доводи, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 160/5304/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак